Рішення

від 27.11.2006 по справі 439/20-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

439/20-06

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"27" листопада 2006 р.                                                                     Справа № 439/20-06

За позовомЗакритого акціонерного товариства „А.Е.С. Київобленерго” Богуславського районного підрозділу, м. Богуслав

доТовариства з обмеженою відповідальністю „Електросвіт”, с. Мисайлівка, Богуславський район

про стягнення 1360,82грн.

Суддя  Іваненко Я.Л.

В засіданні приймали участь:

від позивачаБабенко А.О., довіреність від 16.01.2006р. №449

від відповідачане з'явився

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Закритого акціонерного товариства „А.Е.С. Київобленерго” Богуславського районного підрозділу (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Електросвіт” (надалі - відповідач) про стягнення 1360,82грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.10.2006р. розгляд справи було призначено на 13.11.2006р. Розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою представника відповідача та необхідністю витребування додаткових матеріалів справи.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про зменшення позовних вимог №203 від 24.11.2006р. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором  поставки №13 від 22.02.2005р. щодо передачі позивачеві товару, та просить стягнути з відповідача 1234,12грн., що були сплачені за товар та 93,56грн. –зменшений розмір пені.

Представник відповідача в судові засідання 13.11.2006р. та 27.11.2006р. не з'явився, хоча про час і місце судового засідання відповідач був повідомлений належним чином ухвалами суду, відзиву та витребуваних ухвалами суду документів без поважних причин не надав. Тому справа відповідно до ст. 75 ГПК України розглядається за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, судом встановлено наступне.

Між Закритим акціонерним товариством „А.Е.С. Київобленерго” (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Електросвіт” (постачальник) було укладено договір поставки №13 від 30.01.2006р. (надалі - Договір). Відповідно до розділу 9 Договору, останній набуває чинності з моменту підписання і діє до 28.02.2006р.

Відповідно до умов Договору, постачальник поставляє (передає у власність), а покупець купує (приймає та оплачує), на умовах договору поставки, товар відповідно до специфікації, яка додана до Договору і є його невід'ємною частиною.

Відповідно до розділу 2 та п. 5.1. Договору покупець оплачує доставлений постачальником товар за ціною, передбаченою в Специфікації на умовах попередньої оплати у розмірі 100% загальної суми договору. Загальна сума Договору встановлюється відповідно до специфікації і складає 1234,12грн., в тому числі ПДВ 205,69грн.

На виконання умов договору на підставі виставленого рахунку від 18.01.06р. №6 позивач перерахував відповідачу кошти в розмірі 1234,12грн., що підтверджується платіжним дорученням №3017 від 14.02.2006р., копії якого знаходиться в матеріалах справи.

Відповідно до п. п. 4.4., 4.5. Договору, датою поставки є дата, зазначена в накладній. Покупець залишає за собою право коригувати кількість та термін поставки, виходячи з реальних умов фінансування.

Оскільки сторонами по справі не було визначено строк виконання відповідачем зобов'язання щодо поставки товару, –а відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час і боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства, –позивачем на адресу відповідача було направлено претензію №62 від 19.04.06р. з вимогою поставити товар або ж повернути кошти, сплачені за товар в розмірі 1234,12грн. Вказану претензію було отримано представником відповідача 21.04.06р., що підтверджується відміткою на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Таким чином,  відповідач повинен був поставити продукцію, з урахуванням вимог ст. 530 ЦК України,  не пізніше 28.04.2006р.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення своїх договірних зобов'язань товар не поставив, кошти не повернув.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, утому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом частини першої та  частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Крім того, відповідно до ст. ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватися  належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу. При цьому, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Проаналізувавши зазначені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про правомірність заявлених позивачем позовних вимог щодо стягнення з відповідача 1234,12грн., які є  вартістю непоставленого товару, а тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню, оскільки є обґрунтованими та правомірними.

Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч.2 ст.217 та ч.1 ст.230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.10.3. Договору, у випадку порушення строку поставки продукції, постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленої продукції за кожен день прострочення і не звільняється від виконання своїх зобов'язань.

За перерахунком позивача заявлена до стягнення пеня становить 93,56грн. та нарахована на суму 1028,43грн. за період з 15.02.06. по15.08.06р.

Проте суд не може погодитись із зазначеним розрахунком та в цій частині позовні вимоги задовольняє частково, в розмірі 89,54грн., розрахувавши пеню з 29.04.06р., оскільки, як встановлено в судовому засіданні,  відповідач повинен був поставити продукцію, з урахуванням вимог ст. 530 ЦК України,  не пізніше 28.04.2006р.

Таким чином, розглянувши в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача підлягають 1234,12грн. вартості непоставленого товару та 89,54грн. пені, оскільки в цій частині є правомірними, обґрунтованими та документально підтвердженими.

На підставі ст.49 ГПК України судові (господарські) витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 44, 49, 75, 82-84 ГПК України, господарський суд,–

вирішив:

1.  Позовні вимоги  задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Електросвіт” (09712, Київська область, Богуславський р-н, с. Мисайлівка, вул. Леніна, буд.38, код 32714511) на користь закритого акціонерного товариства „А.Е.С.Київобленерго” (04136, м. Київ, вул. Стеценко, 1-а, код 23243188) 1234,12грн. (одну тисячу двісті тридцять чотири грн. 12коп.) вартості непоставленого товару, 89,54грн. (вісімдесят дев'ять грн. 54коп.) пені та судові витрати: 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 102 грн. державного мита.

3. В частині стягнення 4,02грн. пені відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                Іваненко Я.Л.