Постанова

від 28.02.2013 по справі 2а/2370/8814/2011

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Черкаси

28 лютого 2013 року Справа № 2а/2370/8814/2011

10 год. 10 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гараня С.М.,

при секретарі - Лисенко С.С.,

за участю:

представника позивача державної податкової інспекції у місті Черкасах Черкаської області Державної податкової служби Власенко В.В. - за довіреністю,

представника відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Комплекс» Бєлової Н.М. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у місті Черкасах Черкаської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Комплекс» про стягнення податкової заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До суду з адміністративним позовом звернулася державна податкова інспекція у місті Черкасах Черкаської області, в якому просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім» Комплекс» на користь бюджету через Державну податкову інспекцію у місті Черкасах податковий борг у сумі 78 877,49 грн.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала та просила їх задовольнити. В обґрунтування позову зазначала, що відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем у відповідного граничного строку.

У свою чергу, представник відповідача проти позовних вимог заперечувала та просила суд відмовити в їх задоволенні, мотивуючи це тим, що борг з податку на додану вартість сплачено в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши письмові докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців відповідач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Черкаської міської ради 30.08.2004 р., ідентифікаційний код 33018088.

Зокрема, відповідач згідно виданого 08.12.2004 р. свідоцтва за № 32150866 зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Податковою інспекцією встановлено, що відповідач не виконав свій обов'язок та не погасив у встановлені законом терміни борг по податку на додану вартість на загальну суму 78 877,49 грн. відповідно до наступних документів:

- акту перевірки № 1865/23-2/33018088 від 20.08.2010 р. та податкового повідомлення-рішення від 01.09.2010 р. № 0002972301/0, згідно якого боржнику нараховано основного зобов'язання на загальну суму 51983 грн. за порушення п.п. 7.2.3 п.п. 7.2.4 п. 7.2 та п.п. 7.3.1 п.7.3, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»;

- акту перевірки № 1865/23-2/33018088 від 20.08.2010 р. та податкового повідомлення-рішення від 01.09.2010 р. № 0002972301/0, згідно якого боржнику нарахована штрафна санкція в сумі 25992 грн. за порушення п.п. 7.2.3 п.п. 7.2.4 п. 7.2 та п.п. 7.3.1 п.7.3. п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.п. 17.1. 3 п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»;

- нараховано ПДВ по декларації № 186966 від 20.10.2010 р. за вересень 2010 р. з терміном сплати 01.11.2010 р. в сумі 367,00 грн.;

- нараховано ПДВ по декларації № 213376 від 22.11.2010 р. за жовтень 2010 р. з терміном сплати 30.11.2010 р. в сумі 1133,00 грн.;

- нараховано ПДВ по декларації № 222764 від 20.12.2010 р. за листопад 2010 р. з терміном сплати 30.12.2010 р. в сумі 1101,00 грн.;

- акту перевірки від 30.11.2010 р. № 7078/15-2/33018088 та податкового повідомлення рішення від 30.11.2011 р. № 0017911502/0, згідно якого боржнику нарахована штрафна санкція за несвоєчасне подання платіжного доручення на сплату ПДВ на суму 500,00 грн. по строку 15.10.2010 року, фактично подано 21.10.2010 року, чим порушено вимоги п.п. 5.3.1 п. п. 5.3 с. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»;

- нараховано ПДВ по декларації № 250615 від 20.01.2011 р. за грудень 2010 р. з терміном сплати 30.01.2010 р. в сумі 1224,00 грн.;

- уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленнями самостійно виявлених помилок від 21.03.2011 р. № 49552, яким самостійно збільшено суму зобов'язання за грудень 2010 р. на суму 83,00 грн.;

- уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленнями самостійно виявлених помилок від 21.03.2011 р. № 49590, яким самостійно збільшено суму зобов'язання за 2008 р. на суму 240,00 грн.;

- уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленнями самостійно виявлених помилок від 21.03.2011 р. № 49552, яким самостійно нараховані штрафні санкції за грудень 2010 р. на суму 5,00 грн.;

- уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленнями самостійно виявлених помилок від 21.03.2011 р. № 49590, яким самостійно нараховано штрафні санкції за 2008 р. на суму 12,00 грн.;

- нараховано ПДВ по декларації № 49648 від 21.03.2011 р. за лютий 2011 р. з терміном сплати 30.03.2011 р. в сумі 271,00 грн.;

- нарахованого ПДВ по декларації № 90987 від 20.04.2011. р. за березень 2011 р. з терміном сплати 30.04.2011 р. в сумі 1473,00 грн.;

- нараховано ПДВ по декларації № 110717 від 20.05. 2011 р. за квітень 2011 р. з терміном сплати 30.05.2011 р. в сумі 1023,00 грн.;

- акту перевірки від 24.05.2011 р. № 2485/15-2/33018088 та податкового повідомлення - рішення від 25.05.2011 р. № 0004341502, згідно якого боржнику нарахована штрафна санкція за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання з ПДВ, чим порушено вимоги п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України і відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України нараховано штраф у розмірі 20 %, а саме - 1297,56 грн.;

- нараховано ПДВ по декларації № 117732 від 20.06.2011 р. за травень 2011 р. з терміном сплати 30.06.2011 р. в сумі 4307,00 грн.;

- нараховано ПДВ по декларації № 138131 від 20.07.2011 р. за червень 2011 р. з терміном сплати 30.07.2011 р. в сумі 3028,00 грн.;

- нараховано ПДВ по декларації № 160036 від 22.08.2011 р. за липень 2011 р. з терміном сплати 30.08.2011 р. в сумі 2423,00 грн.;

- нараховано ПДВ по декларації № 165347 від 20.09.2011 р. за серпень 2011 р. з терміном сплати 30.09.2011 р. в сумі 3719,00 грн.;

- акту перевірки від 11.08.2011 р. № 4575 / 15-2/33018088 та податкового повідомлення - рішення від 11.08.2011 р. № 0007761502, згідно якого боржнику нарахована санкція за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання з ПДВ, чим порушено вимоги п . 57 . 1. ст . 57 Податкового кодексу України і відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України нараховано штраф у розмірі 20 %, а саме - 1767,00 грн.;

- нараховано ПДВ по декларації № 9009339599 від 20.10.2011 р. за вересень 2011 р., з терміном сплати 30.10.2011 р. в сумі 1600,00 грн.;

- нараховано ПДВ по декларації № 9011756958 від 21.11.2011 р. за жовтень 2011 р. з терміном сплати 30.11.2011 р в сумі 599,00 грн.

Заборгованість по пені в сумі 1718,69 грн. по ПДВ виникла внаслідок нарахувань на основну суму недоїмки за кожен день прострочення її сплати згідно п. п. 129.1.1 п. 129.1 ПКУ.

Спеціальним законом, який на момент виникнення спірних правовідносин визначав платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету був Закон України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР).

Згідно підпункту 7.2.8 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР платники податку на додану вартість зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнених від оподаткування. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях.

При цьому сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, остання підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

Податковим періодом згідно пункту 7.8. статті 7 Закону № 168/97-ВР є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал.

Отже, сплачується податок на додану вартість, визначений у місячній податковій декларації, згідно підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181 протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації, що відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181 складає 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

З набранням чинності Податковим кодексом України (далі - Кодекс) нарахування та сплата податку на додану вартість здійснюється відповідно до норм розділу V Кодексу.

Відповідно до пункту 180.1 статті 180 Кодексу для цілей оподаткування платником податку є: 1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; 2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку; 3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України; 4) особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи; 5) особа - управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов'язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном; 6) особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у статті 172 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством; 7) особа, що уповноважена вносити податок з об'єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, що перебувають у підпорядкуванні платника податку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пункт 185.1 статті 185 Кодексу визначає, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно пункту 193.1 статті 193 Кодексу ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах: 17 відсотків або 0 відсотків.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, відповідно до пункту 200.1 статті 200 Кодексу визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 203.1 статті 203 Кодексу визначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

У свою чергу, пунктом 203.2 статті 203 Кодексу встановлений обов'язок платника податку самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) на момент виникнення спірних правовідносин встановлювався Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III від 21.12.2000 р. (далі - Закон № 2181-III).

Так, відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону № 2181-III податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Підпункт 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181-III встановлює обов`язок платника податків самостійно сплачувати суму податкового зобов`язання, зазначену в поданій ним податковій декларації протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

В той же час, податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання визнається податковим боргом (пункт 1.3 статті 1 Закону № 2181-III).

У відповідності до вимог статті 6 Закону № 2181-III у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги, які містять підстави їх виставлення; суму податкового боргу, належного до сплати, пені та штрафних санкцій.

На підставі пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181-III боржнику направлена та вручена податкова вимога від 25.10.2010 р. № 1/1947, яка отримана уповноваженою особою 22.11.2010 р. Також у зв'язку з наявністю податкового боргу зареєстрована податкова застава в державному реєстрі рухомого майна 27.10.2010 р. за № 29008624 на активи платника на суму в два рази більше сум податкового боргу.

Станом на час розгляду справи вказана заборгованість непогашена.

Стосовно посилань представника відповідача про погашення заборгованості з ПДВ суд звертає увагу на положення глави 9 Кодексу, якою регулюється порядок погашення податкового боргу платниками податків, а зокрема - на норму пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу про джерела сплати грошових зобов'язань, де зазначено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Кодексу визначено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

На основі викладеного суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову державної податкової інспекції у місті Черкасах про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Комплекс» податкової заборгованості в сумі 78 877 грн. 49 коп.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Комплекс» ідентифікаційний код 33018088, на користь бюджету через державну податкову інспекцію в місті Черкасах Черкаської області Державної податкової служби з рахунків у банках, обслуговуючих платника, податковий борг в сумі 78877 (сімдесят вісім тисяч вісімсот сімдесят сім) грн. 49 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. У разі застосування судом частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя С.М. Гарань

Повний текст постанови виготовлений 05 березня 2013 року.