Рішення

від 04.03.2013 по справі 910/68/2013

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/68/2013 04.03.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудтехмонтаж груп"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртелемонт Груп"

про стягнення 157 227,48 грн.

Суддя Літвінова М.Є .

Представники сторін:

від позивача: Гетьман А.Г. - предст. за довір.;

від відповідача: не з'явились.

У судовому засіданні 04.03.2013, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецбудтехмонтаж груп" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртелемонт Груп" про стягнення 157 227,48 грн., з яких: 19 200,00 грн. - сума основного боргу, 3 955,20 грн. - інфляційні втрати, 2 168,28 грн. - проценти річні, 131 904,00 грн. - штраф, та стягнення судових витрат.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.01.2013 порушено провадження у справі №910/68/2013, розгляд справи призначено на 30.01.2013.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.01.2013, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 20.02.2013.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.02.2013, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 04.03.2013.

У судові засідання 20.02.2013 та 04.03.2013 відповідач своїх представників не направив, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі №910/68/2013 від 08.01.2013 не виконав, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, заяв, клопотань не подавав.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.04.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецбудтехмонтаж груп" (далі - позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртелемонт Груп" (далі - відповідач, замовник) був укладений Договір на виконання проектних робіт №12/08 (далі - договір), відповідно до умов якого виконавець зобов'язався згідно технічних завдань замовника та згідно з діючими нормативними документами та законодавчими актами надати замовнику робочі проекти на будівництво фундаментів башт для 10 базових станцій у строк, вказаний у договорі, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити такі роботи (п.п. 1.1., 1.2. договору).

Впродовж серпня 2008 сторонами також були підписані Додаткові угоди №№21/12 - 30/12, якими були визначені перелік робіт, що підлягали виконанню позивачем.

Згідно із п. 4.1. договору виконання виконавцем робіт у відповідності з договором та відповідною Додатковою угодою підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт, оформлених належним чином та підписаним уповноваженими представниками сторін.

Позивач належним чином виконав, а відповідач прийняв роботи, передбачені умовами договору та Додатковими угодами до нього, що підтверджується підписаними сторонами Актами прийому-передачі виконаних робіт №№21/12 - 30/12 від 10.03.2009, копії яких містяться у матеріалах справи.

Відповідно до п. 3.2.2. договору остаточний розрахунок за виконані роботи відповідач повинен був здійснити протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання відповідного Акту прийому-передачі виконаних робіт та надання виконавцем документації, передбаченої п. 2.1.2. договору.

Такими чином, відповідач повинен був оплатити виконані роботи у строк до 17.03.2009.

Як пояснив позивач і свідчать наявні в матеріалах справи акт існуючої заборгованості станом на 10.03.2009, виписка з банківського рахунку позивача та довідка банківської установи про надходження коштів, заборгованість відповідача перед позивачем за виконанні роботи становить 19 200,00 грн.

12.09.2012 позивач направив відповідачу претензію №01/9-12/2 з вимогою сплати заборгованість за виконані роботи та штрафні і фінансові санкції у розмірі 157 489,66 грн., відповіді на яку відповідач не надав.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач не провів повний розрахунок за виконані роботи, у зв'язку із чим у відповідача існує заборгованості перед позивачем у розмірі 19 200,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 11, 626 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Як передбачено ч. 1 ст. 887 Цивільного кодексу України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи та наданих представником позивача пояснень вбачається, що станом на дату звернення позивача із позовом та розгляду спору у судовому засіданні відповідач свої зобов'язання по оплаті виконаних позивачем робіт у повному обсязі не виконав, суму заборгованості в розмірі 19 200,00 грн. не сплатив.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Оскільки розмір заборгованості відповідача належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 19 200,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Як передбачено ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пунктом 6.3. договору передбачено, що у випадку невиконання або несвоєчасного виконання замовником зобов'язань щодо оплати робіт відповідно до п. 3.2. договору, замовник сплачує виконавцю штраф у розмірі 0,5% від несплаченої суми, за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладені норми закону, позивач просить стягнути з відповідача за порушення строків оплати робіт 131 904,00 грн. штрафу, проценти річні у розмірі 2168,28 грн. та інфляційні втрати у розмірі 3955,20 грн.

Згідно із ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи наведене, позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу за порушення зобов'язання підлягають частковому задоволенню у розмірі 17 760,00 грн. відповідно до нижченаведеного розрахунку суду:

Сума боргуПеріод простроченняК-сть днів простроченняРозмір пені за кожний день простроченняСума пені за період прострочення 19200 18.03.2009 - 18.09.2009 185 0.5 % 17 760.00 Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та процентів річних, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість та відповідність вимогам законодавства, у зв'язку із чим вказані позовні вимоги підлягають задоволенню згідно із розрахунками позивача.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В ході розгляду справи відповідач не надав доказів сплати суми заборгованості у встановлені договором строки та не навів підстав для звільнення від обов'язку її сплатити.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 43 083,48 грн.

Також, позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 1 500 грн.

Згідно із ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи..

На підтвердження понесених витрат, позивачем наданий Договір №03/12-12 про надання адвокатських послуг від 03.12.2012, укладений із ТОВ "ПВНАК "Ліга справедливості" та адвокатом Вітровчак Віктором Анатолійовичем, рахунок-фактура №СФ-0000875 від 07.12.2012, платіжне доручення №333 від 14.12.2012, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, довіреність від 19.12.2012 на представництво позивача.

Згідно із ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розглянувши вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, суд вважає їх обґрунтованими та таким, що підлягають частковому задоволенню у розмірі 411,03 грн.

З огляду на часткове задоволення позову витрати по сплаті судового збору згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача і відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртелемонт Груп" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 11, ідентифікаційний код 34728126) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудтехмонтаж груп" (02022, м. Київ, вул. Марини Раскової, буд. 11, к. 600, ідентифікаційний код 33781105) 19 200,00 грн. (дев'ятнадцять тисяч двісті гривень) - основного боргу, 17 760,00 грн. (сімнадцять тисяч сімсот шістдесят гривень) - пені, 3955,20 грн. (три тисячі дев'ятсот п'ятдесят п'ять гривень 20 коп.) - інфляційних втрат, 2168,28 грн. (дві тисячі сто шістдесят вісім гривень 28 коп.) - процентів річних, 861,67 грн. (вісімсот шістдесят одну гривню 67 коп.) - судового збору, 411,03 грн. (чотириста одинадцять гривень 03 коп.) витрат на оплату послуг адвоката.

3. В іншій частині у позові відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 11.03.2013.

Суддя М.Є. Літвінова