Рішення

від 19.03.2013 по справі 914/363/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.13 Справа №914/363/13-г

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЄССА», м.Іллічівськ Одеська область

до відповідача: Приватного підприємства «Галлактон», м. Львів

про стягнення заборгованості в сумі 36 055, 67 грн.

Суддя Яворський Б.І.

при секретарі Романів В.Я.

Представники :

від позивача: Рогатин Ю.Ю. - представник (дов. № б/н від 26.02.2013 р., діє до 26.03.2013 р.);

від відповідача: не з'явився.

На розгляд господарського суду Львівської області Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЄССА» подано позов до Приватного підприємства «Галлактон» про стягнення заборгованості в сумі 36 055,67 грн.

Ухвалою суду від 25.01.2013р. порушено провадження у справі, яку призначено до розгляду на 12.02.2013р. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.

У судовому засіданні 19.03.2013 р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях, просить їх задоволити. Крім того, подав у судовому засіданні 12.02.2013 р. докази часткової оплати відповідачем заборгованості перед позивачем у сумі 10' 000,00 грн., що підтверджено платіжним дорученням №19 від 29.01.2013 р. Таким чином, просив стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 26' 055,67 грн.

У судові засідання 12.02.2013р., 04.03.2013р. та 19.03.2013р. відповідач явки повноважного представника не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвали суду від 25.01.2013р. не виконав, відзиву на позовну заяву не подав, проти позову не заперечив, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача та за відсутності відзиву на позов, в порядку ст.75 ГПК України, за наявними у справі доказами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.

24.09.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЄССА» (постачальник, позивач у справі) та Приватним підприємством «Галлактон» (покупець, відповідач у справі) було укладено договір поставки №000110 (надалі по тексту-договір).

Відповідно до п.1.1 договору постачальник зобов'язується передати у власність покупцю товар в асортименті та кількості, зазначених у відповідних видаткових накладних, що є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язується прийняти такий товар та сплатити постачальнику його вартість в порядку і на умовах, передбачених цим договором.

Згідно п.1.2 договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту його поставки, тобто з моменту підписання сторонами відповідної видаткової накладної.

Ціна товару визначається відповідно до специфікації, яка надається постачальником покупцю в момент узгодження його письмового замовлення на поставку товару, та зазначається у відповідних видаткових накладних (п. 3.1 договору).

Відповідно до п.3.4 договору сплата покупцем постачальнику вартості товару здійснюється не пізніше 21 (двадцяти одного) календарного дня з моменту поставки товару.

На виконання своїх зобов'язань за договором, позивач передав, а відповідач прийняв продукцію, що підтверджується видатковими накладними №ВМДС0001453 від 31.10.2012р. на суму 68' 633,89 грн., та №ВМДС0001687 від 21.11.2012р. на суму 11' 654,14 грн., які підписані сторонами та скріплені їх печатками.

Між сторонами було проведено звірку розрахунків по договору №000110 від 24.09.2012 р. якою встановлено, що станом на 30.11.2012р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 77' 159,85 грн. Про проведення звірки розрахунків складено акт, який підписано сторонами та скріплено їх печатками без жодних застережень.

Після проведення звірки розрахунків відповідачем було проведено оплату заборгованості на суму 15' 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученням №535 від 19.12.2012р. та №5 від 10.01.2013р. Крім того, відповідачем було повернуто позивачу товар на суму 26' 104,18 грн., що підтверджується накладною на повернення товару №С0000079 від 27.12.2012 р. Таким чином, станом на день подання позовної заяви, заборгованість відповідача перед позивачем становить 36' 055,67 грн. (77' 159,85 грн.?15' 000,00 грн.?26' 104,18 грн. = 36' 055,67 грн.)

Під час розгляду справи у суді заборгованість відповідача перед позивачем зменшилась до 26' 055,67 грн., що підтверджується доказами часткової оплати відповідачем заборгованості, зокрема, платіжним дорученням №19 від 29.01.2013р. на суму 10' 000,00 грн.

Доказів погашення всієї суми заборгованості станом на день розгляду справи відповідачем в суд не надано.

При прийнятті рішення суд виходив з того, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У статті 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Перебіг строку виконання відповідачем обов'язку по оплаті поставленого товару за видатковою накладною №ВМДС0001453 від 31.10.2012р. настав 01.11.2012р. та відповідно до п.3.4 договору закінчився 22.11.2012р., а за видатковою накладною №ВМДС0001687 від 21.11.2012р. настав 22.11.2012р. та закінчився 14.12.2012р. Проте, такий обов'язок по оплаті поставленого товару в повному обсязі відповідачем виконаний не був.

Відповідно до ч.2 ст.218 ГК України відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Згідно із ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджено факт поставки позивачем товару, що, зокрема, вбачається з видаткових накладних, підписаних сторонами без жодних застережень, проте факт проведення відповідачем оплати вартості поставлених товарів в повному обсязі підтверджений не був.

Матеріалами справи підтверджено факт часткової оплати відповідачем суми боргу після порушення провадження у справі у розмірі 10' 000,00 грн. Відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. З огляду на зазначене,

суд дійшов висновку про припинення провадження у справі щодо частини основного боргу за зобов'язанням відповідача у сумі 10' 000, 00 грн., та про задоволення решти позовних вимог.

У п.5.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» №7 від 21.02.2013р. зазначено наступне. Статтею 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК). Водночас закриття провадження у справі, про яке йдеться у пункті 5 частини першої цієї статті Закону, є поняттям цивільного і адміністративного судочинства, передбаченим відповідно статтею 205 Цивільного процесуального кодексу України і статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства, які господарським судам у здійсненні судочинства не застосовуються. Таким чином, припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 ГПК, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з ч.3 ст. 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

На підставі викладеного та керуючись ст.193, ч.2 ст.218 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 509, 526, 530, 610, 625, 712 Цивільного кодексу України, та ст.ст. 3, 12, 33, 34, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі щодо стягнення основного боргу у розмірі 10'000,00грн.

2. Позов задоволити частково.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Галлактон» (79070, м. Львів,проспект Червоної Калини, 63, кв. 63, ідентифікаційний код 30337040) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЄССА» (68000, Одеська обл., м. Іллічівськ, с. Бурлача Балка, вул. Центральна, 1-Е, ідентифікаційний код 37305785) 26' 055,67 грн. - основного боргу та 1' 720,50 грн. - сплаченого судового збору.

4. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

В судовому засіданні 19.03.2013р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст складений та підписаний 19.03.2013р.

Суддя Яворський Б.І.