Постанова

від 14.03.2013 по справі 817/196/13-а

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/196/13-а

14 березня 2013 року 17год. 40хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д. Є. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом

Рівненського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Приватної фірми "Провізор" про стягнення коштів в сумі 1023,01 грн., - ВСТАНОВИВ :

Рівненське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватної фірми "Провізор" про стягнення коштів в сумі 1023,01 грн.

Справа розглянута в порядку скороченого провадження.

Ухвалою про відкриття скороченого провадження від 21 січня 2013 року відповідачу було надано десятиденний строк з дня отримання ухвали для подання заперечення. У вказаний строк відповідачем не було подано заперечення на адміністративний позов та заяви про визнання позову.

Давши оцінку доказам у справі, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що Рівненське відділення всеукраїнського Приватної фірми "Провізор" є страхувальником-роботодавцем, який, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" від 18 січня 2001 року № 2240-ІП (далі за текстом - Закон № 2240), нараховує і сплачує в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом який провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, згідно пункту 7 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі за текстом - Закон № 2464), здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Виходячи з вищенаведеного, пунктом 2 частини 2 статті 27 Закону № 2240 (в редакції, що діяла до 01.01.2011 року) передбачено обов'язок роботодавця-страхувальника нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески до Фонду, невиконання якого відповідно до ст. 30 Закону № 2240 тягне відповідальність за несвоєчасну сплату страхових внесків.

Як вбачається з фінансового звіту форми Ф4-ФСС з ТВП про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за 2001 рік, складеного та підписаного уповноваженою особою відповідача, станом на дату подачі позову за останнім рахується прострочена заборгованість по страхових платежах до Фонду на суму 1023,01 грн.

Оскільки, заборгованість зі сплати страхових платежів до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на суму 1023,01 грн. є узгодженою вона підлягає стягненню в повному обсязі.

Стаття 8 Закону № 2240 передбачає, що спори, що виникають з правовідносин за Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", вирішуються в судовому порядку.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням наведеного позовні вимоги про стягнення коштів в сумі 1023,01 грн. підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно до статті 94 КАС України, з відповідача не присуджуються.

Керуючись статтями 160-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача Приватної фірми "Провізор" (код ЄДРПОУ 22572856) на користь позивача Рівненського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (код ЄДРПОУ 22568089) заборгованість по страхових платежах в сумі 1023,01 грн.

Постанова суду першої інстанції є остаточною, крім випадків оскарження її в апеляційному порядку.

У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Відповідно до п. 8 ч. 6 ст. 183-2 КАС України відповідач зобов'язаний виконати постанову негайно.

Суддя Махаринець Д. Є.