Рішення

від 22.11.2006 по справі 11/388-06-10700

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/388-06-10700

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" листопада 2006 р.Справа  № 11/388-06-10700

За позовом: Закритого акціонерного товариства  „Донецьксталь” –металургійний завод.

До відповідача: Спільного підприємства „МЕРУК ІМПОРТ-ЕКСПОРТ ЛТД” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю.

про стягнення  600,00 грн.

Суддя              Власова С.Г.

Представники:

від позивача:  Тюрина О.В. (за довіреністю); від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:  17.10.2006 р. за вх. № 13281 Закрите акціонерне товариство  „Донецьксталь” –металургійний завод  (далі –Позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Спільного підприємства „МЕРУК ІМПОРТ-ЕКСПОРТ ЛТД” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (далі –Відповідач) про стягнення зайве сплачених коштів в сумі 600,00 грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає, 22.11.2006 р. за вх. № 26437 надав додаткові документи по справі.

Відповідач належним чином повідомлений про час і місце слухання справи, в судові засідання 06.11.2006 р. та 22.11.2006 р. не з'явився, представників не направив, відзиву та заперечень на позов не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступне:

20.05.2004 р. сторони уклали Договір поставки (далі –Договір), відповідно до умов якого „Постачальник” – Відповідач, зобов'язався передати у власність, а „Покупець” –Позивач, зобов'язався прийняти та оплатити легковий автомобіль марки Subaru Forester.

Відповідно до п. 3.1. Договору вартість автомобіля складає 178 177,00 грн. з ПДВ.

На виконання умов Договору, Позивач платіжним дорученням № 5610 перерахував Відповідачу 178777,00 грн.

Відповідно до п. 1.2. Договору право власності на автомобіль переходить від Постачальника до покупця з моменту (дати) його прийомки останнім за актом приймання-передачі.

21.05.2006 р. сторонами підписано акт прийома-передачі автомобіля.

Позивач вказує, що 01.06.2006 р. ним було направлено на адресу Відповідача претензію № 17/17-2717 юр. з вимогою повернути заве сплачені кошти в сумі 600,00 грн., яка залишена Відповідачем без розгляду.

Посилаючись на порушення Відповідачем прав та охоронюваних законом інтересів Закритого акціонерного товариства „Донецьксталь” –металургійний завод, Позивач  просить суд стягнути з Відповідача зайве сплачені кошти в сумі 600,00 грн.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи  норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 655 Цивільного Кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України  передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193).

          Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до п. 3.1. Договору від 20.05.2004 р. вартість автомобіля складає  178177,00 грн.

На виконання умов Договору Позивач платіжним доручення № 5610 від 20.05.2004 р. перерахував Відповідачу 178777,00 грн. Факт перерахування грошових коштів в сумі 178777,00 грн. Відповідачу підтверджено також листом  Донбаської філії ВАТ „Кредитпромбанк”.

21.05.2006 р. сторонами підписано акт приймання-передачі автомобіля (а.с.10). Згідно зазначеного акту вартість автомобіля складає 178177,00 грн. Також згідно накладної № 68 від 21.05.2004 р. вартість автомобіля –178177,00 грн.

З вищенаведеного вбачається, що Позивачем за платіжним дорученням № 5610 від 20.05.2004 р., було зайве сплачено Відповідачу 600,00 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного Кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Ухвалою від 20.10.2006 р. суд належним чином повідомив Відповідача про порушення провадження у справі, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, а також про час і місце його проведення.

Відповідач належним чином повідомлений про час і місце слухання справи, про що свідчить поштове повідомлення № 183585, направлені за юридичною адресою Відповідача, підтвердженою Листом Головного управління статистики в Одеській області                                  № 01-02-111-3212 від 16.11.2006 р., без поважних причин в судові засідання від 06.11.2006 р. та 22.11.2006 р. не з'явився, представників не направив, відзиву та заперечень на позов не надав.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку що позовні вимоги Закритого акціонерного товариства  „Донецьксталь” –металургійний завод до Спільного підприємства „МЕРУК ІМПОРТ-ЕКСПОРТ ЛТД” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення з Відповідача зайве сплачених 600,00 грн. підлягають задоволенню, як обґрунтовані, підтвердженими належними доказами та наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести на відповідача, згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Спільного підприємства „МЕРУК ІМПОРТ-ЕКСПОРТ ЛТД” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (65045, м. Одеса, вул. Кузнечна, 22, кв. 4) на користь Закритого акціонерного товариства  „Донецьксталь” –металургійний завод (83062, м. Донецьк, вул. І. Ткаченко, 122, п/р 26006198028081 у Донбаської філії ВАТ „Кредитпромбанк” , МФО 335593, код 30939178) –600,00 грн., 102 грн. держмита; 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                           Власова С.Г.

Рішення підписане 04.12.2006 р. в порядку статті 85 ГПК України.