Рішення

від 12.03.2013 по справі 910/2710/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2710/13 12.03.13

За позовом Дочірнього підприємства компанії «СЛВ Ентерпрайзис Лімітед» «СЛВ Ентерпрайзис Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаль-Тур»

про стягнення 120 245,76 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін :

від позивача: Олексіюк О.В. - довіреність б/н від 12.02.2013;

від відповідача : не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство компанії «СЛВ Ентерпрайзис Лімітед» «СЛВ Ентерпрайзис Україна» звернулося в господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаль-Тур» про стягнення 120 245,76 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами було укладено Договір позички № 21/09 грошових коштів від 21.09.2011 року, за умовами якого позивач надав відповідачу грошові кошти у розмірі 100 000,00 грн., а відповідач не повернув зазначені кошти у передбачений Договором строк.

З цих підстав позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 100 000,00 грн. - основного боргу, 16 892,00 грн. - пені, 3 353,76 грн. - 3% річних, 2 404,92 грн. - судового збору.

Ухвалою від 13.02.2013 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 12.03.2013 року.

В судове засідання 12.03.2013 року представник відповідача не з'явився, відзив на позов не надав, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» від 18.09.1997 року № 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні 13.03.2013 року підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 12.03.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.09.2011 року між Дочірнім підприємством компанії «СЛВ Ентерпрайзис Лімітед» «СЛВ Ентерпрайзис Україна» (далі по тексту - позикодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авіаль-Тур» (далі по тексту - позичальник, відповідач) укладено Договір позички № 21/09 грошових коштів (далі по тексту - Договір).

Відповідно до п. 1. Договору позикодавець передає у власність Позичальнику грошові кошти у розмірі 100 000,00 (сто тисяч гривень 00 копійок) грн., а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві таку ж суму Позики у строк до 31 (тридцять першого) грудня 2011 (дві тисячі одинадцятого) року, в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Згідно з п. 5. Договору позика вважається повернутою з моменту повернення Позикодавцеві Позичальником грошових коштів, що позичалися, у розмірі, що визначений п. 1 Договору. Позика вважається повернутою з дати зарахування на рахунок Позикодавця суми Позики в повному обсязі.

21.09.2011 року на виконання умов Договору позивачем було надано відповідачу позичку в розмірі 100 000,00 грн., на підтвердження чого позивач надав суду платіжне доручення № 359 від 21.09.2011 року на суму 100 000,00 грн. (копія платіжного доручення міститься в матеріалах справи).

Спір виник у зв'язку з тим, що відповідач у встановлений Договором строк не повернув позичку і має заборгованість перед позивачем в розмірі 100 000,00 грн., на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Судом встановлено, що Договір який уклали сторони за своєю юридичною природою є договором позики.

Згідно з ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 3. ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачу грошові кошти в розмір 100 000,00 грн., згідно умов Договору, а відповідач після закінчення строку дії Договору не повернув грошові кошти в розмірі 100 000,00 грн.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 100 000,00 грн. - основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, керуючись п. 6. Договору просить суд стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 16 892,00 грн.

Згідно з п. 6. Договору керуючись другим реченням ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, Сторони домовились, що у випадку прострочення Позичальником виконання зобов'язань, що передбачають здійснення платежів на користь Позикодавця, і якщо будь-який платіж за даним Договором буде прострочений Позичальником, Позичальник зобов'язаний сплатити Позикодавцю пеню в розмірі 0,5% від відповідної суми простроченого зобов'язання за кожний календарний день прострочення. За цим Договором строк нарахування пені та позовної давності щодо неї встановлюються та складають три роки. Також за прострочення Позичальником виконання грошових зобов'язань за Договором він зобов'язаний сплатити заборгованість відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, тобто суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі 16 892,00 грн. є обґрунтованими, нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню.

Також позивач, керуючись статтею 625 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 3 353,76 грн. - 3% річних.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 3 353,76 грн., нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85, ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаль-Тур» (01054, м. Київ, Шевченківський район, ВУЛИЦЯ ОЛЕСЯ ГОНЧАРА, будинок 52, код ЄДРПОУ 30631369) на користь Дочірнього підприємства компанії «СЛВ Ентерпрайзис Лімітед» «СЛВ Ентерпрайзис Україна» (03113, м. Київ, Печерський район, БУЛЬВАР ЛЕСІ УКРАЇНКИ, будинок 34, офіс 410, код ЄДРПОУ 32558024) 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп. - основного боргу, 16 892 (шістнадцять тисяч вісімсот дев'яносто дві) грн. 00 коп. - пені, 3 353 (три тисячі триста п'ятдесят три) грн. 76 коп. - 3% річних, 2 404 (дві тисячі чотириста чотири) грн. 92 коп. - судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 18.03.2013 рік.