Рішення

від 14.03.2013 по справі 908/724/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 2/21/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.13 Справа № 908/724/13-г

Суддя Мойсеєнко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 908/724/13-г

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРА", м. Запоріжжя,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелкон Україна", м. Запоріжжя,

про стягнення 357 069,64 грн. заборгованості за поставлений товар,

за участю представників сторін:

від позивача: Харцизова Т.В. (довіреність б/н від 08.01.2013р.);

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРА", м. Запоріжжя, з позовом про стягнення з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелкон Україна", м. Запоріжжя, 35 7069,64 грн. заборгованості за поставлений товар.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами по справі договору поставки № 10/13 від 03.01.2013р. не виконав своїх зобов'язань по оплаті за поставлений товар, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в розмірі 357 069,64 грн. Просить стягнути з відповідача суму заборгованості за поставлений товар в розмірі 357 069,64 грн.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 3, 6, 11, 207, 208, 530, 638, 639, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 174, 181,193, 216-218, 220, 224, 232, 265 Господарського кодексу України.

Ухвалою господарського суду від 25.02.2013 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 2/21/13 та призначено розгляд справи на 14.03.2013 р.

В судовому засіданні 14.03.2013 р. був присутній лише представник позивача, за його заявою фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги в повному обсязі та надав суду акт звірки взаємних розрахунків, підписаний з відповідачем.

Відповідач в судове засідання 14.03.2013 р. уповноваженого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Ухвала про порушення провадження у справі надсилалась на адресу відповідача, вказану в позовній заяві (вул. Портова, буд. 16-А, м. Запоріжжя, 69006). Дана адреса станом на 14.03.2013 р. значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Як вбачається із витягу з ЄДРПОУ, відповідач на час розгляду спору судом не виключений з цього реєстру.

За таких обставин, враховуючи положення ст. 64 ГПК України, суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, і розгляд справи можливий без присутності представника відповідача.

В судовому засіданні 14.03.2013 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

03.01.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРА" в особі директора Заверико О.А. (далі - постачальник, позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтелкон Україна" в особі директора Слободянюка І.В. (далі - покупець, відповідач по справі) укладено договір поставки № 10/13 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах та в порядку, визначеному діючим договором, будівельні матеріали, які в подальшому іменуються товар.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що товар постачається партіями. Асортимент, кількість, ціна, строки поставки товару визначаються у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною чинного договору.

Відповідно до п. 2.1. - 2.3. договору платежі по діючому договору здійснюються в національній валюті шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Покупець сплачує вартість товару на наступних умовах: 100 % оплата протягом 10 календарних днів з моменту підписання Специфікації до даного договору обома сторонами. Загальна вартість діючого договору визначається як загальна вартість товару, поставленого на підставі чинного договору.

Згідно з п. 3.1 - 3.2. договору постачальник зобов'язується відвантажити, а покупець прийняти товар у строки додатково погоджені сторонами. Товар відвантажується на умовах EXW склад постачальника, якщо інше не буде обумовлено сторонами, згідно Міжнародних правил тлумачення термінів «ІНКОТЕРМС» ( в редакції 2010р.).

Пунктом 4.3. договору передбачено, що право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання сторонами видаткової накладної на товар.

Відповідно до п. 9.1. договору він набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2014р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за діючим договором.

Отже, умови договору є діючими на час розгляду спору судом.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар обумовлений у специфікації № 1 до договору на загальну суму 357 069,63 грн., що підтверджується видатковими накладними:

видаткова накладна № РН-0000078 від 10.01.2013р. на суму 59 536,12 грн.,

видаткова накладна № РН-0000079 від 11.01.2013р. на суму 59 148,02 грн.,

видаткова накладна № РН-0000080 від 12.01.2013р. на суму 59 474,59 грн.,

видаткова накладна № РН-0000081 від 13.01.2013р. на суму 59 673,62 грн.,

видаткова накладна № РН-0000082 від 14.01.2013р. на суму 59 561,53 грн.,

видаткова накладна № РН-0000083 від 15.01.2013р. на суму 59 675,75 грн.

Товар з боку відповідача за видатковими накладними отримав директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелкон Україна" Слободянюк І.В., про що свідчать його підписи на накладних.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до умов п. 2.2 договору покупець сплачує вартість товару на наступних умовах: 100 % оплата протягом 10 календарних днів з моменту підписання Специфікації до даного договору обома сторонами.

Матеріали справи свідчать, що специфікація до договору була підписана сторонами 03.01.2013р.

Отже, згідно умов п. 2.2. договору відповідач повинен був здійснити 100 % оплату товару до 14.01.2013р. включно.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем здійснювалась поставка товару за договором, починаючи з 10.01.2013р., що підтверджується датою першої видаткової накладної, підписаною між сторонами.

Таким чином, позивач здійснив дострокову поставку товару, до отримання 100 % оплати за товар від відповідача.

Строк оплати достроково поставленої продукції договором не встановлено. Однак, загальними нормами Цивільного кодексу України про купівлю продаж товару, зокрема ч. ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Таким чином, оскільки строк оплати достроково поставленого товару договором не встановлений, то відповідач мав сплатити вартість поставленого товару після прийняття товару по кожній видатковій накладній та підписання всіх видаткових накладних, тобто 10.01.2013р, 11.01.2013р., 12.01.2013р., 13.01.2013р., 14.01.2013р., 15.01.2013р.

Вартість поставленого товару відповідач не оплатив.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості або обґрунтованих заперечень проти позову.

Крім того, матеріали справи свідчать, що відповідач визнав наявність суми боргу за поставлений товар в розмірі 357 069,63 грн., що підтверджується наданим позивачем до матеріалів справи актом звірки взаємних розрахунків від 01.03.2013р., підписаним з боку відповідача.

Суд зауважує, що позивачем в позовній заяві була допущена помилка при зазначенні розміру позовних вимог, а саме зазначено суму боргу за поставлений товар в розмірі 357 069,64 грн.

За розрахунком суду сума боргу відповідача за поставлений товар згідно всіх видаткових накладних складає 357 069,63 грн.

Враховуючи викладене, суд визнав законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 357 069,63 грн. основного боргу за поставлений товар.

У стягненні 0,01 грн. суми основного боргу за поставлений товар суд відмовляє.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст. 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелкон Україна" (вул. Портова, буд. 16-А, м. Запоріжжя, 69006; р/р 26005350520900 в ПАТ «УкрСиббанк», код ЄДРПОУ 36042637, МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРА" (вул. Турбінна, буд. 32, кв. 1, м. Запоріжжя, 69015; р/р 26008000272534 в ПАТ «Універсалбанк», МФО 322001, код ЄДРПОУ 19276348) 357 069,63 грн. (триста п'ятдесят сім тисяч шістдесят дев'ять грн. 63 коп.) заборгованості та 7141,40 грн. (сім тисяч сто сорок одна грн. 40 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Суддя Т.В.Мойсеєнко

Повне рішення оформлено і підписано,

згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 19.03.2013 р.