Постанова

від 14.04.2011 по справі 12372/09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2011 р. справа № 3/582/08-АП

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Туркіної Л.П. Мельника В.В.

при секретарі судового засідання: Ганноченку А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області

на постанову господарського суду Запорізької області від 24 березня 2009 року у справі №3/582/08-АП за позовом: Фермерського господарства "Годлевський Віктор Сергійович"

до Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області

про визнання незаконними дій та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановила:

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області від 26.06.2008р. №0000072301/0, яким позивачу нараховано податок на додану вартість в сумі 52563грн., а також просив суд визнати незаконними дії відповідача щодо нарахування позивачу пені на суму безнадійного податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб, який підлягає списанню за рішенням господарського суду Запорізьскої області у справі №23/258-3/256 від 18.08.2005р., та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок суми нарахованої пені та зменшити суму нарахованої пені у картці особового рахунку на суму 3077,60грн. В обгрунтування позовних вимог зазначалось, що в результаті перевірки позивача податковим органом не встановлено поруше6ння, за яки застосовано відповідальність. Позивач спростовую нецільове використання коштів, перерахованих на спеціальний рахунок; зазначає, що матеріали перевірки не підтверджують те, що кошти із спецрахунку перераховувались не в оплату за матеріально-технічні ресурси виробничого призначення. Позивач стверджує, що в акті перевірки не відиображено в повному обсязі суми податку на додану вартість, перераховані фермерським господарством на спеціальний рахунок відповідно до Порядку акумуляції коштів, а фактична сума коштів, перерахованих фермерським господарством на спеціальний рахунок, перевищує суму податкових зобов'язань по податкових деклараціях. Щодо безпідставного нарахування пені на суму заборгованості, яка була визнана безнадійною і підлягала списанню за судовим рішенням, позивач зазначає, що відповідвачем не було виконано рішення суду у справі №23/258-3/256, чим порушено вимоги Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в частині визначення та списання безнадійного податкового боргу, відповідно до ст.18 якого разом із податковими зобов'язаннями підлягають визнанню бенадійними податковий борг і штрафні санкції та пеня, нараховані на таке зобов'язаня.

Постановою господарського суду Запорізької області позов задоволено в частині визнання протиправним та скасування вищезазначеного податкового повідомлення-рішення, визнання незаконними дій відповідача щодо нарахування пені по податку з доходів фізичних осіб в сумі 3076,97грн. та в частині зобов'язання податкового органу зменшити суму нарахованої пені з вказаного податку в картці особового рахунку позивача на суму 3076,97грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. При цьому суд погодився з доводами позивача, зазначивши, що його позиція документально підтверджуються, проте оскільки позвиач припустився помилки при підрахуванні суми безпідставно нарахованої йому пені (вказав суму 3077,60грн. замість суми 3076,97грн), то в задоволенні решти позовних вимог йому відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу на постанову суду, в якій зазначає, що при винесенні рішення судом невірно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права. З посиланням на постанову Вищого господарського суду України у справі №11/136 апелянт наполягає на тому, що чинним законодавством не передбачено врахуванням переплати податку на додану вартість за даними облікової картки. Зазначає, що згідно з податковим повідомленням-рішенням від 26.06.2009р. Пологівська МДПІ у графі «за штрафними (фінансовими) санкціями»не визначала нараховану суму як штрафні санкції. В поясненнях до апеляційної скарги апелянт також вказує, що рішення господарського суду від 18.08.2005р. по справі №23/258-3/256 фактично не можливо виконати, оскільки в 2005 році була відсутня норма, якою врегульовано списання податкового боргу юридичних або фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Тому, стверджує апелянт, у відповідача не було правових підстав списувати пеню з 2005р по податку з доходів фізичних осіб, оскільки безнадійних податковий борг обліковувався за прибутковим податком з громадян; відповідач також не вправі був не виконувати або виходити за межі рішення господарського суду Запорізької області від 18.08.2005р. по справі №23/258-3/256, оскільки доведене в суді не підлягає повторному доведенню. Апелянт просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову повністю.

Позивач заперечує проти задоволення апеляційої скарги, судове рішення вважає законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін.

Розглянувши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачаєтбся, що у період в травні-червні 2008р. Пологівською МДПІ Запорізької області була проведена планова виїзна документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Фермерського господарства "Годлевський Віктор Сергійович", код за ЄДРПОУ 19277402 за період з 01.01.2005р. по 31.12.2007р. За результатами перевірки складений акт від 17.06.2008р. №201/2301/19277402, в якому зазначається про порушення позивачем:

- пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість", в результаті чого ФГ "Годлевський B.C." занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у грудні 2006 року на суму 697, 80 грн.;

- пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість", в результаті чого ФГ "Годлевський B.C." у січні 2007 року завищено податковий кредит на суму 24 482, 40 грн. та занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню на окремий рахунок в січні 2007р. на суму 24 482, 40 грн., у лютому 2007р. завищено податковий кредит на суму 27 383, 17 грн. та занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню на окремий рахунок у вересні 2007 року на суму 27 383, 17 грн.;

- пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", в результаті чого відповідно до вимог ст.16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" нараховано пені за несвоєчасну сплату (перерахування) податку з доходів фізичних осіб утриманого із нарахованої орендної плати за користування земельними паями в сумі 11 856, 23 грн.;

- статті 6 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" та п.4 Порядку надання документів та їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003р. №2035, в результаті чого було занижено суму податку з доходів фізичних осіб на 733, 67 грн.

На підставі акту перевірки від 17.06.2008р. №201/2301/19277402 податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 26.06.2008р. №0000072301/0, яким згідно з абзацом 3 пункту 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено суму податкового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість»в розмірі 52563,00грн. (у тому числі за основним платежем 52563,00грн.).

За результатами процедури адміністративного оскарження вказане податкове повідомлення-рішення не змінювалося.

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

Принципи побудови системи оподаткування в Україні, види податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників визначаються Законом України від 25 червня 1991 року № 1251 "Про систему оподаткування".

Статтею 1 зазначеного Закону передбачено, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законами України, крім зконів про оподаткування.

Контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів обов'язкових платежів) здійснюють органи, перелік яких визначено у ст. 2 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Відповідно до цього Закону контролюючими органами є: податкові органи - щодо справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), які направляються до бюджетів та державних цільових фондів.

Відповідно до вимог ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами п.п.3, 8 ст. 10 Закону України від 04.12.1990р. № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції шролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і лансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з численням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів. Проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов 'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України.

До підзаконних нормативно-правових актів, що регулювали зміст і форму акта перевірки у травні-червні 2008 року (на дату проведення перевірки та складення акту від 17.06.2008р. №201/2301/19277402), можна віднести:

- Порядок координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. №619 (далі - Порядок №619);

- Інструкцію про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затверджену наказом Державної податкової адміністрації України від 17.03.2001р. №110;

- Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових тапозапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005р. №327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за № 925/11205 (далі - Порядок №327).

Так, згідно з п.7 Порядку №619 за результатами проведення планових виїзних ревізій і перевірок службові особи кожного контролюючого органу складають акт або довідку відповідно до компетенції, що підписуються посадовими особами суб'єкта господарювання, чи в яких ставиться відмітка про складення акта щодо відмови від підпису, згідно з якими керівники контролюючих органів приймають відповідні рішення та здійснюють заходи в порядку, встановленому законодавством.

Наказом ДПА України від 11.10.2005р. №441 затверджено Методичні рекомендації щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації документальних перевірок юридичних осіб.

Згідно п.1.17, 1.18 цих рекомендацій, за результатами виїзних як планових, так і позапланових перевірок, а також невиїзних документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства складається акт перевірки із додатками відповідно до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005р. N327 (далі -Порядок №327).

За результатами проведених перевірок приймається податкове повідомлення- рішення за формою згідно з Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженим наказом ДПА України від 21.06.2001р. №253 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.2001р. за №567/5758 (із змінами та доповненнями), протоколи про притягнення посадових осіб до адміністративної відповідальності (крім випадків, коли матеріали передаються до підрозділів податкової міліції для вирішення питання згідно з кримінальним та кримінально- процесуальним законодавством).

Згідно з п.1.3 Порядку №327 за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

При цьому, Акт це - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання. Довідка - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Згідно з п.1.4 Порядку №327 при проведенні планової виїзної перевірки складається один зведений акт планової перевірки. Зведений акт це - службовий документ, який стверджує факт проведення планової виїзної перевірки з усіх питань за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Складовими частинами зведеного акта планової виїзної перевірки можуть бути довідки з окремих питань, які за необхідності складаються посадовими особами податкового органу як з окремого питання плану перевірки, так і з декількох питань плану перевірки.

Згідно з п.10 "Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби" від 17.03.2001р. №110 факти порушень податкового та іншого законодавства посадова особа органу державної податкової служби оформляє актом перевірки, в якому чітко викладається зміст порушення з обгрунтуванням порушених норм законодавчих актів та вказуються конкретні їх пункти і статті. Такий акт підписується посадовими особами контролюючого органу та підприємства.

З урахуванням вищезазначених норм єдиним носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання та єдиною підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення є акт невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання.

З урахуванням змісту п.1.4 Порядку №327 довідка є складовою частиною зведеного акта. Вимоги до змісту акту невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок викладені у Розділі другому "Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства".

На думку колегії суддів вимоги Порядку №327 щодо виявлених порушень Закону України "Про податок на додану вартість" податковим органом виконано. Так, спірним податковим повідомленням-рішенням Пологівською МДПІ Запорізької області визначено ФГ "Годлевський B.C." податкові зобов'язання з податку на додану вартість за порушення п.п.11.29 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість".

Висновки відповідача підтверджуються матеріалами справи.

Так, у грудні 2006 року господарство включило до податкового зобов'язання податкову накладну № 301 від 28.12.2006р. на суму ПДВ 385,53 грн. за реалізовану фізичній особі пшеницю. Фактично, згідно з наданим до перевірки оригіналом, накладна № 301 від 28.12.2006р. виписана на загальну суму 6500 грн., у т.ч. ПДВ.- 1083,33грн. . В результаті допущеної помилки фермерським господарством занижено податкове зобов'язання за грудень 2006 року на суму 697,80 грн., чим порушено вимоги п.п.7.3.1 п.7.3 Закону України "Про податок на додану вартість".

Крім того в порушення пп.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України від 7р. №168/97 "Про податок на додану вартість" позивач у січні 2007 року відніс до складу податкового кредиту частину податку надодану вартість у сумі 24482,40 грн. за податковою накладною № 2899 від 01.10.2004р. по Нвціональній акціонерній компанії «Украгролізинг»(і.п.н. 304014526102) на загальну суму 172816,94 грн., у т.ч. ПДВ - 28802,83 грн. за придбані основні засоби (комбайн «Джон-Дір», жниварка зернова, жниварка кукурузна). Однак покупцем за зазначеною податковою накладною є ТОВ «Калініна-Агро»Чернігівського району Запорізька обл. ( і.п.н. 321300008208), а не позиваяч.

У лютому 2007 року позивач відніс до складу податкового кредиту частину податку ну вартість у сумі 27383 ,17 грн. за податковою накладною № 2039 від 18.11.2003р. по Національній акціонерній компанії «Украгролізинг»( і.п.н. 304014526102) на загальну суму 56264,21 грн., у т.ч. ПДВ - 39377,37 грн. за придбані основні засоби (комбайн «Джон- Дір», жниварка зернова, жниварка кукурузна). Проте покупцем за зазначеною податковою накладною - ЗВК «Україна»Чернігівського району Запорізької обл.(і.п.н.037495808205), а не позивач.

Відповідно до підпункту 3.1.1. пункту 3.1. статті 3 Закону України "Про податок на І вартість" об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Відповідно до підпункту 7.3.1 п. 7.3. статті 3 Закону України "Про податок на додану сть" датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку плата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, по- -) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відс-тності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платникаподатку;

- дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Підпунктом 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 вищевказаного Закону передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, ориггінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

За приписами пп. 7.4.5. п. 7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану ватість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до п. 11.29 ст. 11 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР «Про пода ток на додану вартість»зупинено дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного робництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.

Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного юджету України в безспірному порядку.

Порядок акумуляції та використання зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів 'країни.

Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими оваровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затверджений Постановою КМУ від 26.02.1999р. №271.

Згідно з абз.2 п.4 даного Порядку залишок податкових зобов'язань відповідно до декларації з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, тобто різниця між сумою податку на додану вартість, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачальникам, перераховується сільськогосподарськими товаровиробниками з поточного рахунка на окремий рахунок у терміни, передбачені для перерахування суми податку на додану вартість до бюдже ту. Не перераховані на окремий рахунок зазначені кошти вважаються такими, що використову ються не за цільовим призначенням, і підлягають стягненню до державного бюджету у безспірному порядку.

Терміни перерахування сільськогосподарськими товаровиробниками сум ПДВ з поточ них рахунків на окремі спеціальні рахунки цих платників збігаються з термінами сплати ПДВ до бюджету.

Відповідно до пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданїй ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»для подання податкової декларації.

Тобто сільськогосподарські товаровиробники, у яких звітний період дорівнює кален- юму місяцю, мають перераховувати зазначені кошти до 30 числа (включно) місяця, що настає за звітним. Не перераховані у зазначені терміни з поточного рахунку на спеціальний кошти вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням, і підлягаютьспрямуванню до державного бюджету у безспірному порядку.

Відповідно до підпункту 4.2.2 пункту 4 статті 4 цього Закону контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків, зокрема, уразі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

В даному випадку з урахуванням фактичних обставин, що підтверджуються матеріалами справи, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.06.2008р. №0000072301/0, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: "податок на додану вартість" в розмірі 52563,00грн. (у тому числі за основним платежем 52563,00грн.) у відпвоідності до вищезазначених норм.

За таких обставин висновки суду першої інстанції щодо обгрунтованості позовних вимог відносно спірного податкового повідомлення-рішення є помилковими. Підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 26.06.2008р. №0000072301/0 не вбачається.

Що стосується позовних вимог в частині визнати незаконними дії відповідача по нарахуванню пені на суму безнадійного податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб, який підлягає списанню згідно з рішенням господарського суду Запорізької області по справі №23/258-3/256 від 18.08.2005р. і зобов'язання Пологівської МДПІ здійснити перерахунок суми нарахованої пені та зменшити суму нарахованої пені у картці особового рахунку на 3076,97 грн. колегія суддів зазначає, що в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки період діяльності позивача з 01.07.2007р. по 30.09.2008р. вже було перевірено податковим органом (акт №605/1701/2921718787 від 29.12.2008р.) і порушень норм п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України "Про податок з додів фізичних осіб" встановлено не було. Таким чином, позивачу безпідставно нараховано пеню в сумі 3076,97 грн. і податковий орган зобов'язаниф зменшити суму нарахованої пені з даного податку в картці особового рахунку платника податку - позивача, оскільки дані карток особових рахунків повинні вірно відображати фактичний стан платежів до бюджету.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Постанову суду першої інстанції слід скасувати, позов задовольнити в частині визнання незаконними дій відповідача по нарахуванню пені на суму безнадійного податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб, який підлягає списанню згідно з рішенням господарського суду Запорізької області по справі №23/258-3/256 від 18.08.2005р. і зобов'язання Пологівської МДПІ здійснити перерахунок суми нарахованої пені та зменшити суму нарахованої пені у картці особового рахунку на 3076,97 грн. В решті позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст.195,196,198,202,205,207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

постановила :

Апеляційну скаргу Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області на постанову господарського суду Запорізької області від 24 березня 2009 року у справі №3/582/08-АП задовольнити частково.

Постанову господарського суду Запорізької області від 24 березня 2009 року у справі №3/582/08-АП скасувати.

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконними дії Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області щодо нарахування пені по податку з доходів фізичних осіб в сумі 3076(три тисячі сімдесят шість)грн. 97коп. та зобов'язати податковий орган зменшити суму нарахованої пені з вказаного податку в картці особового рахунку Фермерського господарства "Годлевський Віктор Сергійович" на суму 3076(три тисячі сімдесят шість)грн. 97коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна

Суддя: В.В. Мельник