Постанова

від 04.03.2013 по справі 805/731/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2013 р. Справа №805/731/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год. 10 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Зінченка О.В.,

при секретарі судового засідання Ковиліній А.А.,

з участю представників:

позивача - Килимника В.М.,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Приватного підприємства «Базальт-плюс» про стягнення грошових коштів з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток в сумі 354,55 грн. та податку на додану вартість в сумі 826,39 грн.,-

в с т а н о в и в :

У січні 2012 року Добропільська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Приватного підприємства «Базальт-плюс» про стягнення грошових коштів з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу в загальному розмірі 580,94 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що за відповідачем обліковується податковий борг у загальному розмірі 580,94 грн., який виник внаслідок несплати податкових зобов'язань, задекларованих відповідачем в деклараціях з податку на прибуток № 5108 від 27 квітня 2012 року, № 10637 від 08 серпня 2012 року, податкового зобов'язання визначеного податковим повідомленням-рішенням № 0001011540, а також внаслідок несплати нарахованої пені з податку на прибуток та податку на додану вартість. Посилаючись на вимоги пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України позивач просив суд стягнути грошові кошти з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу в сумі 580,94 грн.

Представник позивача у судовому засіданні до початку розгляду справи надав заяву про збільшення позовних вимог, згідно якої просив стягнути грошові кошти з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу в сумі 1 180,94 грн. В обґрунтування даної заяви представник вказав, що у відповідача збільшився податковий борг на 600,00 грн. внаслідок несплати визначеного податковим органом податкового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням рішенням № 0000341520/0 від 26 грудня 2012 року. Просив задовольнити позовні вимоги, з урахуванням поданої заяви, у повному обсязі.

Частиною 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі -КАС України) передбачено, що у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Оскільки ухвала про відкриття провадження у справі та судові повістки направлялися відповідачу рекомендованим листом за адресою його реєстрації, а саме: 85000, Донецька область, м. Добропілля, мкр. Молодіжний, буд. 3, кв. 65, але були повернуті на адресу суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання», суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи.

За таких обставин відповідач вважається таким, що повідомлений про місце та час судового розгляду справи належним чином.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу визначені законодавством України.

Відповідач, Приватне підприємство «Базальт-плюс» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Добропільської міської ради Донецької області 23 лютого 2006 року, ідентифікаційний код 34093040, що підтверджено копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (арк. справи 14), перебуває на податковому обліку в Добпропільській об'єднаній державній податковій інспекції Донецької області Державної податкової служби з 23 лютого 2006 року № 729, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 23 лютого 2006 року № 57 (арк. справи 15).

Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 54 зазначеного Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно пункту 57.1 статті 57 Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період у встановлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Порядок та строки сплати податкових зобов'язань з податку на прибуток визначені розділом 3 Податкового кодексу України.

Пунктом 152.9 статті 152 Податкового кодексу України визначено що для цілей цього розділу використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Звітний податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами адміністративної справи відповідачем надані до податкової інспекції декларації з податку на прибуток за звітні податкові періоди № 5108 від 27 квітня 2012 року, № 10637 від 08 серпня 2012 року, у рядках 16 яких відповідач визначив до сплати податок в сумах: 11,00 грн., 44,00 грн. відповідно (арк. справи 41-44). Кінцевим строком сплати зазначених зобов'язань були 20 травня 2012 року та 19 серпня 2012 року відповідно.

Станом на день судового розгляду відповідачем податкові зобов'язання з податку на прибуток визначені у вищевказаних податкових деклараціях у загальному розмірі 55,00 грн. не сплачені, що підтверджується відомостями зворотного боку облікової картки платника податку (арк. справи 57-59).

У відповідності з пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючи органи, розраховується контролюючим органом, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Позивачем за наслідками проведених перевірок прийняті податкові повідомлення - рішення: № 0001011540 від 21 вересня 2012 року про збільшення про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 123,18 грн. та № 0000341520/0 від 26 грудня 2012 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 600,00 грн. (арк. справи 9, 32).

Зазначені податкові повідомлення-рішення направлялися відповідачу рекомендованими листами з повідомленнями про вручення, однак повернуті на адресу податкової інспекції поштовою службою із зазначенням причин не вручення - «за закінченням терміну зберігання» (арк. справи 10, 31).

Таким чином, станом на день судового розгляду строки сплати зобов'язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями № 0001011540 та № 0000341520/0 сплили.

Згідно даних облікових карток з податку на додану вартість та з податку на прибуток відповідачем податкові зобов'язання визначені означеними вище податковими повідомленнями-рішеннями не сплачені (арк. справи 45-59).

Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України пеня нараховується після закінчення встановлених строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу.

Нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання.

Відповідно до зворотного боку облікової картки платника податків за відповідачем через несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість обліковується пеня у розмірі 226,39 грн., з податку на прибуток - 176,37 грн. (арк. справи 45-59).

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

06 червня 2011 року податковою інспекцією сформована податкова вимога № 17, яка отримана уповноваженою особою відповідача 22 червня 2011 року, про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштових відправлень (арк. справи 11).

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними визначений статтею 60 Податкового кодексу України.

При цьому, зазначеною статтею Кодексу визначено, що якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Як вбачається із матеріалів справи, Приватне підприємство «Базальт-плюс» починаючи з 06 червня 2011 року (дата формування податкової вимоги) по 04 березня 2013 року безперервно мало податковий борг, у зв'язку з цим податкова вимога № 17 від 06 червня 2011 року є чинною.

Відповідачем зазначене не спростовано, документальних обґрунтувань в підтвердження того, що наведена податкова вимога вважається відкликаною не надано.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначеної позивачем суми податкового боргу відповідача з податку на додану вартість і з податку на прибуток та наявність підстав для стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку.

Відповідно до статті 67 Конституції України та статті 16 Податкового кодексу України, підприємство зобов'язано своєчасно та у повному обсязі сплачувати до бюджетів належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів), однак вказані зобов'язання відповідач не виконав.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено наявність у відповідача відкритих банківських рахунків, з яких податкова інспекція може стягнути кошти в рахунок погашення наявного податкового боргу.

Враховуючи вищезазначене, адміністративний позов Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Приватного підприємства «Базальт-плюс» про стягнення грошових коштів з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток в сумі 354,55 грн. та з податку на додану вартість в сумі 826,39 грн. є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 183-3, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Приватного підприємства «Базальт-плюс» про стягнення грошових коштів з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток в сумі 354,55 грн. та з податку на додану вартість в сумі 826,39 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків Приватного підприємства «Базальт-плюс» (код ЄДРПОУ 34093040, адреса: 85000, Донецька область, м. Добропілля, мікрорайон «Молодіжний», будинок 3, квартира 65), відкритих у банківських установах, кошти в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток в сумі 354,55 грн. (триста п'ятдесят чотири грн. 55 коп.) та з податку на додану вартість в сумі 826,39 грн. (вісімсот двадцять шість грн. 39 коп.)

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 04 березня 2013 року.

Постанова у повному обсязі складена 07 березня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.