Ухвала

від 14.03.2013 по справі 904/683/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

14.03.13р. Справа № 904/683/13-г

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Калиниченко Л.М.

при секретарі судового засідання Бєлан С.І.

за участю представників сторін:

від кредитора - Гребенюк О.П., дов. № 1138/9/10-030 від 23.01.13р., ДПІ

від боржника - не з'явився

розглянувши справу

за заявою Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Юм-Фарма", 49000, м.Дніпропетровськ, Кіровський район, пр.Кірова, буд.46, (ЄДРПОУ 33338466)

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

25.01.13р. господарський суд Дніпропетровської області порушив провадження у справі № 904/683/13-г про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Юм-Фарма", 49000, м.Дніпропетровськ, Кіровський район, пр.Кірова, буд.46, (ЄДРПОУ 33338466).

Дослідивши матеріали справи, вислухавши у судовому засіданні представника кредитора, суд встановив наступне.

Частиною 1 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України - місцезнаходження юридичної особи є фактично місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльності юридичної особи та здійснюється управління та облік.

Згідно зі ст.1 Закону України від 15.05.2003 року № 755-1V "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" місцезнаходження юридичної особи це -адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Тобто, враховуючи вимоги ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в якості підстави ініціювання справи про банкрутство боржника, за заявою будь-кого з суб'єктів підприємницької діяльності, може бути доведений належними доказами факт відсутності за місцезнаходженням.

Частинами 1, 2 ст.17 цього ж Закону передбачено, що відомості про юридичну особу включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами держреєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно закону; при цьому до Єдиного державного реєстру вносяться, зокрема, відомості щодо місцезнаходження, відомості про органи управління юридичної особи та такі відомості вважаються достовірними згідно з ч.1 ст.18 ЗУ від 15.05.2003р. № 755, № 755-1V (в редакції, що діяла на час прийняття оскаржуваної постанови) та можуть бути використані у справі з 3-ю особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Пунктом 105 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18.12.2009 року "Про судову практику в справах про банкрутство" передбачено, що згідно зі статтею 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи (частина друга), а також про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (частина п'ята). Згідно з частиною першою статті 18 цього Закону відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. А в статті 20 вказаного Закону визначено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру та довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується. Тому відповідно до вимог статті 34 Господарського процесуального кодексу України допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є зазначені витяг чи довідка.

Відповідно до ч.2 ст.4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 2 ст.36 Господарського процесуального кодексу України регламентовано, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

14.03.13р. кредитор надав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 07.02.13р., з якого вбачається, що місцезнаходження боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Юм-Фарма" - 49000, Дніпропетровська область, м.Дніпропетровськ, Кіровський район, пр.Кірова, буд.46, (ЄДРПОУ 33338466), статус відомостей про юридичну особу не підтверджено.

Будь - які інші докази підтверджуючі факт відсутності боржника за місцезнаходженням відсутні в матеріалах справи, не надавались жодного із сторін в ході розгляду справи.

Таким чином, факт відсутності боржника за місцезнаходженням не підтверджено належними доказами.

Згідно ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 4-1, 32-34, п.1-1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Припинити провадження у справі № 904/683/13-г про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Юм-Фарма", 49000, м.Дніпропетровськ, Кіровський район, пр.Кірова, буд.46, (ЄДРПОУ 33338466)

Суддя Л.М. Калиниченко