Постанова

від 06.03.2013 по справі 816/636/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/636/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Молодецького Р.І.,

при секретарі - Лі Н.А.,

за участю:

представника позивача - Дмитрук Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промвентилятор" про накладення арешту на кошти та стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В:

12 лютого 2013 року Гадяцька міжрайонна державна податкова інспекція Полтавської області Державної податкової служби звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промвентилятор" про накладення арешту на кошти та стягнення боргу.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що за ТОВ "Промвентилятор" рахується податковий борг по податку на додану вартість в розмірі 76 967,96 грн та по податку на прибуток підприємства в розмірі 87 765,51 грн. У зв'язку з несплатою відповідачем зазначеного боргу, позивач, керуючись підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, звернувся до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банку, а також стягнення з відповідача податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 76 967,96 грн та по податку на прибуток підприємства в розмірі 87 765,51 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити з підстав, викладених в позові.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Заперечень суду не надав.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Промвентилятор" (ідентифікаційний код 33460315) зареєстроване як юридична особа 18.07.2005 Гадяцькою районною державною адміністрацією Полтавської області, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 № 399068 /а. с. 6/, та відповідно до довідки про взяття на облік платника податків від 18.02.2010 знаходиться на податковому обліку у Гадяцькій міжрайонній державній податковій інспекції Полтавської області з 28.07.2005 /а. с. 17/.

За даними Гадяцької МДПІ за ТОВ "Промвентилятор" рахується податковий борг в розмірі 164 733,47 грн, який виник у зв'язку із наступним.

В період з 09.04.2012 по 13.04.2012 Гадяцької МДПІ проведено документальну виїзну позапланову перевірку ТОВ "Промвентилятор" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 2009-2010 року по взаємовідносинах з ТОВ "Промопторг-1", ТОВ "Сігналіт", ТОВ "Фатіс", ТОВ "Автотранс-логістік-експедиція", ТОВ БФ "Універсал-консалт".

За результатами перевірки 20.04.2012 складено акт № 98/22-33460315, яким зафіксовано порушення відповідачем:

- статті 4, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті11, підпункту 8.3.1 пункту 8.3 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", №334/94-ВР від 28.12.1994, в результаті чого занижено податкові зобов'язання по податку на прибуток підприємства в розмірі 28 440,90 грн;

- пункту 1.4 статті 1, підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті3, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №168/97-ВР, в результаті чого підприємством занижено податкові зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 33 268,77 грн.

На підставі акту перевірки 14.05.2012 прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0000452301, відповідно до якого сума податкового зобов'язання по податку на прибуток складає 38 370,39 грн (за основним платежем - 28 440,90 грн; за штрафними (фінансовими) санкціями - 9 929,49 грн);

- №0000492301, відповідно до якого сума податкового зобов'язання по податку на додану вартість складає 41 133,95 грн (за основним платежем - 33 268,77 грн; за штрафними (фінансовими) санкціями - 7 865,18 грн).

Не погоджуючись з даними податковими повідмленнями - рішеннями відповідач оскаржв їх в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарги ДПС у Полтавській області рішенням № 2051/10/10-215 від 03.08.2012 :

- залишено податкове повідомлення - рішення Гадяцької МДПІ від 14.05.2012 року №0000492301 без змін, а скаргу ТОВ „Промвентилятор'' в цій частині - без задоволення;

- скасовано податкове повідомлення - рішення Гадяцької МДПІ від 14.05.2012 року № 0000452301 в частині застосування штрафної санкції у сумі 2 819 , 26 грн і задоволено скаргу ТОВ „Промвентилятор" в цій частині, в іншій частині (визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 28 440,90 грн та застосування штрафної санкції в розмірі 7 110,23 грн) зазначене податкове повідомлення - рішення Гадяцької МДПІ від 14.05.2012 року № 0000452301 залишено без змін, а скаргу ТОВ „Промвентилятор" в цій частині - без задоволення.

На підставі рішення ДПС у Полтавській області № 2051/10/10-215 від 03.08.2012, Гадяцькою МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000652301 від 16.08.2012 про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на сум 35 551,13 грн (основний платіж- 28 440,90 грн ; штрафна санкція- 7 110,23 грн).

Узгоджені суми по податковим повідомленням-рішенням № №0000492301 від 14.05.2012 про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 41 133,95 грн (основний платіж - 33 268,77 грн: штрафна санкція -7 865,18 грн) та № 0000652301 від 16.08.2012 про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на суму 35 551,13 грн (основний платіж - 284 40,90 грн; штрафна санкція- 7 110,23 грн) не погашені.

В період з 25.07.2012 по 26.07.2012 Гадяцькою МДПІ проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ «Промвентилятор» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 2009-2010 років по взаємовідносинах з ТОВ "Промоїнорг-Г" , ТОВ "Сігналіт" , ГОВ "Фатіс" ,ТОВ "Автотранс-логістик-екепедиція" ,ТОВ БФ "Універсал-консалт".

За результатами перевірки 27.07.2012 складено акт №252/22-33460315, яким зафіксовано порушення відповідачем:

- статті 4, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті11, підпункту 8.3.1 пункту 8.3 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", №334/94-ВР від 28.12.1994, в результаті чого занижено податкові зобов'язання по податку на прибуток підприємства в розмірі 69 783,21грн;

- пункту 1.4 статті 1, підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті3, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №168/97-ВР, в результаті чого підприємством занижено податкові зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 55 297,17 грн.

На підставі акту перевірки 02.08.2012 прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0000602301, відповідно до якого сума податкового зобов'язання по податку на прибуток складає 51 677,84 грн (за основним платежем - 41 342,27 грн; за штрафними (фінансовими) санкціями - 10 335,57 грн);

- №0000622301, відповідно до якого сума податкового зобов'язання по податку на додану вартість складає 27 987,51 грн (за основним платежем - 22 028,40 грн; за штрафними (фінансовими) санкціями - 5 959,11 грн).

Не погоджуючись з даними податковими повідмленнями - рішеннями відповідач оскаржв їх в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарги ДПС у Полтавській області рішенням № 2202/10/10-215 від 23.08.2012 залишено податкові повідомлення - рішення Гадяцької МДПІ від 02.08.2012 №0000622301 та № 0000602301 без змін, а скаргу ТОВ „Промвентилятор" - без задоволення.

Узгоджені суми по податковим повідомленням-рішенням №0000622301 про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 27 987,51 грн (основний платіж - 22028.40 грн; штрафна санкція - 5 959.11 грн) та №0000602301 про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 51 677,84 грн (основний платіж - 41 342,27 грн; штрафна санкція-10 335,57 грн) не погашені.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи ТОВ "Промвентилятор" також подано податкові декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року від 25.09.2012 на суму 5 985,00 грн /а.с.82-84/.

Пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до абзацу 1 пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно з абзацом 1 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 129.1.1 Податкового кодексу передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

Відповідно до пункту 129.4. Кодексу пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Відповідачем, у відповідності до вимог статті 129 Податкового кодексу України нараховано пені по податку на додану вартість в розмірі 1883,50 грн та по податку на прибуток підприємства в розмірі 543,44 грн.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Таким чином, грошові зобов'язання, визначені вказаними деклараціями, вважаються узгодженими. Разом з тим, вказана сума грошових зобов'язань платником податків не сплачена.

Відповідно до положень ст. 59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

02.10.2012 року Гадяцькою міжрайонною податковою інспекцією Полтавської області надіслано ТОВ "Промвентилятор" рекомендованим поштовим відправленням податкову вимогу форми "Ю" № 23 від 02.10.2012 на суму 5963,00 грн, яка повенулась до податкового органу із поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання"/а.с.116-117/.

Доказів оскарження відповідачем податкової вимоги суду не надано.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення коштів з рахунків у банках ТОВ "Промвентилятор" на користь держави -в особі Гадяцької МДПІ податкового боргу в розмірі 76 967,96 грн та боргу по податку на прибуток підприємства в розмірі 87 765,51 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про накладення арешту на кошти та інші цінності, які знаходяться на банківських рахунках відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Гадяцькою МДПІ з метою виявлення належного ТОВ "Промвентилятор" майна направлялися запити до приватного підприємства Миргородського підприємства технічної інвентаризації та експертиз "Інвентаризатор", МРЕВ ДАІ, відділу Держземагенства у Гадяцькому районі, державної інспекції сільського господарської в Полтавській області.

За результатами вжитих заходів, майно товариства виявлено не було /а.с.86-91/.

Разом з тим, у ТОВ "Промвентилятор" відкриті рахунки у фінансових установах /а. с. 91/, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться у банку.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог Гадяцької МДПІ у частині накладення арешту на кошти ТОВ "Промвентилятор", суд виходить з наступного.

Підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Податковим кодексом України визначено особливий порядок накладення адміністративного арешту на кошти на рахунку платника податків.

Згідно із пунктом 94.4 статті 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду (підпункт 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України).

Аналогічна норма міститься у пункті 7.1 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 №1398 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.01.2012 за №9/20322.

Тобто, реалізація права податкового органу на застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків може здійснюватися виключно шляхом безпосереднього звернення до адміністративного суду з позовом про накладення арешту на кошти на рахунку платника податків. У цьому разі рішення керівника податкового органу або його заступника не приймається.

Статтею 190 Цивільного кодексу України визначено, що майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Відповідно до статті 191 Цивільного кодексу України підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності.

До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні за змістом норми міститься також в Господарському кодексі України, відповідно до статті 139 якого, майном визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів.

Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів.

Коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.

Тобто, з зазначених норм випливає, що до складу майна підприємства входять, серед іншого, кошти такого підприємства, в тому числі і на рахунках в банках та інші цінності.

Відповідно до пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Суд зазначає, що арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту, який застосовуються виключно на підставі рішення суду (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу).

Разом з тим, підстави його застосування, що визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, є загальними як для керівника податкового органу так і для суду.

Так, згідно із пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: - платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; - фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; - платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; - відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; - відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; - платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; - платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Пункт 94.2 статті 94 Податкового кодексу України кореспондує із нормами Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, відповідно до пункту 3.1 якого арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: - платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; - фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; - платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; - відсутні документи, що підтверджують державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових операцій; - відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; - платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; - платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу; - у разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або проводять діяльність, що підлягає ліцензуванню та/або патентуванню) від проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки), передбаченої абзацом першим підпункту 20.1.5 пункту 20.1 статті 20 розділу I Кодексу, або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів).

Як вбачається зі змісту вказаних вище норм, адміністративний арешт застосовується за наявності однієї із наведених у них обставин.

В ході розгляду даної справи судом не встановлено наявності обставин, передбачених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.

Наявність у відповідача податкового боргу та вручення йому податкової вимоги № 23 від 02.10.2012 на суму 5963,00 грн не є безумовною підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку /а.с.115-116/.

Адміністративний арешт не є виключним та єдиним способом погашення податкового боргу. Винятковість адміністративного арешту законодавець чітко пов'язує із обставинами, визначеними пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, що виникли між платником податків та податковим органом.

Суд погоджується з посиланням позивача на те, що за умови відсутності майна, за рахунок якого можливо погашення податкового боргу, положення підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України надає право податковому органу звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти платника податків. Проте, реалізація цього права можлива лише за умови дотримання підстав, встановлених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.

Суд зауважує, що позивачем не надано жодних доказів відсутності коштів на рахунках відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Гадяцької МДПІ в частині накладення арешту на кошти та інші цінності, які знаходяться на банківських рахунках відповідача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимоги Гадяцької МДПІ підлягають задоволенню частково, а саме: в частині стягнення з відповідача сум податкового боргу по податку на додану вартість в розмірі 76 967,96 грн та по податку на прибуток підприємства в розмірі 87 765,51 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог суд вважає за можливе відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промвентилятор" про накладення арешту на кошти та стягнення боргу - задовольнити частково.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Промвентилятор"(код ЄДРПОУ 33460315): №26000009058001, відкритого в ПАТ "КБ"Надра" Полтавське РУ; №26008146061 відкритого в АТ "Райффайзен банк аваль" у м. Києві; №26008255761001 відкритого у Ф"ЦРУ" АТ"Б"Фінанси та кредит" м. Київ; №26009140343002 відкритого у ПАТ "КБ"Надра"- суму податкового боргу:

- по податку на додану вартість в розмірі 76 967 (сімдесят шість тисяч дев'ятсот шістдесят сім) гривень 96 (дев'яносто шість) копійок шляхом перерахування вказаної суми до державного бюджету на р/р 31110029700032; код 37937713; банк ГУДК СУ у Полтавській області; МФО 831019;

- по податку на прибуток підприємства в розмірі 87 765 (вісімдесят сім тисяч сімсот шістдесят п'ять) гривень 51 (п'ятдесят одна) копійка шляхом перерахування вказаної суми до державного бюджету на р/р 31118009700032; код 37937713; банк ГУДК СУ у Полтавській області; МФО 831019.

У задоволенні іншої частини позовних вимог-відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 07 березня 2013 року.

Суддя Р.І. Молодецький