Ухвала

від 18.03.2013 по справі 908/849/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 3/32/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

18.03.13 справа № 908/849/13-г

м. Запоріжжя

За позовом: Прокурора Запорізького району Запорізької області (69089 , м. Запоріжжя, вул. Лікарняна, 14)

в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах -

позивач: Запорізька філія Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" (69600, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 152-в, оф. 209, ідентифікаційний код 25891514)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Січ-Агро 2005" (70440, Запорізька область, Запорізький район, с. Новосергіївка, вул. Молодіжна, 22, кв. 2, ідентифікаційний код 33697698)

про стягнення заборгованості в сумі 31 674, 45 грн.

Суддя Соловйов В.М.

при секретарі Осоцькому Д.І.

Представники:

від прокуратури: Понятенко К.А., старший прокурор відділу прокуратури м. Запоріжжя, службове посвідчення № 013456 від 03.12.2012р.

від позивача: Бугрим В.Ю., головний юрисконсульт, довіреність № 14/20-55-13 від 14.01.2013р.

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Запорізького району Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах - Запорізької філії НАК "Украгролізинг" звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача ТОВ "Січ-Агро 2005" про стягнення заборгованості зі сплати лізингових платежів за договором фінансового лізингу від 29.11.2011р. № 8-11-175 стс-фл/697 в сумі 31 674, 45 грн.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 05.03.2013р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.03.2013р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/849/13-г, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 18.03.2013р. об 11 год. 00 хв.

В судовому засіданні прокурор та представник позивача підтримали позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві від 22.02.2013р. № 116-36-13, просять суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість зі сплати лізингових платежів за договором фінансового лізингу від 29.11.2011р. № 8-11-175 стс-фл/697 в сумі 31 674, 45 грн.

Відповідач у судове засідання 18.03.2013р. не з'явився, надав через канцелярію суду клопотання від 15.03.2013р. № 17 про перенесення розгляду справи.

Згідно ст. 13 ГПК України "Справи, підсудні місцевим господарським судам", місцеві господарські суди розглядають у першій інстанції усі справи, підвідомчі господарським судам.

У відповідності із ст. 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:

спорів про приватизацію державного житлового фонду;

спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;

інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство;

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;

4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів;

5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери;

6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів;

7) справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України;

8) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство.

Підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду, крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, спорів, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті, та інших спорів, передбачених законом. Рішення третейського суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Відповідно п. 3 ч. 3 ст. 20 Закону України від 05.11.1991р. N 1789-XII "Про прокуратору", при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право звертатися до суду в передбачених законом випадках.

Згідно ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Представництво інтересів громадянина або держави здійснюється прокурором також на підставі заподіяння громадянину або державі шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення чи іншого суспільно небезпечного діяння, передбаченого законом про кримінальну відповідальність.

За наявності підстав, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, з метою представництва громадянина або держави прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом:

1) звертатися до суду з позовами (заявами, поданнями);

2) вступати у справу, порушену за позовами (заявами, поданнями) інших осіб, на будь-якому етапі розгляду;

3) ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи;

4) брати участь у розгляді справ.

Обираючи форму представництва, передбачену частиною п'ятою цієї статті, прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави чи громадянина, обґрунтовує необхідність їх захисту.

З метою вирішення питання про наявність підстав для ініціювання перегляду судових рішень у справі, розглянутій без участі прокурора, вступ у розгляд справи за позовом (заявою, поданням) іншої особи прокурор має право знайомитися з матеріалами справи в суді, робити виписки з неї, отримувати копії документів, що знаходяться у справі.

Як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999р. № 3-рп/99, під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

Інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

В даному випадку таким органом прокурором зазначено Запорізьку філію Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" (69600, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 152-в, оф. 209).

Відповідно до ч. 2 ст. 29 ГПК України, у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Уразі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача.

В силу ч.1 ст.2 Закону України від 07.07.2010р. N v1636323-10 "Про судоустрій і статус суддів", суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів України", кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, прокурор, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Однак, наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації, встановленого вищевказаними нормами, права.

Так, вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов.

Також слід перевірити, чи дотримано заявником обов'язкові вимоги, які встановлені процесуальним законом (ГПК України) при зверненні до суду.

Згідно ст. 21 ГПК України, сторонами у судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Матеріали справи, а саме:

Положення про Запорізьку філію Національної акціонерної компанії "Украгролізинг", затверджене наказом НАК "Украгролізинг" від 29.05.2001р. № 1/7;

Довідка АБ № 548391 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 20.12.2012р.

свідчать, що Запорізька філія Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" (69600, м. Запоріжжя, пр-т. Леніна, буд. 152 В, ідентифікаційний код 25891514) є відособленим госпрозрахунковим структурним підрозділом Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (01023, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 16-А, ідентифікаційний код 30401456) та немає статусу юридичної особи.

Відповідно до ч. 4 ст. 64 Господарського кодексу України, підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку.

Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством.

Згідно ч. 1-4 ст. 95 Цивільного кодексу України, філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.

Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.

В пункті 1.7 постанови пленуму Вищого господарського суд України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого господарського суду N 3 від 23.03.2012, N 10 від 17.10.2012р., N 2, 3 від 16.01.2013р. та N 7 від 21.02.2013р.) зазначено, що відповідно до чинного законодавства, зокрема, Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України "Про господарські товариства", "Про акціонерні товариства", "Про банки і банківську діяльність", юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами.

Коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ , і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу, наприклад: "Стягнути з підприємства "А" в особі його відокремленого підрозділу - філії N 1 на користь організації "Б" в особі її Н-ської філії таку-то суму".

Таким чином, Запорізька філія Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" не може самостійно виступати позивачем у даному судовому процесі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Як зазначено в п.п. 4.2.1 п. 4.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

Провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на пункт 1 частини першої статті 80 ГПК України, якщо при розгляді справи буде встановлено, що:

справа зі спору непідвідомча господарському суду (стаття 12 ГПК України).

За таких обставин провадження у справі підлягає припиненню по п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Приймаючи судове рішення, господарський суд враховує те, що в даному випадку процесуальна можливість заміни неналежного позивача в порядку ст. 24 ГПК України не передбачена.

Оскільки позов поданий прокурором та справа непідвідомча господарському суду, розподіл господарських витрат (ст. 49 ГПК України) судом не здійснюється.

У зв'язку із припиненням провадження у справі клопотання відповідача від 15.03.2013р. № 17 про перенесення розгляду справи залишено судом без задоволення.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

Провадження по справі № 908/849/13-г за позовом прокурора Запорізького району Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах - Запорізької філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Січ-Агро 2005" про стягнення заборгованості зі сплати лізингових платежів за договором фінансового лізингу від 29.11.2011р. № 8-11-175 стс-фл/697 в сумі 31 674, 45 грн. припинити.

Суддя Соловйов В.М.