Постанова

від 18.03.2013 по справі 26/143-12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2013 р. Справа№ 26/143-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Дикунської С.Я.

Чорногуза М.Г.

при секретарі: Кравчук О.І.

за участю представників:

від позивача - Борисова І.В.

від відповідача - Висоцький В.Г.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Житлово-будівельного кооперативу № 6 на рішення Господарського суду Київської області від 21.12.2012 року (суддя: Лилак Т.Д.)

за позовом Комунального підприємства "Бучанське управління"

житлово-комунального господарства "Бучанської міської ради"

до Житлово-будівельного кооперативу № 6

про стягнення 97 201, 74 грн.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Бучанське управління житлово-комунального господарства» звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Житлово-будівельного кооперативу №6 про стягнення 97 201, 74 грн., з яких 32 438, 07 грн. основного боргу, 57 805, 34 грн. пені, 4 624, 30 грн. інфляційної складової боргу, 2 334, 03 грн. 3% річних, за неналежне виконання останнім зобов'язань з оплати наданих послуг за договором № 38 від 01.04.2005 року на перевезення твердих побутових відходів ТПВ і рідких стоків (РС).

В подальшому, позивач зменшив вимоги позовної заяви та просив стягнути з відповідача 32 438, 07 грн. основного боргу, 811, 78 грн. пені, 2 334, 03 грн., 3% річних та 4 624, 30 грн. інфляційної складової боргу.

Рішенням господарського суду Київської області від 21.12.2012 року по справі № 26/143-12 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу № 6 на користь Комунального підприємства "Бучанське управління житлово-комунального господарства" Бучанської міської ради 32 438, 07 грн. - основного боргу, 811, 78 грн. - пені, 4 624, 30 грн.- інфляційної складової боргу, 2 334, 03 грн. - 3% річних та 1 609, 50 грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням, Житлово-будівельний кооператив № 6 звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищезазначене рішення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2013 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду 12.03.2013 року.

Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2013 року, в зв'язку з відпусткою судді Алданової С.О., сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді - Дикунська С.Я., Чорногуз М.Г.

В судове засідання 12.03.2013 року з'явився представник позивача. Представник відповідача в зазначене судове засідання не з'явився, хоча про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2013 року, на підставі ст.77 ГПК України, в зв'язку з неявкою представника відповідача, відкладено розгляд справи на 18.03.2013 року.

В судове засідання 18.03.2013 року з'явилися представники позивача та відповідача.

Представник відповідача підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив скасувати оскаржуване рішення.

Представник позивача просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

01 квітня 2005 року між позивачем (підрядчик) та відповідачем (замовник) укладено договір № 38 на перевезення твердих побутових відходів ТПВ i рідких стоків (PC).

Відповідно до п. 3.1 Договору підрядчик зобов'язується вивозити тверді побутові відходи і рідкі стоки в обсязі, обумовленому договором.

Твердження апелянта щодо розірвання Договору з 14.04.2012 року не приймаються колегією суддів до уваги, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 6.1 Договору, останній вступає в силу з моменту підписання, тобто з 01.04.2005 року та діє доки одна зі сторін письмово не заявить про його розірвання.

01 серпня 2011 року між сторонами укладено договір № 1 про розстрочення дебіторської заборгованості по договору про надання послуг на перевезення ТВП № 38 від 01.04.2005 року, за умовами якого сторони погодили, що станом на 01.07.2011 року розмір заборгованості відповідача перед позивачем за спірним договором становить 28 213,54 грн., та погодили графік сплати вказаної заборгованості.

Відповідно до п.п.3.1, 3.2 Договору №1 останній набирає чинності з дати підписання його Сторонами та діє до повної сплати заборгованості ЖБК №6. Всі зміни та доповнення до договору дійсні в тому разі, якщо вони оформленні в письмовій формі, підписанні та скріплені печатками обох сторін.

Пунктом 2.2 Договору №1 передбачено, що в разі невнесення платежів в строки, згідно з графіком та настання строку погашення заборгованості в повному обсязі, КП БУЖКГ може достроково в односторонньому порядку розірвати договір, про що ЖБК №6 повідомляється письмово на протязі десяти банківських днів до дня розірвання.

Встановлено, що 07.08.2012 року позивач звернувся до відповідача з претензією щодо сплати боргу в сумі 35 487,97 грн. та повідомив, що в разі несплати заборгованості у 10-денний термін, з дня отримання попередження, буде звертатися до суду за стягненням останньої.

Згідно з п. 4.1 Договору вартість послуг по вивезенню визначена згідно з тарифами.

З матеріалів справи вбачається, що рішеннями Виконавчого комітету Бучанської міської ради № 227 від 20.05.2008 року та № 425 від 15.11.2011 року встановлено тарифи на вивіз та знешкодження твердих побутових відходів.

Беручи до уваги, що апелянтом не надано доказів ухвалення змін та доповнень до вищезазначеного договору, місцевим господарським судом обґрунтовано визначено період заборгованості до 30.09.2012 року.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доводи апелянта, що сума боргу, визначена позивачем для стягнення є необґрунтованою, оскільки останній здійснює вивіз сміття з загального місця накопичення, а не спеціально відведеного Житлово-будівельному кооперативу № 6, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки сума боргу складається виходячи з актів прийому-передачі виконаних робіт, які підписані головою кооперативу та скріплені печаткою останнього.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 32 438, 07 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача 3 % річних у розмірі 2 334, 03 грн. та інфляційних втрат у розмірі 4 624, 30 грн. колегія суддів визнала їх вірними та обґрунтованими, а тому погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо стягнення останніх.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п. 4.4 Договору, в разі наявності заборгованості, позивач має право нараховувати пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочки після строку платежу.

Перевіривши розрахунок позивача пені, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 811, 78 грн.

Твердження апелянта щодо спливу строків позовної давності не приймається до уваги, оскільки при укладанні договору розстрочення дебіторської заборгованості по Договору про надання послуг та перевезення ТПВ і РС № 38 відповідач, станом на 01.08.2011 року, визнав борг за несплату наданих послуг

За наведених обставин, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що місцевим господарським судом повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, а рішення ухвалено відповідно до норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим, апеляційна скарга Житлово-будівельного кооперативу № 6 не підлягає задоволенню.

Відповідно до вищевикладеного та керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу № 6 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 21.12.2012 року по справі № 26/143-12 - без змін.

Матеріали справи № 26/143-12 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Сітайло Л.Г.

Судді Дикунська С.Я.

Чорногуз М.Г.

Повний текст постанови складено 19.03.2013 року.