Рішення

від 11.03.2013 по справі 914/772/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.13 р. Справа№ 914/772/13-г

За позовом: Прокурора м. Червонограда Львівської області в інтересах держави в особі Червоноградської міської ради, м. Червоноград Львівської області, в особі

позивача: Комунального підприємства «Червоноградтеплокомуненерго», м. Червоноград Львівської області

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Львівавтотранс», м. Львів

про стягнення 4 278 грн. 07 коп.

Суддя Морозюк А.Я.

при секретарі Іванів Н.С.

Представники сторін:

від прокуратури: Леонтьєва Н.Т. - старший прокурор прокуратури м. Львова

від Червоноградської міської ради: не з'явився

від позивача: Сковронський Т.С. - юрисконсульт

від відповідача: не з'явився

Судом роз'яснено зміст ст.ст.20,22 ГПК України, а саме, процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.

В судовому засіданні 11.03.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повне рішення складено та підписано 18.03.2013 року.

Позов заявлено Прокурором м. Червонограда в інтересах держави в особі Червоноградської міської ради, в особі Комунального підприємства «Червоноградтеплокомуненерго» до Відкритого акціонерного товариства «Львівавтотранс» про стягнення 4 278 грн. 07 коп.

Ухвалою суду від 25.02.2013 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 11.03.2013 р.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи. Зокрема зазначили, що між КП «Червоноградтеплокомуненерго» та ВАТ «Львівавтотранс» 10.10.2002 р. було укладено договір №521 на постачання теплової енергії в гарячій воді, на виконання якого виробник постачав споживачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах. Вказаний договір, згідно з визначеними в ньому умовами, був пролонгований на наступні роки. Однак відповідач, який зобов'язувався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами та в терміни передбачені договором, допустив заборгованість перед позивачем за період з листопада 2011 р. по квітень 2012 р. у розмірі 3 884,11 грн., яка станом на день подання позову до суду залишилась непогашеною. Крім того, відповідно до умов договору, на вказану суму було нараховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки в сумі 292,85 грн., а також три відсотки річних в сумі 101,11 грн., що передбачено ст. 625 Цивільного кодексу України.

Червоноградська міська рада явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила, про причини неявки суд не повідомила.

Відповідач явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст.75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Між Комунальним підприємством «Червоноградтеплокомуненерго» (енергопостачальна організація, позивач) та Відкритим акціонерним товариством «Львівавтотранс» (споживач, відповідач) 10.10.2002 р. було укладено договір №521 про постачання теплової енергії в гарячій воді та додатки до нього (Додаток №1 «Обсяги постачання теплової енергії», Додаток №2 «Схема теплотраси, що перебуває на балансі Споживача», Додаток №3 «Умови припинення подачі теплової енергії», Додаток, яким узгоджено зміни до п.7.2.3. типового договору).

Розділом 1 договору (предмет договору) встановлено, що енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором.

За умовами договору, теплова енергія постачається споживачеві в обсягах згідно з додатком №1 до договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гаряче водопостачання - протягом року, технологічні потреби, кондиціювання повітря (п. 2.1).

Позивач на виконання умов договору №521 здійснював постачання ВАТ «Львівавтотранс» (автостанція Соснівка) теплової енергії в гарячій воді по вул. Львівській, 1 у м. Соснівка Львівської області, що підтверджується підписаними сторонами договором, додатками до нього, а також актом від 07.02.2003 р., складеним на протокол розбіжностей між сторонами щодо договору №521 та підписаним представниками комісії від КП «Червоноградтеплокомуненерго» та від ВАТ «Львівавтотранс».

Відповідно до п. 6.2 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Пунктом 6.3 договору встановлено, що споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої за розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) на початок місяця.

Відповідно до п.10.1 договору, цей договір набуває чинності 10 жовтня 2002 р. та діє до 31 грудня 2003 р. Відповідно до п.10.4 договору, даний договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Відповідно до ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст.526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за теплопостачання, доданого до позовної заяви, відповідач не провів оплату вартості теплової енергії, поставленої йому за період з листопада 2011 року по квітень 2012 року, внаслідок чого виникла заборгованість по основному боргу в розмірі 3884,11 грн. Також згідно вказаного розрахунку відповідачу нараховано три відсотки річних від простроченої суми, в розмірі 101,11 грн.

Судом встановлено, що ухвалою господарського суду Львівської області від 16.02.2011 р. було порушено провадження у справі № 5015/757/11 про банкрутство ВАТ «Львівавтотранс», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Постановою господарського суду Львівської області від 18.10.2011 р. у справі № 5015/757/11 ВАТ «Львівавтотранс» було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Станом на дату розгляду даної справи, справа № 5015/757/11 про банкрутство ВАТ «Львівавтотранс» перебуває на розгляді господарського суду Львівської області.

Відтак, вимоги про стягнення основного боргу в сумі 3884,11 грн.(за період листопад 2011 р.-квітень 2012 р.) та трьох відсотків річних в сумі 101,11 грн. виникли в період після порушення справи про банкрутство ВАТ «Львівавтотранс», позовні вимоги в частині стягнення вказаних сум є обгрунтованими і підлягають задоволенню.

Крім того, із вказаного розрахунку вбачається, що позивачем було нараховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожен день прострочки в розмірі 292,85 грн.

Відповідно до п. 7.2.3. Договору №521, споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі 0,5% належної до оплати за день прострочення.

Однак, відповідно до абз. 4 ч. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції до набрання чинності Законом України №4212-VI від 22.12.2011 р.) протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Відповідно до п. 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», викладеного у редакції, що набрала чинності 19.01.2013 р., положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Відтак пеня в розмірі 292,85 грн. нарахована безпідставно(в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів у справі № 5015/757/11 про банкрутство ВАТ «Львівавтотранс»), і позовні вимоги в частині її стягнення задоволенню не підлягають.

Відповідач проти вимог позивача не заперечив, будь-яких пояснень по суті спору суду не надав, доказів погашення виниклої заборгованості не представив.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 3884,11 грн., а також трьох відсотків річних в сумі 101,11 грн. підлягають задоволенню. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 292,85 грн. суд відмовляє.

Судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід державного бюджету пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи із вищенаведеного, керуючись ст.ст. 193, 275 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4-3, 33, 34, 43, 49, ст. 82 - 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Львівавтотранс» (79041, м. Львів, вул. Окружна, 57а, ідентифікаційний код 22406913) на користь Комунального підприємства «Червоноградтеплокомуненерго» (80100, Львівська обл., м. Червоноград, вул. Промислова, 1, ідентифікаційний код 23966248) 3884 грн. 11 коп. - основного боргу боргу та 101 грн. 11 коп. - три відсотки річних.

3. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 292 грн. 85 коп. відмовити.

4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Львівавтотранс» (79041, м. Львів, вул. Окружна, 57а, ідентифікаційний код 22406913) в дохід державного бюджету 1 602 грн. 76 коп. - судового збору.

5. Накази, відповідно до ст. 116 ГПК України, видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Морозюк А.Я.