Рішення

від 14.03.2013 по справі 920/299/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.03.2013 Справа № 920/299/13-г

За позовом: Приватного підприємства «Гіацинт», м. Суми

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектра» в особі ліквідатора Савочки Андрія Анатолійовича, м. Суми

про визнання права власності та зобов'язання вчинити певні дії

СУДДЯ КОВАЛЕНКО О.В.

Представники:

Від позивача: Діденко Є.С., довіреність від 14.03.2013 р.;

Від відповідача: Савочка А.А., арбітражний керуючий (ліцензія АВ №482047 від 06.08.2009 р.);

У засіданні брали участь: Секретар судового засідання Саленко Н.М.

Суть спору : позивач просить суд визнати за ним право власності на нерухоме майно, придбане за договором купівлі-продажу майна, укладеним між сторонами 12.10.2010 р., а також просить суд зобов'язати відповідача передати йому майно згідно договору купівлі-продажу майна від 12.10.2010 р. шляхом укладання акту приймання-передачі майна.

Представник відповідача подав суду відзив від 12.03.2013 р., в якому проти задоволення позовних вимог не заперечував, посилаючись на те, що про факт відмови в підписанні акту приймання-передачі з боку ТОВ «Вектора» ліквідатору останнього відомо не було, а з боку ПП «Гіацинт» обов'язок сплати грошової суми за придбане майно виконано в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши та дослідивши докази по справі, суд встановив:

Відповідно до постанови господарського суду Сумської області про визнання боржника банкрутом від 31.01.2013 р. у справі №920/167/13-г Товариство з обмеженою відповідальністю «Вектра» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Савочку Андрія Анатолійовича, ліцензія серії АВ №482047 від 06.08.2009 р.

12 жовтня 2010 р. між ПП «Гіацинт» і ТОВ «Вектра» був укладений договір купівлі-продажу майна (далі за текстом - «Договір»), відповідно до умов якого відповідач продав, а позивач купив майно ТОВ «Вектра» згідно з переліком, зазначеним в п. 1 вказаного договору.

Згідно п. 2 Договору продаж цей вчинено на загальну суму 12 250 грн. 00 коп. з ПДВ.

Зі змісту п. 3 Договору вбачається, що розрахунок за придбане майно позивач зобов'язувався провести на протязі трьох банківських днів з моменту підписання Договору.

Пунктом 4 Договору визначено, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання. Право власності на майно виникає з моменту повного розрахунку та підписання Акту приймання-передачі. Передача майна відповідачем та прийняття позивачем відбудеться протягом трьох банківських днів з моменту повної сплати за дане майно та підписання Акту прийому-передачі.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що він належним чином виконав обов'язки по договору та сплатив відповідачу обумовлену Договором суму, про що свідчать квитанції до прибуткового касового ордера №325 від 12.10.2010 р. на суму 6 250 грн. 00 коп. та від 14.10.2010 р. на суму 6 000 грн. 00 коп., копії яких містяться в матеріалах справи, але відповідач до цього часу ухиляється від складання та підписання акту прийому-передачі майна, чим перешкоджає позивачу вступити у повноваження власника оплаченого майна по Договору. Крім того, позивач повідомив, що зазначене майно фактично перебуває на території та в користуванні ПП «Гіацинт», що також не заперечується самим відповідачем.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Судом встановлено, що позивачем подано докази належного виконання обов'язку по Договору щодо своєчасної оплати майна, а саме: копії квитанцій до прибуткового касового ордера №325 від 12.10.2010 р. на суму 6 250 грн. 00 коп. та від 14.10.2010 р. на суму 6 000 грн. 00 коп., а відповідачем не подано обґрунтованих заперечень вимогам позивача та доказів передачі майна позивачу в обумовлені Договором строки (протягом трьох банківських днів з моменту повної сплати за дане майно та підписання Акту прийому-передачі).

Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Таким чином, суд дійшов до висновку про те, що вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача передати йому майно згідно договору купівлі-продажу майна від 12.10.2010 р. шляхом укладання акту приймання-передачі майна є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд визнати за ним право власності на нерухоме майно, придбане за договором купівлі-продажу майна, укладеним між сторонами 12.10.2010 р.

Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Зі змісту пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України вбачається, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно із частиною 1 статті 328 право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Відповідно до частини 2 вказаної статті право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно п. 4 Договору право власності на майно виникає з моменту повного розрахунку та підписання Акту приймання-передачі.

Враховуючи те, що судом задоволено вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача підписати акт приймання-передачі майна по Договору, право власності на вказане майно автоматично виникає з моменту такого підписання, а отже у господарського суду відсутні правові підстави визнавати право власності позивача на майно по Договору, а позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. ст. 4, 6 Закону України «Про судовий збір» N 3674-VI від 08.07.2011 року за подання позовної заяви, що має майновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру.

Згідно п. 1.1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 05.07.2012 року №01-06/869/2012 судовий збір з позовних заяв про визнання права власності визначається з урахуванням вартості спірного майна (тобто як зі спору майнового характеру).

Відповідно до п. 2.1. ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» N 3674-VI від 08.07.2011 року за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати ( 1 720 грн. 50 коп. ) та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат ( 68 820 грн. 00 коп. ).

Судом встановлено, що позивачем додано до позовної заяви квитанцію №3012.356.1 від 18.02.2013 року про сплату судового збору в розмірі 1 720 грн. 00 коп., а отже з позивача в доход Державного бюджету України необхідно стягнути 00 грн. 50 коп. судового збору.

Згідно Закону України «Про судовий збір» та ст. 44-49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Вектра» (40000, м. Суми, вул. Чернігівська, 3, код 21124054) передати Приватному підприємству «Гіацинт» (40000, м. Суми, вул. Реміснича, 12/1, кв. 112, код 31311463) майно згідно договору купівлі-продажу майна від 12.10.2010 р. шляхом укладання акту приймання-передачі майна.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектра» (40000, м. Суми, вул. Чернігівська, 3, код 21124054) на користь Приватного підприємства «Гіацинт» (40000, м. Суми, вул. Реміснича, 12/1, кв. 112, код 31311463) 1 720 грн. 50 коп. судового збору.

4. Стягнути з Приватного підприємства «Гіацинт» (40000, м. Суми, вул. Реміснича, 12/1, кв. 112, код 31311463) в доход Державного бюджету України (р/р 31218206783002, код бюджетної класифікації доходів 22030001, одержувач - Державний бюджет м. Суми, код ЕДРПОУ 37970593, банк одержувача - ГУДКУ у Сумській області, МФО 837013) 00 грн. 50 коп. судового збору.

5. В іншій частині в позові відмовити.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 18.03.2013 року.

СУДДЯ О.В. КОВАЛЕНКО