Постанова

від 04.12.2012 по справі 9101/126509/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2012 р. справа № 2а/0470/4354/11

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Пасічник Т. В.

за участю представників:

позивача: - ОСОБА_1

ОСОБА_2 дов від 17.11.2011

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2011 року

у справі № 2а/0470/4354/11

за позовом ОСОБА_1

до Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановила:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, в якому просив визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення: від 16.06.09 № 0018621742, яким визначено суму податкового зобов'язання плати за землю у розмірі 60665,13 грн.; від 21.06.10 № 0001391742, яким визначено суму податкового зобов'язання плати за землю у розмірі 64 44,55 грн.; від 08.06.10 № 0003461702/0, яким за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з плати за землю визначено до сплати штраф у розмірі 20% у сумі 1755,62 грн.; від 08.06.10 № 0003471702/0, яким за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з плати за землю визначено до сплати штраф у розмірі 50% у сумі 9960,76 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при проведенні податковим органом перевірки та оформленні її результатів, що стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, не дотримано вимог податкового законодавства. Висновки акту перевірки про несвоєчасну сплату до бюджету орендної плати за землю, яка нарахована контролюючим органом на підставі абз.3 ст.14 Закону України «Про плату за землю», суперечать чинному законодавству і не підтверджуються об'єктивними даними. Угоди до договорів оренди земельних ділянок у зв'язку із прийняттям міською радою рішення щодо збільшення розмірів орендної плати набирають чинності з моменту їх державної реєстрації. Оскільки процедура реєстрації не завершена, відсутні підстави вважати,що позивач має заборгованість по орендній платі, яка нараховувалась не у відповідності з договором оренди.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.06.11 у задоволенні позову відмовлено з тих підстав, що податковим органом правомірно визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати за землю з огляду на приписи ст..ст.630, 651 Цивільного Кодексу України, п.13 Типового договору оренди земельної ділянки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 № 220.

Не погодившись із постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу (а.с.104), в якій просить скасувати постанову суду, прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не обґрунтовано не прийняв до уваги доводи позивача, неправильно та неповно дослідив докази та з'ясував обставини, що мають значення для справи. Суд першої інстанції не прийняв до уваги, що умови укладеного 28.09.2005 договору оренди земельної ділянки сторонами цього договору не переглядались, у зв'язку з чим підстави для збільшення розміру орендної плати відповідачем відсутні. Також позивач зазначає, що розмір орендної плати визначено відповідачем без достатніх правових підстав, на власний розсуд.

Позивач та його представник в судовому засіданні підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання відповідач повідомлений судом належним чином.

До початку судового засідання від Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби надійшло клопотання про заміну відповідача - Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області її правонаступником у зв'язку з проведеною реорганізацією.

Виходячи з поданих до клопотання документів, колегія суддів у відповідності із ст.55 КАС України дійшла висновку про заміну відповідача Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області її правонаступником - Криворізькою центральною міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби.

В поданих суду письмових запереченнях та додаткових поясненнях відповідач зазначає, що податкове зобов'язання з орендної палати за землю визначено податковим органом, виходячи з того, що Законом України від 03.03.2008 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» затверджено положення щодо мінімального розміру річної орендної плати несільськогосподарських земель у трикратному розмірі земельного податку, а також тим, що відповідно до п.4.5 договору оренди земельної ділянки, укладеного позивачем, сума орендної плати переглядається без внесення змін до цього договору в інших випадках, передбачених законодавством та цим договором.

В судовому засіданні представником позивача подано письмове клопотання про витребування з Криворізької міської ради стандартної форми (формуляра) договору оренди земельної ділянки станом на 2012 рік, яке залишено колегією суддів без задоволення з огляду на визначений предмет спору та обставини, що підлягають з'ясуванню в даній справі.

Також залишено без задоволення подане представником позивача письмове клопотання про необхідність наведення в судовому рішенні мотивів щодо роз'яснення (тлумачення) визначених позивачем умов договору оренди, оскільки вимога, викладена в цьому клопотанні, виходить за межі повноважень апеляційного суду, встановлених ст.195 КАС України.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, 28.09.2005 між позивачем (орендар) та Криворізькою міською радою укладені договори оренди земельної ділянки, відповідно до умов яких позивачеві на підставі рішення міської ради № 3218 від 25.05.2005 передано в строкове платне користування терміном на десять років земельні ділянки, які знаходяться на АДРЕСА_1, з метою несільськогосподарського використання: земельна ділянка загальною площею 960 кв.м, кадастровий номер 1211000000:06:055:0085, для розміщення станції техобслуговування автомобілів (договір зареєстрований у Криворізькому відділі ДРФ ДП «Центр ДЗК» за № 040510800404 від 28.09.20005); земельна ділянка загальною площею 547 кв.м, кадастровий номер 1211000000:06:055:0084, для розміщення магазину - автосалону (договір зареєстрований у Криворізькому відділі ДРФ ДП «Центр ДЗК» за № 040510800405 від 28.09.20005).

Відповідно до п.4.1 вказаних договорів річна орендна плата вноситься орендарем виключено в грошовій формі у розмірі земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю» на підставі довідки Криворізького міського управління земельних ресурсів при визначенні нормативної грошової оцінки.

За умовами п.4.5 договорів розмір та сума орендної плати переглядається станом на кожне перше число кварталу в межах терміну дії договору у разі, зокрема, зміни розмірів річної орендної плати за землю.

Відповідно до ст.14 Закону України «Про плату за землю» нарахування громадянам сум земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про внесення платежу.

16.06.2009 відповідачем прийнято податкове повідомлення № 0018621742, яким повідомлено позивача про визначення йому суми податкового зобов'язання з плати за землю (орендної плати з фізичних осіб) на 2009 рік в загальному розмірі 60665,31 грн. (а.с.22). Означене повідомлення отримано позивачем 26.05.2009 (а.с.74).

21.06.2010 відповідачем прийнято податкове повідомлення № 0001391742, яким повідомлено позивача про визначення йому суми податкового зобов'язання з плати за землю (орендної плати з фізичних осіб) на 2010 рік в загальному розмірі 64244,55 грн. (а.с.21). Означене повідомлення направлено на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення 29.06.2010, але у зв'язку з не можливістю його вручення відповідно до пп.6.2.4 п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» розміщено на дошці податкових оголошень 03.08.2010, про що складений відповідний акт (а.с.65).

Одночасно відповідач листом від 06.08.2010 № 22027/Б/172 (а.с.64) повідомив позивача про необхідність сплати нарахованої на 2010 рік орендної плати за землю. Вказаний лист отриманий позивачем 12.08.2010 (а.с.67).

25.05.2010 відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку (на підставі наданих декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням та сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі) дотримання вимог податкового законодавства позивачем, за результатами якої складений акт № 1564/4702/НОМЕР_3 від 25.05.2010.

Перевіркою встановлено, що в порушення ст.17 Закону України «Про плату за землю» гр.ОСОБА_1 несвоєчасно сплатив до бюджету орендну плату за землю, яка нарахована контролюючим органом на підставі абз.3 ст.14 Закону України «Про плату за землю» за 2008 рік

Відповідальність за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання передбачена пп.17.1.7. п.17.1. ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (із змінами та доповненнями).

На підставі означеного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 08.06.2010:

№ 0003461702/0, яким позивачеві відповідно до пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» нарахований штраф у сумі 1755,62 грн. за затримку на 76 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з орендної плати за землю в розмірі 8778,10 грн.

№ 0003471702/0, яким позивачеві відповідно до пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» нарахований штраф у сумі 9960,76 грн. за затримку на 411 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з орендної плати за землю в розмірі 19921,52 грн.

Визначення відповідачем податкового зобов'язання з орендної плати за землю у відповідних розмірах, застосування до позивача штрафних санкцій відповідно до пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за несвоєчасну сплату позивачем орендної плати за землю пов'язано з наступними обставинами.

Законом України «Про Держаний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (Закон №107-VI) внесено зміни до ст.21 Закону України «Про оренду землі» в частині встановлення розміру орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності.

Рішенням Конституційного суду України від 22.05.08р. №10-рп/2008 щодо конституційності окремих положень Закону №107-VI визнано таким, що не відповідають Конституції України, зміни до деяких законодавчих актів України, внесені цим Законом, у тому числі і п.8 розділу II про зміни щодо річної орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Згідно Рішення Конституційного суду України за №10-рп/2008 від 22.05.08 положення Закону України №107-VI визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України цього Рішення.

Законом України від 03.03.08 №309-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» затверджено положення щодо мінімального розміру річної орендної плати несільськогосподарських земель у трикратному розмірі земельного податку та його прикінцевими положеннями, зазначено, що ці зміни застосовуються з дня втрати чинності розділу II Закону України №107, тобто з 22.05.08.

Виходячи з наведених правових норм, приписів ст.630, ст.651 Цивільного кодексу України, а також п.13 Типового договору оренди земельної ділянки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.04 №220, відповідно до якому розмір орендної плати переглядається у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, та в інших випадках передбачених законом, відповідачем визначено суму орендної плати в трикратному розмірі земельного податку.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції вважає такі дії відповідача правомірними. Проте, з огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів не погоджується з судом першої інстанції.

Судом першої інстанції до уваги не прийнято доводи позивача, що оскільки зміна договорів оренди за домовленістю сторін ще не відбулась, відсутні підстави вважати, що орендар має заборгованість із орендної плати, яка нараховувалась не у відповідності із договором.

Відповідно до ст.93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про оренду землі» однією із істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її не сплату.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про плату за землю» підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За загальними умовами виконання зобов'язань зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України) .

За правилами ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.630 ЦК України, на яку посилається суд першої інстанції, договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку.

Якщо у договорі не міститься посилання на типові умови, такі типові умови можуть застосовуватись як звичай ділового обороту, якщо вони відповідають вимогам статті 7 цього Кодексу.

Пунктом 13 Типового договору оренди земельної ділянки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.04 №220, а також п.4.5 укладених 28.09.2005 позивачем з Криворізькою міською радою договорів оренди земельної ділянки, на які посилається відповідач в обґрунтування своїх дій, з чим погодився суд першої інстанції, передбачені підстави для перегляду суми орендної плати, зокрема, у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, в інших випадках, передбачених законодавством.

Судом першої інстанції не прийнято до уваги, що вказані умови, визначаючи підстави для перегляду суми орендної плати, разом з тим не змінюють законодавчо встановленого порядку перегляду, зміни розміру орендної плати за взаємною згодою сторін відповідного договору.

Не змінює вказаного порядку і Закон України від 03.06.2008 № 309-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», відповідно до якому ч.4 ст.21 Закону України «Про орендну землі» викладено в редакції, за якою річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою:

для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю";

для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".

Відповідно до ч.2 ст.21 Закону України «Про оренду землі» розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю").

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з наведених правових норм в їх сукупності, колегія суддів вважає, що самостійне визначення відповідачем суми орендної плати за земельні ділянки, передані позивачеві на підставі договорів оренди з Криворізькою міською радою від 28.09.2005, всупереч умовам вказаних договорів є неправомірним.

Винесені з цього приводу податкові повідомлення про визначення сум податкового зобов'язання плати за землю від 16.06.09 № 0018621742, від 21.06.10 № 0001391742, а також податкові повідомлення-рішення від 08.06.10 № 0003461702/0, 0003471702/0 є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи не в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, і відповідно до ст.202 КАС України є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.198 ст.ст. 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2011 року у справі № 2а/0470/4354/11 - скасувати.

Позов задовольнити.

Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення 16.06.09 № 0018621742, від 21.06.10 № 0001391742, податкові повідомлення-рішення від 08.06.10 № 0003461702/0, 0003471702/0.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко