Рішення

від 18.03.2013 по справі 2605/16580/12

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

18.03.2013 Справа № 2605/16580/12

Унікальний номер 2605/16580/12

Справа № 2/756/424/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2013 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Шумейко О.І.,

при секретарях - Іващенко Ю.С., Острянко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -

в с т а н о в и в:

У жовтні 2012 року позивач звернувся у суд з позовом в порядку цивільного судочинства до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 1985 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від шлюбу мають двох дітей ОСОБА_3, 1986 року народження, ОСОБА_1, 1994 року народження. Як вказує позивач, за рахунок спільних коштів та час шлюбу сторонами було набуте спільне майно на загальну суму 1511000 гривень. У 2010 році шлюб, укладений між сторонами, за рішенням суду розірвано. Позивач запропонував відповідачу добровільно поділити спільне майно, виділивши йому лише автомобіль «Тойота Ланд Крузер», однак від такого варіанту поділу майна ОСОБА_2 відмовилась.

За таких обставин, позивач просить здійснити поділ спільного майна подружжя шляхом виділення та визнання права особистої приватної власності за ОСОБА_2 на кольоровий плотер Ерson 7400 формату А1, вартістю 40000,00 грн., кольоровий плотер Ерson - 9800 формату А0, вартістю 60000,00 грн., кольоровий копіровальний апарат Хеrох Workcenter 7132 формату А3, вартістю 70000,00 грн., LCD телевізор «Philips» 39 дюймів, вартість якого становить 11000,00 грн., телевізор «Philips» 32 дюйма, вартістю 8 000 грн., холодильник «SHARP», вартістю 6000 грн., шкіряний диван, вартість якого становить 12000 грн., корпоративні права в статутному капіталі ТОВ «Спеліоцентр Солотвіно», розмір яких складає 25%, що становить 645000,00 грн., дерев'яний стіл і шість дерев'яних стільців, загальна вартість яких становить 4000,00 грн., комп'ютерне обладнання в кількості 3-х комплектів (монітори 3 шт., блок процесор 3 шт.), загальною вартістю 15000,00 грн., кухонний гарнітур вартістю 40000,00 грн., гірські лижі жіночі з черевиками 36 розміру вартістю 11000,00 грн., фотоапарат Nісоn3000 вартістю 12000,00 грн., визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на автомобіль Toyota Land Cruiser Prado, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 240000 гривень, грошові кошти в розмірі 190000,00 грн., надані відповідачем в якості фінансової допомоги на користь ТОВ «Спелеоцентр Солотвіно», гірські лижі чоловічі з черевиками 42 розміру, кошти від продажу автомобіля Hyundai Coupe в розмірі 88000,00 грн., кошти від продажу автомобіля Daewoo Lanos в розмірі 48 000,00 грн., а також стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в розмірі 326000 гривень.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили суд задовольнити позов у повному обсязі. Позивач зазначив, що вимушений був звернутися до суду, оскільки в один день відповідач позбавила його доступу до житла та до копі-центру, яким подружжя ОСОБА_1 спільно керували. Також позивача не було повідомлено про продаж автомобілів, що знаходились у спільній власності подружжя та які були реалізовані ОСОБА_2

Відповідач у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог. Зазначила, що під час розірвання шлюбу позивач зазначив, що спору з приводу поділу майна у сторін немає, однак змінив свою думку. Так, позивач самовільно забрав у власне користування автомобіль Toyota Land Cruiser Prado, який спільно придбаний як подарунок для доньки ОСОБА_3, з вартістю автомобіля, визначеною позивачем, відповідач погоджується. Корпоративні права та вклад до статутного капіталу ТОВ «Спеліоцентр Солотвіно», розмір яких складає 25%, не є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, дивіденди на користь відповідача не виплачувалися. Холодильник «SHARP», шкіряний диван, кухонний гарнітур дерев'яний стіл і шість дерев'яних стільців, телевізор «Philips» 32 дюйма було подаровано відповідачу її батьком. При цьому, з вартістю вказаного майна відповідач не погодилась, та долучила до матеріалів справи звіт про оцінку вказаного майна, з яким ОСОБА_2 погоджується. Продаж автомобілів Hyundai Coupe та Daewoo Lanos вчинено за ініціативою позивача, відповідач погодилась на продаж вказаних об'єктів рухомого майна за умови, що отримані кошти будуть витрачені в інтересах сім'ї, однак в подальшому позивач втратив переважну частину грошових коштів, що підтверджується листом органу внутрішніх справ. Решта коштів, отриманих відповідачем від продажу автомобілів, витрачена в інтересах сім'ї на утримання такої. Грошові кошти в якості поворотної фінансової допомоги були передані на користь ТОВ «Спеліоцентр Солотвіно» за згодою позивача, однак не дивлячись на зусилля сторін такі кошти повернути не вдалося, на даний час строк позовної давності сплинув. Крім того, відповідач просила в порядку ч.ч. 2, 3 ст. 70 СК України суд відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема, позивач не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, не оплачував навчання дітей.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення сторін та їх представників, покази свідків, суд встановив наступне.

У липні 1998 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повторно укладено шлюб, зареєстрований у відділі реєстрації актів громадянського стану Мінського району м. Києва.

Відповідно до свідоцтва шлюб, укладений між подружжям ОСОБА_2, розірвано 24 червня 2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 616. (а.с. 9)

За час перебування у шлюбі сторонами було придбано спільне майно, яке позивачем оцінено на загальну суму 1511000 гривень.

В добровільному порядку сторони не дійшли згоди з приводу поділу спільного майна.

У позовній заяві позивач просить розподілити між ним та відповідачем наступне майно: кольоровий плотер Ерson 7400 формату А1, кольоровий плотер Ерson - 9800 формату А0, кольоровий копіровальний апарат Хеrох Workcenter 7132 формату А3, LCD телевізор «Philips» 39 дюймів, телевізор «Philips» 32 дюйма, холодильник «SHARP», шкіряний диван, корпоративні права в статутному капіталі ТОВ «Спеліоцентр Солотвіно», розмір яких складає 25%, що становить 645000,00 грн., дерев'яний стіл і шість дерев'яних стільців, комп'ютерне обладнання в кількості 3-х комплектів (монітори 3 шт., блок процесор 3 шт.), кухонний гарнітур, гірські лижі жіночі з черевиками 36 розміру, фотоапарат Nісоn3000, автомобіль Toyota Land Cruiser Prado, реєстраційний номер НОМЕР_1, грошові кошти в розмірі 190000,00 грн., надані відповідачем в якості фінансової допомоги на користь ТОВ «Спелеоцентр Солотвіно», гірські лижі чоловічі з черевиками 42 розміру, кошти від продажу автомобіля Hyundai Coupe в розмірі 88000,00 грн., кошти від продажу автомобіля Daewoo Lanos в розмірі 48000,00 грн.

Свідок ОСОБА_5 при допиті у судовому засіданні показав, що він є батьком відповідача ОСОБА_2, з позивачем особисто знайомий. У 2010 році сторони розірвали шлюб. Протягом подружнього життя до нього зверталася дочка по допомогу при великих покупках, таких як меблі, кухонний гарнітур, стіл, стільці, холодильник. Свідок вказує, що частково сплачував вартість вказаного майна приблизно на суму 40000 - 50000 гривень шляхом дарування грошей своїй дочці. При цьому ніяких договорів, розписок свідок з відповідачем не укладали та не складали. Під час шлюбу дочки свідок проживав в с. Корніївка, Баришевського району, Київської області, де працював головним енергетиком, на пенсії з 2001 року, розмір пенсії наразі складає 2200 гривень, проте свідок заробляв додаткові кошти.

Свідок ОСОБА_6 при допиті у судовому засіданні показав, що він є однокурсником позивача, з родиною ОСОБА_2 знайомий давно, з ОСОБА_2 познайомився на весіллі. Свідок разом з позивачем працювали в Академії наук, досі товаришують. Після розлучення подружжя ОСОБА_2 свідок продовжує спілкуватися як з позивачем, так і з відповідачем та їхніми спільним дітьми. Свідок особисто бував в квартирі, де проживали сторони, розташованої на Оболоні по вул. Мате Залки, 12 поверх, приблизно 4-5 разів на рік, здебільшого вони в колі родин зустрічалися на відпочинку. В 90-ті роки родина ОСОБА_2 перебувала у скрутному матеріальному становищі, згодом ситуація значно поліпшилась, позивач почав займатися бізнесом, засновував фірму «Троя», яка займалася будівництвом, ремонтом приміщень. Свідок вказує, що усі члени родини ОСОБА_2 мали машини. Також у родини ОСОБА_2 був бізнес, пов'язаний з соляними шахтами в Солотвино. Свідок зазначив, що крім вказаного у родини ОСОБА_2 був родинний бізнес - копі-центр, свідок особисто користувався послугами цього центру із розмноження та друкування, а саме молодший син свідка звертався до дочки ОСОБА_1 з приводу отримання послуг копі-центра. Копі-центр знаходився на вулиці Кривоноса, у підвальному приміщенні, там була копіювальна техніка, комп'ютери, хто саме є власником копіювальної техніки свідку невідомо. Також свідок зазначив, що 5 років потому він зустрічався з родиною ОСОБА_1 в Вишгороді на лижній базі, де користувався лижами, що належали ОСОБА_1 Свідок неодноразово звертався до позивача за матеріальною допомогою. Родина ОСОБА_1 місяцями відпочивала в Сімеїзі (Крим), оскільки у сина були проблеми з дихальними шляхами, багато разів їздили закордон, каталися на лижах. ОСОБА_2 працювала разом з чоловіком, виконувала функції головного бухгалтера, ОСОБА_1 займався загальним керівництвом. Свідку відомо зі слів відповідача, що вона після розлучення продовжує працювати, наразі працює дочка, син навчається. Скаржилася, що важко оплачувати навчання сина. Свідку відомо зі слів позивача, що останній оплачував купівлю речей, оргтехніки, комп'ютера для свого сина приблизно у 2012 році. З приводу наявності у родини ОСОБА_1 гірських лиж свідку нічого невідомо.

Свідок ОСОБА_8 при допиті у судовому засіданні показала, що вона є рідною сестрою позивача. Зазначила, що між сторонами зареєструвано шлюб. У них народилася дочка, потім син, після чого вони переїхали. З відповідачем у свідка склалися дружні стосунки, свідок дуже часто відвідували квартиру, де проживала родина ОСОБА_1, особливо після народження сина ОСОБА_9. Вказала, що останні 17 років ОСОБА_1 оплачував відпочинок родини взимку, влітку, матеріальне становище в родині було дуже добре, родина ОСОБА_1 мала можливість проводити ремонт, купувати нові меблі, машини. Крім того, подружжя ОСОБА_1 мали власний бізнес, пов'язаний з будівництвом, ОСОБА_1 був директором, а ОСОБА_2 бухгалтером. Копі-центр був розташований на вул. Кривоноса, потім переїхали на вул. Ушинського, техніку копіювальну купував ОСОБА_1, ще до розлучення старша дочка подружжя ОСОБА_1 забрала техніку, дочка керувала роботою копі-центру, виконувала функцію директора. Влітку 2010 року ОСОБА_1 переїхав жити до свідка, оскільки замки в квартирі, де проживав позивач, були змінені. Свідок підкреслила, що діти подружжя ОСОБА_1 були відмінно забезпечені, син вступив до музичної академії, позивач виконував свої обов'язки щодо забезпечення родини. ОСОБА_2 працювала, отримувала заробітну плату, займалася продажем косметики. Наразі ОСОБА_1 допомагав купувати одяг сину. Після розлучення у користуванні ОСОБА_1 залишився автомобіль «Toyota Land Cruiser Prado». Свідок зазначила, що батько ОСОБА_2 працював інженером, родині ОСОБА_2 не допомагав.

Свідок ОСОБА_10 при допиті у судовому засіданні показав, що він працював заступником директора на фірмі «Троя» з 1999 року по 2007 рік, з 2007 року працював на будівництві в Солотвіно. ОСОБА_1 був директором, а ОСОБА_2 - головним бухгалтером, родина ОСОБА_2 багато відпочивали закордоном. Також в Солотвіно приїздили на відпочинок, в 2007 році матеріальне становище родини ОСОБА_2 було добрим, у власності було 4 автомобіля, діти навчалися. Що стосується ТОВ «Спеліоцентр Солотвіно», то свідку відомо, що у 2007 році ОСОБА_2 за документами була засновником підприємства, а ОСОБА_1 керував роботою товариства, наразі свідку невідомо хто керує роботою товариства. Свідок вказав, що родина ОСОБА_1 купила квартиру по вул. Мате Залки, автомобілі. На 10-річчя фірми «Троя» свідок разом з родиною ОСОБА_1 їздив на відпочинок в Крим. В копі-центр, який розташований на вул. Кривоноса, ОСОБА_1 купував копіювальну техніку, це відомо свідку зі слів позивача.

Свідок ОСОБА_11 при допиті у судовому засіданні показав, що з ОСОБА_1 познайомився по роботі, допомагав позивачу з консультаціями, дружину ОСОБА_1 - ОСОБА_2 свідок бачив лише одного разу. ОСОБА_1 звернувся до свідка з приводу купівлі техніки до копі-центру, яку свідок допомагав купувати. Копі-центр розташований на вул. Кривоноса, свідок допомагав налаштовувати техніку, купували плотер, кольоровий принтер, копіювальний апарат за рахунок ОСОБА_1 В подальшому свідок два рази здійснював сервісне обслуговування техніки, в ці разі він два рази бачив дочку позивача ОСОБА_3

Відповідно до ст.60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно зі ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.

За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

У відповідності до положення ст. 71 СК України неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.

Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 10 липня 2008 року на праві власності ОСОБА_2 належить автомобіль «Toyota Land Cruiser Prado», 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1. Право керування автомобілем мають ОСОБА_1, ОСОБА_12 (а.с. 13)

Вартість автомобіля у сумі 240000 гривень сторони погодили.

Крім того, судом встановлено та не заперечувалося сторонами, під час перебування у шлюбі подружжям ОСОБА_1 придбано наступне майно: телевізор "Філіпс 32", холодильник "Шарп", шкіряний диван, стіл з натурального дерева та шість дерев'яних стільців, кухонний гарнітур, телевізор "Філіпс".

Визначаючи загальну вартість вищенаведеного майна, позивач вказує суму у розмірі 37000 гривень. З вартістю вказаного майна відповідач не погодилась та долучила до матеріалів справи звіт про оцінку майна, проведену суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Фінпрайс», відповідно до якого телевізор "Філіпс 32", рік покупки 2002, вартість 262 грн., холодильник "Шарп", рік покупки 2007, вартість 3240 грн., шкіряний диван, рік покупки 2008, вартість 2786 грн., стіл з натурального дерева та шість дерев'яних стільців, рік покупки 2007, вартість 1802 грн., кухонний гарнітур, рік покупки 2001, вартість 919 грн., телевізор "Філіпс", рік покупки 2008, вартість 1871 грн.

Вказане вище майно набуте подружжям ОСОБА_1 під час перебування у зареєстрованому шлюбі, а відтак суд вважає, що автомобіль «Toyota Land Cruiser Prado», телевізор "Філіпс 32", холодильник "Шарп", шкіряний диван, стіл з натурального дерева та шість дерев'яних стільців, кухонний гарнітур, телевізор "Філіпс" є об'єктами спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Заперечуючи проти визнання права особистої приватної власності на автомобіль «Toyota Land Cruiser Prado», відповідач вказала, що такий був придбаний у подарунок для їхньої спільної доньки ОСОБА_3, відповідач просила залишити автомобіль у її власності, оскільки ним зможе користуватися спільна донька сторін. Разом з тим, жодних належних доказів, що автомобіль придбаний подружжям ОСОБА_3 в якості подарунку відповідачем не надано. Крім того, ОСОБА_3 не зазначена у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу як особа, яка має право на керування автомобілем.

Між сторонами склався порядок користування автомобілем «Toyota Land Cruiser Prado», наразі автомобіль перебуває у володінні та користуванні ОСОБА_1, у відповідача відсутнє посвідчення водія.

Враховуючи те, що автомобіль є неподільною річчю, між сторонами склався певний порядок користування цією річчю, суд вважає доцільним визнати за позивачем право власності на автомобіль «Toyota Land Cruiser Prado», вартістю 240000 гривень, погодженої сторонами. При цьому, судом також враховується, що залишення автомобіля у спільній частковій власності сторін в подальшому призведе до суперечок та непорозумінь при встановленні порядку користування транспортним засобом.

Телевізор "Філіпс 32", холодильник "Шарп", шкіряний диван, стіл з натурального дерева та шість дерев'яних стільців, кухонний гарнітур, телевізор "Філіпс" придбані під час перебування сторін у зареєстрованому шлюбі, є об'єктами спільної власності подружжя ОСОБА_1. При цьому, суд критично ставиться до показів ОСОБА_5, оскільки останній є батьком відповідача, інших належних доказів на підтвердження того, що перебуваючи на пенсії з 2001 року, свідок дарував ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 40000-50000 гривень на купівлю вищенаведеного майна, відповідачем не надано. Разом з тим, у свою чергу позивачем не надані докази щодо ринкової вартості вказаного майна на час розгляду справи, тому суд при поділі цього майна виходить з вартості, визначеної у звіті про оцінку. (а.с. 121 - 166)

За таких обставин, суд вирішує задовольнити позов ОСОБА_1 в цій частині та доходить висновку про визнання права приватної власності ОСОБА_2 на телевізор "Філіпс 32", холодильник "Шарп", шкіряний диван, стіл з натурального дерева та шість дерев'яних стільців, кухонний гарнітур, телевізор "Філіпс" за вартістю, що відповідає звіту про оцінку.

Також ОСОБА_2 є засновником товариства з обмеженою відповідальністю «Спелеоцентр Солотвино» та володіє часткою у статутному капіталі товариства у розмірі 25% у сумі 645000 гривень, що підтверджується копією статуту ТОВ «Спелеоцентр Солотвино» та листом товариства, отриманим за запитом суду. (а.с. 11-12, 100)

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 внесла до статутного капіталу ТОВ «Спелеоцентр Солотвино» грошові кошти у розмірі 645000 гривень протягом 2004 - 2007 років, тобто під час перебування у шлюбі з ОСОБА_1

Положеннями статті 61 СК України передбачено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Рішенням Конституційного суду України від 19 вересня 2012 року № 17-рп/2012 визначено, що положення частини першої статті 61 Сімейного кодексу України треба розуміти так, що статутний капітал та майно приватного підприємства є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Отже, вклад до статутного капіталу ТОВ «Спелеоцентр Солотвино» є об'єктом спільної власності подружжя ОСОБА_1 та підлягає поділу між сторонами.

Враховуючи згоду позивача на виплату на його користь компенсації за частку у праві спільної сумісної власності на майно, суд вирішує визнати право приватної власності ОСОБА_2 на вклад до статутного капіталу ТОВ «Спелеоцентр Солотвино» у розмірі 645000 гривень, що становить 25% від статутного капіталу товариства.

Що стосується поділу в якості спільного сумісного майна подружжя гірських лиж чоловічих та жіночих з черевиками, судом встановлено наступне.

За приписами ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини та чоловіка є речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя.

За своїм призначенням гірські лижі з черевиками є речами індивідуального призначення, а тому суд вирішує відмовити в цій частині у задоволенні позову, оскільки такі не входять до складу спільного майна подружжя, яке підлягає поділу в порядку, встановленому ст. ст. 70, 71 СК України.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 в частині поділу між сторонами кольорового плотеру Ерson 7400 формату А1, кольорового плотеру Ерson - 9800 формату А0, кольорового копіровального апарату Хеrох Workcenter 7132 формату А3, комп'ютерного обладнання в кількості 3-х комплектів (монітори 3 шт., блок процесор 3 шт.) судом встановлено наступне.

При обґрунтуванні позовних вимог позивач посилається на покази свідків, при допиті яких у судовому засіданні не встановлено, що позивачем для роботи копі-центру купувалося саме вказана ним оргтехніка. Крім того, інших належних доказів (чеків, накладних, інструкцій), які б підтвердили існування зазначеної позивачем оргтехніки, ОСОБА_1 не надано, також наявність техніки не підтверджена відповідачем.

За таких підстав, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині поділу спільного майна, а саме кольорового плотеру Ерson 7400 формату А1, кольорового плотеру Ерson - 9800 формату А0, кольорового копіровального апарату Хеrох Workcenter 7132 формату А3, комп'ютерного обладнання в кількості 3-х комплектів (монітори 3 шт., блок процесор 3 шт.) як необґрунтованих.

Що стосується поділу між сторонами грошових коштів в розмірі 190000,00 грн., наданих відповідачем в якості фінансової допомоги на користь ТОВ «Спелеоцентр Солотвіно», коштів від продажу автомобіля Hyundai Coupe в розмірі 88000,00 грн., коштів від продажу автомобіля Daewoo Lanos в розмірі 48 000,00 грн. судом встановлено наступне.

Відповідно до листа ТОВ «Спелеоцентр Солотвіно» від 11 січня 2013 року № 1 ОСОБА_2 у 2008 році надала безповоротну фінансову допомогу на користь товариства в сумі 190000 гривень без укладення угоди шляхом внесення коштів у касу підприємства. При цьому, підтверджуючих документів (прибутково-касових ордерів, банківських виписок, договорів) ТОВ «Спелеоцентр Солотвіно» надати не може, оскільки такі документи були знищені у зв'язку із закінченням строку зберігання документів, які фіксують факт здійснення господарських операцій.

За листом Центру безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем МВС України від 17 грудня 2012 року № 45/7157 згідно з відомостями бази даних АІС «НБД Автомобіль» на праві власності ОСОБА_2 перебували наступні автомобілі: Daewoo Lanos, 2002 року випуску, який знято з обліку для реалізації 23 жовтня 2009 року, Hyundai Coupe, 2005 року випуску, який знято з обліку для реалізації 12 жовтня 2009 року. (а.с. 53-54)

У відповідності до положень ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

Вказані правочини з надання грошових коштів в якості безповоротної фінансової допомоги та продажу транспортних засобів вчинені ОСОБА_2 за час перебування у шлюбі з ОСОБА_1 та вважаються вчиненими за згодою останнього. Доказів того, що вказані правочини були здійснені відповідачем всупереч згоди позивача, або визнанні недійсними в судовому порядку останнім не надано.

Крім того, грошові кошти витрачені під час шлюбу або отримані під час шлюбу в результаті продажу об'єктів спільної сумісної власності та згодом витрачені подружжям є не об'єктами права спільної сумісної власності подружжя та не можуть бути розділені в порядку ст. 70 СК України

За таких підстав, суд вирішує відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову у вказаній частині.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 в частині поділу фотоапарату Nicon3000, вартістю 12000 гривень, судом встановлено, що наявність фотоапарату не підтверджена відповідачем, а позивачем, у свою чергу, не надано належних доказів на підтвердження покупки фотоапарату Nicon3000, тому суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 в цій частині.

Підсумовуючи вищенаведене, судом не встановлено істотних обставин, за наявності яких можливо відступлення від засади рівності часток подружжя в спільному майні, оскільки відповідачем не надано належних доказів, а показами свідків підтверджено, що позивач дбав про матеріальне забезпечення сім'ї.

Враховуючи вищенаведене, суд вирішує задовольнити частково позов ОСОБА_1 про поділ спільного майна, а саме: визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2: автомобіль Toyota Land Cruiser Prado, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 240000 гривень, телевізор "Філіпс 32", вартістю 262 гривні, холодильник "Шарп", вартістю 3240 гривень, шкіряний диван, вартістю 2786 гривень, стіл з натурального дерева та шість дерев'яних стільців, вартістю 1802 гривні, кухонний гарнітур, вартістю 919 гривень, телевізор "Філіпс", вартістю 1871 гривня, вклад до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю "Спелеоцентр Солотвино", код ЄДРПОУ 32927103, у розмірі 645000 гривень, що становить 25% від статутного капіталу товариства, та провести поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2: визнати право власності ОСОБА_1 на автомобіль Toyota Land Cruiser Prado, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 240000 гривень та визнати право власності ОСОБА_2 на телевізор "Філіпс 32", вартістю 262 гривні, холодильник "Шарп", вартістю 3240 гривень, шкіряний диван, вартістю 2786 гривень, стіл з натурального дерева та шість дерев'яних стільців, вартістю 1802 гривні, кухонний гарнітур, вартістю 919 гривень, телевізор "Філіпс", вартістю 1871 гривня, вклад до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю "Спелеоцентр Солотвино", код ЄДРПОУ 32927103, у розмірі 645000 гривень, що становить 25% від статутного капіталу товариства.

Таким чином, загальна вартість майна, визнана судом спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2, складає 895880 грн., вартість майна, переданого на праві приватної власності на користь ОСОБА_1, складає 240000 гривень, а вартість майна, переданого на праві приватної власності на користь ОСОБА_2, складає 655880 гривень.

За таких обставин, частка кожного з подружжя у спільному майні склала 447940 гривень, у майні, переданому на праві власності ОСОБА_2, частка ОСОБА_1 становить 327940 грн., у майні, переданому на праві власності ОСОБА_1, частка ОСОБА_2 становить 120000 грн., а тому сума грошової компенсації замість частки ОСОБА_1 у праві спільної сумісної власності на майно становить 207940 гривень, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідачем під час судового розгляду справи подано клопотання про відшкодування витрат на правову допомогу, за яким відповідач просить стягнути з позивача документально підтверджені судові витрати на правову допомогу у розмірі 4000 грн. Разом з тим, до клопотання відповідачем додається копія банківської виписки про сплату на користь представника коштів у сумі 2000 грн.

Отже, суд вирішує стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 1416 гривень пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, та стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 1120 грн. пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст.4, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити частково.

Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2: автомобіль Toyota Land Cruiser Prado, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 240000 (двісті сорок тисяч) гривень, телевізор "Філіпс 32", вартістю 262 (двісті шістдесят дві) гривні, холодильник "Шарп", вартістю 3240 (три тисячі двісті сорок) гривень, шкіряний диван, вартістю 2786 (дві тисячі сімсот вісімдесят шість) гривень, стіл з натурального дерева та шість дерев'яних стільців, вартістю 1802 (одна тисяча вісімсот дві) гривні, кухонний гарнітур, вартістю 919 (дев'ятсот дев'ятнадцять) гривень, телевізор "Філіпс", вартістю 1871 (одна тисяча вісімсот сімдесят одна) гривня, вклад до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю "Спелеоцентр Солотвино", код ЄДРПОУ 32927103, у розмірі 645000 (шістсот сорок п'ять тисяч) гривень, що становить 25% від статутного капіталу товариства.

Провести поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2: визнати право власності ОСОБА_1 на автомобіль Toyota Land Cruiser Prado, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 240000 (двісті сорок тисяч) гривень та визнати право власності ОСОБА_2 на телевізор "Філіпс 32", вартістю 262 (двісті шістдесят дві) гривні, холодильник "Шарп", вартістю 3240 (три тисячі двісті сорок) гривень, шкіряний диван, вартістю 2786 (дві тисячі сімсот вісімдесят шість) гривень, стіл з натурального дерева та шість дерев'яних стільців, вартістю 1802 (одна тисяча вісімсот дві) гривні, кухонний гарнітур, вартістю 919 (дев'ятсот дев'ятнадцять) гривень, телевізор "Філіпс", вартістю 1871 (одна тисяча вісімсот сімдесят одна) гривня, вклад до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю "Спелеоцентр Солотвино", код ЄДРПОУ 32927103, у розмірі 645000 (шістсот сорок п'ять тисяч) гривень, що становить 25% від статутного капіталу товариства.

Стягнути з ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, на користь ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3, кошти у сумі 207940 (двісті сім тисяч дев'ятсот сорок) гривень в якості грошової компенсації замість частки ОСОБА_1 у праві спільної сумісної власності на майно.

Стягнути з ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, на користь ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3, судовий збір у сумі 1416 (одна тисяча чотириста шістнадцять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3, на користь ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, витрати на правову допомогу у сумі 1120 (одна тисяча сто двадцять) гривень.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

Суддя О.І. Шумейко