Постанова

від 15.03.2013 по справі 810/776/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

   КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И 15 березня 2013 року           справа № 810/776/13-а Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес"  про накладення арешту на кошти платника, в с т а н о в и в: Державна податкова інспекція у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби (далі – позивач, або ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС) звернулась до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Велес» (далі - відповідач, або ТОВ «Велес») про накладення арешту на кошти платника. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість на загальну суму 361935,87 грн. В добровільному порядку суму податкового боргу відповідач не сплачує. Враховуючи той факт, що за ТОВ «Велес» не зареєстровано права власності на нерухоме та рухоме майно, та з огляду на право податкового органу у відповідності до підпунктів 20.1.16, 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, який має податковий борг, позивач звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом. Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву з проханням розглянути справу в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі. Відповідач в судове засідання не з'явився без поважних причин та без повідомлення ним про причини неприбуття, хоча був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду, а тому, у відповідності до положення частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, справу вирішено за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів. Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Велес» зареєстровано як юридичну особу Вишгородською районною адміністрацією Київської області 20 травня 2004 року, та взято на податковий облік в органах державної податкової служби 07 червня 2004 року. За результатами проведених 27 січня 2011р., 10 лютого 2011р., 03 березня 2011р. та 26 вересня 2011р. службовими особами позивача документальних перевірок подання відповідачем податкової звітності, виявлено факти порушення строків сплати податкових зобов'язань по податку на додану  вартість за вересень-жовтень 2010р., неправильне оформлення останнім податкової звітності з податку на додану вартість, внаслідок чого занижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість за період з 01січня 2007 року по 31 грудня 012р. на загальну суму 530817,00грн., порушення строків подання податкової звітності за січень 20011р., та не подання податкових декларацій за лютий-серпень 2011. Позивач, на підставі актів перевірок податковими повідомленнями-рішеннями за №0000791502/0 та 0000781502/0 від 01 лютого 2011р., №0000362300 від 15 березня 2011р., №0001441502 від 10 березня 2011р., №0005231502 від 28 вересня 2011р. застосував до відповідача штрафні (фінансові) санкції на загальну суму  361953,07 гривень. Загальна сума заборгованості ТОВ «Велес» по податку на додану вартість, з урахуванням залишку несплаченої пені на суму 0,48грн., часткового погашення заборгованості за рахунок переплати на суму 9,32 грн., та сплати заборгованості на суму 8,36грн., становить 361935,87 грн. 28 березня 2011 року першим заступником начальника ДПІ у Вишгородському районі було прийнято рішення №214 про опис майна ТОВ «Велес» у податкову заставу. З матеріалів справи також вбачається, що позивачем вживалися заходи щодо розшуку майна, яке належить відповідачу, для погашення податкової заборгованості, але було встановлено, що будь-якого рухомого або нерухомого майна за відповідачем не зареєстровано. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Згідно пунктів 6.1 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу. Статтею 16 Податкового кодексу України визначені обов'язки платника податків, згідно положень якої платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4). Положеннями статті 36 Податкового кодексу України визначено суть податкового обов'язку, згідно якої податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1).   Згідно положень статті 191 Податкового кодексу України до функцій органів державної податкової служби, зокрема, віднесено: здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом (підпункт 191.1.1 пункту 191.1 статті 191 Податкового кодексу України); здійснення контролю за погашенням податкового боргу з податків та зборів платників податків, у тому числі тих, майно яких перебуває у податковій заставі (підпункт 191.1.5 пункту 191.1 статті 191 Податкового кодексу України); організація роботи та здійснення контролю за застосуванням арешту майна платника податків, що має податковий борг, та/або зупинення видаткових операцій на його рахунках у банку (підпункт 191.1.19 пункту 191.1 статті 191 Податкового кодексу України). Відповідно до підпункту 20.1.17. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу. Пунктом 94.1 статті 94 Податкового кодексу України встановлено, що адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. Відповідно до пунктів 94.3, 94.4, 94.5 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті. Арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. Арешт майна може бути повним або умовним. Згідно пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду. Наведені вище норми законодавства, якими регулюється підстави і порядок накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться у банку, визначають обов'язкові обставини, з якими законодавець пов'язує виникнення права податкового органу на звернення до суду із даними вимогами. Так, на виконання покладених на нього функцій з огляду на положення підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 ПК України податковий орган уповноважений на звернення до суду із вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться у банку за умови наявності у платника податків податкового боргу, узгодженого у встановленому законодавством порядку та відсутності у останнього майна, за рахунок якого такий борг може бути погашений та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу. Враховуючи те, що у відповідача наявний податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 361935,87 грн., відсутнє майно, за рахунок якого може бути погашена заборгованість, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задовольнити. Керуючись статтями  158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд - п о с т а н о в и в: Адміністративний позов задовольнити. Накласти арешт на кошти товариства з обмеженою відповідальністю «Велес» (код ЄДРПОУ 32947271), що знаходяться в установах банків, з метою погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 361935,87 грн. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Суддя                                                                                             Василенко Г.Ю.