Рішення

від 28.02.2013 по справі 497/299/13-ц

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

28.02.2013

Справа № 497/299/13-ц

Провадження № 2/497/203/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2013 року Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Кравцової А.В.,

при секретарі судового засідання Суйчимезовій Х.В.,

за участю: позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,

представника Болградської міської ради Оберемко Н.М.,

представника реєстраційної служби Болградського РУЮ Одеської області Нікіти І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Болград цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Виконавчого комітету Болградської міської ради Одеської області про визнання договору купівлі-продажу дійсним і визнання права власності,

встановив :

Позивачка, звернувшись до суду з вищевказаним позовом, просить рішенням суду визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, та визнати за нею, позивачкою, право власності на вказану квартиру, посилаючись на те, що між нею та відповідачкою ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу квартири, але нотаріально цей договір завірити неможливо, оскільки свідоцтво про право власності на свою квартиру відповідачка одержати не може з-за неврегульованості законодавства.

У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги та пояснила, що 07.08.2012р. вона домовилася про купівлю квартири АДРЕСА_1, з відповідачкою, оскільки та запевнила, що квартира дійсно їй належить, лише необхідно завершити процес приватизації та отримати свідоцтво про право власності на квартиру; при укладенні вказаної угоди вона, позивачка, передала відповідачці усю суму вартості квартири, вселилася до вказаної нерухомості і почала робити ремонт. Проте відповідачка, отримавши рішення виконкому Болградської міської ради Одеської області за №619 від 24.12.2012р. та технічний паспорт, зроблений 02.01.2013р. Болградським БТІ, не може отримати свідоцтва про право власності на житло, чим порушуються їхні - позивачки та відповідачки права.

Суд, вислухавши позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представника Болградської міської ради Оберемко Н.М., представника реєстраційної служби Болградського районного управління юстиції Одеської області Нікіту І.В., дослідивши матеріали справи, на підставі наданих суду доказів, прийшов до висновку, що вимоги позову є обґрунтованими та підлягають задоволенню за наступних підстав.

Судом достовірно встановлено, що між продавцем ОСОБА_2 та покупцем ОСОБА_1 був укладений в письмовій формі договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, яка, згідно рішення виконкому Болградської міської ради Одеської області за №619 від 24.12.2012р. шляхом безоплатної приватизації передана у власність ОСОБА_2 на підставі ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» та ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні». Цим же рішенням виконком міської ради зобов'язав КП «Болградське БТІ» зареєструвати право власності на вказану квартиру за ОСОБА_2 та видати їй свідоцтво про право власності. Проте, з огляду на те, що з 1 січня 2013 р. запрацювала нова схема реєстрації нерухомості та земельних ділянок на підставі введення в дію нової нормативної бази - законів України «Про державну реєстрацію майнових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та «Про державний земельний кадастр», відповідно до яких функції, котрі донедавна виконувало Бюро технічної інвентаризації, перейшли до державних реєстраторів, КП «Блградське БТІ» не в змозі виконати рішення міської ради про видачу свідоцтва на прав власності на нерухомість.

Представник реєстраційної служби Болградського РУЮ Одеської області суду пояснила, що відповідно до Указу Президента України від 9 грудня 2010 року №1085 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено новий центральний орган виконавчої влади - Державну реєстраційну службу України (Укрдержреєстр). Відповідно до Положення про Державну реєстраційну службу, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №401 Укрдержреєстр є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сферах державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади міста Києва, друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності. Державна реєстраційна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якої спрямовується і координується через Міністра юстиції. 07 вересня 2011 року, у рамках реформування системи територіальних органів виконавчої влади, Міністр юстиції Олександр Лавринович підписав наказ про утворення у складі Головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі структурних підрозділів, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру. Згідно положення про Реєстраційну службу районного управління юстиції, одним із основних завдань реєстраційної служби є здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідно до закону. Таким чином, з БТІ, як суб'єкта господарювання, зняті невластиві їм функцій щодо визнання і підтвердження фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Офіційне визнання і підтвердження фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в чому і полягає зміст державної реєстрації речових прав на нерухоме майно) є виключною функцією держави, яка набуває і здійснює свої права та обов'язки виключно через органи державної влади, який в даному випадку і є Державна реєстраційна служба України. Нова процедура державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, повинна буде зробити процес набуття права власності більш спрощеним для громадян, забезпечивши функціонування «єдиного вікна». Вона, начальник реєстраційної служби, приступила до роботи на цій посаді з 01.12.2012 року; до цього моменту на підставі свідоцтва про власність, виданого після процедури приватизації квартири чи іншого житла, підпорядкована їй служба не зареєструвала жодного права власності, оскільки, на її думку, згідно п.3ч.1ст.19 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» одною з багатьох підстав для «…державної реєстрації прав та їх обтяжень є свідоцтва про право власності, видані органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді…», тобто, щоб зареєструвати право власності особі на приватизоване житло, особа вже повинна мати та надати державному реєстратору свідоцтво про право власності; ніякими законами не регламентується вдача такого свідоцтва державним реєстратором.

Представник міської ради суду повідомив у судовому засіданні, що органом приватизації, згідно ст.8 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» є уповноважені на це органи, створені місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд, а згідно Наказу Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002р. (який втратив чинність на підставі Наказу Мінюсту №1844/5 від 14.12.2012р. ) «Про затвердження «Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно», функції Болградської міської ради по видачі свідоцтва про право власності нерухомого майна за результатом процедури приватизації, були делеговані Болградському КП БТІ, і саме це бюро повинно було в даному випадку видати ОСОБА_2 свідоцтво про право власності на її квартиру після процедури приватизації. На даний момент, оскільки БТІ позбавлене цієї функції, орган місцевого самоврядування повинен утворити орган чи відділ, що буде виконувати таку функцію, але, оскільки це питання пов'язане з фінансуванням і організаційно-правовим врегулюванням, такого органу чи відділу ще не утворено у Болградському районі, тому ОСОБА_2 було видане лише рішення виконкому міської ради від 24.12.2012р. про передачу їй у приватну власність її квартири АДРЕСА_1, і факт того, що ця квартира пройшла процедуру приватизації і на даний момент фактично є власністю ОСОБА_2, міська рада не заперечує.

Позивачка стверджувала у судовому засіданні, що вона фактично вже є власницею квартири АДРЕСА_1, оскільки купила її в ОСОБА_2, передавши їй усю суму коштів, за яку вони домовилися. що підтверджується договором купівлі-продажу, що неможна завірити у нотаріуса, але письмову форму домовленості вони дотримали, і, згідно розписки ОСОБА_2, вона отримала повний розрахунку - усю суму за квартиру.

Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні підтвердила, що вона продала свою квартиру позивачці ОСОБА_1 і отримала усю суму розрахунку за вказану нерухомість, претензій до покупця не має.

Відповідно до ст.ст.202,208,209 ЦК України, даний договір купівлі-продажу - це правочин, що повинен укладатися у письмовій формі і підлягає обов'язковій нотаріальній реєстрації. Проте, оскільки правовстановлюючий документ, передбачений законодавством - свідоцтво про право власності на квартиру відповідача ОСОБА_2 не може отримати не зі своєї вини, суд, враховуючи вищевикладені докази, дійшов висновку, що її право власності підлягає захисту у судовому порядку, тобто, необхідно визнати, що квартира АДРЕСА_1, дійсно належить ОСОБА_2 на праві власності.

Крім того, згідно ст.220 ЦК України «Правові наслідки недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору», у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним, але, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Згідно матеріалів даної цивільної справи даний договір купівлі-продажу не можна визнати нікчемним, оскільки сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося часткове виконання договору, але одна із сторін, хоча і ухиляється від його нотаріального посвідчення, але не зі своєї вини - за відсутністю врегульованого законодавством механізму видачі документу про право власності, тобто, ОСОБА_2 не може надати нотаріусу повного пакету документів для укладання та засвідчення договору купівлі-продажу, але наявність факту укладання такого договору ніким у судовому засіданні не спростована.

Приймаючи до уваги фактичні взаємовідносини сторін, дійсні причини спору, враховуючи вищевикладене, суд прийшов що висновку, що вимоги позивачки є законними і обґрунтованими, тому підлягають задоволенню на підставі ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» ст.6 Конвенції про захист прав людини, згідно якої Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру, а також на підставі ст.ст.41,55 Конституції України, Цивільним та Цивільно-процесуальним Законами України, а також на підставі вищевикладених доказів та пояснень, що були досліджені судом.

Керуючись ст.ст.10,60,31,212-215,292-294 ЦПК України, ст.ст. 202,208,209, 220 ЦК України, ст.6 Конвенції про захист прав людини, ст.ст.41,55 Конституції України, ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду», суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Виконавчого комітету Болградської міської ради Одеської області про визнання договору купівлі-продажу дійсним і визнання права власності, - задовольнити в повному обсязі.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, який був укладений 07 серпня 2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Визнати право власності на квартиру АДРЕСА_1, за ОСОБА_1.

Рішення суду може бути оскаржене зацікавленими особами шляхом подачі апеляції до апеляційного суду Одеської області через Болградський районний суд Одеської областіпротягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: