Постанова

від 12.03.2013 по справі 2а-10603/12/0170/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 березня 2013 р. Справа №2а-10603/12/0170/16

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Александрова О.Ю., за участю секретаря судового засідання Павленко Н.О., представників сторін:

представник позивача - Сакович Я.В., довіреність № 75 від 16.01.13 р.;

представник відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Епл Плюс"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення і наказу, визнання протиправними дій.

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Епл Плюс" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0003272204 від20.08.2012 р.;

визнати протиправним та скасувати Наказ ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС від 30.07.2012 р. № 1501 "Про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ "Епл Плюс" з питань перевірки взаємовідносин з ТОВ " ПСВ Тернар Логік" за період липень, вересень 2011 р.; визнати протиправними дії ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС по проведенні позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ "Епл Плюс" з питань перевірки взаємовідносин з ТОВ " ПСВ Тернар Логік" за період липень, вересень 2011 р.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставним застосуванням до оподатковуваних податком на додану вартість операцій, здійснених позивачем із ТОВ "ПСВ Тернар Логік" у липні та вересні 2011р., положень законодавства щодо нікчемності правочинів, у зв'язку з чим висновки відповідача щодо завищення податкового кредиту з ПДВ за липень 2011р. та вересень 2011р.. є необґрунтованими. Крим того, позивач зазначив, що у податкового органу були відсутні підстави для проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ти видання відповідного наказу, оскільки на запит ДПІ їм у встановлений 10-денний строк були надані всі необхідні документи. Враховуючи протиправність виданого наказу про проведення перевірки дії відповідача щодо проведення вказаної перевірки, на думку позивача, також є протиправними.

Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.09.2012 р. відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.12.2012 р. по справі призначено судово-економічну експертизу та провадження по справі зупинено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.02.2013 р. у зв'язку з отриманням висновків експертизи поновлено провадження у справі та розгляд справи призначено на 12.03.2013 р.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі з підстав, визначених у позовної заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Надав заперечення на позов від 13.11.2012 р., в яких зазначив, що спірне рішення, та наказ про проведення перевірки прийнято у порядку та у межах повноважень, визначених законодавством, а дії по проведенню перевірки вчинені відповідно до встановленого законодавством порядку.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб'єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являються суб'єктами владних повноважень.

Відповідно до положення про Державну податкову службу України, затвердженого Указом Президента України від 12 травня 2011 року N 584/2011 ДПС України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України (далі - Міністр), одним з завдань якої відповідно до абз.1 п. 3 цього Положення є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства та іншого законодавства у випадках, коли здійснення такого контролю покладено на органи державної податкової служби, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків, зборів та інших платежів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Виходячи з системного аналізу вищевикладених норм, Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби є територіальним органом виконавчої влади, яка реалізує владні управлінські функції, через що належить до суб'єктів владних повноважень в розумінні пп.7 п. 1 ст. 3 КАС України.

Отже, даний спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та наказу, визнання протиправними дій щодо проведення перевірки, суд зобов'язаний перевірити, чи являлися спірні податкове повідомлення-рішення та наказ обґрунтованими та чі є правомірними дії відповідача у зв'язку з прийняттям таких рішень та вчиненням дій по проведенню позапланової документальної невиїзної перевірки позивача.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №438254 Товариство з обмеженою відповідальністю "Епл Плюс" зареєстроване виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим 02.06.1998р., номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 1 882 120 0000 008031 (а.с., т.1, л.с.75). Ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) - 24875759.

Таким чином, судом встановлено, що позивач являється суб'єктом господарювання, юридичною особою, зобов'язаний виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 №509-ХП державні податкові інспекції виконують функції по контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів. Згідно до пункту 20.1.4. Податкового кодексу України (далі -ПК) органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом. Види перевірок, які мають проводитися органами державної податкової служби наведені у пункті 75.1. ПК, це - камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Обставин для проведення документальної невиїзної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Таким чином, виходячи із аналізу статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податку на додану вартість але, лише на підставі та в порядку, визначеному законодавством.

Досліджуючи наявність підстав для проведення відповідачем документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Епл Плюс", судом встановлено, що на адресу ТОВ "Епл Плюс" був направлений рекомендованою кореспонденцією лист від 04.07.2012 р. вих. № 13455/10/22-8 про надання інформації та її документального підтвердження щодо господарських правовідносин позивача з ТОВ «ПСВ Тернар-Логік» у липні та вересні 2011р.

Відповідно до корінця поштового повідомлення, наданого представником відповідача, вказаний лист фактично був відправлений 06.07.2012р. та отриманий уповноваженою особою позивача 09.07.2012 р..

На адресу ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС позивачем - ТОВ "Епл Плюс" була листом вих. № 47 від 16.07.2012р. надана відповідь з наданням усіх витребуваних документів. Лист та документі отримані відповідачем 18.07.2012р., про що свідчить відмітка та штамп на екземплярі вказаного листа позивача.

30.07.2012р. Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим ДПС був виданий наказ від 12.01.2012 р. № 1501 "Про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ "Епл Плюс", який стосується проведення перевірки позивача з питань взаємовідносин з ТОВ «ПСВ Тернар-Логік» за період липень, вересень 2011р., з 30.07.2012р. протягом 5 робочих днів, який під розписку доведений та копію якого вручено головному бухгалтеру позивача Васецької Т.Е.

Згідно ст. 75 Податкового Кодексу України (далі -ПК України), органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.75.1.2. ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Судом встановлено, що згідно Наказу № 1501 від 30.07.2012р. відповідачем вирішено провести саме документальну позапланову невиїзну перевірку.

Згідно із пунктом 79.1 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Отже, невиїзна документальна перевірка має бути призначена тільки за обставин, визначених ст.ст. 77 та 78 ПК України.

Щодо наявності підстав для видання оскаржуваного наказу відповідно до ст. 78 ПК України, суд зазначає наступне.

Вказана стаття визначає обставини, за наявності яких проводиться документальна позапланова перевірка, а саме:

- П. 78.1.1. за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;

- п. 78.1.2. платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом;

- п.78.1.3. платником податків подано органу державної податкової служби уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся органом державної податкової служби;

- п.78.1.4. виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

- п. 78.1.5. платником податків подано в установленому порядку органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження;

- п. 78.1.7. розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків;

- п.78.1.8. платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова виїзна перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень;

- П. 78.1.9. щодо платника податку подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної у разі ненадання таким платником податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня його отримання;

-п.78.1.11. отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні;

- п.78.1.12. органом державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається органом державної податкової служби вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу;

- п.78.1.13. у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки.

Таким чином, враховуючі встановлені у судовому засіданні фактичні обставини, зокрема, що ТОВ "Епл Плюс" була надана відповідь на запит Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС в продовж 10 днів з моменту отримання запиту. суд прийшов до висновку, що витребувані відповідачем документи надані позивачем своєчасно та у повному обсязі.

Слід також зазначити, що відповідачем в Наказі від 30.07.2012.року №1501 не було конкретизовано, відповідно до якого саме п.78.1. ст. 78 ПК України було призначено проведення перевірки, проте, як зазначено у запереченнях відповідача та підтверджується Актом перевірки обставинами, які зумовили проведення перевірки було п.п.78.1.1 та п.п.78.1.8. Податкового Кодексу України, тобто такі обставини:

- за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;

-за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;

Суд враховує, що відповідач відповідно до п.п. 78.1.1. ст. 78 ПК України має керуватись або результатами перевірок інших платників податків, або податковою інформацією.

Відповідачем не надано жодного доказу проведення перевірок інших платників податків, в наслідок яких було виявлено будь-які факти порушення позивачем податкового законодавства.

Суд зазначає, що перелік податкової інформації та порядок ії отримання визначено ст.ст. 72,73 Податкового Кодексу, серед якої відсутнє визначення як податкової інформації "дані програмного продукту", про розходження в яких зазначено в запитах відповідача від 06.04.2011р. та 08.04.2011р.

Програмні продукти, про інформацію з яких які йдеться в запитиі та Акті перевірки, створені для реалізації Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифрувань податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 18 квітня 2008 року № 266 (п.1.3. рекомендацій):

-система формування та подання до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку податкової звітності в електронному вигляді щодо ведення обліку розшифрування податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів;

-система приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності щодо проведення автоматизованого контролю податкової декларації з податку на додану вартість на районному рівні;

-система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Вказані програмні продукти є способом обробки інформації, та розроблені для аналітичного обліку даних органами ДПС, проте їх зміст не може слугувати підтвердженням наявності порушень в сфері податкового законодавства окремих платників податків.

Таким чином, відповідачем не доведено наявність на час видання Наказу від 30.07.2012р. № 1501 будь-якої податкової інформації про порушення позивачем податкового законодавства.

Таким чином, у відповідача були відсутні підстави, які б відповідно до п.п.78.1.1.ст.78 ПК України могли б зумовити проведення документальної позапланової перевірки позивача з урахуванням строків отримання відповіді на запит про надання податкової інформації.

Отже суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів відповідача щодо відповідності оскаржуваного наказу п.п.78.1.1. ст. 78 ПК України.

Відповідачем в порядку ст. 71 КАС України не надано доказів про наявність інших обставин, передбачених п.78.1 ст. 78 ПК України, які могли б стати підставою для проведення документальної позапланової перевірки позивача, в тому числі не надано доказів наявності недостовірних даних в поданих деклараціях,.

Суд зазначає, що видання керівником податкового органу наказу про проведення позапланової перевірки безпосередньо призводить до виникнення певних обов'язків у платника податків, щодо якого прийнято рішення про проведення перевірки. Тому зазначений наказ є таким, що має правове значення, а отже, є актом у розумінні пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України. Аналогічну позицію викладено у листі Вищого адміністративного суду України від 24.12.2010 р. N 1844/11/13-10.

За таких обставин суд вважає, що Наказ ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС від 30.07.2012 р № 1501 є необґрунтованим, протиправним та підлягає скасуванню.

Розглядаючи справу в частині вимог про визнання протиправними дій ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС по проведенні позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ "Епл Плюс" з питань перевірки взаємовідносин з ТОВ " ПСВ Тернар Логік" за період липень, вересень 2011 р., в результаті якої було складено Акт перевірки від 06.08.2012р. №4272/22-8/24875759 суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо проведення перевірки, вчинених на підставі визнаного протиправним та скасованого наказу ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС від 30.07.2012 р № 1501, тому позов у цій частині також підлягає задоволенню.

В частині позову щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС № 0003272204 від20.08.2012 р. суд також дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що старшим державним податковим - інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС Балаж В.В проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Епл Плюс" (ЄДРПОУ 24875759) з питань взаємовідносин з ТОВ "ПСВ Тернар Логік" (ЄДРПОУ 37403219), за липень, вересень 2011 р.

За результатами перевірки був складений акт від 06.08.2012р. №4272/22-8/24875759, за висновками якого встановлено порушення:

- підпунктів. 14.1.191 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, в результаті чого встановлено заниження податкових зобов'язань з ПДВ всього в розмірі 56911,00 грн., в т.ч. за липень 2011 р. 30122,00 грн., за вересень 2011 р. 26789,00 грн.

На підставі зазначеного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0003272204 від 20.08.2012 р. про збільшення грошового зобов'язання ТОВ "Епл Плюс" з податку на додану вартість в розмірі 56911,00 грн. за основним платежем, а також 28455,50 грн. за штрафними санкціями.

Відповідачем в акті перевірки зазначається, що при перевірки показників декларації з ПДВ за липень, вересень 2011 р. встановлено завищення податкового кредиту на суму 56 911,00 грн. підставою для такого висновку стали операції, що були проведені між ТОВ "Епл Плюс" та ТОВ "ПСВ Тернар Логік" у липні, вересні 2011 р., відомості, що були отримані з декларацій та додатків до декларацій з ПДВ ТОВ "Епл Плюс" за липень, вересень 2011 р., інформація комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем податкового органу.

Під час дослідження зазначених документів відповідачем зроблений висновок, що податковий кредит за липень, вересень 2011 р. сформовано у порушення норм Податкового кодексу України в наслідок укладення угод з контрагентом ТОВ "ПСВ Тернар Логік" фінансово-господарська діяльність якого здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільно-правової дієздатності, фінансово-господарські взаємовідносини між вказаними підприємствами та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Судом з урахуванням висновків проведеної по справі судово-економічної експертизи (висновок № 322 від 22.02.2013р.) встановлено, що за період липень, вересень 2011 р. ТОВ "Епл Полюс" мало взаємовідносини з ТОВ "ПСВ Тернар Логік".

04.01.2011р. ТОВ "Епл Плюс", як Покупцем, укладений договір постачання №1/19 з Постачальником - ТОВ "ПСВ Тернар Логік", предметом якого є поставка комп'ютерної техніки, оргтехніки, комплектуючих та витратних матеріалів до неї, ліцензованого програмного забезпечення, а також інших супутніх та технічних товарів з найменуванням, кількістю та цінами, зазначеними у прайс-листках (прейскурантах), та/або специфікаціях, та/або видатково-прибуткових накладних постачальника (ст.1).

Разом з товаром Постачальник повинен передати Покупцю технічні та/або експлуатаційні документи, документ про якість тощо, які мають відношення до товару і належать до передачі разом з товаром відповідно до чинного законодавства України. Право власності на поставлені товари переходить до Покупця від Постачальника згідно з умовами поставки, вказаним в п.2.1. цього договору, а саме після передачі товару Покупцю чи перевізнику, що підтверджується відповідною накладною (ст.2 договору).

Строки поставки товарів за цим договором становитиме 30 календарних днів з моменту отримання заявки від Покупця або погодження специфікації та при умови наявності товару у Постачальника. Товари можуть поставлятися однією або окремими партіями згідно заявок Покупця або погодженої специфікації та на підставі існуючого прейскуранта. У видатково-прибуткових накладних Постачальник вказує дату та номер цього договору (ст. 4 договору).

За умовами п.8.1 ст.8 договору Покупець повинен розрахуватись за поставлений товар не пізніше 30 календарних днів з дати поставки товару Постачальником. Оплата здійснюється у розмірі повної вартості (ціни) поставленої партії товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок Постачальника, вказаний у реквізитах Постачальника в цьому договорі. Оплата здійснюється Покупцем на підставі цього договору та рахунку - фактури, виставленого Постачальником на вартість (ціну) поставленої партії товару. При здійсненні платежу Покупець обов'язково повинен вказувати у платіжному дорученні номер та дату цього договору, а також номер та дату рахунку-фактури, наданого Постачальником на оплату партії товару.

Договір вступає в дію з дати його підписання обома Сторонами і діє до 31 грудня 2011 року (ст.11 договору).

За реквізитами, вказаними у статті 13 договору, ТОВ "ПСВ Тернар Логік", код ЄДРПОУ 37403219, розташовано у м. Київ, вул. Анрі Барбюса, буд. 5-Б, офіс 18, розрахунковий рахунок 26004060427755 Київське ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 321842 (а.с. т.1, л.с.32 - 35).

Відповідно до копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №768107 ТОВ "ПСВ Тернар Логік" зареєстроване Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 22.11.2010р. Ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) - 37403219 (а.с., т.1, л.с.78).

За даними видаткових та податкових накладних ТОВ "ПСВ Тернар Логік" у виконання умов договору постачання №1/19 від 04.01.2011р. за липень та вересень 2011 року були поставлені ТОВ "Епл Плюс" товари (принтери, монітори, комунікаційне обладнання, офісна і комп'ютерна техніка та комплектуючи до неї в асортименті) загальною сумою 341466,00 грн., у тому числі ПДВ 56911,00 грн., без ПДВ 284555,00 грн., відомість дослідження якої приведена у додатку №1 до висновку.

При цьому передача товару від ТОВ "ПСВ Тернар Логік" позивачу була проведена відповідно до видаткових накладних №TLN-110706/02 від 06.07.2011р. на суму 180732,00 грн. (включаючи ПДВ 30122,00 грн.) та №TLN-110901/24 від 01.09.2011р на суму 160734,00 грн. (включаючи ПДВ26789,00 грн.).

Також ТОВ "ПСВ Тернар Логік" були виписані та видані позивачу податкові накладні № 6102 від 06.07.2011р. на суму 180732,00 грн. (включаючи ПДВ 30122,00 грн.), та № 24 від 01.09.2011р на суму 160734,00 грн. (включаючи ПДВ26789,00 грн.). усього на суму 341466,00 грн., в тому числі - 284 555,00 грн. без ПДВ та 56 911,00 ПДВ.

За даними банківських виписок Позивачем з особового рахунку №26008144579, відкритого в базовому відділенні у м. Сімферополі ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ, МФО 380805, на рахунок ТОВ "ПСВ Тернар Логік" N926004060427755 в Київському ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 321842, безготівкою перераховані грошові кошти в оплату вартості отриманих у липні та вересні 2011р. товарів за договором постачання №1/19 від 04.01.2011р. загальною сумою 341466,00 грн., у тому числі ПДВ 56911 00 грн.

Сплата за товари підтверджується платіжними дорученнями № 213 від 14.07.2011р. на суму 60 000 грн., № 228 від 26.07.2011р. на суму 90000,00 грн., № 236 від 29.07.2011р. на суму 30732,00 грн., № 240 від 01.08.2011р. на суму 10734,00 грн. та № 294 від 09.09.2011р. на суму 150000,00 грн. а всього - на суму 341466,00 грн.

В податковому обліку ТОВ "Епл Плюс" по господарськимвзаємовідносинам з ТОВ "ПСВ Тернар Логік" за липень та вересень 2011 року, згідно договору постачання №1/19 від 04.01.2011р., суми ПДВ у складі вартості придбаних товарів в загальному розмірі 56911,00 грн., підтверджені податковими накладними ТОВ "ПСВ Тернар Погік".

Висновками проведеної по справі судової експертизи № 322 від 22.02.2013 р. встановлено, що сума податкового кредиту з ПДВ у податковій звітності за липень та вересень 2011р. у загальному розмірі 56911,00 грн. позивачем сформована правильно і підтверджена податковими накладними ТОВ "ПСВ Тернар Логік", зареєстрованим платником ПДВ в порядку, передбаченому Податковим Кодексом України. Податкові накладні ТОВ "ПСВ Тернар Логік" (відображені в реєстрі отриманих податкових накладних покупця - ТОВ "Епл Плюс" (т.1, л.с.210, л.с.238), оформлені з дотриманням вимог п.201.1 ст.201 розділу V Податкового Кодексу України.

Сформований Позивачем у липні та вересні 2011 року податковий кредит з ПДВ за податковими накладними ТОВ "ПСВ Тернар Логік" в сумі 56911 грн. відображений в його податковому обліку за правилом першої події, що відповідає п. 198.2 ст.198 розділу V Податкового Кодексу.

Податковий кредит з ПДВ, задекларований у рядку 10 колонки Б "Дозволений податковий кредит" по операціям, які надають право формування податкового кредиту, податкових декларацій з ПДВ:

за липень 2011 року в загальній сумі 106011 грн. (а.с., т.1, л.с.286), за вересень 2011 року в загальній сумі 148436 грн. (а.с., т.1, л.с.284), включає суми ПДВ, сплачені у вартості придбаних товарів від ТОВ "ПСВ Тернар Логік" (ІПН 374032126559) в загальному розмірі 56911 грн., у тому числі:

30122 грн. за липень 2011 року (п/п №12 в додатку 5 до декларації, (т.1, л.с.291), 26789 грн. за вересень 2011 року (п/п №23 в додатку 5 до декларації, т.1, л.с.281), відповідає вимогам норм Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010р., зі змінами, переліченим вище.

Судом встановлено, що дані, наведені Позивачем у податкових деклараціях з ПДВ за липень та вересень 2011 року, відповідають даним його бухгалтерського та податкового обліку, заниження податкових зобов'язань з ПДВ у розмірі 56911,00 грн., в т.ч. за липень 2011р. у сумі 30122,00 грн., за вересень 2011р. у сумі 26789,00 грн. при здійсненні господарських операцій з придбання товарів від ТОВ "ПСВ Тернар Логік" у липні та вересні 2011 року проведеним дослідженням не встановлене.

Порушення Позивачем п.14.1.191 ст.14, п.185.1 ст.185, п. 188.1 ст.188, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-\/І при здійсненні господарських операцій з придбання товарів від ТОВ "ПСВ Тернар Логік" у липні та вересні 2011 року проведеним дослідженням не встановлені.

Вказані обставини повністю узгоджуються з висновками судово-економічної експертизи № 322 від 22.02.2013р., відповідно до яких висновки Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби, викладені в акті від 06.08.2012 р. №4272/22-8/24875759 "Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ "Епл Плюс" (ЄДРПОУ 24875759) з питань взаємовідносин з ТОВ "ПСВ Тернар Логік" (ЄДРПОУ 37403219) за липень, вересень 2011р." щодо завищення Позивачем сум податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "ПСВ Тернар Логік" на суму 56911,00 грн. за липень та вересень 2011р. не підтверджуються первинними документами бухгалтерського і податкового обліку ТОВ "Епл Плюс" за досліджений період.

Розбіжності з даними позивача по сумі податкового кредиту з ПДВ, який підлягав відображенню у податковій звітності за липень та вересень 2011 року при здійсненні господарських операцій з придбання товарів від ТОВ "ПСВ Тернар Логік" (ЄДРПОУ 37403219) за договором постачання №1/19 від 04.01.2011р. у липні та вересні 2011р., проведеним дослідженням не встановлені.

Судом встановлено, що за умовами п.2.1 ст.2 укладеного Позивачем з ТОВ "ПСВ Тернар Логік" договору постачання №1/19 від 04.01.2011р., поставка товарів Постачальником здійснюється на умовах ІНКОТЕРМС 2000 (в тому об ємі, що може бути застосований на території України) ЕХW (м. Київ), а.с., т.1, л.с.32.

Транспортування позивачем товарів, отриманих від ТОВ "ПСВ Тернар Логік" за договором постачання №1/19 від 04.01.2011р. у липні, вересні 2011р., документально підтверджене подорожними листами вантажного автомобіля №123/1 від 05 - 06 липня 2011р.. №138/1 від 31.08 -01.09.2011р., виписаних водію ОСОБА_5, який наказами директора ТОВ "Епл Плюс" №25 від 01.07.2011р. та №31 від 29.08.2011 року був командирований у м. Київ для отримання товарів від ТОВ "ПСВ Тернар Логік".

Знаходження водія ОСОБА_5 у відрядженні в м. Києві для отримання товарів від ТОВ "ПСВ Тернар Логік" 05 - 06 липня 2011 року та 31.08 - 01.09.2011 року документально підтверджене посвідченнями про відрядження ТОВ "Епл Плюс" №24 від 05.07.2011р. та №28 від 31.08.2011р., оформлених належним чином і засвідчених печаткою та підписами посадових осіб ТОВ "ПСВ Тернар Логік" про дати його прибуття в пункт призначення й вибуття з них до місця постійної роботи (а.с., т.2, л.с.8-13).

За даними вказаних подорожних листів перевезення товарів здійснювалось:

- автомобілем VOIKSWAGEN LT 35, державний номер НОМЕР_2, який, згідно копії договори оренди автомобіля від 25.12.2009 року, орендований Позивачем строком на три роки, до 25.12.2012 року, у громадянина ОСОБА_6 зі згоди його дружини ОСОБА_7.

Згідно записам на видаткових накладних ТОВ "ПСВ Тернар Логік" TLN-110706/02 від 06.07.2011р. та № TLN-110901/24 від 01.09.2011р., товари одержав ОСОБА_8 за довіреностями №33 від 06.07.2011р. (т.1, л.с.63) та №58 від 01.09.2011р. (т.1, л.с.69), що відповідає записам в реєстрах довіреностей Позивача за липень та вересень 2011р.

Отримані від ТОВ "ПСВ Тернар Логік" товари за договором постачання №1/19 від 04.01.2011р. у липні та вересні 2011 року через ОСОБА_8, оприбутковані Позивачем згідно накладних на внутрішнє переміщення товарів №ПМ-00030 від 06.07.2011р. та №ПМ-00047 від 01.09 2011 р., що підтверджене підписами "Отримав" на них підзвітної особи ОСОБА_9 і "Видав" ОСОБА_8 (а.с., т.2, л.с.14 - 20).

Відповідно даних акту Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС від 06.08.2012р. №4272/22-8/24875759 ТОВ "Епл Плюс" у своїй діяльності під складські та торгівельні приміщення використовуються приміщення за адресою: м. Сімферополь, вул. Гоголя, буд.15, загальною площею 20 кв. м., на підставі договорів оренди №03 від 06.12.2010 року та №03 від 25.11.2010 року (а.с., т.1, л.с.14).

Зберігання товарів, отриманих від ТОВ "ПСВ Тернар Логік" у липні та зересні 2011 року, документально підтверджене картками складського обліку ТОВ "Епл Плюс" за вересень 2011 р. (т.3, л с.47 - 97) та за липень 2011 р. (т.3, л с.98 - 138).

За даними зведених відомостей ТОВ "Епл Плюс" по реалізації товарів за липень та вересень 2011р. по постачальнику ТОВ "ПСВ Тернар Логік" (а.с., т.2, л.с.134 - 143; т.3, л.с.1 -4; л.с.5 -46), карток складського обліку ТОВ "Епл Плюс" за вересень 2011р. (т.3, л.с.47 - 97) та за липень 2011р. (т.3, л.с.98 - 138), отримані від ТОВ "ПСВ Тернар Логік" товари (принтери, монітори, комунікаційне обладнання, офісна і комп'ютерна техніка та комплектуючи до неї) за договором постачання №1/19 від 04.01.2011р. загальною сумою 341466,00 грн., у тому числі ПДВ 56911,00 грн., без ПДВ 284555,00 грн., продані покупцям - фізичним та юридичним особам у кількості, найменуванні та асортименті, відображених у видаткових та податкових накладних ТОВ "ПСВ Тернар Логік", перелік яких приведений у додатку №1 до висновку.

Поставка товарів ТОВ "Епл Плюс", отриманих від ТОВ "ПСВ Тернар Логік" у липні, вересні 2011 року, покупцям - фізичним та юридичним особам підтверджується наданими на дослідження видатковими накладними Позивача та копіями довіреностей, виписаних покупцями на отримання вказаних товарів (а.с., т.4 - т.8), дані яких відбиті в регістрах бухгалтерського обліку Позивача по Дт балансового субрахунку 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" і Кт балансового субрахунку 702 "Доходи від реалізації товарів" за липень, вересень 2011 року.

Судом встановлене, що господарські операції з придбання, транспортування, оприбуткування, зберігання й оплати товарів, отриманих від ТОВ "ПСВ Тернар Логік", відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені, а саме в липні, вересні 2011 р., і підтверджені видатковими та податковими накладними, оформленими у відповідності до п 2 ст.9 Закону України про бухгалтерський облік, п.2.4 ст.2 Положення №88, які відповідають вимогам первинного документа, що містить відомості про господарську операцію й підтверджує її здійснення.

Враховуючи викладене, судом встановлене, що документами бухгалтерського та податкового обліку Позивача, оформлених належним чином, підтверджується здійснення господарських операцій з придбання, транспортування, оприбуткування, зберігання, оплати й використання у власній господарській діяльності товарів, отриманих від ТОВ "ПСВ Тернар Логік" за договором постачання №1/19 від 04.01.2011р. у липні, вересні 2011 року загальною сумою 341466,00 грн., у тому числі ПДВ 56911,00 грн., без ПДВ 284555,00 грн.

Згідно даним податкового повідомлення - рішення ДПІ в м. Сімферополі АР Крим ДПС від 20.08.2012р. №0003272204 Відповідачем на підставі акту перевірки від 06.08.2012р. N94272/22-8/24875759 зроблений розрахунок грошових зобов'язань за платежем: Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) і збільшена сума грошового зобов'язання з ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету, на 85366,50 грн., у тому числі (а.с., т.1, л.с.31):

- за основним платежем на 56911 грн.;

- за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 28455,50 грн.

Розрахунок грошових зобов'язань з ПДВ у податковому повідомленні - рішенні ДПІ в м. Сімферополі АР Крим ДПС від 20.08.2012р. №0003272204 зроблений Відповідачем посилаючись на підпункт 54.3.1 підпункту 54.3. статті 54 Податкового Кодексу України та відповідно до п.123.1 статті 123 Податкового Кодексу України, за змістом якого:

У разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Проведеною судовою експертизою, встановлено відсутність заниження податкових зобов'язань з ПДВ у розмірі 56911,00 грн., із т.ч. за липень 2011р. у сумі 30122,00 грн., за вересень 2011р. у сумі 26789,00 грн. при здійсненні господарських операцій з придбання товарів від ТОВ "ПСВ Тернар Логік" у липні та вересні 2011 року за договором постачання №1/19 від 04.01.2011 р.

Порушення Позивачем п.14.1.191 ст.14, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України №2755-\/І від 02.12.2010р. при здійсненні господарських операцій з придбання товарів від ТОВ "ПСВ Тернар Логік" за договором постачання №1/19 від 04.01.2011 р у липні та вересні 2011р. загальною сумою 341466,00 грн., у тому числі ПДВ 56911,00 грн., проведеним дослідженням не встановлені.

На підставі викладеного, суд, погодившись з висновками судової експертизи, дійшов висновку, що збільшення Позивачу суми грошового зобов'язання з ПДВ за податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби №00С3272204 від 20.08.2012р. у розмірі 85366,50 грн., яка підлягає сплаті до бюджету, в тому числі:

- за основним платежем на 56911 грн.;

- за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 28455,50 грн., є нормативно не обґрунтованим, тому що податкові правопорушення Позивачем при здійсненні господарських операцій з придбання товарів від ТОВ "ПСВ Тернар Логік" за договором постачання №1/19 від 04.01.2011 р у липні та вересні 2011р. загальною сумою 341466,00 грн., у тому числі ПДВ 56911,00 грн., відсутні.

Суд повністю погоджується з вищенаведеними висновками експертизи з огляду на наступне.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІУ (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України.

Виходячи з вимог п. 2 ст. З цього ж Закону України бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. п. 1.2 п.1, п. п. 2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІУ (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

З метою вивчення та надання належної оцінки первинних документів податкового та бухгалтерського обліку, оформлених позивачем при здійсненні господарських операцій з ТОВ "ПСВ Тернар Логік" за липень, вересень 2011 р. судом призначено по справі судово-економічну експертизу.

Висновки судово-економічної експертизи, проведеної по справі (висновок № 322 від 22.02.2013р. повністю підтверджують помилковість висновків податкового органу та реальність господарських операцій позивача з контрагентом.

Як зазначено у висновках експертизи усі надані на дослідження первинні документи бухгалтерського та податкового обліку відповідають чинному законодавству.

Розглядаючи зазначену справу суд зазначає, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджений наказом ДПА України 22.12.2010 N 984, зареєстрований у Мінюсті України 12.01.2011 за № 34/18772. Відповідно до пунктів 3-6 Порядку, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно розділу 4 Примірного порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом ДПА України від 18.04.2008 N266, не зареєстрованому в Міністерстві юстиції України, (надалі - наказ N266), підрозділи оподаткування юридичних, фізичних осіб проводять документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової звітності платника ПДВ другої категорії з урахуванням вимог до проведення документальної невиїзної перевірки, визначених Законом України "Про державну податкову службу в Україні".

Згідно пункту 4.2 наказу N 266 під час проведення документальної невиїзної перевірки підлягають перевірці такі документи, пов'язані з нарахуванням і сплатою податку:

- податкова звітність (декларація з податку на додану вартість (у тому числі скорочена), уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (у тому числі до скороченої);

- реєстри отриманих та виданих податкових накладних;

- фінансово-господарські документи, що підтверджують сплату грошових коштів за вчиненим правочином, платіжні доручення, виписки банківських установ, прибуткові та видаткові касові ордери, чеки РРО та інші;

- фінансово-господарські документи, що підтверджують передачу товарів, виконання робіт (надання послуг) за вчиненим правочином, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, рахунки-фактури, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), наявність власних виробничих потужностей, трудових ресурсів, складських приміщень, договори оренди складських приміщень;

- господарські договори, укладені платником ПДВ з контрагентом, у взаємовідносинах з яким виявлено розбіжності;

- платіжні доручення на перерахування суми податку на додану вартість до бюджету.

Судом встановлено, що під час перевірки позивачем були надані усі необхідні для документи: рахунки . видаткові та податкові декларації, договори, фінансово-господарські документи.

Дослідженими судом та експертом документами, а саме: договором, платіжними документами, податковими, видатковими накладними, дійсність яких не оскаржується відповідачем, висновки відповідача про нікчемність угод позивача спростовуються.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 Кодексу).

Пунктом 16.1.2 ст. ст. 16 ПК України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Отже, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

В п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, формально право платника податку на податковий кредит не залежить від тієї обставини, чи відображалися суми податку на додану вартість у податковій звітності контрагентів платника податку і чи сплачувався ними податок на додану вартість.

Нормами ст. 201 ПК України, визначено перелік документів, що є підставою для нарахування податкового кредиту. Отже, саме наявність цих документів є обов'язковою умовою для формування платниками податків податкового кредиту.

Твердження відповідача про порушення вказаних норм пов'язується із висновком про безтоварність проведених господарських операцій і нікчемністю укладених угоди позивача із ТОВ "ПСВ Тернар Логік".

Суд вважає безпідставними висновки відповідача, покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень, про нікчемність укладених позивачем угод на підставі ст. 228 та ч. 2 ст. 215 ЦК України.

При цьому суд виходить з наступного.

Ч. 2 ст. 215 ЦК України визначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Проте, норми закону, якою б прямо була встановлена недійсність вищевказаного договору поставки, відповідачем не наведено.

В силу ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому, відповідно до ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В свою чергу, ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем належними доказами не доведено, в чому полягає не спрямованість укладених позивачем ТОВ "Епл Плюс" правочинів на настання обумовлених ними правових наслідків, а також в чому полягає та чим підтверджується їх суперечність моральним засадам суспільства, а також порушення публічного порядку, спрямованість на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.

Суд також виходить з того, що відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Однак, і з цієї підстави у встановленому законом порядку спірні правочини недійсними не визнано.

До того ж, відповідно до ст. 2 та п. 11 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" № 509-ХІІ державні податкові інспекції на виконання покладених на органи державної податкової служби завдань та функцій наділені повноваженням подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами.

Проте, жодною нормою законодавства органи ДПІ не наділені повноваженнями з визнання правочинів нікчемними.

В той же час, ч. 2 ст.19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, суд вважає доцільним зазначити, що згідно пп. 36.1, 36.5 ст. 36; п. 38.1 ст. 38, п. 44.1 ст. 44, п. 47.1 ст. 47, п. 49.2 ст. 49 ПК України, обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Судом встановлено, що позивач при проведені господарських операцій зі своїми постачальниками оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку, що не заперечувалось відповідачем. Недостовірність жодного з цих документів не встановлена.

Більш того, жодних доказів невиконання обов'язків по сплаті податку ТОВ "Епл Плюс" відповідач не наводить ані в акті перевірки, ані під час судового розгляду справи.

Також перевіркою встановлено відсутність будь - якої інформації про наявні у ТОВ "ПСВ Тернар Логік" складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово - господарської діяльності підприємства.

У зв'язку з відсутністю основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів, трудових ресурсів податковий орган дійшов висновку, що здійснення основного виду діяльності не є можливим.

Але, суд зазначає, що чинним законодавством не встановлено яким майном, кількістю та кваліфікацією співробітників повинно володіти підприємство для здійснення поставки комп'ютерної техніки. Отже, думка ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС є суб'єктивним і необґрунтованим. Крім того, дані щодо майнового стану ТОВ "ПСВ Тернар Логік" нічим не підтверджені, а є всього лише суб'єктивною думкою ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС.

Таким чином, відповідачем не надано доказів неможливості виконання своїх договірних зобов'язань ТОВ "ПСВ Тернар Логік" у період його господарської діяльності, доказів, які б свідчили про не пов'язаність операцій із господарською діяльністю позивача, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операцій за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб. Жодного доказу несплати суми податку на додану вартість ТОВ "ПСВ Тернар Логік" або не відображення отриманих від позивача коштів у складі валових доходів та отриманих у ціні послуг сум ПДВ - у складі податкового зобов'язання не наведено ані в акті перевірки, ані під час судового розгляду справи, тому висновки відповідача про отримання позивачем виключно "податкової вигоди" позбавлені належного обґрунтування.

Стосовно висновків відповідача щодо відсутності у контрагента - ТОВ "ПСВ Тернар Логік" ознак господарської діяльності та існування з метою створення податкових вигод третім особам, суд зазначає, що таки твердження мають бути підтверджені у встановленому законом порядку, оскільки мають ознаки злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України, у зв'язку з чим суд критично ставиться до таких висновків через наступне.

Відповідно до ст. 43 Господарського кодексу України підприємництвом визнається самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, яка здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних та соціальних результатів та має на меті одержання прибутку. При цьому, суб'єкти господарювання в процесі здійснення господарської діяльності вступають в господарські правовідносини, укладають відповідні договори, надають або купують послуги, отримують або придбають товари, тощо.

Відповідно до положень ст. 247 Господарського кодексу України у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації. При цьому, відповідно до ч. 2 зазначеної статті скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання провадиться за рішенням суду, що є підставою для ліквідації даного суб'єкта господарювання відповідно до статті 59 Господарського кодексу України. Крім того, відповідно до п. 2 ст. 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.

Жодних заходів з вищепереличеного вжито органами державної податкової служби не було. За фактом фіктивного підприємництва, ухилення від сплати податків обвинувальних вироків суду не винесено, до підприємства - ТОВ "ПСВ Тернар Логік", яке на думку органів державної податкової служби здійснює діяльність із порушенням закону та установчих документів, адміністративно-господарські санкції не застосовані.

На час проведення господарських опреаций з позивачем у липні, вересні 2011р. ТОВ "ПСВ Тернар Логік" було зареєстровано у встановленому порядку як суб'єкт господарювання та платник ПДВ (Свідоцтво № 100317627 від 31.12.2010р.

А відтак, таки висновки відповідача, викладені в акті перевірки, є штучними, припущеннями, суб'єктивною думкою, викладення яких в актах перевірки за діючим законодавством не припускається.

Суд зазначає, що необхідною передумовою для встановлення факту нікчемності угоди є насамперед встановлення умислу сторони або сторін за такою угодою.

Відповідно до ст. 24 КК України наявність умислу визначається на підставі усвідомлення особою або особами суспільно небезпечного характеру свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання. Щодо наявності умислу юридичної особи, то він визначається як умисел посадової особи або особи, яка була уповноважена діяти від імені юридичної особи. Разом з тим, наявність або відсутність умислу має встановлюватися або вироком суду, або відповідними висновками, зробленими за наслідком порушення кримінальної справи, що може бути покладено в основу судового рішення про застосування наслідків нікчемної угоди, що передбачені положеннями ч. 1 ст. 208 ГК України.

Суд звертає увагу відповідача, що відповідно до частини 4 ст. 72 КАС України належним для адміністративного суду доказом того, чи мало місце діяння та вчинено воно певною особою, є вирок суду в кримінальної справі, якій набрав законної сили.

Враховуючи відсутність доказів умислу позивача та контрагентів за правочином, який відповідач вважає нікчемним, суд дійшов висновку щодо безпідставності зроблених відповідачем висновків.

В адміністративних справах суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Як було вище зазначено, висновки щодо фіктивності підприємницької діяльності, фінансово-господарської діяльності з метою надання податкової вигоди третім особам мають ознаки діяльності, за яку передбачена відповідальність Господарським кодексом України, Податковим кодексом України та Кримінальним кодексом України.

Також, дотримуючись думки, що законодавство України, не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, суд звертає увагу відповідача, що вказана позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, яку суди повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Так, у справі "БУЛВЕС"АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Сукупність наведених фактів, на думку суду, не надає підстав вважати акт перевірки Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС від 06.08.2012 р. № 4272/22-8/24875759, в якому встановлено, що ТОВ «Епл Плюс» по взаємовідносинах з ТОВ "ПСВ Тернар Логік", допустило заниження податкових зобов'язань з ПДВ всього в розмірі 56 911,00 грн., в т. ч. за липень 2011 р. 30 122,00 грн., за вересень 2011 р. 26 789,00 грн., належним доказом порушення позивачем податкового законодавства.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що обставини, покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення не були підтверджені відповідачем у встановленому законом порядку.

Враховуючи визнання судом необґрунтованими донарахування позивачу зобов'язань з податку надодану вартість, застосування до позивача штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням № 0003272204 від 20.08.2012 р. також є необґрунтованим.

Враховуючі викладене, суд вважає, що позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС № 0003272204 від, 20.08.2012 р. яким збільшено грошове зобов'язання ТОВ "Епл Плюс" з податку на додану вартість у розмірі 56 911,00 грн. за основним платежем, а також застосовано штрафні санкції на суму 28 455,00 грн. підлягають задоволенню.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 87 КАС України витрати, пов'язані із проведенням судових експертиз віднесено до судових витрат.

Частиною 5 статті 92 КАС України встановлено, що граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року №590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" встановлено граничний розмір компенсації витрат пов'язаних із проведенням судової експертизи, який не може перевищувати нормативну вартість проведення відповідних видів судової експертизи у науково-дослідних установах Міністерства юстиції України.

Наказом Міністерства юстиції України від 30.01.2012 року №172/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.01.2012 року за N 153/20466 встановлена нормативна вартість однієї експертогодини у науково-дослідних установах судової експертизи Міністерства юстиції України відповідно до ступеня важкості експертизи. З урахуванням індексу споживчих цін за 2011 рік нормативна вартість однієї експертогодини у 2012 році становить: експертиза середньої складності - 61,30 грн.

Відповідно до калькуляції вартості експертизи по справі проведено середньої складності експертизу, на яку затрачено 98 експертогодин вартістю 6007,40 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, за рахунком № СФ -2 від 02.01.2013 р. позивачем 11.01.2013 р. до експертної установі фактично сплачено 6007,40 грн.

Отже, відповідно до ст. 94 КАС України витрати, пов'язані із проведенням судово-бухгалтерської експертизи у сумі 6007,40 грн., а також сплачений позивачем судовий збір - 853,66 грн. підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

В судовому засіданні 12.03.2013 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 15.03.2013 року.

Керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби № 0003272204 від 20.08.2012 р., яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Епл Плюс" збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 56 911,00 грн. за основним платежем, а також 28 455,50 грн. за штрафними санкціями.

3. Визнати протиправними та скасувати Наказ Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 30.07.2012 р. № 1501 "Про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ "Епл Плюс".

4. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби з проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ "Епл Плюс" з питань перевірки взаємовідносин з ТОВ "ПСВ Тернар Логік" за період липень, вересень 2011 р., за результатами якої складено Акт перевірки від 06.08.2012р. № 4272/22-8/24875759.

5.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Епл Плюс" (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 59/2, кв. 3, ЄДРПОУ 24875759) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 853,66 грн. та витрати з проведення судово-економічної експертизи у сумі 6007,40 грн. шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Александров О.Ю.