ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2013 р. Справа № 804/2912/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бондар М.В.,
при секретарі Салюк Л.Ю.,
за участю:
представника позивача Курпай Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовною заявою Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до Приватного підприємства «Граніт-Торг» про накладення арешту на кошти та інші цінності на рахунках платника податків, -
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі, позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Граніт-Торг» (далі - ПП «Граніт-Торг», відповідач), в якому просить надати дозвіл щодо накладення арешту на кошти та інші цінності ПП «Граніт-Торг», що знаходяться у банку, обслуговуючого вказаного платника податків.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідач має податковий борг на загальну суму 18 659,34 грн. Відповідачу було надіслано податкову вимогу № 344 від 02.04.2012 року на суму 15 283,39 грн. Позивачем було прийнято рішення № 73 від 02.04.2012 року про опис майна ПП «Граніт-Торг» у податкову заставу. З метою встановлення майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу позивачем було направлено запити до КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», УДАІ УМВС у Дніпропетровській області, територіального управління Держгірпромнагляду України по Дніпропетровській області та Управління Держкомзему у м. Дніпропетровску. В ході проведених заходів встановлено відсутність майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. На адресу відповідача направлено повістку про виклик в судове засідання, призначене на 19.03.2013 року, проте конверт повернувся до суду з відміткою поштового відділення про повернення «за зазначеною адресою не знаходиться». Згідно до ч. 11 ст.35 КАС України відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. На підставі ч. 4 ст. 128 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача.
Дослідивши письмові докази по справі, проаналізувавши чинне законодавство, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ПП «Граніт-Торг» (ідентифікаційний код 35984599) зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 11.06.2008 та як платник податків перебуває на обліку в ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач має податковий борг на загальну суму 18 659,34 грн., що підтверджується довідкою про стан розрахунків з бюджетом станом на 31.01.2013 року.
На підставі п.п.20.1.17 п.20.1 ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Відповідно до п.94.1 ст.94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Згідно п.п.94.6.2 п.94.6 ст.94 ПК України та п. 7.1 розділу VІІ Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 року № 1398 арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.
Арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту, який застосовуються виключно на підставі рішення суду (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу). Разом з тим, підстави його застосування, що визначені п. 94.2. ст. 94 ПК України, є загальними як для керівника податкового органу так і для суду.
Пунктом 94.2. ст. 94 ПК України передбачено, що адміністративний арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні свідоцтва про державну реєстрацію суб'єктів господарювання, дозволи (ліцензії) на її здійснення, торгові патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових операцій; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу, та/або акта опису (виділення) майна для його продажу.
Адміністративний арешт не є виключним та єдиним способом погашення податкового боргу. Наявність у відповідача податкового боргу не є безумовною підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку. За умови відсутності майна, за рахунок якого можливо погашення податкового боргу, положення п.п. 20.1.17. п. 20.1. ст. 20 ПК України надає право податковому органу звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти платника податків. Проте, реалізація цього права можлива лише за умови дотримання підстав, встановлених п. 94.2. ст. 94 ПК України.
Досліджені в судовому засіданні докази не підтвердили наявність обставин, передбачених п.94.2 ст.94 ПК України, достатніх для застосування до відповідача адміністративного арешту коштів на рахунках.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про відсутність законодавчо обґрунтованих підстав для задоволення позову та застосування арешту коштів та інших цінностей на розрахункових рахунках платника податків ПП «Граніт-Торг».
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Постанова в повному обсязі виготовлена 19 березня 2013 року.
Суддя М.В. Бондар
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.03.2013 |
Оприлюднено | 21.03.2013 |
Номер документу | 30048941 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Бондар Марина Володимирівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Бондар Марина Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні