Постанова

від 15.03.2013 по справі 826/1974/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 березня 2013 року 15:35 № 826/1974/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Укрпроммаш» доПрокуратури міста Києва провизнання протиправною та скасування постанови прокурора про проведення перевірки від 07.02.2013 року,- ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпроммаш» (надалі - ТОВ «Укрпроммаш» або позивач) з позовом до Прокуратури міста Києва (надалі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови прокурора про проведення перевірки суб'єкта підприємництва від 07.02.2013 року, зареєстровану у журналі обліку перевірок суб'єктів господарювання за № 22. Одночасно з позовною заявою позивач подав до суду клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії оскаржуваної постанови зважаючи на очевидні ознаки протиправності рішення відповідача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.02.2013 року відкрито провадження у даній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.02.2013 року у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову відмовлено.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постанова прокурора про проведення перевірки від 07.02.2013 року прийнята з порушенням вимог ст.ст. 19, 21 Закону України «Про прокуратуру», оскільки відповідач при прийнятті оскаржуваної постанови вийшов за межі своїх повноважень. При цьому, на думку позивача, відсутня підстава для прийняття оскаржуваної постанови у зв'язку з тим, що попереднього розгляду вповноваженими контролюючими органами інформації, про яку йдеться у постанові про проведення перевірки, не було.

У судове засідання 05.03.2013 року, призначене для судового розгляду справи, з'явилися представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача позов підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні та у письмових запереченнях заперечував проти позову , посилаючись на те, що при прийнятті постанови про проведення перевірки суб'єкта підприємництва від 07.02.2013 року, прокуратура міста Києва діяла у межах своїх повноважень, визначених у Законі України «Про прокуратуру», оскільки до прокуратури міста Києва звернулося ЛУ в метрополітені, підпорядковане ГУМВС України в м. Києві, з письмовим зверненням про проведення перевірки на основі зібраних матеріалів, які можуть містити факти про порушення вимог чинного законодавства при використанні коштів підприємств залізничного транспорту України.

Суд у судовому засіданні від 05.03.2013 року на підставі ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

До прокуратури міста Києва звернувся начальник ЛУ в метрополітені, підпорядкованого ГУМВС України в м. Києві, полковник міліції Мацьків С.П. з письмовим зверненням від 05.02.2013 року № 60/1306 про проведення перевірки на основі зібраних матеріалів, які можуть містити факти про порушення вимог чинного законодавства при використанні коштів підприємств залізничного транспорту України.

У даному зверненні, зокрема, зазначено, що ТОВ ТД «РЕМДИЗЕЛЬ» на виконання договорів, укладених за результатами проведення процедур державних закупівель з ДП «Укрзалізничпостач», здійснював відвантаження матеріалів та товарів, якість яких не відповідала умовам вищезазначених договорів, оскільки допускалися випадки постачання не нових, а відновлених деталей (бувших у використанні). Також, аналізом податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ ТД «РЕМДИЗЕЛЬ» встановлено, що частину отриманих коштів у сумі понад 35 млн. грн. вказаним підприємством перераховано на рахунки ТОВ «Укрпроммаш» (код ЄДРПОУ 30405136), який в свою чергу товар, який постачався ТОВ ТД «РЕМДИЗЕЛЬ» та в подальшому ДП «Укрзалізничпостач», імпортував з Російської Федерації, Білоруської республіки, Словаччини тощо. Таким чином, вказані вище обставини та зібрані дані, на думку начальника ЛУ в метрополітені, свідчать про те, що фінансово-господарська діяльність ТОВ ТД «РЕМДИЗЕЛЬ» за взаємовідносинами, зокрема, з ТОВ «Укрпроммаш» щодо використання коштів державного підприємства протирічила вимогам законодавства.

На підставі наданих ЛУ в метрополітені, підпорядкованого ГУМВС України в м. Києві, матеріалів, прокуратурою міста Києва винесена постанова про проведення перевірки суб'єкта підприємництва від 07.02.2013 року, зареєстровану у журналі обліку перевірок суб'єктів господарювання за № 22. Також, прокуратурою міста Києва директору ТОВ «Укрпроммаш» направлена вимога в порядку ст.ст. 8, 20, 36-1 Закону України «Про прокуратуру» від 07.02.2013 року № 07/2/2-210 вих.13, відповідно до якої встановлено у строк до 19.02.2013 року надати до прокуратури міста Києва завірені копії документів за взаємовідносинами ТОВ «Укрпроммаш» з ТОВ ТД «РЕМДИЗЕЛЬ» за період 2010-2012 років, а саме: договорів, актів приймання-передачі товарів, податкових накладних та інформацію щодо товарів, які постачалися ТОВ ТД «РЕМДИЗЕЛЬ», а саме: завірені копії договорів, товаротранспортних, податкових накладних та митних декларацій, а також особисто прибути до управління правозахисної діяльності, протидії корупції та злочинності у сфері транспорту прокуратури міста Києва для надання пояснень з питань, які з'ясовуються перевіркою 19.02.2013 року о 12 год. 00 хв.

Як вбачається з позовної заяви, постанову прокурора про проведення перевірки суб'єкта підприємництва від 07.02.2013 року, зареєстровану у журналі обліку перевірок суб'єктів господарювання за № 22, позивач отримав 13.02.2013 року.

Не погоджуючись с постановою про проведення перевірки суб'єкта підприємництва від 07.02.2013 року, зареєстровану у журналі обліку перевірок суб'єктів господарювання за № 22, та вважаючи її протиправною з огляду на те, що на думку позивача, виходячи з приписів ст.21 Закону України "Про прокуратуру" така перевірка проводиться лише у разі їх попереднього розгляду компетентними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами або неприйняття ними у встановлені строки рішень з цих питань, позивач звернувся з позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Законом України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-XII (надалі - ЗУ «Про прокуратуру») врегульовано правові основи діяльності органів прокуратури України.

Згідно зі ст. 1 ЗУ «Про прокуратуру», прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

Пунктом 9 Перехідних положень Конституції України передбачено, що прокуратура продовжує виконувати відповідно до чинних законів функцію нагляду за додержанням і застосуванням законів та функцію попереднього слідства - до введення в дію законів, що регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів та до сформування системи досудового слідства і введення в дію законів, що регулюють її функціонування.

Органи прокуратури України вживають заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення (п. 4 ч. 1 ст. 6 ЗУ «Про прокуратуру»).

Статтею 8 ЗУ «Про прокуратуру» передбачено, що законні вимоги прокурора є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки. Статистична та інша інформація або їх копії, необхідні для здійснення прокурорського нагляду чи розслідування, видаються на вимогу прокурора або слідчого безкоштовно. Ухилення від виконання законних вимог прокурора тягне за собою відповідальність, передбачену законом. Посадові особи і громадяни зобов'язані з'являтись за викликом прокурора і давати пояснення з обставин, які з'ясовуються прокурорською перевіркою. В разі ухилення від прибуття посадова особа або громадянин за постановою прокурора можуть бути доставлені примусово органами міліції.

Предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є, зокрема, додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності. Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству (ст. 19 ЗУ «Про прокуратуру»).

Частиною 1 ст. 21 ЗУ «Про прокуратуру» встановлено, що перевірки проводяться за письмовими зверненнями органів державної влади , органів місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, фізичних та юридичних осіб, а також за власною ініціативою прокурора. При цьому перевірки за заявами фізичних чи юридичних осіб, зверненнями та запитами депутатів усіх рівнів, крім заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, проводяться лише у разі їх попереднього розгляду компетентними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами або неприйняття ними у встановлені строки рішень з цих питань.

У разі якщо захист прав і свобод людини і громадянина та інтересів держави згідно із законом є компетенцією відповідних органів державного нагляду (контролю), перевірки проводяться з обов'язковим наданням оцінки щодо законності їх діяльності. У зв'язку з бездіяльністю уповноваженого органу державного нагляду (контролю) або відсутністю такого органу вживаються відповідні заходи прокурорського реагування, спрямовані на забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина, інтересів держави (ч. 2 ст. 21 ЗУ «Про прокуратуру»).

Відповідно до ч. 3 ст. 21 ЗУ «Про прокуратуру», для здійснення перевірки прокурор приймає постанову, в якій зазначає підстави, що свідчать про можливі порушення законності, та обґрунтовує необхідність вчинення дій, передбачених пунктами 3, 4 та 5 частини першої статті 20 цього Закону. Не допускається проведення перевірки без надання копії зазначеної постанови представнику підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, підпорядкованості чи приналежності, фізичній особі - підприємцю. Постанова прокурора може бути оскаржена цими особами до прокурора вищого рівня або суду в порядку адміністративного судочинства протягом десяти днів з дня одержання копії постанови. За результатами розгляду скарги прокурор вищого рівня приймає рішення про задоволення скарги та скасування постанови або про відмову у задоволенні скарги. Оскарження постанови до прокурора вищого рівня не позбавляє особу права на її оскарження до суду, яке може бути здійснене нею протягом десяти днів з дня одержання рішення прокурора вищого рівня про результати розгляду скарги.

З метою забезпечення точного і однакового застосування норм закону при реалізації прокурорами повноважень, передбачених ЗУ «Про прокуратуру», наказом Генерального прокурора України від 12.11.2012 року № 111 затверджено Положення про порядок проведення органами прокуратури перевірок при здійсненні нагляду за додержанням і застосуванням законів (надалі - Положення).

Приписами п. 2.1. Положення встановлено, що перевірки у порядку нагляду за додержанням та застосуванням законів проводяться на підставі письмових звернень органів державної влади, органів місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, фізичних та юридичних осіб, що свідчать про можливі порушення законності, а також за власною ініціативою прокурора.

Перевірки за заявами та скаргами фізичних чи юридичних осіб, зверненнями та запитами депутатів всіх рівнів, крім заяв про кримінальне правопорушення, проводяться лише у разі їх попереднього розгляду компетентними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами відповідного рівня або неприйняття ними, у тому числі у встановлені строки, рішень з цих питань.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття оскаржуваної постанови стало письмове звернення за вих.№60/1306 від 05.02. 2013 р. начальника ЛУ в метрополітені, підпорядкованого ГУМВС України в м. Києві, про проведення перевірки на основі виявлених матеріалів. Таким чином, до позивача із зверненням про проведення перевірки звернувся орган державної влади .

Враховуючи зазначене та виходячи з аналізу вищевикладених правових норм, суд встановив, що відповідач при винесенні постанови про проведення перевірки суб'єкта підприємництва від 07.02.2013 року, зареєстровану у журналі обліку перевірок суб'єктів господарювання за № 22 на підставі звернення ЛУ в метрополітені, підпорядкованого ГУМВС України в м. Києві від 05.02.2013 року, діяв у межах своїх повноважень згідно з нормами, встановленими ст.21 ЗУ "Про прокуратуру".

При цьому, суд критично оцінює твердження позивача про відсутність підстав для прийняття оскаржуваної постанови у зв'язку з тим, що попереднього розгляду вповноваженими контролюючими органами інформації, про яку йдеться у постанові про проведення перевірки, не було, з огляду на те, що необхідність попереднього розгляду компетентним органом, яка встановлена ч. 1 ст. 21 ЗУ «Про прокуратуру», передбачена лише для перевірки за заявами фізичних чи юридичних осіб, зверненнями та запитами депутатів усіх рівнів, крім заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення. В даному випадку, як було встановлено судом вище, із зверненням про проведення перевірки до відповідача звернувся орган державної влади.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень при винесенні оскаржуваної постанови діяв на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені Законом України "Про прокуратуру", а отже, позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, ч.4 ст.122, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову ТОВ «Укрпроммаш» відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок