Постанова

від 18.03.2013 по справі 826/1560/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 березня 2013 року № 826/1560/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. при секретарі судового засідання Віруцькій О.В. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології та теплова автоматика "Еста" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000962220 від 30.01.2013 ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

07 лютого 2013 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології та теплова автоматика «Еста» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач) в якому просить суду визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 30 січня 2013 року № 0000962220.

Позивач не погоджується з висновками Акту перевірки та прийнятими на його підставі податковим повідомленням-рішенням й мотивує позовні вимоги тим, що відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження нікчемності правочинів, укладених між ним та ТОВ «Стіл Хоукс», ПП «Вікс Інтернешенл», ТОВ «Проектно будівельна компанія «Інжбуд», ТОВ «Сучасний стиль», операції з якими мали реальних характер, що підтверджується належними документами, наданими податковому органу під час перевірки, відтак у податкового органу були відсутні підстави для нарахування позивачеві податку на прибуток.

Представник відповідача у судовому засіданні 25 лютого 2013 року адміністративний позов не визнав, з посиланням на безпідставність позовних вимог просив суд відмовити у їх задоволенні. Доводи відповідача, викладені в письмових запереченнях проти позову, співпадають з висновками акта від 18 грудня 2012 року № 5960/22-222-22968746 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Енергозберігаючі технології та теплова автоматика «Еста» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2010 року по 30 вересня 2012 року.

Враховуючи згоди сторін на розгляд адміністративної справи в порядку письмового провадження, суд, враховуючи приписи частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 116867 Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології та теплова автоматика «Еста» (ідентифікаційний код 22968742) зареєстровано як юридична особа Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацією 22 серпня 1995 року за № 1 067 120 0000 001974.

Згідно Довідки АБ № 527557 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України до основних видів діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології та теплова автоматика «Еста» за видами КВЕД відносяться: ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування (33.14.); установлення та монтаж машин і устаткування (33.20.), будівництво житлових і нежитлових будівель (41.20.), електромонтажні роботи (43.21.), монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування (43.22.), оптова торгівля іншими машинами у устакованням (46.69.).

Позивач перебуває на податкову обліку в Державній податковій інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби з 22 серпня 1995 року за № 01755 та є платником податку на додану вартість (копія Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології та теплова автоматика «Еста», довідки про взяття на облік платника податків та свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість містяться в матеріалах справи).

З матеріалів справ вбачається, що на підставі направлень від 05 грудня 2012 року № 2413, № 2414 виданих Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби, згідно з підпунктом 78.1.11 пунктом 78.1 статі 78, Податкового кодексу України та відповідно до наказу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби від 04 грудня 2012 року № 1992 проведена позапланова документальна виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології та теплова автоматика «Еста» З питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2010 року по 30 вересня 2012 року, за результатами якої складено акт перевірки від 18 грудня 2012 року № 5960/22-222-22968742.

Як висновок проведеної перевірки, податковим органом, серед іншого, встановлено наступні порушення:

- пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпунктів 7.2.1, 7.2.3, 7.2.4 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 та підпункту 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 47600 грн., у тому числі за серпень 2010 року - 13300 грн., вересень 2010 року - 37000 грн., жовтень 2010 року - 1768 грн., лютий 2011 року - 4268 грн., квітень 2011 року - 5333 грн., травень 2011 року - 8500 грн., серпень 2011 року - 29300 грн., вересень 2011 року - 41167 грн., березень 2012 року - 108367 грн., квітень 2012 року - 48000 грн., червень 2012 року - 20597 грн.;

- підпункту 4.2.9. пункту 4.2. статті 4, підпункту 4.3.25 пункту 4.3. статті 4 та підпункту 9.12.2 пункту 9.12 статті 9 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб» та підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податкового зобов'язання сум податку з доходів фізичних осіб належного до сплати в сумі 1818,26 грн.

Такий висновок податкового органу мотивований тим, що оформлення ТОВ «Стіл Хоукс», ПП «Вікс Інтернешенл», ТОВ «Проектно будівельна компанія «Інжбуд», ТОВ «Сучасний стиль» первинних документів щодо реалізації товарів на адресу ТОВ «Енергозберігаючі технології та теплова автоматика «Еста» є таким, що суперечить вказаним нормам Цивільного Кодексу та не можуть бути спрямовані на реальне настання правових наслідків, оскільки фінансово-господарська діяльність зазначених контрагентів здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право та дієздатності ТОВ «Стіл Хоукс», ПП «Вікс Інтернешенл», ТОВ «Проектно будівельна компанія «Інжбуд», ТОВ «Сучасний стиль», фінансово-господарські взаємовідносини між вищезазначеними контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Не погоджуючись із такими висновками, позивачем подані заперечення до акту перевірки від 18 грудня 2012 року № 5960/22-222-22968742, які залишені без задоволення, а висновки акту - без змін, про що повідомлено позивача листом від 25 січня 2013 року № 1663/10/22-211 (копія заперечень на акт перевірки та відповіді містяться в матеріалах справи).

На підставі вищезазначених висновків акту перевірки, податковим повідомленням - рішенням від 30 січня 2013 року № 0000962220 згідно з пунктом 54.3 статті 54 та пунктом 58.1 статті 58 та відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за порушення пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпунктів 7.2.1, 7.2.3, 7.2.4 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 та підпункту 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України, Товариству з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології та теплова автоматика «Еста» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 392 478, 00 грн., в том числі, за основним платежем - на 317 600, 00 грн., за штрафними санкціями - на 74 878, 00 грн.

Позивача не погоджується із такими висновками акту перевірки та вважає спірні податкове повідомлення - рішення від 30 січня 2013 року № 0000962220 таким, що підлягає скасуванню.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши встановлені обставини справи, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

У зв'язку з тим, що спірні правовідносини виникли як до набрання чинності Податковим кодексом України (до 01 січня 2011 року) так і після, розгляд та вирішення адміністративної справи здійснюється з урахуванням норм податкового законодавства, яке діяло на момент виникнення спірних правовідносин, тобто з урахуванням приписів Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, в межах данного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології та теплова автоматика «Еста» та ТОВ «Стіл Хоукс», ПП «Вікс Інтернешенл», ТОВ «Проектно будівельна компанія «Інжбуд», ТОВ «Сучасний стиль», обставини використання придбаного товару у власній господарській діяльності позивача та встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (чи були платниками податку на додану вартість).

З матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології та теплова автоматика «Еста» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стіл хоукс» укладено наступні договори зокрема:

- Договір від 08 серпня 2011 року за № 08-08, предметом договору є реконструкція спального корпусу № 1 по вул. Столичне шосе 133 в Обухівському р-ні. Відповідно до акту виконаних робіт від 26 серпня 2011 року сума наданих підрядних робіт складає 50000 грн. ПДВ 10000 грн. ТОВ «Еста» сформувало податковий кредит по податковій накладній від 26 серпня 2011 року за № 14 на суму ПДВ 10000 грн. в серпні 2011 року. Представник позивача зазначає, що розрахунки між підприємствами здійснені в безготівковій формі в повному обсязі 16 вересня 2011 року, 26 вересня 2011 року та 23 січня 2012 року;

- Договір від 15 серпня 2011 року за № 15-08, предметом договору є розробка робочого проекту реконструкції приміщення № 124 на 1 поверсі за адресою м. Київ, бул. Т.Шевченка, 18. Відповідно до акту виконаних робіт від 30 серпня 2011 року сума наданих підрядних робіт складає 16500 грн. ПДВ 3300 грн. ТОВ «Еста» сформувало податковий кредит по податковій накладній від 30 серпня 2011 року за № 17 на суму ПДВ 3300 грн. в серпні 2011 року, розрахунки між підприємствами здійснені в безготівковій формі в повному обсязі 23 січня 2012 року;

- Договір від 16 серпня 2011 року за № 16-08, предметом договору є роботи з поточного ремонту приміщення 1-го, санвузлів за адресою: м. Київ, вул. Пухівська, 7А. Позивачем надані суду копію акту виконаних робіт від 31 серпня 2011 року, копію податкової накладної від 31 серпня 2011 року за № 20, розрахунки між підприємствами здійснені в безготівковій формі в повному обсязі 23 січня 2012 року;

- Договір від 26 вересня 2011 року за № 26-09, предметом якого є роботи з поточного ремонту будівель та споруд за адресою Житомирська обл., м. Малин, вул. Приходька, 62. Відповідно до акту виконаних робіт від 28 грудня 2011 року сума наданих підрядних робіт складає 205833, 33 грн. ПДВ 41166,67 грн. ТОВ «Еста» сформувало податковий кредит по податковим накладним від 28 вересня 2011 року за № 36 на суму ПДВ 16666,67 грн., від 29 вересня 2011 року за № 48 на суму ПДВ 16666,67 грн., від 30 вересня 2011 року за № 51 на суму ПДВ 7833,33 грн. в вересні 2011 року. Розрахунки між підприємствами здійснені в безготівковій формі в повному обсязі 28 вересня 2011 року на суму 100000 грн., 29 вересня 2011 року на суму 100000 грн., 30 вересня 2011 року на суму 47000 грн.;

- Договір від 05 вересня 2011 року за № 33-11, предметом договору є розробка проектної документації для оснащення інженерних вводів житлових будинків м. Києва тепло лічильників разом з програмно-апаратною частиною, обстеження теплопунктів будинків м. Києва. Позивачем надані копії актів виконаних робіт від 01 березня 2012 року, 30 березня 2012 року та копію податкових накладних за березень - квітень 2012 року;

- Договір від 20 червня 2012 року за № 20-12, предметом договору є реконструкція системи електропостачання за адресою м. Київ. вул.. Пухівська, 7А. Відповідно до акту виконаних робіт від 27 червня 2012 року сума наданих підрядних робіт складає 49983,30 грн. ПДВ 9996.66 грн. ТОВ «Еста» сформувало податковий кредит по податковій накладній від 27 червня 2012 року за № 258 на суму ПДВ 9996,66 грн. в червні 2012 року;

- Договір від 25 червня 2012 року за № 6-12, предметом договору є послуги з сервісного обслуговування кондиціонерного та вентиляційного обладнання за адресою м. Київ, бул. Т.Шевченка, 18 та вул. Б.Хмельницького, 38. Надано копію акту виконаних робіт від 27 червня 2012 року та копію податкової накладної від 25 червня 2012 року;

- Договір від 04 квітня 2012 року за № 04-12, предметом договору є роботи з прокладання кабельних трас до диз. генератора за адресою вул. Столичне шосе, 133, Обухівського р-ну. Відповідно до актів виконаних робіт від 30 травня 2012 року, 27 червня 2012 року сума наданих підрядних робіт складає 14500 грн. ПДВ 2900 грн. ТОВ «Еста» сформувало податковий кредит по податковій накладній від 27 червня 2012 року за № 257 на суму ПДВ 2900 грн. в червні 2012 року. Розрахунки між підприємствами здійснені в безготівковій формі 05 липня 2012 року на суму 20000 грн., 06 липня 2012 року на суму 20000 грн., 09 липня 2012 року на суму 104000 грн.

Також, за даним епізодом, за висновками перевіряючих, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології та теплова автоматика «Еста» та ПП «Вікс Інтернешенл» укладено наступні первинні документи: Договір від 01 квітня 2011 року № 1/04 по яким виписані рахунки; рахунок від 29 квітня 2011 року за № 000051, предметом договору є роботи по ремонту та налагоджуванні енергозберігаючих систем будівлі. Відповідно до акту виконаних робіт від 29 квітня 2011 року сума наданих підрядних робіт складає 26666,67 грн. ПДВ 5333,33 грн. ТОВ «Еста» сформувало податковий кредит по податковій накладній від 29 квітня 2011 року за № 16 на суму ПДВ 5333,33 грн. в квітні 2011 року. Розрахунки між підприємствами здійснені в безготівковій формі в повному обсязі 29 липня 2011 року; рахунок від 30 травня 2011 року за № 000059. предметом договору є роботи по ремонту та налагоджуванні енергозберігаючих систем будівлі. Відповідно до акту виконаних робіт від 30 травня 2011 року сума наданих підрядних робіт складає 42500 грн. ПДВ 8500 грн. ТОВ «Еста» сформувало податковий кредит по податковій накладній від 30 травня 2011 року за № 18 на суму ПДВ 8500 грн. в травні 2011 року. Розрахунки між підприємствами здійснені в безготівковій формі в повному обсязі 29 липня 2011 року.

В частині взаємовідносин позивача із Товариством з обмеженою відповідальністю «Проектно будівельна компанія «Інжбуд» судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології та теплова автоматика «Еста» та зазначеним контрагентом укладено наступні договори:

Договір від 01 вересня 2010 року за № 01-09-1, предметом договору є роботи по монтажу систем опалення та сантехнічні роботи. суду надано копію акту виконаних робіт від 16 грудня 2010 року, копію податкової накладної № 33/5 від 28 жовтня 2010 року та № 1 від 03 лютого 2011 року;

Договір від 01 лютого 2011 року за № 0000002, предметом договору є роботи по монтажу вузлів регулювання вентиляції. ТОВ «Еста» сформувало податковий кредит по податковій накладній від 03 лютого 2011 року за № 2 на суму ПДВ 2437,40 грн. за лютий 2011 року. Розрахунки між підприємствами здійснені в безготівковій формі 03 лютого 2011 року на суму 14624,40 грн. в т.ч. ПДВ.

В частині взаємовідносин позивача із Товариством з обмеженою відповідальністю «Сучасний стиль» встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології та теплова автоматика «Еста» та зазначеним контрагентом укладено наступні угоди:

Договір від 14 серпня 2010 року за № 14-08, предметом договору є поточний ремонт корпуса № 34 за адресою м. Київ, вул. Пухівська, 7А. Відповідно до акту виконаних робіт від 19 серпня 2010 року сума наданих підрядних робіт складає 66500 грн. ПДВ 13300 грн. та від 14 вересня 2010 року сума наданих підрядних робіт складає 100000 грн. ПДВ 20000 грн. ТОВ «Еста» сформувало податковий кредит по податковій накладній від 19 серпня 2010 року за № 1567 на суму ПДВ 13300 грн. в серпні 2010 року та від 14 вересня 2010 року за № 3191 на суму ПДВ 20000 грн. за вересень 2010 року;

Договір від 30 серпня 2010 року за № 15-08, предметом договору є розробка проектно-кошторисної документації. Відповідно до акту виконаних робіт від 14 вересня 2010 року сума наданих робіт складає 85000 грн. ПДВ 17000 грн. ТОВ «Еста» сформувало податковий кредит по податковій накладній від 14 вересня 2010 року за № 3192 на суму ПДВ 17000 грн. за вересень 2010 року.

Отже, вирішуючи адміністративну справу по суті та досліджуючи питання правомірності формування валових витрат та податкового кредиту по взаємовідносинах з вищевказаними контрагентами позивача, суд виходить з наступного.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

В свою чергу аналогічні приписи містяться в підпункті 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі по тексту - Закон № 168/97-ВР), яким визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.4.5. пункту 7.4 статті7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 цього ж Закону визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, при цьому платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

З аналізу зазначених норм вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Суд звертає увагу, що навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, якщо реальність здійснених господарських операцій ставиться під сумнів.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Надані позивачем в матеріали справи, копії податкових накладних, не дають суду можливості встановити з якою метою замовлялись такі послуги саме в такому обсязі та як вони в подальшому використовувались в господарській діяльності позивача.

В матеріалах справи відсутні також докази на підтвердження факту виходу на місце виконання робіт, перевезення необхідного будівельного обладнання, відсутня будь-яка інформація про наявність транспорту та складських приміщень.

Крім того, позивачем не надано доказів на підтвердження подальшого руху товарів, зокрема, видаткових накладних на поставку продукції, актів виконаних робіт та виписок банку.

Суд зазначає, що на підтвердження подальшого використання отриманих послуг, позивачем додані до матеріалів справи наступні документи: копії Договорів, що укладались впродовж 2012 року - 2011 року між позивачем та Центральним сховищем Національного Банку України на виконання робіт з реконструкції системи електропостачання за адресою: м. Київ, вул. Пухівська, 7А, з ПАТ «Укртелеком» на надання послуг з сервісного обслуговування кондиціонерного та вентиляційного обладнання за адресою: м. Київ, бул. Т. Шевченка, 18 та вул. Б.Хмельницького, 38; з Фабрикою банкнотного паперу Національного банку України на виконання роботи з поточного ремонту будівель та споруд за адресою: Житомирська обл., м. Малин, вул. Приходька, 62; з Головним управлінням енергетики, енергоефективності та енергозбереження виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) на розробку проектно-кошторисної документації для оснащення інженерних вводів житлових будинків м. Києва тепло лічильниками разом з програмно-апаратною частиною, обстеження теплопунктів будинків м. Києва; з ПАТ «Укртелеком» на розробку робочого проекту реконструкції приміщення № 124 на 1-му поверсі за адресою: м. Київ, бул. Т. Шевченка, 18; з ОСОБА_2 на виконання роботи з реконструкції спального корпусу № 1 по вул. Столичне шосе 133 у м. Києві; з ПАТ «Укртелеком» на розробку робочого проекту з реконструкції системи вентиляції та силового електрообладнання, копії актів виконаних робіт, та відповідні банківськи виписки, тощо.

Водночас такі докази не приймаються судом до уваги, оскільки зі змісту зазначених Договорів вбачається, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології та теплова автоматика «Еста» зобов'язувалось на свій ризик власними силами і засобами виконати роботи з сервісного обслуговування кондиціонерного та вентиляційного обладнання, поточного ремонту будівель та споруд, проектно-кошторисної документації для оснащення інженерних вводів житлових будинків м. Києва тепло лічильниками разом з програмно-апаратною частиною, тощо.

До того ж, надані копії актів приймання виконаних робіт за 2010 - 2012 роки, що укладені між позивачем та Центральним сховищем Національного Банку України, Фабрикою банкнотного паперу Національного банку України, Головним управлінням енергетики, енергоефективності та енергозбереження виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), ПАТ «Укртелеком», ОСОБА_2 не свідчать про реальність господарських відносин, тобто реальне виконання зазначених робіт саме контрагентами позивача - ТОВ «Стіл Хоукс», ПП «Вікс Інтернешенл», ТОВ «Проектно будівельна компанія «Інжбуд», ТОВ «Сучасний стиль», та не спростовують висновків акту перевірки про не набуття належним чином цивільної право та дієздатності ТОВ «Стіл Хоукс», ПП «Вікс Інтернешенл», ТОВ «Проектно будівельна компанія «Інжбуд», ТОВ «Сучасний стиль», фінансово-господарські взаємовідносини між вищезазначеними контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Крім того, згідно статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до пункту 1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно пункту 2. статті 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Слід зазначити, що податкова накладна є звітним податковим документом, що підтверджує виникнення податкового зобов'язання платника податку у зв'язку з продажем товарів або послуг та не є первинним документом.

Податковим органом за результатом пряденої перевірки встановлено, що по ТОВ «Стіл Хоукс» за серпень, вересень 2011 року, березень, квітень, червень 2012 року, ДПІ у Голосіївському районі міста Києва ДПС отримано висновок щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Стіл Хоукс», зокрема: складено акт незнаходження за юридичною адресою: м. Київ, вул. Горького, буд.5/-Б; опитаний засновник підприємства ОСОБА_3, який пояснив, що невчас відношення до реєстрації та фінансово-господарської діяльності підприємства; в ході відпрацювання було встановлено факти щодо проведення розрахунків з підприємствами з ознаками фіктивності (ст. 55 прим. ГК України), що свідчить про відсутність реального здійснення постачання товарів (робіт, послуг) та здійснення безтоварних операцій; активів підприємства не встановлено; направлено матеріали порівняльних зразків підписів та податкових декларацій для здійснення експертного дослідження.

Також, за висновками акту перевірки по ПП «Вікс Інтернешенл» за квітень - травень 2011 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС були складені акти нікчемності правочинів від 07 червня 2011 року № 1376/2309 та від 05 серпня 2011 року за № 1793/2309. Згідно інформації від ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва директор підприємства ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 був опитаний 18 травня 2011 року та пояснив про те, що був непричетний до створення та діяльності підприємства ПП «Вікс Інтернешенл», зареєстрував його на своє ім'я за винагороду. Кількість працівників та суми нарахованої заробітної плати за II квартал 2011 року встановити не можливо в зв'язку з тим, шо ПП «Вікс Інтернешенл» не подана декларація про прибуток підприємств.

Щодо взаємовідносин позивача із Товариством з обмеженою відповідальністю «Проектно будівельна компанія «Інжбуд», податковим органом зазначено, що остання звітність подана ТОВ «Проектно будівельна компанія «Інжбуд» за грудень 2010 року, що свідчить про наявність підстав для припинення діяльності зазначеного контрагента.

Також, податковим органом зазначено, що згідно бази БД АІС «Співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» постачальник (ТОВ «Сучасний Стиль») взагалі не декларував взаємовідносини (не відображено в додатку №5 до декларації по ПДВ та не задекларує взаємовідносини у зв'язку з скасуванням свідоцтва платника ПДВ), остання звітність по ПДВ, ТОВ «Сучасний Стиль» була подана за квітень 2010 року.

За таких обставин, податковий орган стверджує, що оформлення ТОВ «Стіл Хоукс», ПП «Вікс Інтернешенл», ТОВ «Проектно будівельна компанія «Інжбуд», ТОВ «Сучасний стиль» первинних документів щодо реалізації товарів на адресу ТОВ «Енергозберігаючі технології та теплова автоматика «Еста» є таким, що суперечить вказаним нормам Цивільного Кодексу та не можуть бути спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Суд звертає увагу, що вищезазначені висновки приймаються судом як належне обґрунтування заперечень до адміністративного позову, оскільки позивачем не надано суду спростування вищезазначених обставин.

При цьому, суд вважає за доцільне наголосити на тому, що протягом розгляду даної справи представником позивача не було надано суду для огляду кінцеві результати виконання робіт по Договорам, що укладались між ТОВ «Стіл Хоукс», ПП «Вікс Інтернешенл», ТОВ «Проектно будівельна компанія «Інжбуд», ТОВ «Сучасний стиль» до того ж, причини неможливості надати зазначені докази не повідомлено.

Згідно пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до пункту 2.15 та пункту 2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні".

Як встановлено судом, первинні документи контрагентів позивача виписані з порушенням законодавства або ж взагалі відсутні.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 26 вересня 2006 року, правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з частини 1 статті 203, частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

З викладеного вбачається, що в результаті виконання сторонами нікчемного правочину не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість, а відповідно і не виникає підстав для віднесення відповідних коштів до валових витрат.

Також, згідно позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної оглядовому листі від 06 липня 2009 року № 982/13/13-09 та доведеної до адміністративних судів України з метою інформування і врахування під час розгляду справ за участю органів державної податкової служби, - правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього, відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

Таким чином, проаналізувавши наявні матеріали справи та норми зазначеного законодавства, суд вважає правомірними висновки відповідача, викладені в Акті перевірки.

Окрім викладеного, суд зазначає, що неналежним чином оформлена (підписана невідомою особою) податкова накладна не може бути підставою для нарахування податкового кредиту при наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність наданої послуги. Зазначена позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 21 січня 2011 року, а також постанові від 05 березня 2012 року № 21-421а11.

За таких обставин, вірним є висновок податкового органу про порушення позивачем порушення пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпунктів 7.2.1, 7.2.3, 7.2.4 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 та підпункту 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України та обґрунтованим є винесення податкового повідомлення - рішення від 30 січня 2013 року № 0000962220.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології та теплова автоматика «Еста» не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Келеберда