Рішення

від 14.03.2013 по справі 709/1386/2012

РАХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 709/1386/2012

Провадження по справі 2/305/42/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.03.2013 року Рахівський районний суд Закарпатської області

у складі: головуючого - судді Ємчук В.Е.

при секретарі - Орос С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, в обґрунтування якого зазначила, що з відповідачем вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з серпня 1991 року по травень 2010 року. 20 серпня 2010 року розірвання шлюбу було зареєстроване та видане свідоцтво про розірвання шлюбу. Від шлюбу мають трьох неповнолітніх дітей - доньок ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Під час шлюбу було придбане майно, яке в основному одразу було оформлено на кожного з них. Але частина майна була оформлена на ім'я відповідача, в тому числі 18 вересня 2009 року на підставі договору купівлі-продажу на ім'я відповідача була придбана земельна ділянка несільськогосподарського призначення, для індивідуального дачного будівництва, площею 0,0200 га, яка розташована на полонині "Драгобрат" за межами населеного пункту смт. Ясіня Рахівського району Закарпатської області. В подальшому на підставі даного договору на ім'я відповідача був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №9029082. На даний час позивачка з відповідачем проживають окремо. Оскільки земельна ділянка була придбана під час шлюбу - вона є спільною сумісною власністю подружжя і вона має право на 1/2 її частину. На підставі наведеного просила визнати земельну ділянку площею 0,0200 га , яка розташована в Закарпатській області Рахівському районі, смт. Ясіня, полонина "Драгобрат", за межами населеного пункту спільною сумісною власністю подружжя, визнати за нею право власності на 1/2 частину вказаної земельної ділянки та стягнути з відповідача судові витрати.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 присутня не була. Надала заяву, в якій просить розглядати справу в її відсутності, оскільки взяти участь в розгляді справи за її позовом не може за сімейними обставинами. Позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач ОСОБА_2, в порядку судового доручення викликався Ріпкимським районним судом Чернігівської області для допиту та вручення документів. Згідно протоколу судового засідання цього суду від 9 листопада 2012 року на виклики до судового засідання не з'являвся, надіслав заяву з клопотанням надіслати додатки до позовної заяви та про відмову розглядати справу в його відсутності. Після чого, неодноразово, будучи належним чином повідомлений Рахівським районним судом, про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився. Заяви про розгляд справи в його відсутності чи заперечення до суду не надходило. Причина його неявки суду не відома. При цьому, суд не позбавив можливості відповідача взяти особисто участь у судових засіданнях або доручити представництво своїх інтересів третім особам, а тому суд вважає, що процесуальні права відповідача, в тому числі, право на судовий захист особисто або через свого представника, судом не порушено, а сторона ним не скористалася у порядку та формі, передбаченому чинним законодавством. У зв'язку з чим суд розглядає справу у відсутності відповідача.

Ухвалою суду від 20 квітня 2012 року судом по справі було вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на предмет позову - земельну ділянку площею 0,02 га, що розташована на полонині "Драгобрат" за межами населеного пункту смт. Ясіня Рахівського району Закарпатської області, та заборони відповідачу вчиняти розпорядчі дії щодо даної земельної ділянки.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень частини 1 статті 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернути до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом України (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

У відповідності до положень ст.ст.10,11,58,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які брали участь у розгляді справи, а кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, а саме доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до положень частин 1-2 статті 59 ЦПК України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (стаття 212 ЦПК України).

Судом встановлено, що сторони ОСОБА_1 і ОСОБА_2 перебували між собою в зареєстрованому шлюбі з серпня 1991 року по травень 2010 року. Наразі шлюб між ними розірвано, про що свідчить свідоцтво про розірвання шлюбу і про що в Книзі розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №789 від 20 серпня 2010 року.

В період цього шлюбу в сторін народилося троє дітей - дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

За змістом ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ст.69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до ч.1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно договору купівлі-продажу від 18 вересня 2009 року, зареєстрованим в реєстрі за №1-1709 відповідачем ОСОБА_2 придбано земельну ділянку площею 0,0200 га, кадастровий номер якої 2123656200:08:001:0328, розташовану за адресою Закарпатська область, Рахівський район, смт. Ясіня, полонина "Драгобрат", з цільовим призначенням несільськогосподарське призначення, для індивідуального дачного будівництва.

На підставі цього договору відповідачу видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №029082 від 4 листопада 2009 року.

Відповідно до ч.3 ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Дружина вносить свій вклад різними засобами у розвиток сім'ї, а тому законодавець встановлює їхні частки рівними. Відповідач не довів суду, що спірне майно, не є майном подружжя, а тому, майно - земельну ділянку, придбану на підставі договору купівлі-продажу відповідачем в період перебування в зареєстрованому шлюбі, суд відносить до спільного майна подружжя і яке підлягає розподілу в спосіб, який просить позивачка, виділення майна в натурі, шляхом визнання за нею права власності на 1/2 частину спірної земельної ділянки.

З урахуванням задоволення позову з відповідача на підставі ст. 88 ЦПК України підлягають до стягнення судові витрати на користь позивачки, що складаються з 214,60 грн. судового збору.

Крім того, зважаючи, що ухвалою Рахівського районного суду від 20 квітня 2012 року було вжито заходи по забезпеченню позову, на підставі ч.6 ст.154 ЦПК України слід скасувати вжиті, згідно вказаної ухвали, заходи забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 3, 5, 6, 10, 11, 58, 60, 88, 131, 209, 212- 215, 223 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати земельну ділянку площею 0,0200 га, яка розташована в Закарпатській області, Рахівському районі смт. Ясіня, полонина "Драгобрат", за межами населеного пункту, спільною сумісною власністю подружжя.

Визнати за ОСОБА_1, мешканкою АДРЕСА_3, місце реєстрації АДРЕСА_1, право власності на 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,0200 га, кадастровий номер 2123656200:08:001:0328, розташовану на полонині "Драгобрат" за межами населеного пункту смт. Ясіня Рахівського району Закарпатської області.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 214,60 гривень судового збору.

Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 20 квітня 2012 року, скасувати.

Рішення може бути оскаржено у судову палату з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області через Рахівський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Ємчук В.Е.

З оригіналом вірно,

Суддя Рахівського районного суду: Ємчук В.Е.