Рішення

від 04.03.2013 по справі 5017/3278/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" березня 2013 р.Справа № 5017/3278/2012

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Зайцева Ю.О.

при секретарі судового засідання Буза К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-промислова група „МАЙСТЕР"

до відповідачів фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю „Авалон"

про стягнення заборгованості 589 608, 13 грн.

Суддя Зайцев Ю.О.

Представники :

Від позивача: Удовіченко О.А. (довіреність №б/н від 08.10.2012 р.)

Від відповідача ФОП ОСОБА_2 : не з'явився;

Від відповідача ТОВ "Авалон" : не з'явився;

СУТЬ СПОРУ : Товариство з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-промислова група „МАЙСТЕР" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою, у якій з урахуванням уточнень до позовних вимог від 04.02.2013 р. та 28.02.2013 р. просить суд стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю „Авалон" суму основного боргу у розмірі 545 614 грн. 91 коп., пеню в розмірі 34 078 грн. 15 коп., суми на яку підлягає збільшенню основний борг з врахуванням трьох процентів річних 7222 грн. 80 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 2184,64 грн. та солідарно стягнути з відповідачів ФОП ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Авалон" суму судового збору у сумі 2184,64 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.11.2012 р. порушено провадження у справі № 5017/3278/2012 з призначенням до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Разом з поданням позовної заяви позивача подано клопотання про забезпечення позову, відповідно до змісту якого позивач просить забезпечити позовні вимоги про стягнення суми заборгованості шляхом накладення арешту на рухоме майно (транспортні засоби) та банківськи рахунки ФОП ОСОБА_2

Розглянувши зазначену заяву суд встановив, що відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Отже, заява про вжиття заходів до забезпечення позову повинна бути обґрунтована з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень у виконанні судового рішення.

Господарський суд повинен оцінити, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, співрозмірність позовним вимогам та яким чином цей захід забезпечуватиме фактичну реалізацію мети його вжиття.

Тому відповідна ухвала господарського суду в обов'язковому порядку повинна містити дані, на підставі яких можна зробити висновок про те, що невжиття того чи іншого заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду.

Однак, позивачем до суду жодного доказу в підтвердження обставин, викладених у заяві про забезпечення позову, не подано, що є підставою для відхилення зазначеної заяви.

Ухвалою суду від 28.11.2012 р. відповідно до вимог ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено до 12.12.2012 р.

За клопотанням представника позивача (вх.№37853/2012 від 12.12.2012) до матеріалів справи залучено витяг з Единого державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 03.12.2012 р. №15268909 щодо реєстрації ФОП ОСОБА_2

Ухвалою суду від 12.12.2012 р. відповідно до вимог ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено до 04.01.2013 р.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю „Авалон" 12.12.2012 р. надало до суду письмові пояснення на позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-промислова група „МАЙСТЕР" (в первісній редакції), якими визнав в повному обсязі вимоги, викладені в позові, та просив суд розглядати справу без його участі.

Згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області Волкова Р.В. від 27.12.2012р., у зв'язку з знаходженням Зайцева Ю.О. у відпустці з 27.12.2012р. по 18.01.2013р., справу №5017/3278/2012 передано на розгляд судді Лічман Л.В., у зв'язку з чим ухвалою суду від 28.12.2012р. справу прийнято до провадження суддею Лічман Л.В. та призначено до розгляду у судовому засіданні.

Приймаючи до уваги повернення з відпустки судді Зайцева Ю.О., згідно з розпорядженням голови господарського суду Одеської області Волкова Р.В. від 21.01.2013р. справу № 5017/3278/2012 передано на розгляд судді Зайцева Ю.О., у зв'язку з чим ухвалою суду від 21.01.2013р. справу прийнято до провадження суддею Зайцевим Ю.О. та призначено до розгляду у судовому засіданні.

В судовому засіданні 18.02.2013 р. представником позивача подано клопотання про продовження строку вирішення спору по даній справі на 15 днів у зв'язку з необхідністю повідомлення відповідача по справі.

Відповідачем Товариство з обмеженою відповідальністю „Авалон" 28.02.2013 р. повторно надало до суду письмові пояснення (вх.№7033/2013) на позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-промислова група „МАЙСТЕР" (в первісній редакції), згідно яких зазначало про обмеження відповідальності товариства за зобовязаннями ФОП ОСОБА_2 сумою 13 000,00 грн.

Також, за клопотанням ТОВ "ІПГ "Майстер" (вх.№7032/2013 від 28.02.2013 р. до матеріалів справи залучено копію гарантійного листа ФОП ОСОБА_2, копію договору поставки №76 від 19.01.2009 р.додакові угоди №1 та №2 до договору поруки №30 від 01.02.2012 р., обгрунтований розрахунок заборгованості та штрафних санкцій

Відповідачі про час та місце судового засідання повідомлені належним чином шляхом надсилання судових ухвал на адреси, зазначені в позовній заяві, договорі №76 від 19.09.2009 р. та договорі поруки №30, в судові засідання представників не направили, про поважність причин відсутності не повідомили, правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористались.

Відповідно до п. 32 Інформаційного листа ВГСУ від 29 вересня 2009 року № 01-08/350 "Про деякі питання, порушені в доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" викладена правова позиція, згідно якої відмітка про відправку процесуального документа суду на зворотньому аркуші у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам у справі та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначено про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання. При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги, наведене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідачів за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

04.03.2013 р. у судовому засіданні після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення, суд встановив:

19 січня 2009 року між ФОП ОСОБА_2 (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-промислова група „МАЙСТЕР" (Продавець) було укладено Договір поставки № 76, згідно якого Продавець зобов'язався передати (поставити) Покупцю продукцію, а Покупець зобов'язався прийняти продукцію та оплачувати на умовах договору (на протязі 14 календарних днів з моменту поставки продукції) п. 2.4 договору). Згідно п.п. 4.1, 4.2 дія договору поширювалась до 31.12.2012р.; зміни та доповнення до договору оформлюються письмовими додатками, які вступають в силу після підписання обома сторонами та становляться невід'ємною частиною договору.

Доказів, які б підтверджували продовження строку дії договору поставки № 79 від 19 січня 2009 року Товариством з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-промислова група „МАЙСТЕР" надано не було, у зв'язку з чим, суд встановив, що дія договору була припинена 31.12.2012р., у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено.

У період з 28.02.2012р. по 05.11.2012р. Товариством з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-промислова група „МАЙСТЕР" було поставлено, а ФОП ОСОБА_2 прийнято продукцію на загальну суму 1639837,33 грн., проте в порушення взятих на себе зобов'язань відповідачем не повністю проведено оплату за продукцію, в зв'язку чим в нього утворилась заборгованість в розмірі 545 614,91 грн.

Поставка товару на викоання умов договору та його прийняття ФОП ОСОБА_2 підтверджується наданими до матеріалів справи копіями накладних №7591 від 13.09.2012 р., №8227 від 27.09.2012 р., №8299 від 28.09.2012 р., №7481 від 11.09.2012 р., №7949 від 21.09.2012 р., №6860 від 28.08.2012 р., №6859 від 28.08.2012 р., №6557 від 27.09.2012 р., №6650 від 13.09.2012 р., №6649 від 20.08.2012 р., №6102 від 02.08.2012 р., №6068 від 01.08.2012 р., №5147 від 07.07.2012 р., №5900 від 27.07.2012 р., №7591 від 13.09.2012 р., №4430 від 27.07.2012 р., №4430 від 27.07.2012 р., №4383 від 27.07.2012 р., №4622 від 21.06.2012 р., №4618 від 21.06.2012 р., №4457 від 18.06.2012 р., №4417 від 15.06.2012 р., №4404 від 15.06.2012 р., №4180 від 08.06.2012 р., №3636 від 23.05.2012 р., №3230 від 11.05.2012 р., №2908 від 26.04.2012 р., №2907 від 26.04.2012 р., №2829 від 24.04.2012 р., №2824 від 24.04.2012 р., №1600 від 15.03.2012 р., №1423 від 12.03.2012 р., №758 від 13.02.2012 р., №8364 від 28.09.2012 р., №8363 від 28.09.2012 р., №9039 від 18.10.2012 р.

01.02.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-промислова група „МАЙСТЕР" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Авалон" укладено договір поруки №30, а також додаткові угоди до нього №1 від 01.02.2012 р. та №2 від 13.02.2012 р. На підставі зазначених угод ТОВ „Авалон" виступило як поручитель та прийняло на себе зобов'язання відповідати перед ТОВ „Інвестиційно-промислова група „МАЙСТЕР" солідарно з ФОП ОСОБА_2 за несвоєчасне виконання зобов'язань, передбачених розділами 2 „Порядок передачі продукції та розрахунків", 3 „Відповідальність сторін" договору поставки № 76 від 19 січня 2009 року. Згідно додаткової угоди №2 від 13.02.2012 р. сторони домовились, що загальний об'єм відповідальності поручителя за договором поруки №30 від 01.02.2012 р. не може перевищувати 13 000 грн.

У зв'язку з несплатою отриманої ФОП ОСОБА_2 продукції, 22.10.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-промислова група „МАЙСТЕР" звернулось на адресу відповідачів з письмовою вимогою про сплату наявної заборгованості. Належних доказів надіслання та доказів отримання вказаної вимоги ФОП ОСОБА_2 позивачем не надано.

Згідно положень Договору поставки ФОП ОСОБА_2 було нараховано пеню, що становить 34 078 (тридцять чотири тисячі сімдесят вісім) гривень 15 копійки, 3% річних - 7222 (сім тисяч двісті двадцять дві) грн. 80 коп., сума інфляційних втрат складає 2 184 (дві тисячі сто вісімдесят чотири) грн. 64 коп.

З наведених підстав позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з ФОП ОСОБА_2 суми основного боргу у розмірі 545 614,91грн., пені в розмірі 34 078,15, суми, на яку підлягає збільшенню основна сума боргу з врахуванням 3% річних - 7222,80 коп., та про солідарне стягнення з відповідачів ФОП ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю „Авалон" 3% інфляційних втрат в сумі 2184,64 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).

Відповідно до вимог п. 1ст 692 Цивільного Кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. А згідно вимог ч. 2 ст. 530 Цивільного Кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, в разі відсутності попереднього узгодженого сторонами зобов'язання строку оплати товару, суд при оцінці доказів у справі повинен виходити із системного аналізу положень п. 1ст. 692, ч. 2 ст. 530 Цивільного Кодексу України та наявних у матеріалах справи доказів.

Як вище встановлено господарським судом, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова група "МАЙСТЕР" та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір №76 поставки продукції, відповідно до якого продавець зобов'язується передати - поставляти відповідачу -Покупцю, передбачену договором продукцію у власність, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити її.

Проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, що засвідчують поставку Товариством з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-промислова група „МАЙСТЕР" у період з лютого 2012 року. по листопад 2012р. ФОП ОСОБА_2 продукції на суму 545 614,91 грн., суд вважає факт наявності заборгованості ФОП ОСОБА_2 перед позивачем підтвердженим належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги ТОВ „МАЙСТЕР" про стягнення основної заборгованості в розмірі 545614,91 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, не спростовані у встановленому порядку відповідачами, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення пені та трьох процентів річних за порушення зобов`язання, то господарський суд вважає за необхідне зазначити таке.

Ст. 546 Цивільного кодексу України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до статті 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання: зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно з вимогами ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Матеріали справи свідчать, що термін виконання відповідачем своїх зобов'язань по сплаті заборгованості за поставку продукції з врахуванням п.2.4. договору настав, проте відповідачем зобов'язання не виконані.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму пені в розмірі 34078 грн. 15 коп., суму, на яку підлягає збільшенню основний борг з врахуванням 3% річних 7222,80 грн., втрати від інфляції в розмірі 2184,64 грн.

Згідно ч. 1 ст. 553 Цивільного Кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Як встановлено судом, згідно укладеного 01.02.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-промислова група „МАЙСТЕР" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Авалон" договору поруки №30, ТОВ „Авалон" виступило як поручитель та прийняло на себе зобов'язання відповідати перед ТОВ „Інвестиційно-промислова група „МАЙСТЕР" солідарно з ФОП ОСОБА_2 за несвоєчасне виконання зобов'язань, передбачених розділами 2 „Порядок передачі продукції та розрахунків", 3 „Відповідальність сторін" договору поставки № 76 від 19 січня 2009 року.

Згідно п. 2.3 Договору поруки №30 (зі змінами, внесеними додатковою угодою №2 від 13.02.2012 р.) в загальний об'єм відповідальності Поручителя не може перевищувати суми 13 000 грн.

Пунктом 2.4. Договору поруки передбачено, що у випадку порушення Відповідачем 1 своїх зобов'язань за Договором поставки Поручитель зобов'язаний виконати забезпечені порукою зобов'язання за першою вимогою Позивача.

Оскільки відповідачем ФОП ОСОБА_2 були порушені свої зобов'язання за договором поставки щодо оплати вартості поставленої позивачем продукції, 22 жовтня 2012р. Позивач звернувся до ТОВ "Авалон" з вимогою (вих. № 1698-1) про виконання зобов'язань, передбачених договором поруки №30 від 01 лютого 2012 р. Наведена вимога позивача містила інформацію про розмір заборгованості відповідача 1 за договором поставки, а також про суму нарахованої пені та інших штрафних санкцій, передбачених чинним законодавством України (3% річних, індекс інфляції). Однак на момент подання позову ТОВ "Авалон" не виконав свої зобов'язання за договором поруки №30 від 01.02.2012р.

Відповідно до статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, стягнення стягнення з ФОП ОСОБА_2 суми основного боргу у розмірі 545 614,91грн., пені в розмірі 34 078,15, суми, на яку підлягає збільшенню основна сума боргу з врахуванням 3% річних - 7222,80 коп., та про солідарне стягнення з відповідачів ФОП ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю „Авалон" 3% інфляційних втрат в сумі 2184,64 грн.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст. ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33,34,43,44,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (90570, АДРЕСА_2 код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова група "МАЙСТЕР" (65025, Одеська область, м. Одеса, Суворовський район, 19 км Старокиївської дороги, буд. 4, код ЄДРПОУ 33658179) заборгованість в розмірі 586 915 (п'ятсот вісімдесят шість тисяч девятсот п'ятнадцять) грн. 86 коп., що скалдається з суми основного боргу - 545 614 (п'ятсот сорок п'ять тисяч шістсот чотирнадцять) грн. 91 коп., пені в розмірі 34 078 (тридцять чотири тисячі сімдесят вісім) гривень 15 копійки, суми, на яку підлягає збільшенню основний борг з врахуванням трьох відсотків річних - 7222 (сім тисяч двісті двадцять дві) грн. 80 коп. та суму судового збору 11 738 (одинадцять тисяч сімсот тридцять вісім) грн. 32 коп.

3. Стягнути солідарно з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (90570, АДРЕСА_2 код НОМЕР_1), Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАЛОН" (65074, Одеська область, м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 70/1, кв. 204, код ЄДРПОУ 31768889) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова група "МАЙСТЕР" (65025, Одеська область, м. Одеса, Суворовський район, 19 км Старокиївської дороги, буд. 4, код ЄДРПОУ 33658179) суму інфляційних втрат у розмірі 2184 (дві тисячі стовісімдесят чотири) грн. 64 коп., тобто по 1092 (одна тисяча девятсот дві) грн. 32 коп. з кожного. та суму судового збору в розмірі 43 (сорок три) грн. 69 коп., тобто по 21 (двадцять одна) грн. 85 коп. з кожного.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено та підписано 11.03.2013 року.

Суддя Зайцев Ю.О.