Рішення

від 27.02.2013 по справі 908/264/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 32/5/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.13 Справа № 908/264/13-г

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТК Спутник" (69123, м. Запоріжжя, вул. Хортицьке шосе, 10-А)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврія-Люкс" (69037, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 208)

про стягнення суми боргу в розмірі 8696,04 грн.

Суддя Н.А. Колодій

Представники:

Від позивача: Шпаченко О.В., довіреність № 51 від 11.02.2013 р.

Від відповідача: Погорелий І.С., довіреність б/н від 15.01.2013 р.

Суть спору:

До господарського суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТК Спутник" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврія-Люкс" про стягнення 9796,04 грн., які складаються з 4848,21 грн. основного боргу за договором № 38 від 01.01.2006 р., 9,70 грн. втрат від інфляції, 14,95 грн. - 3% річних, 74,97 грн. пені та 4848,21 грн. штрафу за неналежне виконання умов договору.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.01.2013 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/264/13-г, присвоєно номер провадження справи 32/5/13, з призначенням судового засідання на 06.02.2013 р. Ухвала направлялась на адресу сторін в установленому законом порядку.

Поштові повідомлення свідчать, що сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання. Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що сторони належним чином повідомлені про час і місце судового засідання.

В судових засіданнях на підстав ст. 77 ГПК України, для надання додаткових доказів оголошувались перерви до 13.02.2013 р., до 27.02.2013 р.

Позивач надав заяву (вих. б/н від 05.02.2013 р.), якою уточнив і зменшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 8696,04 грн., які складаються з 3748,21 грн. основного боргу, 9,70 грн. втрат від інфляції, 14,95-3% річних, 74,97 грн. пені та 4848,21 грн. штрафу, від решті стягнення суми в розмірі 1100 грн. відмовляється.

Заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, приймається судом. Судом розглядаються зменшені позовні вимоги.

Позивач в судовому засіданні 27.02.2013 р. підтримує заявлені уточнені позовні вимоги та обґрунтовує їх ст. 230, 231, 265 Господарського кодексу України, ст. ст. 625, 692 Цивільного кодексу України та умовами договору № 38 від 01.01.2006 р.

Представник відповідача позов визнав частково, а саме в сумі 3748,21 грн., проти нарахування штрафних санкцій заперечив.

За клопотанням представників сторін судовий процес ведеться без застосування технічних засобів фіксації.

У засіданні суду 27.02.2013 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2006 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТК Спутник" (позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Таврія-Люкс" було укладено договір № 38 (надалі - договір).

Згідно умов договору, позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити товар згідно товарних (товарно-транспортних) накладних та/ або виставленого рахунку у порядку, строки та на умовах, передбачених цим договором.

Право власності на товар переходить до відповідача з моменту підписання уповноваженим представником позивача товарної (товарно-транспортної) накладної, яка засвідчує передачу права власності на товар ( п. 1.3. договору).

Позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 5916,93 грн., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними № М 13234 від 03.12.2012 р. (на суму 1783,70 грн.), № М 132792 від 04.12.2012 р. (на суму 1305,46 грн.)- було здійснено повернення товару на суму 17,52 грн., залишок заборгованості 1287,94 грн., № М133109 від 05.12.2012 р. (на суму 1000,42 грн.), № М133434 від 07.12.2012 р. (на суму 1844,87 грн.), копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 1 Додатку № 3 до договору, відповідач повинен здійснити оплату за товар не пізніше 3-х банківських днів з моменту поставки товару. Факт поставки товару підтверджується товарною (товарно-транспортною) накладною.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті продукції виконав частково, внаслідок цього у нього виникла заборгованість в сумі 3748,21 грн., що підтверджується матеріалами справи та підтверджено сторонами в акті звірки взаєморозрахунків сторін.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні приписи містять ст.ст. 525, 526 ЦК України.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором поставки продавець (постачальник),який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб (ст. 712 ЦК України).

Приймаючи до уваги, що, на момент розгляду справи в суді, відповідач має заборгованість за отриманий товар в сумі 3748,21 грн., доказів її погашення не надав, вимога позивача про стягнення 3748,21 грн. основного боргу є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи і підлягає задоволенню.

Підлягають задоволенню і вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 9,70 грн. втрат від інфляції та 14,95 грн. - 3% річних.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено правильність нарахування 3 % річних і суми інфляції та визнано обґрунтованими та правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 9,70 грн. втрат від інфляції, 14,95 грн. - 3% річних.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 74,97 грн. пені та 4848,21 грн. штрафу за неналежне виконання умов договору, за період з 06.12.2012 р. по 15.01.2013 р.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У п. 6.1. договору передбачено, у випадку несвоєчасної оплати відповідач сплачує позивачу у відповідності зі ст. ст. 231, 232 ГПК України:

- штраф у розмірі простроченої суми та пеню в розмірі 1,5% від суми заборгованості за кожний день прострочки - при поставці продуктів харчування

- пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який стягується пеня, від суми несплаченого товару, за кожний день прострочки - при поставці непродовольчих та промислових товарів

Судом перевірено правильність нарахування пені та штрафу та встановлено, що розрахунок позивачем виконано вірно. Таким чином, вимоги позивача про стягнення пені в сумі 74,97 грн. та 4848,21 грн. штрафу обґрунтовані.

Відповідач не надав суду доказів, які б спростували позицію позивача, оплату за товар

в обумовлений строк та в повному обсязі не здійснив, як передбачено умовами договору поставки.

Доводи відповідача щодо неукладеності спірного договору суд до уваги не приймає як такі, що спростовуються фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з п. 3 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати, у виняткових випадках, розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушили зобов'язання.

Частиною 2 ст. 223 Господарського кодексу України передбачено що, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Враховуючи той факт, що підприємство відповідача з об'єктивних причин не мало можливості в повному обсязі виконати умови договору, а також те, що останнім вчинилися певні заходи щодо запобігання спричиненню шкоди інтересам позивача, а також те, що сума основного боргу та строки прострочка не є значними, суд вважає за можливе скористатися своїм правом та зменшити розмір штрафу до 1000 грн. В задоволенні решти стягнення штрафу слід відмовити.

На підставі викладеного, позов задовольняється частково.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача в частині зменшених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Зменшені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТК Спутник" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврія-Люкс" про стягнення 8696,04 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврія-Люкс" (69037, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 208, код ЄДРПОУ 30545956) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТК Спутник" (69123, м. Запоріжжя, вул. Хортицьке шосе, 10-А, код ЄДРПОУ 19279080) 3748 (три тисячі сімсот сорок вісім) грн. 21 коп. основного боргу, 9 (дев'ять) грн. 70 коп. втрат від інфляції, 14 (чотирнадцять) грн. 95 коп. -3% річних, 74 (сімдесят чотири) грн. 97 коп. пені, 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп. штрафу, 1526 (одна тисяча п'ятсот двадцять шість) грн. 90 коп. судового збору. Видати наказ.

В частині стягнення штрафу в сумі 3848,21 грн. відмовити.

Суддя Н.А. Колодій

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "11" березня 2013 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.