Рішення

від 05.03.2013 по справі 5011-47/18234-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-47/18234-2012 05.03.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Єврошпалери».

До Приватного підприємства «Укравтопрокат».

про стягнення 30 665, 04 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

від позивача - Святовець Л. В. - представник за довіреністю від 03.12.2012.

від відповідача - не з'явився.

В судовому засіданні 05.03.2013 судом у відповідності до статті 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 30 665, 04грн., а також відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2012 було порушено провадження у справі №5011-47/18234-2012 та призначено її до розгляду на 24.01.2013.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 24.01.2013 справу №5011-47/18234-2012 передано судді Курдельчуку І.Д. для подальшого розгляду, у зв'язку із перебуванням судді Станіка С.Р. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2013 суддя Курдельчук І.Д. прийняв справу №5011-47/18234-2012 до свого провадження та призначив розгляд справи на 12.02.2013.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 12.02.2013, у зв'язку із виходом судді Станіка С.Р. з лікарняного та враховуючи велику завантаженість судді Курдельчука І.Д. справу №5011-47/18234-2012 було передано судді Станіку С.Р. для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2013 суддя Станік С.Р. прийняв справу №5011-47/18234-2012 до свого провадження та призначив розгляд справи на 12.02.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2013 розгляд справи №5011-47/18234-2012 було відкладено до 05.03.2013.

В судовому засіданні 05.03.2013 представник позивача позовні вимоги підтримав, та просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги, мотивовані тим, що позивачем на виконання умов договору купівлі-продажу оптової партії товарів №41 від 09.04.2008 було передано товар на суму 35 554, 56 грн., проте відповідач здійснив оплату отриманого товару - лише частково,у зв'язку з чим позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 30 008, 16 грн.

Крім того, позивач у відповідності до умов договору купівлі-продажу оптової партії товарів №41 від 09.04.2008 просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 74,81 грн. та у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 582, 07 грн.

Відповідач своїх представників в судове засідання 05.03.2013 - не направив, вимоги суду щодо надання витребуваних документів та письмових пояснень по суті спору - не виконав, письмовий відзив на позов з наданням доказів - не надав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином, за адресою свого місцезнаходження, зазначеній у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців №788208 від 23.01.2013, що подана до суду позивачем. Через загальний відділ канцелярії Господарського суду міста Києва заяв та клопотань не подавав. Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.04.2008між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Єврошпалери» (позивач), як продавцем, та Приватним підприємством «Укравтопрокат» (відповідач), як покупцем, було укладено договір купівлі-продажу оптової партії товарів №41, відповідно до якого Продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у договорі,поставити та передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у договорі, прийняти товар та оплатити його (п.1.1.).

Умовами договору, сторони погодили, що в межах даного договору Продавець передає товар по видатковій накладній, яка являється невід'ємною частиною договору (п.2.1.); Розрахунок за одержаний товар Покупець зобов'язаний провести не пізніше 45 календарних днів з моменту його одержання у Продавця (п.3.3.); За несвоєчасне виконання грошового зобов'язання згідно договору, Покупець сплачує пеню в розмірі 0,5% з невиплаченої суми за кожний прострочений день, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який нараховується пеня (п.7.4).

Відповідно до видаткових накладних:№РН-0000250 від 03.03.2009 на суму 5 546, 40 грн.; №РН-0000631 від 06.05.2009 на суму 15 085, 56 грн.; №РН-0000742 від 22.05.2009 на суму 10 852, 20 грн.; №РН-0000890 від 17.06.2009 на суму 4 070, 40 грн.(належним чином засвідчені позивачем копія, яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), які підписані уповноваженими представниками юридичних осіб, позивачем було поставлено товар на суму 35 554, 56 грн. а відповідачем прийнято поставлений товар без жодних зауважень та заперечень.

Згідно з довіреностями типової форми М-2 (бланк суворої звітності затверджено наказом Мінстату України від 21.06.1996р. № 192):серії ЯПА №088911 від 03.03.2009 на отримання цінностей за видатковою накладною №РН-0000250 від 03.03.2009; серії ЯПА №088912 від 06.05.2009 на отримання цінностей за видатковою накладною №РН-0000631 від 06.05.2009; серії ЯПА №088913 від 22.05.2009 на отримання цінностей за видатковою накладною №РН-0000742 від 22.05.2009; серії ЯПА №088914 від 17.06.2009 на отримання цінностей за видатковою накладною №РН-0000890 від 17.06.2009(належним чином засвідчена позивачем копії, яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), видана ПП «Укравтопрокат» на ім'я Романової З.О., вказана особа була уповноважена відповідачем на отримання обладнання від позивача.

Відповідно до Акту звіряння взаємних розрахунків за період січень 2012 - липень 2012 між ТОВ «Торговий Дім «Єврошпалери» та ПП «Укравтопрокат», підписаного уповноваженими представниками та скріплено печатками юридичних осіб (належним чином засвідчена позивачем копія, знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі), заборгованість відповідача перед позивачем станом на 31.07.2012 становить 30 008, 16 грн.

Згідно з банківською випискою, наданою позивачем (належним чином засвідчена позивачем копії, якої знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі), через відділення АТ «Укрексімбанк» відповідачем 29.03.2012 було сплачено частину коштів за отриманий від позивача товар в розмірі 5 546, 40 грн.

Позивач у позовній заяві наголошує на тому, що ним було виконано свої зобов'язання за договором купівлі-продажу оптової партії товарів №41 від 09.04.2008, передано на користь відповідача товар на суму 35 554, 56 грн., натомість, відповідач здійснив лише частковий розрахунок за отриманий товар, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар в розмірі30 008, 16 грн.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п.1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Також цією статтею передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.

Згідно з п.6 статті 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити занього певну грошову суму.

Також цією статтею передбачено, що до відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з п.1 статті 692Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем, на виконання умов договору купівлі-продажу оптової партії товарів №41 від 09.04.2008, як продавцем, було передано у власність відповідача товар на суму 35 554, 56 грн., що підтверджується видатковими накладними: №РН-0000250 від 03.03.2009; №РН-0000631 від 06.05.2009; №РН-0000742 від 22.05.2009; №РН-0000890 від 17.06.2009.

Проте, відповідач, як покупець, свій обов'язок щодо оплати переданого йому позивачем у власність товару в строк, встановленийп.3.3.договору купівлі-продажу оптової партії товарів №41 від 09.04.2008 - виконав лише частково в сумі5 546, 40 грн., що підтверджується банківською випискою.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів належного виконання ним зобов'язань щодо повної оплати поставленого йому позивачем товару за договором купівлі-продажу оптової партії товарів №41 від 09.04.2008 - не надав.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено умови договору купівлі-продажу оптової партії товарів №41 від 09.04.2008, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про наявність у відповідача заборгованості за договором купівлі-продажу оптової партії товарів №41 від 09.04.2008 в розмірі 30 008, 16 грн., суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, в сумі 30 008, 16 грн.

Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання щодо оплати за поставлений товар за договором купівлі-продажу оптової партії товарів №41 від 09.04.2008, позивач у відповідності до умов вищевказаного договору просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 74, 81 грн. та у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 582, 07.

Відповідно до ч.1. статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п.1. статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч.6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до інформаційного листа № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» сказано, що нарахування неустойки за прострочення виконання зобов'язання за шість місяців, що передують моменту звернення з позовом, можливе лише в тому випадку якщо період нарахування неустойки не перевищує одного року від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч.4 статті 631 Цивільного кодексу України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Судом було перевірено наданий Позивачем розрахунок пені, та встановлено, що при нарахуванні такої Позивачем було допущено помилку в методиці розрахунку та у визначені періодів, а також не було дотримано вимог приписів статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», у зв'язку з чим судом проведено власний розрахунок, який має наступний вигляд:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 30008.16 22.05.2012 - 19.11.2012 182 7.5000 % 0.041 %* 2238.31 Отже, з урахуванням приписів 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та розрахунку суду, загальна сума пені складає 2 238, 31 грн., враховуючи що позивачем у позовній заяві заявлено до стягнення з відповідача суму пені в розмірі 74, 81 грн., суд не виходячи за межі позовних вимог, вважає за необхідне задовольнити вимогу позивача про стягнення пені в сумі заявленій до стягнення, а саме в розмірі 74, 81 грн. за період з 22.05.2012 - 19.11.2012.

Також, судом було перевірено наданий позивачем розрахунок 3% річних, з яким суд погоджується щодо сум, строків і ставок нарахувань за період з 30.03.2012 по 20.11.2011 в розмірі 582, 07 грн.

Враховуючи те, що відповідачем прострочено перед позивачем виконання грошового зобов'язання по оплаті отриманого товару за договором купівлі-продажу оптової партії товарів №41 від 09.04.2008, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені та 3% річних є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, а саме: 3% річних в розмірі 582, 07 грн. та пеня в розмірі 74, 81 грн.

Таким чином суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю, а саме: основний борг - 30 008, 16 грн., пеня - 74, 81 грн., 3% річних - 582, 07 грн.

Судовий збір згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Укравтопрокат» (ЄДРПОУ 33884663, 02154, м. Київ, Дніпровський р-н., Русанівський бульвар, буд. 1, кв. 45) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Єврошпалери» (ЄДРПОУ 33599475, 091103, м. Київ, Печерський р-н, вул. Михайла Драгомирова,буд. 4, офіс 120) основний борг - 30 008 (тридцять тисяч вісім) грн. 16 коп., 3% річних - 582 (п'ятсот вісімдесят дві) грн. 07 коп., пеня - 74 (сімдесят чотири) грн. 81 коп. та витрати по сплаті судового збору - 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

3. Видати наказ відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.Рішення господарського суду складено відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Станік С.Р.

Дата підписання рішення - 12.03.2013