Постанова

від 13.03.2013 по справі 902/133/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2013 р. Справа № 902/133/13-г

Провадження № 15/902/12/13

за заявою : Управління Пенсійного фонду України у Барському районі Вінницької області, м. Бар Вінницької області

до : Ялтушківської державної сільськогосподарської машинно-технологічної станції, с. Черешневе Барського району Вінницької області

про визнання банкрутом

Суддя Лабунська Т.І.

Секретар судового засідання Поцалюк Н.В.

Представники:

Управління ПФУ у Барському районі Вінницької області - Бондаренко В.М., довіреність № 129/06-32/09 від 16.01.13 року;

Головного управління юстиції у Вінницькій області - Косунець Д.В., довіреність № 6400/8/0-12 від 18.01.13 року

В С Т А Н О В И В :

18 січня 2013 року господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі № 902/133/13-г про банкрутство Ялтушківської державної сільськогосподарської машинно-технологічної станції, с. Черешневе Барського району Вінницької області за заявою Управління ПФУ у Барському районі Вінницької області в порядку, визначеному ст. 52 закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон про банкрутство). Ухвалою про порушення провадження суд призначив справу до розгляду в судовому засіданні 31 січня 2013 року.

Ухвалою від 31 січня 2013 року суд відклав розгляд справи на 14 лютого 2013 року.

Ухвалою від 14 лютого 2013 року розгляд справи було відкладено на 12 березня 2013 року.

В судовому засіданні 12 березня 2013 року оголошено перерву до 13 березня 2013 року.

В судове засідання 13 березня 2013 року з'явились представники ініціюючого кредитора та Головного управління юстиції у Вінницькій області.

Представник боржника до суду не прибув та не виконав вимог суду щодо надання письмових доказів, з приводу чого суд зазначає наступне.

З 19 січня 2013 року набрав чинності Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22 грудня 2011 року, який визначив новий порядок застосування Закону про банкрутство. Відповідно до ч. 1 Розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону (в редакції Закону від 02 жовтня 2012 року) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Оскільки провадження у справі № 902/133/13-г порушено до 19 січня 2013 року, у даній справі застосуванню підлягають положення Закону про банкрутство до внесення вищевказаних змін, враховуючи також той факт, що в новій редакції Закону про банкрутство відсутні аналогічні норми, які б регулювали спрощену процедуру банкрутства відсутнього боржника.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (далі ГПК України), іншими законодавчими актами України.

Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство (ст. 4-1 ГПК України).

Відповідно до ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

До того ж відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи уразі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Так, на адресу боржника (23000, с. Черешневе Барського району Вінницької області), повідомлену ініціюючим кредитором в заяві про порушення провадження у справі про банкрутство, направлено копії ухвал суду про порушення провадження у справі № 902/133/13-г та про відкладення розгляду справи.

07 та 14 лютого 2013 року до канцелярії господарського суду повернулись конверти з копіями ухвал, що направлялись на адресу боржника, з посиланням підприємства зв'язку на відсутність адресата за зазначеною адресою.

Крім того суд звертає увагу на п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02 червня 2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п. 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15 березня 2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

При цьому суд констатує, що боржником не подано клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечення участі в судовому засіданні свого представника.

З огляду на викладене, суд вважає, що вжив всіх залежних від нього заходів для належного повідомлення боржника про час і місце розгляду справи судом.

В поданій до суду заяві ініціюючим кредитором, зокрема, повідомлено, що Ялтушківська державна сільськогосподарська машинно-технологічна станція, с. Черешневе Барського району Вінницької області зареєстрована в Управлінні ПФУ у Барському районі Вінницької області як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування і має заборгованість до Управління в сумі 134 341,81 грн.

Враховуючи несплату Ялтушківською державною сільськогосподарською машинно-технологічною станцією, с. Черешневе Барського району Вінницької області існуючої заборгованості, незвітування до Управління ПФУ Барському районі Вінницької області з 2005 року, кредитор звернувся до господарського суду із заявою про визнання боржника банкрутом в порядку, визначеному ст. 52 Закону про банкрутство.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника ініціюючого кредитора, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд приходить до висновку про банкрутство боржника на підставі наступного.

Згідно зі ст. 12 ГПК України справи про банкрутство підвідомчі господарським судам. На підставі положень ч. 3 ст. 209 Господарського кодексу України та ст. 1 Закону про банкрутство суб'єктом банкрутства може бути лише суб'єкт підприємницької діяльності.

Ст. 1 Закону про банкрутство зазначає, що кредитором може бути юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Ст. 52 Закону про банкрутство передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.

Законодавець, порівняно із загальними процедурами провадження у справах про банкрутство встановив у ст. 52 Закону про банкрутство особливості застосування процедур банкрутства щодо відсутнього боржника.

Суб'єктом права, що ліквідується в порядку, визначеному ст. 52 Закону про банкрутство є будь-який підприємець, який відповідно до законодавства України є суб'єктом банкрутства.

У відповідності до ст. 52 Закону про банкрутство у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника-юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

За змістом даної норми встановлено, що суб'єктом, до якого застосовуються особливості, передбачені цією статтею є дві категорії боржників: громадянин-підприємець - боржник та боржник - юридична особа.

Заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань. Отже кредитор, набуває процесуального права та може здійснити дії, які зазначені вище лише при наявності хоча б однієї з умов: громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника-юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням; ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності; за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

За змістом ч. 3 ст. 6 та ч. 1, 8 ст. 7 Закону про банкрутство справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження кредитором своєї вимоги до боржника документами, що свідчать про їх безспірність.

За приписами Закону про банкрутство для порушення справи про банкрутство як за загальною, так і за спрощеною процедурою (зокрема, процедурою банкрутства відсутнього боржника) грошові вимоги ініціюючого кредитора повинні мати безспірний характер.

У відповідності до ст. 1 Закону про банкрутство безспірними являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

13 березня 2013 року ініціюючим кредитором на підтвердження безспірності вимог до Ялтушківської державної сільськогосподарської машинно-технологічної станції, с. Черешневе Барського району Вінницької області надано суду вимогу про сплату боргу № Ю - 1201 від 08 січня 2008 року на загальну суму 115 079,64 грн., яка відповідно до чинного законодавства України є виконавчим документом.

Одночасно суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство до складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду. Склад і розмір грошових зобов'язань визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.

З огляду на викладене визнанню в даному судовому засіданні підлягають вимоги ініціюючого кредитора в сумі основного боргу - 102 812,23 грн., які підтверджені виконавчим документом.

Інші вимоги ініціюючого кредитора будуть розглянуті в наступних судових засіданнях.

Відповідно до довідки Барської МДПІ Вінницької області ДПС № 666/18 від 30 січня 2013 року Ялтушківська державна сільськогосподарська машинно-технологічна станція, с. Черешневе Барського району Вінницької області востаннє подала податкову звітність 09 серпня 2006 року.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі, що розглядається господарським судом, є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги.

За положеннями ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, відповідно до матеріалів справи боржник заборгованість перед ініціюючим кредитором не сплачує, не звітує до органів державної податкової служби протягом року, що є підставою для визнання боржника банкрутом відповідно до положень ст. 52 Закону про банкрутство.

Згідно ч. 2 ст. 52 Закону про банкрутство господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

Відповідно до ч. 5 ст. 52 Закону про банкрутство ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору та до суду заяви з вимогами до банкрута.

Суд зазначає, що 13 березня 2013 року представником ініціюючого кредитора подано до суду клопотання про призначення арбітражним керуючим (ліквідатором) у справі Бойка В.О.

13 березня 2013 року від арбітражного керуючого Бойка В.О. надійшла заява про згоду на призначення його ліквідатором у справі про банкрутство Ялтушківської державної сільськогосподарської машинно-технологічної станції, с. Черешневе Барського району Вінницької області з копією свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Суд, розглянувши подані клопотання та заяву, дійшов висновку про можливість їх задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1, 3-1, 5, 22 - 25, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 4-1, 4-5, 32 - 43, 115 Господарського процесуального кодексу України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати безспірні грошові вимоги Управління ПФУ у Барському районі Вінницької області в сумі 102 812,23 грн.

Визнати боржника - Ялтушківську державну сільськогосподарську машинно-технологічну станцію (с. Черешневе Барського району Вінницької області; ідентифікаційний код 30087908) банкрутом.

Відкрити ліквідаційну процедуру.

Призначити ліквідатором Ялтушківської державної сільськогосподарської машинно-технологічної станції, с. Черешневе Барського району Вінницької області арбітражного керуючого Бойка Василя Олеговича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 189 від 12 лютого 2013 року; 21050, м. Вінниця, вул. Арх. Артинова, 12, 2 пов., оф. 1).

Ліквідатору до завершення строку ліквідаційної процедури:

- забезпечити виконання дій та заходів, передбачених Законом про банкрутство;

- письмово повідомити усіх кредиторів про введення ліквідаційної процедури, прийняти від органів Державної виконавчої служби виконавчі документи.

Постанову направити згідно переліку.

Суддя Лабунська Т.І.

віддрук. 7 прим.:

1 - до справи

2 - Управління ПФУ у Барському районі Вінницької області

3 - Ялтушківська державна сільськогосподарська машинно-технологічна станція - 23000, с. Черешневе Барського району Вінницької області

4 - Державний реєстратор Барської РДА Вінницької області

5 - ВДВС Барського РУЮ Вінницької області

6 - Головне управління юстиції у Вінницькій області

7 - арбітражний керуючий Бойко В.О. - 21050, м. Вінниця, вул. Арх. Артинова, 12, 2 пов., оф. 1