РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа №: 22-ц/191/246/13Головуючий суду першої інстанції:Красіков С.І. Доповідач суду апеляційної інстанції:Самойлова О. В. "26" лютого 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м. Феодосія у складі:
Головуючого суддіСамойлової О.В. СуддівАвраміді Т.С., Приходченко А.П., При секретаріБогданович О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_6, ОСОБА_7, приватного підприємства «Гостіний Двір» про звернення стягнення на предмет іпотеки, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Ленінського районного суду АР Крим від 30 жовтня 2012 року,
В С Т А Н О В И Л А:
У листопаді 2011 року ПАТ "Дельта Банк" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ПП "Гостіний Двір" про звернення стягнення на предмет іпотеки. Вимоги мотивовані тим, що 19 жовтня 2006 року між ТОВ "Український промисловий банк" та ПП «Гостіний Двір» укладено кредитний договір на відкриття відновлювальної кредитної лінії № 29\КВ-06. Позичальнику у тимчасове користування надано кредит в сумі 800 000 доларів США, строком до 08 червня 2011 року. 30.06.2011 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Український промисловий банк» було укладено договір про передачу Активів та Кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь ПАТ «Дельта Банк».
В забезпечення зобов'язань за зазначеним Кредитним договором між банком та ПП "Гостіний Двір", ОСОБА_6, ОСОБА_7 укладено Іпотечний договір від 19 жовтня 2006 року. Відповідно до п.1.2 Договору іпотеки, предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: база відпочинку АДРЕСА_1 Оскільки Позичальник свої зобов'язання перед Банком по поверненню кредиту не виконав належним чином, утворилася заборгованість, а тому Банк як Іпотекодержатель набуває права звернути стягнення та реалізувати предмет іпотеки.
Рішенням Ленінського районного суду від 30 жовтня 2012 року позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» задоволено, вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, неповне дослідження судом обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції неправомірно задовольнив позовні вимоги в частині звернення стягнення на предмет іпотеки - майно, яке належить ОСОБА_6 та ПП «Гостіний Двір», оскільки на теперішній час існує два судових рішення, які набрали законної сили, а саме рішення Господарського суду від 05.06.2012 року, яким з ПП «Гостинний Двір» стягнуто заборгованість за кредитним договором в сумі 7 256 109,26 грн. та рішення Ленінського районного суду від 14.08.2012 року про стягнення з ОСОБА_6 заборгованості за кредитним договором в сумі 7 256 109,26 грн., тому апелянт вважає, що суд при ухваленні рішення мав правові підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки тільки на 18/100 часток майна, які належать ОСОБА_7
Також апелянт зазначає, що суд першої інстанції при розгляді справи не встановив факт отримання ОСОБА_6 письмової вимоги про усунення порушення забезпеченого іпотекою зобов'язання відповідно до вимог Закону України «Про іпотеку».
В запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача, посилаючись на неспроможність доводів апеляційної скарги, просить скаргу відхилити, рішення суду - залишити без змін.
Справа розглянута судом апеляційної інстанції за відсутності відповідачів, які належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, що відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судом першої інстанції встановлено, що 19 жовтня 2006 року між позивачем та відповідачем ПП «Гостінний Двір» було укладено кредитний договір на відкриття відновлювальної кредитної лінії № 29\КВ-06 з наступними доповненнями (т.1, а.с12-39) та згідно розрахунку заборгованість станом на 10.11.2011 року складає 7 256 109,26 грн. (т. 1, а.с.108-110). Для забезпечення даного кредитного договору між позивачем та ПП "Гостіний Двір", ОСОБА_6, ОСОБА_7 19 жовтня 2006 року був укладений іпотечний договір з змінами та доповненнями, який був посвідчений державним нотаріусом Ленінської державної нотаріальної контори Паніною О.В. предметом якого є база відпочинку «АДРЕСА_1 (т.1, а.с.40-54).
30.06.2011 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Український промисловий банк» укладено договір про передачу Активів та Кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь ПАТ «Дельта Банк», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 (а.с.76).
Відповідно до свідоцтв про право спільної часткової власності база відпочинку «АДРЕСА_1 належить: ПП «Гостінний Двір» - 64/100 часток, ОСОБА_6 - 18/100 часток, ОСОБА_7- 18/100 часток (т.1, а.с.55,57,58).
На виконання вимог ч.1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» позивач надсилав відповідачам вимоги про виконання порушеного зобов'язання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги ( т.1, а.с.84-96). Однак, відповідачі свої зобов'язання перед позивачем не виконали.
Згідно з п.1.2 договору про внесення змін та доповнень № 2 до іпотечного договору від 18 жовтня 2007 року сторонами визначена вартість предмету іпотеки, яка складає 4 545 000 грн.(т.1,а.с.51).
З матеріалів справи слідує, що в порушення умов договору ПП «Гостінний Двір» не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання і станом на 10.11.2011 року утворилася заборгованість в сумі 7256109,26 грн., яка складається з: заборгованості по кредиту - 425000,00 дол. США, що по курсу НБУ складає 3391797,50 грн.; пені за несвоєчасне повернення кредиту - 29568,40 дол. США, що по курсу НБУ складає 239976,53 грн.; заборгованості за відсотками за кредитом - 117698,01 дол. США, що по курсу НБУ складає 939312,51 грн.; пені за несвоєчасне повернення відсотків за кредитом - 7624,52 дол. США, що по курсу НБУ складає 60849,01 грн.; комісії, які передбачені кредитним договором (за кредитом в доларах США) - 182602,27 грн.; пені за несвоєчасну сплату комісії (за кредитом в доларах США) - 13218,21 грн.; суми заборгованості за кредитом в українській гривні - 1515000,00 грн.; пені за несвоєчасне повернення кредиту за кредитом в українській гривні - 117734,17 грн.; заборгованості за відсотками за кредитом в українській гривні - 668085,21 грн.;пені за несвоєчасне повернення відсотків за кредитом в українській гривні - 43782,77 грн.; комісії, які передбачені кредитним договором за кредитом в українській гривні - 82681,64 грн.; пені за несвоєчасну сплату комісії за кредитом в українській гривні - 5069,44 грн.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти ( кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено право іпотекодержателя задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання, звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь - якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачено умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. У цьому документів зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.
Також відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
З роз'яснень, які містяться у п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», слідує, що резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України «Про іпотеку», так і положенням п. 4 ч. 1 ст. 215 ЦПК України. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій). При цьому суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором. У такому випадку суд має зазначити в резолютивній частині рішення лише про звернення стягнення на предмет іпотеки із зазначенням суми заборгованості за кредитним договором, а сам розрахунок суми заборгованості має наводитись у мотивувальній частині рішення. Винятком є ситуація коли особа позичальника є відмінною від особи іпотекодавця з урахуванням положення ст. 11 Закону України «Про іпотеку» (або ст. 589 ЦК щодо заставодавця).
На порушення вищезазначених норм права, суд першої інстанції не врахував те, що позичальник ПП «Гостіний Двір» одночасно є іпотекодавцем разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_7, і не навів ані в резолютивній ані мотивувальній частині рішення розрахунок суми заборгованості за кредитним договором.
Доводи апелянта ОСОБА_6 стосовно того, що судом першої інстанції не встановлений факт отримання нею письмової вимоги від Банку про погашення суми боргу, що є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки умовами іпотечного договору (пункт 2.1.4) передбачено право Банку звернути стягнення на його предмет у разі невиконання основного зобов'язання. З матеріалів справи вбачається, що позичальник - ПП «Гостіний Двір» порушив умови договору, своєчасно грошові кошти не сплачував, а тому станом на 10 листопада 2011 року утворилася заборгованість, крім того матеріали справи містять копії претензій від 23.05.2011 року (а.с. 84-97). За наявності вказаних обставин, колегія суддів вважає, що позивач не обмежений у вирішенні питання щодо звернення стягнення на предмет іпотеки. Таке роз'яснення надане ч. 3 п. 24, п. 37 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року.
Посилання апелянта на те, що заборгованість за кредитним договором вже двічі стягнута судовими рішеннями, а тому на майно, що належить ПП «Гостіний Двір» та ОСОБА_6 не може бути звернено стягнення, не приймаються колегією суддів, оскільки вони є необґрунтованими та не відповідають закону.
Так, рішенням Господарського суду АР Крим від 05.06.2012 року з приватного підприємства «Гостіний Двір» на користь ПАТ «Дельта Банк» стягнута заборгованість по кредитному договору № 29/КВ-06 від 19.10.2006 року в розмірі 7256109,26 грн. Рішенням Ленінського районного суду АР Крим від 14.08.2012 року з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Дельта Банк» стягнута заборгованість за кредитним договору № 29/КВ-06 від 19.10.2006 року в розмірі 7256109,26 грн.
З довідки ПАТ «Дельта Банк» від 18.02.2013 року слідує, що наказ на виконання вищезазначеного рішення господарського суду та виконавчі листи на виконання рішення Ленінського районного суду АР Крим не пред'являлися до примусового виконання.
В пункті 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснено, що задоволення позову кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави не є перешкодою для пред'явлення позову про стягнення заборгованості з поручителя за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашена. Задоволення позову кредитора про стягнення заборгованості з поручителя не є перешкодою для пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави з метою погашення заборгованості за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду спору заборгованість за кредитом не погашена.
Отже викладені в рішенні суду висновки відповідають обставинам справи та зібраним доказам.
Інші доводи апелянта не спростовують правильність висновків суду першої інстанції і підстав для скасування оскаржуваного рішення не містять.
Доказів, надання яких могло б вплинути на правильність вирішення справи, та які б спростовували правильність висновків суду першої інстанції або свідчили про наявність обставин, що дійсно мають суттєве значення для правильного вирішення справи, апелянтом суду не надано, клопотань про їх витребування суду апеляційної інстанції не заявлено.
Одночасно, колегія суддів прийшла до висновку про те, що оскільки при ухваленні рішення судом першої інстанції були неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, є підставою для зміни рішення, рішення Ленінського районного суду АР Крим від 30 жовтня 2012 року в частині визначення суми заборгованості та її складових, слід змінити.
На підставі наведеного, керуючись статтями 303, 304, 309, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду АР Крим від 30 жовтня 2012 року за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_6, ОСОБА_7, приватного підприємства «Гостіний Двір» про звернення стягнення на предмет іпотеки, змінити.
Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 29/КВ-06 від 19 жовтня 2006 року (із змінами) в сумі 7256109 (сім мільйонів двісті п'ятдесят шість тисяч сто дев'ять) грн. 26 коп., з них: заборгованість по кредиту - 425000,00 дол. США, що по курсу НБУ складає 3391797,50 грн.; пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 29568,40 дол. США, що по курсу НБУ складає 239976,53 грн.; заборгованість за відсотками за кредитом - 117698,01 дол. США, що по курсу НБУ складає 939312,51 грн.; пеня за несвоєчасне повернення відсотків за кредитом - 7624,52 дол. США, що по курсу НБУ складає 60849,01 грн.; комісії, які передбачені кредитним договором (за кредитом в доларах США) - 182602,27 грн.; пені за несвоєчасну сплату комісії (за кредитом в доларах США) - 13218,21 грн.; сума заборгованості за кредитом в українській гривні - 1515000,00 грн.; пеня за несвоєчасне повернення кредиту за кредитом в українській гривні - 117734,17 грн.; заборгованість за відсотками за кредитом в українській гривні - 668085,21 грн.;пеня за несвоєчасне повернення відсотків за кредитом в українській гривні - 43782,77 грн.; комісії, які передбачені кредитним договором за кредитом в українській гривні - 82681,64 грн.; пеня за несвоєчасну сплату комісії за кредитом в українській гривні - 5069,44 грн., на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (м. Київ, вул. Щорса, 36-б, ЕДРПОУ 34047020, МФО 380236, п/р 373910011 в АТ «Дельта Банк») звернути стягнення на предмет іпотеки: Базу відпочинку АДРЕСА_1, яка передана за іпотечним договором від 19 жовтня 2006 року (зі змінами та доповненнями від 19 грудня 2006 року та 18 жовтня 2007 року) і належить на праві спільної часткової власності :
64/100 часток - Приватному підприємству «Гостіний Двір» (АР Крим Ленінський район, м. Щолкіне, б. 22 кв. 8, ЄДРПОУ 31331343) на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 01.09.2006 року виконавчим комітетом Мисівської сільської ради і складається з:
- будиночку відпочинку літ. Д, площею 106,9 кв.м;
- будиночку відпочинку літ. Е, площею 106,3 кв.м;
- будиночку відпочинку літ. Ж, площею 106,6 кв.м;
- будиночку відпочинку літ. Ц, площею 106,8 кв.м;
- будиночку відпочинку літ. З, площею 116,3 кв.м;
- будиночку відпочинку літ. И, площею 115,6 кв.м;
- будиночку відпочинку літ. К, площею 116,5 кв.м;
18/100 часток - ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 01.09.2006 року виконавчим комітетом Мисівської сільської ради;
18/100 часток - ОСОБА_7 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 01.09.2006 року виконавчим комітетом Мисівської сільської ради;
ці 36/100 часток складаються з:
- будиночку відпочинку літ. В, площею 23,8 кв.м;
- будиночку відпочинку літ. Л1, площею 37,6 кв.м;
- будиночку відпочинку літ. Э, площею 37,5 кв.м;
- їдальні літ. М, площею 294,2 кв.м;
- ангару літ. О, площею 348,8 кв.м;
- складу літ. П, площею 38,7 кв.м;
- будиночку адміністратора літ. Р, площею 98,4 кв.м;
- сан блоку літ. Т, площею 42,7 кв.м;
- сауни літ. У, площею 31,3 кв.м;
- насосної станції літ. Н;
- адміністративно-торгового літ Щ, площею 28,4 кв.м;
- сараїв літ. Б1, П1;
- бару літ. Г1, площею 33,1 кв.м;
- сараю-вагону літ. У1;
- сараю-вагону літ. У2;
- навісу літ. У3;
- трансформаторної літ. О1;
- огородження 1-6;
- пожежного басейну 1;
- будиночку відпочинку літ. Г, площею 23,8 кв.м;
- будиночку відпочинку літ. Л2, площею 37,6 кв.м;
- будиночку відпочинку літ. Л3, площею 37,6 кв.м;
- будиночку відпочинку літ. Ю, площею 41,2 кв.м;
- будиночку відпочинку літ. Я, площею 37,6 кв.м;
- будиночку відпочинку літ. Ш, площею 37,6 кв.м,
шляхом продажу вказаного предмету іпотеки на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/ незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Стягнути з Приватного підприємства «Гостіний Двір» (АР Крим Ленінський район, м. Щолкіне, б. 22 кв. 8, ЄДРПОУ 31331343, МФО 384867) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (м. Київ, вул. Щорса, 36-б, ЕДРПОУ 34047020, МФО 380236, п/р 373910011 в АТ «Дельта Банк») судові витрати в сумі 941 (дев'ятсот сорок одна) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (м. Київ, вул. Щорса, 36-б, ЕДРПОУ 34047020, МФО 380236, п/р 373910011 в АТ «Дельта Банк») судові витрати в сумі 941 (дев'ятсот сорок одна) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_7 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (м. Київ, вул. Щорса, 36-б, ЕДРПОУ 34047020, МФО 380236, п/р 373910011 в АТ «Дельта Банк») судові витрати в сумі 941 (дев'ятсот сорок одна) грн. 00 коп.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді:
О.В. Самойлова А.П. Приходченко Т.С. Авраміді
Суд | Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Феодосія) |
Дата ухвалення рішення | 26.02.2013 |
Оприлюднено | 19.03.2013 |
Номер документу | 29987430 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Феодосія)
Самойлова О. В.
Цивільне
Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Феодосія)
Самойлова О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні