Рішення

від 11.03.2013 по справі 2пн/5014/3294/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 березня 2013 року Справа № 2пн/5014/3294/2012

Провадження №

За позовом Луганської обласної ради, м. Луганськ

до 1 відповідача - Луганської міської ради, м. Луганськ

2 відповідача - Луганського міського комунального аптечного підприємства, м. Луганськ

за участю

3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Комунальне підприємство «Луганська обласна «Фармація», м. Луганськ

про визнання права власності та виключення майна із складу статутного капіталу

Суддя Седляр О.О.,

в присутності представників сторін:

від позивача: Тейцман І.В., довіреність № 1/10-2861 від 29.12.2012;

від 1 відповідача: Лесніков М.В., довіреність № И 01/03-31/5510/0/2-12 від 18.09.2012,

від 2 відповідача: Нікітін С.В., довіреність № 4 від 21.05.2012,

від 3-ої особи: не прибув,

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: позивачем заявлено вимоги:

- визнати за територіальними громадами сіл, селищ та міст Луганської області право спільної комунальної власності на: вбудоване нежитлове приміщення № 39 з тамбуром загальною площею 95,5 кв.м. з вхідним ганком за адресою: м. Луганськ, кв. Щербакова, 7; вбудоване нежитлове приміщення № 111 з підвалом загальною площею 255,6 кв.м. з вхідним ганком за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна, 3; вбудоване нежитлове приміщення № 67 з вхідним ганком загальною площею 231,0 кв.м. за адресою: м. Луганськ, кв. Гайового, 20;

- зобов'язати 2 відповідача виключити із складу статутного капіталу підприємства наступні об'єкти нерухомості: вбудоване нежитлове приміщення № 39 з тамбуром загальною площею 95,5 кв.м. з вхідним ганком за адресою: м. Луганськ, кв. Щербакова, 7; вбудоване нежитлове приміщення № 111 з підвалом загальною площею 255,6 кв.м. з вхідним ганком за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна, 3; вбудоване нежитлове приміщення № 67 з вхідним ганком загальною площею 231,0 кв.м. за адресою: м. Луганськ, кв. Гайового, 20.

1 відповідач відзивом на позовну заяву від 08.01.2013 б/н позовні вимоги відхилив, посилаючись на пропуск позивачем строку позовної давності та на необґрунтованість його вимог, оскільки на його думку позивач не довів факт передачі до комунальної власності територіальних громад Луганської області нежитлових приміщень з присвоєними їм адресами та площею, в наданих їм документах вбачається лише факт передачі аптек до юридичної особи ОВО «Фармація».

Заявою від 08.01.2013 він просить суд застосувати позовну давність.

2 відповідач відзивом на позовну заяву від 22.01.2013 б/н позовні вимоги відхилив, посилаючись на пропуск позивачем строку позовної давності , а також на необґрунтованість вимог позивача з підстав вказаних у відзиві.

3-ою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - КП «Луганська обласна «Фармація» відповідно до заперечень № 154 від 21.01.2013 та № 104 від 30.01.2013 позов підтримала у повному обсязі. У вказаних письмових поясненнях також викладене клопотання про розгляд справи без участі повноважного представника КП «Луганська обласна «Фармація».

З урахуванням фактичних обставин справи, думки присутніх в судовому засіданні повноважених представників сторін, суд вважає за можливе задовольнити дане клопотання 3-ої особи та розглянути справу у даному судовому засіданні на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши представників сторін, суд встановив наступні фактичні обставини.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що:

02.04.2012, йому стало відомо про факт оформлення права комунальної власності за територіальною громадою м. Луганська в особі Луганської міської ради (далі-1 відповідач) на ряд об'єктів нерухомості, на підставі рішення виконавчого комітету Луганської міської ради № 313/6 від 12.10.2011, а саме:

- вбудоване нежитлове приміщення № 39 з тамбуром загальною площею 95,5 кв.м. з вхідним ганком за адресою: м. Луганськ, кв. Щербакова, 7;

- вбудоване нежитлове приміщення № 111 з підвалом загальною площею 255,6 кв.м. з вхідним ганком за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна, 3;

- вбудоване нежитлове приміщення № 67 з вхідним ганком загальною площею 231,0 кв.м. за адресою: м. Луганськ, кв. Гайового, 20.

Дані відомості були зазначені у відповіді Луганської міської ради від 22.03.2012 № И 01/03-05/1974/0/2-12 на запит позивача від 20.03.2012 № 2/9-672.

Позивач вважає, що дані об'єкти нерухомого майна є спільною комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст області виходячі з наступного.

Відповідно до вимог ст. 31 Закону України «Про власність» від 07.02.1991 № 697-ХІІ встановлено, що до державної власності в Українській РСР належать загальнодержавна (республіканська) власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність).

На виконання Постанов Верховної Ради УРСР від 08.12.1990 «Про порядок введення в дію Закону Української РСР «Про місцеві ради народних депутатів та місцеве самоврядування», від 26.03.1991 «Про введення в дію Закону Української РСР «Про власність», Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 05.11.1991 № 311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)» (далі - Постанова КМУ № 311).

Пунктом п. 3 Постанови КМУ № 311 передбачено, що облвиконкомами, Київським і Севастопольським міськвиконкомами з участю виконкомів нижчестоящих Рад народних депутатів повинно було бути здійснене розмежування майна між власністю областей, міст Києва та Севастополя і власністю районів, міст обласного підпорядкування, районів міст Києва та Севастополя .

Відповідно до розділу І Переліку державного майна України (Постанова КМУ № 311), що передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), до власності областей віднесено аптечні склади, магазини аптечні та оптики.

З врахуванням вищезазначеної Постанови КМУ № 311 виконавчим комітетом Луганської обласної ради народних депутатів було прийняте рішення від 29.02.1992 № 56 «Про розмежування комунального майна між власністю області та власністю районів, міст обласного підпорядкування» (далі - Рішення № 56) (а.с. 37-47).

Відповідно до Переліку державного майна, що приймається у комунальну власність обласної ради народних депутатів (додаток № 1 до Рішення № 56) зазначено, щодо комунальної власності обласної ради народних депутатів передано Обласне виробниче об'єднання «Фармація», правонаступником якого є Комунальне підприємство «Луганська обласна «Фармація», а також аптеки обласного виробничого об'єднання «Фармація» у кількості 376 одиниць.

Відповідно до Переліку державного майна, що передається до комунальної власності міських та районних Рад народних депутатів (Додаток № 2 до Рішення № 56) зазначено, щодо комунальної власності міських та районних Рад народних депутатів передано, зокрема, житловий та нежитловий фонд Рад народних депутатів (крім майнових вбудовано - прибудованих комплексів та інших приміщень, що відносяться до обласної комунальної власності, строком на 1992-1993 роки).

Правомочність Рішення № 56 підтверджено Рішенням Луганської обласної ради від 14.08.1996 № 12/6 (далі - Рішення № 12/6) відповідно до якого доручено виконавчому комітету Луганської міської ради передати на баланс обласної ради народних депутатів майнові вбудовано-прибудовані комплекси та інші приміщення обласної комунальної власності.

В подальшому Рішенням Луганської обласної ради народних депутатів від 20.02.1998 «Про перелік об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, якими управляє обласна рада» затверджений перелік об'єктів комунальної власності області, у відповідності з яким до обласної комунальної власності було віднесено Обласне виробниче об'єднання «Фармація».

Відповідно до доданої до матеріалів справи дислокації роздрібних аптек станом на 01.01.1992 (а.с. 55 - 56) до складу Обласного виробничого об'єднання «Фармація» увійшли аптека № 111, розташована по вул. Оборонна, 3; аптека № 182, розташована кв. Гайового, 20; аптека № 204, розташована кв. Щербакова, 7 у м. Луганську.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19.07.2012 у справі № 2а-1270/3258/2012 (а.с. 19 - 26), що набрала законної сили, рішення виконавчого комітету Луганської міської ради № 313/6 від 12.10.2011, яким вищезазначені об'єкти нерухомого майна були визначені, як власність територіальної громади м. Луганська, було скасоване.

Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся до суду з посиланням на вимоги ст.ст. 328, 329 Цивільного кодексу України та просить суд визнати право спільної комунальної власності за територіальними громадами сіл, селищ та міст Луганської області на: вбудоване нежитлове приміщення № 39 з тамбуром загальною площею 95,5 кв.м. з вхідним ганком за адресою: м. Луганськ, кв. Щербакова, 7; вбудоване нежитлове приміщення № 111 з підвалом загальною площею 255,6 кв.м. з вхідним ганком за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна, 3; вбудоване нежитлове приміщення № 67 з вхідним ганком загальною площею 231,0 кв.м. за адресою: м. Луганськ, кв. Гайового, 20 та зобов'язати 2 відповідача виключити із складу статутного капіталу підприємства вищезазначені об'єкти нерухомості.

Відповідачі позовні вимоги відхиляють з підстав, викладених у відзивах.

Оцінивши доводи сторін у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Аналізуючи норми діючого законодавства суд прийшов до наступного:

Статтею 31 Закону України «Про власність» від 07.02.1991 № 697-ХІІ було у перше визначена комунальна власність, як вид державної власності.

З матеріалів справи вбачається, що спірні нежитлові об'єкти - аптеки № 111, № 182, № 204, розташовані у м. Луганську будувались ще до 1991 року та були державною власністю.

Процедура розподілу державної комунальної власності розпочалась з прийняттям Постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 № 311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)» (далі - Постанова КМУ № 311).

Відповідно до ч. 2 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Розділом І Переліку державного майна України, що передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), затвердженого Постановою КМУ № 311, передбачено, що житловий та нежитловий фонд Рад народних депутатів, житлово-експлуатаційні, житлово-комунальні, ремонтно-будівельні та інші організації, пов'язані з обслуговуванням та експлуатацією цього житлового фонду, підлягали передачі до комунальної власності областей.

Відповідно до пункту 3 Постанови КМУ № 311 передбачено, що розмежування майна між власністю областей, міст Києва та Севастополя і власністю районів, міст обласного підпорядкування, районів міст Києва та Севастополя провадиться облвиконкомами , Київським і Севастопольським міськвиконкомами з участю виконкомів нижчестоящих Рад народних депутатів.

На виконання вимог Постанови КМУ №311 виконкомом Луганської обласної ради народних депутатів було проведено розмежування на рівні Луганської області , включаючи і місто Луганськ та прийнято рішення № 56 від 29.02.1992 «Про розмежування комунального майна між власністю області та власністю районів, міст обласного підпорядкування» (далі - Рішення № 56).

Відповідно до вказаного рішення та згідно з Переліком державного майна, що приймається у комунальну власність обласної ради (додаток № 1 до рішення № 56) до комунальної власності Луганської облради передане Обласне виробниче об'єднання «Фармація», яке було створена рішенням Ворошиловградської обласної ради народних депутатів від 25.10.1988 на базі ліквідованого аптечного управління виконавчого комітету Ворошиловградської обласної ради.

З матеріалів справи вбачається, що до складу обласного виробничого об'єднання «Фармація» входили центральні та районні аптеки, у тому числі і спірні нежитлові приміщення: аптека № 111, аптека № 182 та аптека № 204, які розташовані у м. Луганську, що підтверджено дислокацією роздрібних аптек станом на 01.01.1992.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до розділу І Переліку державного майна України Постанови КМУ № 311, Комунальне підприємство «Луганська обласна «Фармація» та його структурні підрозділи є комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Луганської області в особі Луганської обласної ради, а тому і приміщення аптек не можуть входити до комунальної власності територіальної громади міста Луганська.

Незважаючи на норми викладені у Постанові № 311 та прийняте Рішення № 56 1 відповідачем було прийнято рішення № 313/6 від 12.10.2011, яким вищезазначені об'єкти нерухомого майна були визначені, як власність територіальної громади м. Луганська. Дане рішення у подальшому позивачем було оспорено до Луганського окружного адміністративного суду.

Відповідно до приписів ст. 35 Господарського процесуального кодексу України рішення суду з адміністративної справи , що набрало законної сили , є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які мають значення для розгляду позовних вимог під час розгляду справи у порядку господарського судочинства.

Під час розгляду в Луганському окружному адміністративному суді було встановлено факт порушення прав Луганської обласної ради, а рішення № 313/6 від 12.10.2011 було визнано незаконним та скасовано.

Відповідно до ст. 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу місцевого самоврядування, що не відповідає закону та порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. При цьому власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.

Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право власності не визнається іншою особою.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та доведеність матеріалами справи і її фактичними обставинами права спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Луганської області в особі Луганської обласної ради на спірне нерухоме майно - вбудоване нежитлове приміщення № 39 з тамбуром загальною площею 95,5 кв.м. з вхідним ганком за адресою: м. Луганськ, кв. Щербакова, 7; вбудоване нежитлове приміщення № 111 з підвалом загальною площею 255,6 кв.м. з вхідним ганком за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна, 3; вбудоване нежитлове приміщення № 67 з вхідним ганком загальною площею 231,0 кв.м. за адресою: м. Луганськ, кв. Гайового, 20.

Посилання відповідачів на порушення позивачем строку позовної давності, судом не приймається до уваги та спростовується наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З матеріалів справи вбачається, що порушення права позивача полягає у факті прийняття в комунальну власність громади м. Луганська спірних нерухомих об'єктів та оформленні права власності. Дії щодо прийняття та оформлення права власності були здійснені 1 відповідачем відповідно до рішення № 313/6 від 12.10.2011, тому суд вважає, що перебіг позовної давності почався саме з цієї дати.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог ст. 268 Цивільного кодексу України позовна давність не поширюється на вимоги власника або іншого володільця про усунення будь-яких порушень його права. Оскільки такі порушення мають триваючий характер, то постійно відсувається початковий момент перебігу позовної давності з кожним новим порушенням права власника або іншого володільця.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання виключити із складу статутного капіталу 2 відповідача спірних приміщень, то слід зазначити наступне.

Відповідно до вимог ст. 78 Господарського кодексу України передбачено, що комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.

Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

Статутний капітал комунального унітарного підприємства утворюється органом, до сфери управління якого воно належить. Розмір статутного капіталу комунального унітарного підприємства визначається відповідною місцевою радою.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до рішення виконавчого комітету Луганської міської ради народних депутатів від 19.08.1992 № 302/1 «Об управлении коммунальным имуществом города» виконавчий комітет Луганської міської ради прийняв рішення від 21.03.1996 № 129/1 «О создании городского коммунального аптечного предприятия» ( далі - Рішення № 129/1), яким створено Луганське міське комунальне аптечне підприємство (2 відповідач).

Пунктом 5 Рішення № 129/1 та акту приймання-передачі від 03.01.1997 комітет комунального майна Луганської міської ради (1 відповідач) передав, а Луганське міське комунальне аптечне підприємство (2 відповідач) прийняло до статутного фонду підприємства приміщення за адресами: вул. Оборонна, 3, кв. Гайового, 20, кв. Щербакові, 7 для розміщення Луганського міського комунального аптечного підприємства, яке у подальшому було прийнято підприємством на баланс.

Пунктом 7 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України віл 02.04.1994 № 02-5/225 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з судовим захистом права державної власності» зазначено, що, вирішуючи спори, пов'язані з визнанням права власності, слід виходити з того, що знаходження майна на балансі підприємства (організації) ще не є безспірною ознакою його права власності. Баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства.

Відповідно до інформаційної довідки реєстраційної служби Луганського міського управління юстиції Луганської області від 18.02.2013 право власності на спірні нежитлові приміщення, яке зареєстроване за територіальною громадою м. Луганська в особі Луганської міської ради, закрите, а тому і відсутні підстави набуття права господарського відання на спірні нежитлові приміщення за 2 відповідачем, у зв'язку з чим вимога позивача щодо виключення спірних приміщень зі складу статутного капіталу 2 відповідача, є обґрунтованою та такою , що підлягає задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, з віднесенням витрат зі судового збору на відповідачів у рівних долях.

Крім того, при зверненні позивачем з позовом було здійснено переплату судового збору у сумі 1073 грн., яку слід повернути позивачеві з державного бюджету України, про видати відповідну ухвалу.

В судовому засіданні, 11.03.2013, оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати за територіальними громадами сіл, селищ, міст Луганської області в особі Луганської обласної ради 91016, м. Луганськ. пл. Героїв ВВВ, буд. 3, ідент. код 24046449 право спільної комунальної власності на:

- вбудоване нежитлове приміщення № 39 з тамбуром загальною площею 95,5 кв.м. з вхідним ганком за адресою: м. Луганськ, кв. Щербакова, 7;

- вбудоване нежитлове приміщення № 111 з підвалом загальною площею 255,6 кв.м. з вхідним ганком за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна, 3;

- вбудоване нежитлове приміщення № 67 з вхідним ганком загальною площею 231,0 кв.м. за адресою: м. Луганськ, кв. Гайового, 20.

3. Зобов'язати Луганське міське комунального підприємства , 91000, м. Луганськ, вул. Годуванцева, 1а, ідент. код 24183436 виключити із складу статутного капіталу підприємства наступні об'єкти нерухомості:

- вбудоване нежитлове приміщення № 39 з тамбуром загальною площею 95,5 кв.м. з вхідним ганком за адресою: м. Луганськ, кв. Щербакова, 7;

- вбудоване нежитлове приміщення № 111 з підвалом загальною площею 255,6 кв.м. з вхідним ганком за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна, 3;

- вбудоване нежитлове приміщення № 67 з вхідним ганком загальною площею 231,0 кв.м. за адресою: м. Луганськ, кв. Гайового, 20.

4. Стягнути з Луганської міської ради, 91000, м. Луганськ. вул. Коцюбинського, буд. 14, ідент. код 21796730 на користь позивача Луганської обласної ради, 91016, м. Луганськ. пл. Героїв ВВВ, буд. 3, ідент. код 24046449 витрати зі сплати судового збору в сумі 28401 грн. 93 коп., видавши наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Стягнути з Луганського міського комунального підприємства , 91000, м. Луганськ, вул. Годуванцева, 1а, ідент. код 24183436 на користь позивача Луганської обласної ради, 91016, м. Луганськ. пл. Героїв ВВВ, буд. 3, ідент. код 24046449 витрати зі сплати судового збору в сумі 28401 грн. 93 коп., видавши наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України .

Дата підписання рішення - 18.03.2013.

Суддя О.О. Седляр