Рішення

від 14.03.2013 по справі 913/45/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 березня 2013 року Справа № 913/45/13-г

Провадження №26/913/45/13-г

Суддя Єжова С.С., за участю секретаря судового засідання Антонової І.В., розглянувши матеріали справи за позовом

Луганського міського комунального підприємства „Теплокомуненерго", м.Луганськ

до Публічного акціонерного товариства фірми „Луганськмеблі", м.Луганськ

про стягнення заборгованості за договором №1027 від 17.10.2005 в сумі 95164 грн. 83 коп., інфляційних нарахувань в сумі 2019 грн. 41 коп., 3% річних в сумі 4011 грн. 61 коп., пені в сумі 1862 грн. 86 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача - юрисконсульт Коцюба В.В., довіреність №85-д від 01.08.2012;

від відповідача - не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором №1027 від 17.10.2005 в сумі 95164 грн. 83 коп., інфляційних нарахувань в сумі 2019 грн. 41 коп., 3% річних в сумі 4011 грн. 61 коп., пені в сумі 1862 грн. 86 коп.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 28.02.2013 строк розгляду справи відповідно до приписів ст.69 Господарського процесуального кодексу України був продовжений на 15 днів до 19.03.2013 включно.

Відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні.

Згідно до п.п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №15634562 місцезнаходженням відповідача є: вул.Лутугінська, б.1, м.Луганськ. На вказану адресу господарський суд і надсилав поштову кореспонденцію.

Відповідно до п.3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ст. 17 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").

Згідно з ст.18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, а ненадання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

17.10.2005 між позивачем - Луганським міським комунальним підприємством „Теплокомуненерго" (постачальник, позивач) та Публічним акціонерним товариством фірма „Луганськмеблі" (споживач, відповідач) було укладено договір на поставку теплової енергії №1027 (далі договір), за умовами якого постачальник зобов'язався подавати споживачу теплову енергію необхідної якості і в необхідних розрахункових договірних обсягах до межі балансової приналежності, а споживач зобов'язався оплачувати отриману теплову енергію в повному обсязі по встановленим тарифам в строки, передбачені договором (п.1 договору).

В п.2.2 договору сторони встановили, що початок та закінчення опалювального періоду визначаються погодними умовами і встановлюються постачальником на підставі винесеного рішення виконавчого комітету міської ради за середньодобової температури зовнішнього повітря +8єС протягом 3-х діб з оформленням двосторонніх актів.

Відповідно до п.3.2.7 договору споживач зобов'язаний сплачувати рахунки за отриману теплову енергію в 5-денний термін з дня його отримання та щомісячно до 10-го числа здійснювати звірення розрахунків з відділом збуту постачальника за минулий період (п.3.2.11).

Згідно п.5.1 договору облік теплової енергії здійснюється розрахунковим способом.

В п.6.4 сторони передбачили, що остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію здійснюється не пізніше 10 числа наступного місяця за розрахунковим.

Згідно п.7.2.6 договору у разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію в строки, зазначені в п.6.1 і п.6.4 даного договору, споживач сплачує на користь постачальника пеню в розмірі двох облікових ставок НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, діючої в період, за який сплачується пеня. Пеня нараховується з наступного дня після закінчення строку остаточного розрахунку за звітний період.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, що підтверджується виставленими рахунками та реєстрами про їх направлення відповідачу (а.с.24-103), актами на включення-відключення опалення (а.с.110-113).

Відповідач за надані послуги не оплатив, тому за ним виникла заборгованість за період з грудня 2009 року по жовтень 2012 року в сумі 95164 грн. 83 коп., на яку позивач нарахував пеню в сумі 1862 грн. 86 коп., 3% річних в сумі 4011 грн. 61 коп., інфляційні нарахування в сумі 2019 грн. 41 коп. та звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.1, ч.2 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Статтями 24, 25 Закону України „Про теплопостачання" передбачена обов'язковість укладення договору на постачання теплової енергії між енергоспостачальником і споживачем.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 6.4 договору сторони передбачили строк виконання обов'язку відповідача з оплати наданих послуг не пізніше 10 числа наступного місяця за розрахунковим, який відповідач не був дотриманий.

Як підтверджено матеріалами справи, позивач виставляв відповідачу відповідні рахунки, які останній повинен був оплачувати, але не оплачував, тому позовні вимоги в частині стягнення боргу за період з грудня 2009 року по жовтень 2012 року в сумі 95164 грн. 83 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно п.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами 2 та 3 вказаної статті визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.2.6 договору сторони передбачили, що у разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію в строки, зазначені в п.6.1 і п.6.4 даного договору, споживач сплачує на користь постачальника пеню в розмірі двох облікових ставок НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, діючої в період, за який сплачується пеня. Пеня нараховується з наступного дня після закінчення строку остаточного розрахунку за звітний період.

Таким чином, нарахована позивачем відповідачу пеня за заявлений період згідно розрахунку (а.с.9) в сумі 1862 грн. 86 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Позивачем правомірно нараховані відповідачу інфляційні нарахування за період з січня 2010 року по жовтень 2012 року в сумі 2019 грн. 41 коп. та 3% річних за період з 11.01.2010 по 11.12.2012 в сумі 4011 грн. 61 коп.

За вказаних обставин вимоги позивача підлягають до задоволення повністю.

Судовий збір покладається на відповідача згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач позов не оспорив, доказів відсутності боргу не подав.

Відповідно до ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

У судовому засіданні 18.03.2013 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Луганського міського комунального підприємства „Теплокомуненерго" до Публічного акціонерного товариства фірми „Луганськмеблі" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства фірми „Луганськмеблі", вул.Лутугінська, б.1, м.Луганськ, код 05401070 на користь Луганського міського комунального підприємства „Теплокомуненерго", вул.Куракіна, б.23а, м.Луганськ, код 24047779 заборгованість в сумі 95164 грн. 83 коп., пеню в сумі 1862 грн. 86 коп., інфляційні нарахування в сумі 2019 грн.41 коп., 3% річних в сумі 4011 грн. 61 коп., судовий збір в сумі 2061 грн. 17 коп., видати наказ позивачу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання рішення: 18.03.2013.

Суддя С.С. Єжова

Надр. 3 прим.

1-до справи

2-позивачу: вул.Куракіна. 23а, м.Луганськ, 91055 (позивачу)

3- відповідачу: вул.Лутугінська, 1, м.Луганськ. 91007 (рекомендованою)

вих.№

2

18.03.2013