Постанова

від 07.03.2013 по справі 826/1922/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 березня 2013 року 14:33 № 826/1922/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., при секретарі Грабовському В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ленбуд» доДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 30.01.2013р., за участю:

позивача - Ямкова А.Г., Сайлєв Д.Г.

відповідач -Нагірняк В.В.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 7 березня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ленбуд» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 30.01.2013р. №0000472208 та №0000482208.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті відповідачем протиправно, а тому підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті правомірно.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби проведено перевірку ТОВ «Ленбуд» за результатами якої 03.01.2013р. складено акт №4/22-817/30633387 про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010р. по 30.09.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010р. по 30.09.2012р. (далі по тексту - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток в розмірі 74 095грн., в тому числі за 4 квартал 2010 року на суму 43 257грн. та 1 квартал 2011 року на суму 30 838грн. та п. 198.3, 198.6 статті 198, п. 201.6, 201.10 статті 201 ПК України в результаті чого позивачем занижено ПДВ на суму 142 771грн., в тому числі за грудень 2010 року - 34 606грн., січень 2011 року - 24 671грн., січень 2012 року - 83 494грн.

На підставі встановлених порушень відповідачем 30.01.2013р. прийняті податкові повідомлення - рішення №0000472208, яким за порушення абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 84 910грн., в тому числі основний платіж - 74 095грн. та штрафні санкції - 10 815грн.; №0000482208, яким за порушення п. 198.3, 198.6 статті 198, п. 201.6, 201.10 статті 201 ПК України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 201 822грн., в тому числі основний платіж - 142 771грн. та штрафні санкції - 59 051грн.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

1. Судом встановлено, що між позивачем (Покупець) та ТОВ «Гєрмєс» (код ЄДРПОУ 35744814) (Постачальник) укладено договір поставки №011010 від 01.10.2010р., відповідно до якого ТОВ «Гєрмєс» постачало позивачу поліетилен в асортименті.

ТОВ «Гєрмєс» виписані податкові накладні №1060 від 02.12.2010р. на суму з ПДВ 103 422грн. та №1167 від 08.12.2010р. на суму з ПДВ 104 211,34грн.

Позивачем в грудні 2010 року віднесено ПДВ в сумі 34 606грн. до податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Гєрмєс».

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС проведено перевірку ТОВ «Гєрмєс» за результатами якої складено акт від 16.05.2011р. №1157/23-04/35744814 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань достовірності задекларованих показників у деклараціях з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Системотехніка» (код ЄДРПОУ 37145405) за грудень 2010 року та лютий 2011 року.

В ході перевірки ТОВ «Гєрмєс» не встановлено факту передачі товарів (надання робіт, послуг) від продавця до покупця, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків.

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС складена довідка про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ «Системотехніка» від 31.03.2011р. №727/23-03/37145405.

Відповідно до вказаної довідки - остання податкова звітність за 3 квартал 2010 року, декларація з податку на прибуток підприємства за вересень 2010 року, податкова декларація з ПДВ за листопад 2010 року за 4 квартали 2010 року.

Основні засоби у ТОВ «Системотехніка» відсутні. До декларації з податку на прибуток за 2010 року додаток К 1 не надавався.

Згідно пояснень директора ТОВ «Системотехніка» Шестака В.В. від 10.02.2011р. наданого старшому о/у ВМП Охтирської МДПІ Турчаку Р.С. назва директору не відома, також невідомо при яких обставинах здійснювалась реєстрація ТОВ «Системотехніка».

Таким чином, податковий орган дійшов висновку, що ТОВ «Гєрмєс» порушені норми ЦК України в частині недодержання вимог ЦК України в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Гєрмєс» при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України. Також встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) у грудні 2010 року та лютому 2011 року, а також встановлено завищення суми податкових зобов'язань на суму 5455224грн. та завищено суму податкового кредиту на суму 5180609грн.

2. Між позивачем (Покупець) та ТОВ «Сучасна техніка» (код ЄДРПОУ 36592362) (Продавець) укладено договір купівлі - продажу №0114 від 14.01.2011р., відповідно до якого ТОВ «Сучасна техніка» постачало позивачу поліетилен в асортименті.

ТОВ «Сучасна техніка» виписані податкові накладні: №134 від 14.01.2011р. на суму з ПДВ 60 000грн.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Шевченківському районі м. Києва проведено перевірку ТОВ «Сучасна техніка» за результатами якої складено акт №1375/23-09/36592362 від 07.06.2011р. про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту за періоди з 05.08.2009р. по 31.04.2011р.

В ході перевірки податковим органом не встановлено факт передачі товарів (надання робіт, послуг) від продавця до покупця, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків, а саме: керівником підприємства є ОСОБА_6

Співробітникам ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва відібрано пояснення від громадянки ОСОБА_7, яка пояснила, що ОСОБА_6 являється її сином. На даний час знаходиться на заробітках в Чехії куди він виїхав близько трьох років тому. Перед виїздом до Чехії син загубив документи, а саме: паспорт, Чорнобильське посвідчення та інше. Про те, що її син являється засновником та службовою особою ТОВ «Сучасна техніка» стало відомо від співробітників податкової міліції.

На момент проведення перевірки первинні та інші документи по ТОВ «Сучасна техніка» відсутні, посадові особи за адресою вказаною в реєстраційних документах: 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44 не знаходяться, місцезнаходження посадових осіб не відомо.

3. Між ТОВ „Ленбуд" та ТОВ «Укрдрім», код за ЄДРПОУ 36302590, укладено Договір купівлі-продажу N0120 від 20.01.2011. Згідно вищевказаного Договору ТOB „Ленбуд" в особі директора ОСОБА_2 виступає «Покупцем», а ТОВ «Укрдрім» в особі директора ОСОБА_8 виступає «Продавцем». В рамках Договору ТОВ «Укрдрім» постачало ТОВ „Ленбуд" суперконцентрат білий.

ТОВ «Укрдрім» виписані податкові накладні: №121 від 20.01.2011р. на суму з ПДВ 88023грн.

До складу податкового кредиту в січні 2011 року позивачем віднесено ПДВ у сумі 14671грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Укрдрім».

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС проведено перевірку ТОВ «Укрдрім» за результатами якої складено Акт від 07.03.2012 року №115/23-3/36302590 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Укрдрім» щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 19.01.09 по 30.11.11рр.

В ході перевірки ТОВ «Укрдрім» не встановлено факт передачі товарів (надання робіт, послуг) від продавця до покупця, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків, а саме:

Від ВПМ Броварської ОДПІ отримано відповідь про проведення опрацювання місцезнаходження підприємства за юридичної та фактичної адресами: 7100, м. Бровари, вул. Гагаріна, буд. 26/0, корп. 0, кв. 0. При проведенні перевірки встановлено, що за вищезазначеною адресою ТОВ «Укрдрім» не знаходиться, про що складено Акт від 28.10.2011 року.

Крім того, управлінням податкового контролю юридичних осіб від центрального МРВ Управління СБУ України у м. Києві отримано копію висновку почеркознавчого дослідження від 03.02.2012 року № 28 по підприємству ТОВ «Укрдрім», в якому вказано наступне:

Спеціаліст сектору техніко-криміналістичного забезпечення роботи Святошинського РУ майор міліції Бондаренко Ярослав Володимирович, який має вищу юридичну освіту кваліфікацію судового експерта з правом проведення почеркознавчої експертизи (свідоцтво №5041 від 21 травня 2001 року видане ЕКК МВС України, підтверджене свідоцтвом №690 від 15 грудня 2011 року видане ЕКК МВС України), стаж експертної роботи з 2001 року, на підставі направлення начальника центрального МРВ Управління СБУ України у місті Києві підполковник Сумак М.М., провів почеркознавче дослідження.

Висновок: Підписи від імені ОСОБА_8, (група підписів №1), в представлених на дослідження документах (наведених вище) ймовірно виконані однією особою, а підпис від імені ОСОБА_8, (група підписів №2), в представленому на дослідження

документі: Картка із зразками підписів та відбитка печатки від 04 жовтня 2010 року ймовірно виконані іншою особою.

На підставі вищевикладеного старшим слідчим з ОВС СУ ДПС у м. Києві 02.03.2012р., порушив кримінальну справу №50-6270 за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення (придбання) невстановленими слідством особами, зокрема ТОВ «Укрдрім» з метою прикриття незаконної діяльності, вчиненими повторно за ч. 2 ст. 205 КК України, а також порушена кримінальна справа за фактом підроблення документів невстановленими слідством особами, зокрема ТОВ «Укрдрім» за ч. 2, 4 ст. 358 КК України.

4. Між ТОВ „Ленбуд" та ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» (код ЄДРПОУ 37817020), укладено Договір купівлі-продажу N2612 від 26.12.2011. Згідно вищевказаного Договору ТОВ „Ленбуд" в особі директора ОСОБА_2 виступає «Покупцем», а ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» в особі директора ОСОБА_11 виступає «Продавцем». В рамках Договору, згідно наданих до перевірки документів, ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» постачало ТОВ „Ленбуд" шнек та циліндр в асортименті, голову трьохслоєву, корзину для приймання з обертами, розжимні вали та силіковані рукави.

ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» виписані податкові накладні: №665 від 27.01.2012р. на суму з ПДВ 500964,84грн.

До складу податкового кредиту в січні 2012 року позивачем віднесено ПДВ у сумі 83494грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Константа-Інкорпорейтед».

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС проведено перевірку ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» за результатами якої 13.11.2012р. складено акт №7594/22-7/37817020 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за періоди з 01.07.2011р. по 30.06.2012р.

В ході перевірки податковим органом не встановлено факт передачі товарів (надання робіт, послуг) від продавця до покупця, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків, а саме: До ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС надано копію протоколу допиту свідка - гр. ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_1 - засновника ТОВ «Константа-Інкорпорейтед», який було проведено 29.08.12 слідчим з ОВС СУ ДПС у м. Києві Вітер В.О. Відповідно до вказаного протоколу допиту гр. ОСОБА_11 повідомила наступне: Про те, що я являюсь засновником та головним бухгалтером ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» я дізналася від працівників податкової міліції. Відношення до реєстрації даного підприємства я не маю. Ніякої фінансово-господарської діяльності не здійснювала. Яким чином на моє ім'я зареєстрували ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» мені невідомо. Копії документів давала своєму знайомому для отримання позики в банку. Його звати ОСОБА_13 приблизно 45 років, проживає в м. Києві. Жодних реєстраційних документів ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» я не підписувала. Ніяких розрахункових рахунків щодо даного підприємства я не відкривала. Жодних коштів в статутний фонд ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» я не вносила. Статут ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» власним підписом в присутності нотаріуса не затверджувала. Ніяких доручень іншим особам в присутності нотаріуса на здійснення реєстрації ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» в державних установах та банківських структурах я не давала. Ніякого дозволу на виготовлення печатки вказаного товариства я не отримувала. Реєстрацію карток на відкриття розрахункових рахунків в банківських установах я не здійснювала. Угоди про оренду офісного приміщення я не підписувала. Особисто я не здійснювала постанову підприємства на облік в органах податкової міліції. Свідоцтво платника ПДВ даного товариства в органах податкової служби я не отримувала.

На підставі вищевикладеного відповідач дійшов висновку, що правочини укладені позивачем з вказаними контрагентами є фіктивними, та такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами, а тому позивачем занижено податок на прибуток в розмірі 74 095грн., в тому числі за 4 квартал 2010 року на суму 43 257грн. та 1 квартал 2011 року на суму 30 838грн. та занижено ПДВ на суму 142 771грн., в тому числі за грудень 2010 року - 34 606грн., січень 2011 року - 24 671грн., січень 2012 року - 83 494грн.

Проте, з даними висновками податкового органу суд не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до п. 201.8. ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованими як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи на момент укладення договорів ТОВ «Гєрмєс», ТОВ «Сучасна техніка», ТОВ «Укрдрім» та ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» мали Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Крім того, відповідно до п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, підставою для нарахування податкового кредиту, є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Згідно з п.п. 14.1.181. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Згідно з п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. .

Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження таких сум податковими накладними чи митними деклараціями.

Зокрема згідно з п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; є) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Таким чином, необхідною умовою для віднесення сплачених (нарахованих) у ціні товарів сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів, вартість яких відноситься до валових витрат підприємства. Отже, для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість витрати платника щодо сплати (нарахування) відповідної суми податку у складі ціни товару мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції та є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Також, слід зауважити, що вчинення платником податків дій, що мають своїм результатом одержання податкової вигоди (звільнення від оподаткування, зменшення бази або ставки оподаткування, одержання права на залік або відшкодування податку на додану вартість тощо), саме по собі не означає, що відповідні правочини були вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету або подання податкової звітності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку контрагентом чи неподання ним звітності (у тому числі внаслідок ухилення) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

При вирішенні даного спору суд притримується позиції, що у разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливої недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

При цьому, слід враховувати вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", яка встановлює: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ «Гєрмєс», ТОВ «Сучасна техніка», ТОВ «Укрдрім» та ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» зареєстровані як юридичні особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

На думку суду, позивач, не може нести відповідальність ні за несплату податків контрагентами, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за умови необізнаності щодо неї.

Крім того, судом не приймаються посилання відповідача в Акті перевірки на факт нікчемності угод між позивачем та ТОВ «Гєрмєс», ТОВ «Сучасна техніка», ТОВ «Укрдрім» та ТОВ «Константа-Інкорпорейтед», з висновків актів перевірки вищезазначених підприємств, якими встановлено, що усі операції не спричиняють реального настання правових наслідків, отже, є нікчемними в силу закону. Оскільки не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом (лист Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11).

Відповідно до п.п. 14.1.27 п. 14.1 статті 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п. 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України не включають до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), "Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), які відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

З урахуванням всього вищенаведеного, формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі виписаних ТОВ «Гєрмєс», ТОВ «Сучасна техніка», ТОВ «Укрдрім» та ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» податкових накладних, за висновком суду, є правомірним та повністю відповідає вимогам чинного законодавства.

Відтак, з огляду на встановлені судом в ході розгляду спору обставини, викладений в Акті перевірки висновок податкового органу про порушення позивачем абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток в розмірі 74 095грн., в тому числі за 4 квартал 2010 року на суму 43 257грн. та 1 квартал 2011 року на суму 30 838грн. та п. 198.3, 198.6 статті 198, п. 201.6, 201.10 статті 201 ПК України, що призвело до заниження ПДВ на суму 142 771грн., в тому числі за грудень 2010 року - 34 606грн., січень 2011 року - 24 671грн., січень 2012 року - 83 494грн., є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинами справи, а винесені на його підставі спірні податкові повідомлення-рішення від 30.01.2013р. №0000472208 та №0000482208 є безпідставними та неправомірними, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ленбуд» підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини четвертої статті 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесених ним спірних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ленбуд» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000472208 від 30.01.2013р.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000482208 від 30.01.2013р.

Судові витрати в сумі 2 294грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ленбуд» (код ЄДРПОУ 30633387) за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений 18.03.2013р.

Суддя В.В. Амельохін