Постанова

від 18.03.2013 по справі 811/553/13-а

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2013 року Справа № 811/553/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби до фірми „Віктор Л" у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з фірми „Віктор Л" у формі ТОВ кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу у розмірі 821,83 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем, в порушення вимог податкового законодавства, не сплачено узгоджені суми податкових зобов'язань зі сплати земельного податку в розмірі 821,83 грн..

В судове засідання представник позивача не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі. (а.с.33)

Судом, на адресу, зазначену у свідоцтві про державну реєстрацію відповідача, рекомендованими листами із зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення, неодноразово направлялись повістки про виклик до суду відповідача, одна з яких отримана уповноваженою особою відповідача, інша повернута поштовим відділенням на адресу суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання". (а.с.27, 32)

Відповідно до ч.ч.8, 11 ст.35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Таким чином, відповідач вважається повідомленим належним чином.

Враховуючи те, що представник позивача в судове засідання не з'явився, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності, а також неявку представника відповідача в судове засідання, який про розгляд справи був повідомлений належним чином, суд вважає можливим здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши письмові докази, оцінивши повідомлені позивачем обставини, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Фірма „Віктор Л" у формі ТОВ зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 12.12.1995р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (а.с.6) та перебуває на обліку в Кіровоградській ОДПІ Кіровоградської області ДПС як платник податків.

Судом встановлено, що фірмою „Віктор Л" у формі ТОВ подано до податкового органу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності №360 від 19.01.2012р., згідно якої відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання за жовтень - грудень 2012 року в сумі 851,93 грн. З урахуванням того, що відповідачем частково погашено суму податкового зобов'язання з плати за землю у розмірі 30,10 грн., сума непогашеного податкового зобов'язання відповідача з даного податку 821,83 грн..

Порядок сплати плати за землю регулюється розділом ХІІІ Податкового кодексу.

Відповідно до ст.269 Податкового кодексу платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Податковий період, порядок обчислення плати за землю, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Відповідно до п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, а тому податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, є узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Таким чином, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником у податковій декларації з плати за землю №360 від 19.01.2012р. в сумі 821,83 грн. , є узгодженим та повинно бути сплачено у встановлений законом строк.

Податковим органом сформовані податкові вимоги: перша податкова вимога №1/504 від 27.03.2009р.; друга податкова вимога №2/728 від 14.05.2009р. (а.с.10-11) Дані податкові вимоги не відкликані, не скасовані.

У встановлений законом строк підприємство не сплатило податковий борг. Таким чином, сума податкового боргу із земельного податку відповідача 821,83 грн., про що свідчить зворотній бік облікової картки платника. (а.с.13-19)

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. При цьому, стаття 67 Конституції України встановлює, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності до п.36.1 ст.36 Податкового кодексу України визначено обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з п.41.5 ст.41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Відповідно до пп.14.1.137. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Підпунктом 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надано право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Пунктами 95.1, 95.2, 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

На підставі аналізу встановлених обставин і правовідносин, що їм відповідають, а також враховуючи, що відповідачем не надано доказів сплати заборгованості в сумі 821,83 грн. , суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають обставинам та матеріалам справи, підтверджені належними та допустимими доказами, та підлягають задоволенню.

Згідно з ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи викладене, судові витрати підлягають компенсації за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167, 256 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків фірми „Віктор Л" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ: 23686448) на користь Державного бюджету України, в особі Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби, у банках, обслуговуючих фірму „Віктор Л" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ: 23686448) на суму податкового боргу у розмірі 821 (вісімсот двадцять одна) грн. 83 коп..

Судові витрати компенсувати за рахунок Державного бюджету України.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Т.М. Кармазина