Постанова

від 12.03.2013 по справі 812/2209/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 березня 2013 року Справа № 812/2209/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ципко О.В.,

при секретарі: Гаркуші Ю.О.,

за участю:

представника позивача: не з'явився,

представника відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Виконавчої дирекції м. Луганська до товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтобудсервіс» про стягнення заборгованості у розмірі 5164,44 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

01 березня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Виконавчої дирекції м. Луганська до товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтобудсервіс» (далі - ТОВ «Шахтобудсервіс») про стягнення заборгованості у розмірі 5164,44 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено наступне.

ТОВ «Шахтобудсервіс» є юридичною особою, зареєстровано платником збору на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що має найману робочу силу в Артемівській міжрайонній виконавчій дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності під №440130000957.

У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню, що передбачено частиною 1 статті 30 Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням".

Згідно звіту ф4 ФСС станом на 01.10.2012 за страхувальником рахується непогашена частина заборгованості в сумі 5164,44 грн.

На підставі вищевикладеного позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку суму заборгованості зі сплати страхових внесків в розмірі 5164,44 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надіслав факсом до відділу діловодства та обліку звернень громадян зяву про розгляд справи за його відсутністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, правом надати заперечення проти позову не скористався.

Ухвала про відкриття провадження направлена відповідачу на адресу: 91000, м. Луганськ, вул. Печерська, 64, повернулись до суду з відміткою пошти: "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 23). Відповідно до Довідки ЄДРПОУ, відповідач зареєстрований за вищезазначеною адресою та відомості про зміну свого місця знаходження державному реєстратору не надавав. Відповідно до положень ч. 11 ст.35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що ТОВ «Шахтобудсервіс» зареєстровано в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Луганської міської ради народних депутатів 08.09.1999 року (а.с.12,13).

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок.

Згідно з пунктом 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року. Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Законом України від 18.01.2008 № 2240-ІІІ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" визначено правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей. Матеріальне забезпечення та соціальні послуги, що надаються за цим Законом, є окремим видом загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян, що здійснюється Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до ст.1 Закону України від 18.01.2008 № 2240-ІІІ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.

Частиною 1 статті 22 Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" передбачено, що платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є страхувальники та застраховані особи.

Відповідно до картки страхувальника, відповідач перебуває на обліку в якості платника збору на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, що використовує працю найманих працівників в Артемівській міжрайонній виконавчій дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності під №44013000334 з 25.12.2001 (а.с.8).

Статтею 1 Закону України від 11 січня 2001 року № 2213-ІІІ "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) та підпунктами 3.1.1 та 3.1.2 пункту 3.1 розділу 3 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26 червня 2001 року № 16 (яка була чинною до 16 червня 2011 року) визначено розмір страхових внесків у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.

Як вбачається з матеріалів справи, 12 червня 2012 року посадовими особами Артемівської міжрайонної виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Виконавчої дирекції м. Луганська була проведена позапланова перевірка ТОВ «Шахтобудсервіс» щодо повноти нарахування, утримання, перерахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та використання засобів Фонду соціального страхування, про що складено акт №198 від 12.06.2012 (а.с. 14-15).

За результатами зазначеної перевірки встановлено, що за ТОВ «Шахтобудсервіс» рахується сума, яка не була прийнята до заліку в розмірі 4640,11 грн. (зворотній бік а.с. 15).

На підставі чого, Артемівською міжрайонною виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 14 червня 2012 року винесено рішення №37 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності в розмірі 4640,11 грн. (а.с. 16).

Оскільки, відповідачем у встановлений законодавством строк рішення №37 від 14.06.2012 не виконано, тому Артемівською міжрайонною виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 06.07.2012 складена довідка №313 щодо необхідності застосування до ТОВ «Шахтобудсервіс» штрафної санкції в розмірі 10% суми коштів, несвоєчасно повернутих Фонду та нарахування пені в розмірі 0,1% вказаної суми за кожний день прострочення (а.с. 17).

06 липня 2012 року директором Артемівської міжрайонної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності винесено рішення про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, яким нарахована пеня в розмірі - 60,32 грн. та штраф в розмірі 464,01 грн. (а.с. 18).

Законом України від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" встановлено, що страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону. Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період (стаття 23 Закону).

Пункт 2 частини 2 статті 27 Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" передбачає що страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Статтею 30 Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" передбачено, що страхувальник - роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів.

Відповідно до частини 2 статті 30 Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" строк давності щодо стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій не застосовується. Не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку.

Оскільки, відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку прострочену заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності у розмірі 5164,44 грн. не сплатив, позовні вимоги Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності щодо стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтобудсервіс» заборгованості у розмірі 5164,44 грн. визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 12 березня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 18 березня 2013 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Виконавчої дирекції м. Луганська до товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтобудсервіс» про стягнення заборгованості у розмірі 5164,44 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтобудсервіс» (91000, м. Луганськ, вул. Печерська, 64, код 30516658) на користь виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (91055, м. Луганськ, вул. Коцюбинського,13) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності в сумі 5164,44 грн. (п'ять тисяч сто шістдесят чотири гривні 44 коп.) та перерахувати на р/р 37172500100001 в ГУ ДКСУ в Луганській області, МФО 804013, код ЄДРПОУ 21785643.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 18 березня 2013 року.

Суддя О.В. Ципко