Постанова

від 28.02.2013 по справі 801/24/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 лютого 2013 р. 12:49 Справа №801/24/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі Головуючого судді Котаревої Г.М., за участю секретаря Бездушної І.В., розглянувши адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Агронасіннясервіс»

до Управління Держкомзему у Сімферопольському районі АР Крим

про визнання протиправною відмови

за участю представників:

позивача - Кошенко Алла Францівна, паспорт НОМЕР_1, довіреність № б.н від 14.12.12;

відповідача - Висовєнь Олена Борисівна паспорт НОМЕР_2, довіреність № 318/10-01-5 від 06.02.13.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Агронасіннясервіс» (далі - позивач, ТОВ НВФ «Агронасіннясервіс») звернулось до Окружного адміністративного АР Крим з адміністративним позовом Управління Держкомзему у Сімферопольському районі АР Крим з вимогами про визнання протиправною відмову відповідача у реєстрації договору оренди земельної ділянки загальною площею 3,7009 га кадастрові номери №0124755300020020055 та №0124755300020020054.

Позов мотивовано протиправною на думку позивача відмову в реєстрації договору оренди, якій відповідає діючому законодавству, а також порушенням відповідачем ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 1 липня 2004 року № 1952-IV.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 28.01.13р. відкрито провадження по адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, заявлених в позові.

Представник позивача пояснив, що договір оренди земельної ділянки було укладено між позивачем та Гвардійською селищною радою 14.02.2011 відповідно до Рішення вказаної ради від 17.12.2010 про внесення змін до пункту 1,2,3 рішення від 24.06.2009, згідно з якими селищна рада вирішила поновити позивачу оренду земельної ділянки для ведення товарного сільгоспвиробництва, відповідно до договору оренди від 22.12.2004 №1/41. Позивач вважає, оскільки вказаний рішення селищної радою було прийнято саме про поновлення права оренди земельною ділянкою у відповідача не було підстав для відмови в реєстрації договору оренди.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав зазначених в письмових запереченнях від 08.02.2013 за вих. № 333/10-02-3 (а.с.48), відповідно до яких зазначив, що договір оренди було укладено вже після закінчення строку дії договору та після закінчення строку, в якій відповідно до рішення від 24.06.2009 Гвардійської селищної ради, позивач повинен був укласти новий договір оренди.

На думку відповідача, враховуючи приписи Закону України «Про державний бюджет України та про внесення змін до деяких законодавчих актів України про сприяння будівництву» від 16.09.2008 р. № 509-VI, вказані обставини позбавляють позивача права оренди земельної ділянки, та необхідність передачі спірної земельної ділянки в оренду шляхом проведення земельних торгів.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Агронасіннясервіс» є юридичною особою, зареєстроване 16.05.2000, ідентифікаційний номер 30974806 (а.с.25).

Відповідачем листом від 31.10.2012 № 5259/10-02-5 відмовлено в реєстрації договору оренди земельної ділянки від 14.02.2011, укладеного між позивачем та Гвардійською селищною радою, розташованої в м. Красна Зорька, площею 3,7009га.(а.с.27).

Не погодившись з відмовою позивач звернувся до суду.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з Указом Президента України від 8 квітня 2011 року N 445/2011 установлено, що Державне агентство земельних ресурсів України є правонаступником Державного комітету України із земельних ресурсів, у тому числі за укладеними міжнародними договорами України, стороною в яких є Державний комітет України із земельних ресурсів.

Відповідно до Положення про Державне агентство земельних ресурсів України затвердженого Указом Президента України від 8 квітня 2011 року N 445/2011 Державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство України) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.

Держземагентство України відповідно до покладених на нього завдань бере участь у розробленні та виконанні державних, галузевих, регіональних та місцевих програм з питань регулювання земельних відносин, раціонального використання земель, їх відтворення та охорони, встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища, у проведенні моніторингу земель, територіальному плануванні, впровадженні географічних інформаційних систем, здійсненні топографо-геодезичної і картографічної діяльності.

Держземагентство України здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, а також через міськрайонні, міжміські, міжрайонні територіальні органи.

Відповідно до Указу Президента України від 9 грудня 2010 року № 1085/2010 Державна агенція земельних ресурсів була утворена шляхом реорганізації Державного комітету України з земельних ресурсів. Відповідно до п. 5 вказаного Указу встановлено, що міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, що утворюються шляхом реорганізації інших центральних органів виконавчої влади, є правонаступниками органів, які реорганізуються.

Центральні органи виконавчої влади, на які цим Указом покладені функції з реалізації державної політики у відповідній сфері, виконують повноваження у визначених сферах компетенції відповідних органів, що ліквідуються згідно з цим Указом.

Управління державного комітету по земельних ресурсах в Сімферопольському районі АР Крим входить до єдиної системи державних органів земельних ресурсів, а тому у відносинах з фізичними та юридичними особами виступає як суб'єкт владних повноважень.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Між позивачем та Гвардійською селищною радою 23.09.2004 було укладено договір оренди земельної ділянки, що розташований в районі с. Красна Зорька, площею 3,7009га(а.с.89), якій був зареєстрований в Кримській регіональній філії ДП «Центр Державного земельного кадастру» при Держкомземі України, про що в Державному реєстрі земель було зроблено запис № 1/41 від 22.12.2004.

В Книзі записів про реєстрацію договорів оренди земельної ділянки було внесено відомості про реєстрацію вказаного договору, а земельна ділянка зареєстрована під двома кадастровими номерами №№ 0124755300020020055 0124755300020020054.

Строк дії вказаного договору було встановлено до 17.09.2009 року.

Рішенням 25-ї сесії 5-го скликання Гвардійської селищної ради від 24.06.2009(а.с.65) було вирішено продовжити строк дії договору оренди строком на 5 років для ведення товарного сільгоспвиробництва та встановлено розмір орендної плати.

Крім того, пунктом 4.1. позивача було зобов'язано укласти договір оренди з селищною радою протягом 3-х місяців.

Рішенням від 17.12.2010 селищної ради (а.с.64) було внесено зміни до Рішення від 24.06.2009, відповідно до яких визначено:

- Поновити оренду земельної ділянки строком на 5 років.

Крім того, відповідно до п.5.1. рішення позивача було зобов'язано укласти договір оренди протягом місяця з дня винесення рішення.

14.02.2011 між позивачем та Гвардійською селищною радою було укладено договорів оренди земельної ділянки, відповідно до якого земельна ділянка загальною площею 3,7009 га складається з двох земельних ділянок площею 0,3633 га та 3,3376 га відповідно (кадастрові номери №№ 0124755300020020055 0124755300020020054).

Відповідно до витягу з Державного земельного реєстру вказані земельні ділянки зареєстровані.

Документація щодо реєстрації договору оренди земельної ділянки була подана до відповідача 05.11.2012, що підтверджується матеріалами справи (а.с.28).

Згідно листа Управління Держкомзему в Сімферопольському районі від 31.10.2012 за вих. №5259/10-02-5 (а.с.27) відповідач повідомив позивача про неможливість проведення державної реєстрації у зв'язку з тим, що позивачем було не виконано вимоги рішення від 24.06.2009 в частині укладення договору оренди в 3-місячний термін, а рішення віл 17.12.2010 було прийнято після закінчення строку дії договору оренди.

Таким чином судом встановлено, що відповідачем було відмовлено позивачу у державній реєстрації договору оренди земельної ділянки.

Суд зазначає, що посилання позивача в якості підстав для визнання протиправною відмову в реєстрації договору оренди земельної ділянки на норми Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 1 липня 2004 року № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV), є помилковими, оскільки відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 11 лютого 2010 року № 1878-VI, яким Закон № 1952-IV було викладено в новій редакції, державна реєстрація речових прав, в тому числі й права оренди земельної ділянки, розпочати тільки 01.01.2013 року.

До 01.01.2013 порядок реєстрації прав оренди земельних ділянок визначався Земельним Кодексом, Законом України «Про оренду землі» від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 116 Земельного Кодексу України (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин - укладення договору оренди) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Повноваження в даній частині розмежовані п.12 розділу X Земельного Кодексу України (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин - укладення договору оренди), в якому вказано, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 124 Земельного Кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 134 Земельного Кодексу (в редакції, яка діяла на час укладання договору оренди від 14.02.11) встановлені випадки передачі в оренду земельних ділянок без проведення земельних торгів, зокрема, у разі поновлення договорів оренди землі.

Позивач вважає, що внаслідок поновлення дії договору оренди землі він мав право укласти договір оренди без проведення земельних аукціонів.

Згідно ч. 2 ст. 16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Відповідно до ст. 20 Закону укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Стаття 33 Закону визначає, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.

У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

На думку суду вказана норма не є тотожною з позицією відповідача, що у разі пропуску місячного терміну на продовження договору оренди, питання оренди цієї земельної ділянки повинні вирішуватись в загальному порядку.

Не містить Закон й обмеження щодо прийняття рішень про продовження строку дії договору оренди до його закінчення.

Крім того, судом встановлено, що Рішенням Гвардійської селищної ради від 17.12.2010 було тільки внесено зміни до рішення від 24.06.2009 року, отже рішення про продовження (поновлення) дії договору оренди земельної ділянки селищна рада прийняла саме 24.06.2009 року, тобто до закінчення строку дії договору оренди.

Таким чином, на думку суду, що рішення про продовження (поновлення) строку дії договору оренди земельної ділянки Гвардійською селищною радою було прийнято відповідно до вимог Закону України «Про оренду землі».

Як вбачається з матеріалів справи 03.09.2009 року було затверджено технічне завдання на розробку технічної документації з відновлення меж земельної ділянки у зв'язку з продовженням договору оренди (а.с.99).

03.09.2009 Підприємством «Геофонд» та ТОВ «НПФ «Агронасіннясервіс» було складено акт приймання-передачі межових знаків.

03.09.2009 було складено та підписано, в тому числі посадовою особою відповідача акт відновлення та погодження меж земельної ділянки для ведення товарного сільгоспвиробництва (а.с.102,103).

Крім того, було оформлено інші документи технічної документації, копії яких долучено до матеріалів справи.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку технічна документація земельну ділянку, стосовно якої позивачем було укладено договір оренди з Гвардійською селищною радою була затверджена 03.09.2009.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем було вжито заходів з метою укладання продовженого договору оренди.

Більш того, судом встановлено, що 24.07.2009 між позивачем та Гвардійською селищною радою було укладено та підписано додаткову угоду до договору оренди змеленої ділянки від 22.12.2004.

Під час судового засідання встановлено, що позивачем не припинялось фактичне користування земельною ділянкою, про що свідчить також документи щодо сплати орендної плати за земельну ділянку до місцевого бюджету.

Крім того, відповідачем в порядку ст. 71 КАС України не доведено факту скасування рішень Гвардійської селищної ради від 24.06.2009 та від 17.12.2010, отже вони є діючими.

Договір оренди земельної ділянки укладено 14.02.2011 саме на підставі вказаних рішень.

За таких обставин суд дійшов висновку, що доводи відповідача щодо необхідності укладання договору оренди спірної земельної ділянки шляхом проведення аукціону, як підстава для відмови в реєстрації договору оренди є необґрунтованими та такими, що спростовані матеріалами справи.

Нам час розгляду відповідачем питання про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки реєстрація договорів оренди землі здійснювалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі» від 9 вересня 2009 р. № 1021.

Вказана постанова також не містила таких підстав про відмову в державній реєстрації договорів оренди.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи майновий характер спору,суд вважає за можливим стягнути на користь позивача з Державного бюджету України 34,20грн. судових витрат, сплата яких підтверджена відповідними квитанціями.

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Таким чином, стягнення судових витрат, відповідно до рішення суду, не на користь суб'єкта владних повноважень, здійснюється з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень-відповідача.

В судовому засіданні 28.02.13р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст. 160 КАС України повний текст постанови складено та підписано 05.03.13р.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправною відмову відповідача у реєстрації договору оренди земельної ділянки, укладеного 14.02.2011 між позивачем та Гвардійською селищною радою загальною площею 3,7009 га. яка складається з двох земельних ділянок площею 0,3633 га та 3,3376 га відповідно (кадастрові номери №0124755300020020055 та №0124755300020020054).

3. Стягнути з Державного бюджету за рахунок коштів на утримання Управління Держкомзему у Сімферопольському районі АР Крим(, ідентифікаційний номер 22317855, вул. Павленко, 1, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 97560) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Агронасіннясервіс» (ідентифікаційний номер 30974806, вул. Воровського, 65, кв.8, м. Сімферополь, АР Крим, 95007) 34,20 грн. витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.

У разі неподання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі проголошення відповідно до ст. 160 КАС України вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні , або, у разі проголошення постанови у відсутності особи, яка бере участь у справі - з дня отримання нею копії постанови).

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Котарева Г.М.