Ухвала

від 05.07.2012 по справі 9101/23692/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2012 р.справа № 2а-9940/10/0470

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Шкуропадській В.М.

представників сторін:

позивача : - не з'явився;

відповідача: - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2010 р. у справі № 2а-9940/10/0470

за позовом Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тімор"

про визнання недійсним статуту, свідоцтва платника податку на додану вартість та припинення юридичної особи, -

ВСТАНОВИВ:

Подано позов Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровьска, в якому позивач просив припинити юридичну особу товариства з обмеженою відповідальністю "Тімор" (код 30192375), визнати недійсним свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ "Тімор"", від 05.11.2004р., з моменту видачі та визнати недійсним статут товариства з обмеженою відповідальністю "Тімор" з моменту реєстрації.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2010 р. у справі № 2а-9940/10/0470 адміністративний позов Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тімор" про визнання недійсним статуту, свідоцтва платника податку на додану вартість та припинення юридичної особи - задоволено частково. Припинено юридичну особу товариство з обмеженою відповідальністю "Тімор". В іншій частині позову відмовлено.

Постанову суду в задоволеній частині мотивовано в задоволеній частині мотивовано тим, що згідно наданих засновником позивача пояснень він не є власником майна віднесеного до статутного фонду, внаслідок чого статут відповідача не відповідає чинному законодавству України та не має юридичної сили оскільки при створенні юридичної особи були допущені порушення закону. В частині, в задоволені якої відмовлено, постанову суду мотивовано тим, що суд не може своїм рішенням заміняти рішення уповноваженого законом органу, Окрім того функціями та правами органів державної податкової служби, встановленими ст.ст. 10, 11 Закону України "Про Державну податкову службу в Україні", не передбачено право органів державної податкової служби звертатися до суду з позовними заявами про визнання недійсними свідоцтв платників податку на додану вартість та визнання недійсними статуту юридичних осіб чи фізичних осіб-підприємців.

Не погодившись з постановою суду, подано апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2010 р. у справі № 2а-9940/10/0470, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вважає, що суд не звернув уваги на протиправний характер створення та діяльності відповідача.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання не з'явились представники сторін. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників сторін суду не повідомлені.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання представників сторін не заважає розгляду скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом попередньої інстанції та підтверджено матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Тімор" внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та знаходиться на обліку платників податків у Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровьска. Підприємство зареєстроване у якості платника податку на додану вартість згідно свідоцтва від 05.11.2004 р.

Відділом податкової міліції ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська УПС ДПА зібрані матеріали, які свідчать про те, що товариство з обмеженою відповідальністю "Тімор" зареєстровано з порушенням діючого законодавства.

Згідно з даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців засновником та керівником підприємства відповідача є ОСОБА_2.

Згідно пояснень засновника ТОВ "Тимор" ОСОБА_2 вбачається, що у період 2002 року ним не надавалось жодних згод та жодних доручень на реєстрацію ТОВ "Тимор", він не формував установчий фонд підприємства, а також не підписував жодних документів фінансово-господарської діяльності та не відкривав банківських рахунків. У жовтні 2002 року він під час працевлаштування на роботу віддав свій паспорт невідомій особі для оформлення на роботу, та через 3 дні паспорт йому повернуто. У подальшому в цьому підприємства він не працював.

На підставі наведеного, податковим органом здійснено висновок про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Тімор" зареєстровано з порушенням законодавчих норм на підставну особу без наміру здійснення підприємницької діяльності, що сприяло ухиленню від сплати податків, внаслідок чого відповідач здійснював діяльність, яка суперечить власним установчим документам та заборонена законом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов частково в частині про відмову в задоволенні позову, в якій постанову суду оскаржує позивач, зазначив про те, що нормами законодавства не передбачено право органів державної податкової служби звертатися до суду з позовними заявами про визнання недійсними свідоцтв платників податку на додану вартість та визнання недійсними статуту юридичних осіб чи фізичних осіб-підприємців.

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду вважає можливим погодитись з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до п.17 ч.1 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" до прав та обов`язків органів державної податкової служби віднесено право на звернення у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Частина 2 ст.38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" визначає підстави для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи:

- визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;

- провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

- невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;

- неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

- наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Так, згідно ст.ст. 57, 62, 63 Господарського кодексу України установчими документами суб'єкта господарювання є статут. Статут затверджується власником майна (засновником) суб'єкта господарювання.

Згідно наявних в матеріалах справи пояснень ОСОБА_2, зазначеного в установчих документах відповідача, як засновник підприємства, особа, яка надала пояснення не є власником майна віднесеного до статутного фонду, внаслідок чого, судом першої інстанції здійснено висновок про те, що статут відповідача не відповідає чинному законодавству України та не має юридичної сили оскільки при створенні юридичної особи допущені порушення закону, що в свою чергу стало підставою для висновку суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині припинення юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю "Тімор".

Зважаючи на те, що постанова суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог відповідно до доводів апеляційної скарги не оскаржується, враховуючи не встановлення колегією суддів порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи в цій частині, з урахуванням ст.195 КАС України та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне постанову суду першої інстанції в цій частині залишити без змін.

Стосовно вимог про визнання недійсним статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Тімор" (код 30192375) та свідоцтва платника податку на додану вартість колегія суддів зазначає наступне.

Органам Державної податкової служби не надано права звернення до суду із вимогами про скасування з дати реєстрації установчих документів: статуту, свідоцтва про державну реєстрацію, свідоцтва платника податку на додану вартість тощо.

Така позиція також викладена у вищезгаданому Оглядовому листі ВАСУ «Про деякі питання практики вирішення спорів у справах за участю органів державної податкової служби»від 24.10.2008 р. № 1776/100/13-08, згідно якого позови податкових органів про визнання нечинними статуту, свідоцтва платника податку на додану вартість, первинних бухгалтерських документів підприємства розгляду не підлягають.

Щодо свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ, то Закон України «Про податок на додану вартість»передбачає випадки, за наявності яких таке свідоцтво підлягає анулюванню, але даним Законом не встановлені випадки скасування або визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ.

Так, згідно п.25 Положення про реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 01.03.2000 р. № 79 (далі - Положення № 79), свідоцтво платника ПДВ діє до дати його анулювання, яке відбувається у випадках, передбачених законодавством. Пунктом 25.3 Положення № 79 передбачено, що за наявності підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість орган державної податкової служби здійснює таке анулювання, зокрема, на дату прийняття рішення.

Окрім того, згідно ст.104 КАС України суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.

Відповідний обов'язок закріплює і ч.1 ст.13 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", відповідно до якої посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватися Конституції України і законів України, інших нормативних актів.

Функції та права органів державної податкової служби встановлені ст.ст. 10, 11 Закону України "Про Державну податкову службу в Україні". Даними статтями не передбачено право органів державної податкової служби звертатися до суду з позовними заявами про визнання недійсними свідоцтв платників податку на додану вартість та визнання недійсними статуту юридичних осіб чи фізичних осіб-підприємців.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи об'єктивно, повно та всебічно з'ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, та застосовано до правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі, норми матеріального права, які регулюють саме ці правовідносини і ухвалено законне рішення. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою скасування чи зміну оскаржуваної судової постанови, судовою колегією під час розгляду даної справи не встановлено, тому колегія суддів вважає за необхідне постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги спростовуються дослідженими судом доказами та не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2010 р. у справі № 2а-9940/10/0470 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2010 р. у справі № 2а-9940/10/0470 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко