Постанова

від 28.02.2013 по справі 801/1336/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 лютого 2013 р. (о 14:58) Справа №801/1336/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кірєєва Д.В., за участю секретаря Цатурян С.О.

за участю представників сторін:

від позивача - Флуд І.М., паспорт НОМЕР_1, довіреність б/н від 07.06.2012 року;

від позивача - Хилинська Н.А., паспорт НОМЕР_2, довіреність № 72 від 27.02.2013 року;

від відповідача - не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства фірми «Автодель» до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про скасування наказу №3185 від 10.12.2012 року та скасування податкових повідомлень - рішень № 0000962204 та № 0000952204 від 17.01.2013 року,

Суть спору: Приватне підприємство фірма «Автодель» (далі-позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АРК з позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (далі-відповідач) про скасування наказу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Державної податкової служби АР Крим від 10.12.2012 року № 3185 та скасування податкових повідомлень - рішень № 0000962204 та 0000952204 від 17.01.2013 року.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 01.02.2013 року відкрито провадження по справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні 28.02.2013 року представники позивача на задоволенні позову наполягали.

У судове засідання 28.02.2013 року представник відповідача не з'явився, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд, керуючись ст. 128 КАС України, вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представників позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п. 19-1.1.1 п. 19.1 ст. 19 ПК України однією з функцій органів державної податкової служби є здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків і зборів.

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Приватне підприємство фірма «Автодель» зареєстровано у якості юридичної особи Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 25.01.1999 року, ідентифікаційний код юридичної особи 30266766, місцезнаходження юридичної особи: 95034, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, просп. Победи, б. 110, що підтверджується Свідоцтвом до державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 631038, довідкою АА № 012175 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Приватне підприємство фірма «Автодель» взято на податковий облік в органах державної податкової служби з 03.02.1999 року за № 91928, на час розгляду справи перебуває на податковому обліку Державної податкової інспекції у м. Сімферополі.

Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 10.03.2011 року за № 100326890, індивідуальний податковий номер - 302667601279.

Судом встановлено, що посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС, на підставі наказу ДПІ у м. Сімферополі від 10.12.2012 року № 3185/22-3 було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП фірми «Автодель» (ЄДРПОУ 30266766) з питань достовірності декларування податкового кредиту за вересень 2011 року та витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування за ІІІ квартал 2011 року, при здійсненні взаємовідносин з ПП «Реа-Рент- Миколаїв» (ЄДРПОУ - 33798208).

За результатами вищенаведеної перевірки було складено акт № 10468/22-3/30266766 від 26.12.2012 року, у якому встановлено:

- порушення п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1, п. 44.3, п. 44.5, п. 44.6 ст. 44, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8, ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями, в результаті чого донараховано податку на прибуток за 3 кв. 2011 року на загальну суму 20 286 грн.;

- порушення п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1, п. 44.3, п. 44.5, п. 44.6 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI в результаті чого донараховано ПДВ всього у сумі 17 640 грн.

На підставі зазначеного акту були прийняті податкові повідомлення - рішення № 0000952204 від 17.01.2013 року яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 20 286,00 грн.; № 0000962204 від 17.01.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 26 460,00 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 17640,00 грн., штрафні (фінансові) санкції у сумі 8 820,00 грн.

Не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями № 0000952204, № 0000962204 від 17.01.2013 року позивач оскаржив їх до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи дотримання податковим органом законності прийняття наказу про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки, а також порядку, підстав та строків проведення документальної невиїзної позапланової перевірки суд зазначає наступне.

Відповідно до акту перевірки та наказу на перевірку зазначено, що позапланова невиїзна перевірка проведена відповідачем на підставі пп. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78, ст. 79 ПК України від 2 грудня 2010 року №2755.

Згідно ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.75.1.2. ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Відповідно до п. 79.1 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Суд зазначає, що невиїзна документальна перевірка має бути призначена тільки за обставин, визначених ст.ст. 77 та 78 ПК України.

Як встановлено вище, в наказі про проведення перевірки податковим органом підставами для проведення зазначеної перевірки вказано п.п. 78.1.1 п.78.1 ст. 78 ПК України.

Відповідно до п.п. 78.1.1 п.78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Крім того, зазначеним пунктом встановлені наступні умови законності призначення перевірки:

- виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації,

- направлення письмового запиту органом державної податкової служби до платника податків стосовно надання пояснень та їх документальних підтверджень,

- встановлення податковим органом факту отримання такого запиту,

- ненадання платником податків протягом 10 днів з дня отримання запиту пояснень та їх документальних підтверджень.

- після спливу зазначеного строку - прийняття наказу про проведення перевірки та направлення повідомлення платнику податків про дату та місце її проведення.

03.12.2012 року Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим ДПС на адресу керівника ПП фірми «Автодель» надіслано письмовий запит (вих. № 57285/10/22-3) про надання документальних підтверджень та письмових пояснень по взаємовідносинам, здійсненим з ПП «Реа-Рент-Миколаїв» протягом 10 робочих днів.

Зазначений запит отримано позивачем 04.12.2012 року (вх. № 225).

10.12.2012 року, до спливу встановленого законом строку для надання пояснень, наказом Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби № 3185 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП фірми «Автодель», відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 ПК України в.о. заступника начальника управління податкового контролю-начальника відділу перевірок платників податків Олейник Л.Г., начальнику відділу особливо важливих перевірок управління податкового контролю Оленевій Л.Л. наказано забезпечити проведення позапланової невиїзної перевірки ПП фірми «Автодель» (ЄДРПОУ 30266766) з питань достовірності декларування податкового кредиту за вересень 2011 року та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за ІІІ квартал 2011 року, при здійсненні взаємовідносин з ПП «Реа-Рент-Миколаїв» (ЄДРПОУ 33798208); наказано провести позапланову невиїзну перевірку з 13.12.2012 року тривалістю 5 робочих днів.

Відповідно до п. 79.2 ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Відповідно до вимог пункту 79.2 статті 79 ПК України податковий орган повинен розпочати проведення невиїзної перевірки лише після отримання платником податків копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Більш того, пунктом 78.4 ст. 78 ПК України встановлено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Як зазначено в акті № 10468/22-3/30266766 від 26.12.2012 року повідомлення № 1199/22-3 від 12.12.2012 року та копія наказу № 3185/22-3 від 10.12.2012 року надіслано засобами поштового зв'язку.

З матеріалів справи вбачається, що наказ Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС № 3185 від 10.12.2012 року отримано позивачем 14.12.2012 року (вх. № 234).

Суд вважає, що вимоги пункту 79.2 статті 79 ПК України зобов'язують податковий орган розпочати проведення невиїзної перевірки лише після отримання повідомлення про вручення поштового відправлення. Початок перевірки у день видання наказу та день відправки повідомлення (або раніше), без урахування строків поштового пробігу відповідно до Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12 грудня 2007 р. N 1149, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2007 р. за N 1383/14650, позбавляє положення пункту 79.2 статті 79 ПК України будь-якого практичного значення та порушує право платника податку надавати матеріали, які можуть бути підставами для висновків під час проведення перевірок.

Тобто, право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків у відповідача виникло лише після 14.12.2012 року, а перевірка була розпочата 13.12.2012 року, тобто з порушенням вимог, встановлених пунктом 78.4 ст. 78 ПК України, пункту 79.2 статті 79 ПК України.

Відповідачем в порядку ч. 2 ст. 71 КАС України не надано доказів, що підтверджують дотримання останнім вимог ст.ст. 78, 79 ПК України в частині повідомлення платника податків про проведення перевірки та вручення під розписку копії відповідного повідомлення.

Таким чином, в зв'язку з отриманням позивачем наказу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС № 3185 від 10.12.2012 року після дати початку проведення перевірки, правові підстави для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП фірми «Автодель» у ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС були відсутні.

Суд враховує, що рішення, дії суб'єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес.

Суд також враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

У зв'язку з вказаним позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування наказу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 10.12.2012 р. № 3185 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП Фірми «Автодель» щодо проведення перевірки ПП фірми «Автодель» з питань достовірності декларування податкового кредиту за вересень 2011 року та витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування за ІІІ квартал 2011 року при здійсненні взаємовідносин з ПП «Реа-Рент-Миколаїв» підлягають задоволенню.

Перевіряючи правомірність прийняття Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби спірних податкових повідомлень - рішень від 17.01.2012 р. №0000962204, № 0000952204, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст. 7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст. 9 КАС України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, Законом визначено конкретні форми і способи реалізації відповідачем своїх повноважень у сфері забезпечення державної політики, які в силу ст. 19 Конституції України є вичерпними і дотримання яких є безумовним обов'язком відповідача.

Згідно з п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 ПК України постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності. З метою оподаткування постачанням послуг, зокрема є: а) досягнення домовленості утримуватися від певної дії або від конкуренції з третьою особою чи надання дозволу на будь-яку дію за умови укладення договору; б) постачання послуг за рішенням органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або в примусовому порядку; в) постачання послуг іншій особі на безоплатній основі; г) передача результатів виконаних робіт, наданих послуг платнику податку, уповноваженому згідно з договором вести облік результатів спільної діяльності без утворення юридичної особи, а також їх повернення таким платником податку після закінчення спільної діяльності; ґ) передача (внесення) виконаних робіт, наданих послуг як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також повернення послуг; д) постачання послуг з розміщення знаку відповідної торгової марки або самого товару чи послуги в кінофільмі, серіалі або телевізійній програмі, які є візуальними (глядачі лише бачать продукт або знак торговельної марки, продукт чи торговельна марка згадується у розмові персонажа; товар, послуга чи торговельна марка органічно вплітаються в сюжет і є його частиною).

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн. (п.п.138.2, ст. 138 ПК України).

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення (п.п.139.1.9, п. 139.1 ст. 139 ПК України).

Розділ V ПК України визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування.

Згідно пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

У п.187.1. ст. 187 ПК України зазначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1. ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

З аналізу вищевказаних норм, суд робить висновок, що для включення суми податку на додану вартість до суми податкового кредиту необхідно дотримання двох умов:

- наявність податкової накладної чи митної декларації,

- придбання або виготовлення товару і послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях в рамках господарської діяльності платника податку; придбання (будівництво, спорудження) (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи) в тому числі з метою використання у виробництві або постачанні товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, умовами для включення нарахованої (сплаченої) суми ПДВ у склад податкового кредиту є наявність документального підтвердження використання витрат підприємства в його господарської діяльності та наявність належно заповнених податкових накладних.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до декларації з податку на прибуток підприємства ПП фірма «Автодель» за ІІ-ІІІ квартали 2011 оку від 26.10.2011 року задекларовані доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування 44 312 470,00 грн., витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування 42 935 576,00 грн.

Відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року ПП фірма «Автодель» задекларовано податкових зобов'язань у розмірі 2 295 390,00 грн., податкового кредиту - 73 171,00 грн.

Судом встановлено, що 01.01.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «АВТ Баварія» (Імпортер) та ПП фірмою «Автодель» (Дилер) укладено дилерський договір № 1106, предметом якого є врегулювання (встановлення) відносин між Імпортером і Дилером, які випливають з делегування останньому повноважень торгового і сервісного представництва інтересів BMW і Імпортера на території м. Сімферополь, а саме: по організації комерційної діяльності Дилера по продажу нових автомобілів BMW; по організації комерційної діяльності Дилера по продажу оригінальних виробів BMW; надання Дилером сервісних послуг, пов'язаних з гарантійним і післягарантійним обслуговуванням Клієнтів BMW на визначеній території. За умовами зазначеного договору Дилер організовує і провадить рекламну діяльність по відношенню до BMW у відповідності із консультаціями і порадами, які надаються з боку BMW /Імпортера, а також користується рекламними засобами, наданими Імпортером.

На виконання умов Дилерського договору № 1106 від 01.01.2011 року між ПП «Реа-Рент-Миколаїв» (Виконавець) та Приватним підприємством фірмою «Автодель» (Замовник) 01.09.2011 року укладено договір № 1, за умовами якого Виконавець зобов'язується узгодити та виконати (оказати) наступні рекламні роботи (послуги), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи: виконання та розміщення рекламно-інформаційних відео сюжетів в ефірі телерадіокомпаній; виконання та розміщення аудіороликів у ефірі Кримських Ф-радіостанцій; складання та адресна розсилка рекламно-інформаційних листів; розміщення, виготовлення і заміна рекламних баннерів; розміщення інформації в Інтернеті; підготовка та проведення презентацій; виготовлення різних видів поліграфії. На підтвердження факту надання Виконавцем Замовнику рекламних послуг, згідно умов даного договору, складається акт прийому здачі виконаних робіт (наданих послуг). Розрахунки за даним договором Замовник може проводити або у вигляді передплати, або за фактом виконаних робіт, на підставі виставлених рахунків, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця. Даний договір набирає сили з моменту його підписання та діє до повного виконання зобов'язань сторонами за Договором.

Також ПП «Реа-Рент-Миколаїв» та ПП фірма «Автодель» затверджено адресну програму розміщення рекламних біг-бордів ПП фірми «Автодель» (сюжет BMW) з 01.09.2011 р. по 30.12.2011 р.

Відповідно до п.2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться на підприємстві. Фінансова, податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Підставою для відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій (п.1 ст.9 Закону № 996). Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (ст.1 Закону № 996). Обов'язкові реквізити первинного документа встановлені п.2 ст.9 Закону № 996. Первинні документи повинні бути складені в момент здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її завершення (п.1. ст.9 Закону № 996).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р., первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Для оподаткування мають значення бухгалтерські документи, що відображають господарські операції та фіксують отриманий прибуток і інші економічні показники господарської діяльності.

Бухгалтерські документі - це сукупність письмових актів, фіксуючих здійснені господарські операції відповідно до вимог законодавства.

Бухгалтерські документи в роботі суб'єкта господарювання служать, як відомо, засобом ведення обліку матеріальних цінностей і грошових коштів. На підставі бухгалтерських документів (документації) контролюється правильність здійсненних операцій, ведеться поточний аналіз виконаної роботи, встановлюються причини господарських порушень, тобто документація виконує контрольно - аналітичні функції.

Правове значення бухгалтерських документів проявляється в тому, що з їх допомогою підтверджується правильність зареєстрованих в обліку фактів. Факт наявності первинного документу не може бути проігнорований контролюючим органом, оскільки тільки аналіз первинних документів може давати об'єктивну картину господарської діяльності і, віддзеркалення її результатів у податковій звітності. Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою (п.1.32 Закону №334).

Згідно п.1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до п.2 ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Статтею 42 Господарського кодексу України передбачено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Підприємництво здійснюється на основі самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону (ст.44 Господарського кодексу України ).

Постачальником ПП «Реа-Рент-Миколаїв» виставлено ПП фірмі «Автодель» рахунок-фактуру б/н від 13.09.2011 року на загальну суму 105 840,00 грн., у тому числі ПДВ на суму 17 640,00 грн.

14.09.2011 року ПП Фірма «Автодель» перерахувало на рахунок ПП «Реа-Рент-Миколаїв» за розміщення реклами за вересень 2011 року по рахунку б/н від 13.09.2011 року 105 840 грн., у тому числі ПДВ 17 640 грн.

14.09.2011 року ПП «Реа-Рент-Миколаїв» на ім'я ПП фірми «Автодель» виписано податкову накладну № 1493 на загальну суму 105 840,00 грн., у тому числі ПДВ 17 640,00 грн.

Згідно з реєстром отриманих та виданих податкових накладних ПП фірми «Автодель» за вересень 2011 року податкова накладна № 1493, виписана 14.09.2011 року ПП «Реа-Рент-Миколаїв» отримана позивачем 14.09.2011 року.

30.09.2011 року ПП «Реа-Рент-Миколаїв» та ПП фірмою «Автодель» складено акт прийому-здачі виконаних робіт (наданих послуг) на загальну суму робіт (послуг) 105 840,00 грн., у тому числі ПДВ 17 640,00 грн.

Таким чином, на думку суду, первинними документами бухгалтерського обліку ПП фірми «Автодель» (податкова накладна, платіжне доручення, акт приймання виконаних робот) у повному обсязі в сумі 105 840,00 грн. (у тому числі ПДВ 17 640,00 грн.) підтверджується наявність фактичного виконання зобов'язань та їх оплата за господарськими операціями у вересні 2011 року між ПП фірмою «Автодель» та ПП «Реа-Рент-Миколаїв), а також обґрунтовано включено суми придбання послуг у ПП «Реа-Рент-Миколаїв» на загальну суму 88 200,00 грн. до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у 3 кварталі 2011 року.

Беручи до уваги наведене вище, суд вважає, що первинними документами бухгалтерського обліку ПП фірми «Автодель» (податкова накладна, платіжне доручення, акт приймання виконаних робот) у повному обсязі не підтверджуються висновки акту перевірки 10468/22-3/30266766 від 26.12.2012 р. щодо порушення ПП фірмою «Автодель» п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1, п. 44.3, п. 44.5, п. 44.6 ст. 44, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8, ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 ПК України.

Крім того, суд не бере до уваги доводи відповідача, викладені в акті перевірки щодо нікчемності правочину між ПП «Реа-Рент-Миколаїв» та ПП фірмою «Автодель», у зв'язку з не підтвердженням наявності надання послуг підприємству ПП фірмі «Автодель» від підприємства-постачальника ПП «Реа-Рент-Миколаїв», що свідчить про те, що він здійснений без мети настання реальних наслідків, оскільки відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.2 ст. 215 ЦК України нікчемним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом.

Договір № 1 від 01.09.2011 року з контрагентом позивача недійсним не визнавався. Підстави вважати його нікчемним відсутні.

За таких умов, податкові повідомлення-рішення № 0000962204 та № 0000952204 та від 17.01.2013 року, є такими, що прийняті Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим ДПС протиправно, у зв'язку з чим підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

У судовому засіданні 28.02.2013 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, згідно зі ст. 160 КАСУ постанова складена у повному обсязі 05.03.2013 року.

Керуючись ст.ст. 94,158-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Скасувати наказ Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 10.12.2012 року № 3185.

3. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби:

№ 0000962204 від 17.01.2013 року,

№ 0000952204 від 17.01.2013 року.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства фірми «Автодель» (ЄДРПОУ 30266766) витрати зі сплати судового збору у сумі 467,46 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Кірєєв Д.В.