Рішення

від 12.03.2013 по справі 910/2943/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №910/2943/13 12.03.13

За позовом Приватного підприємства «Торговий дім «Поляков»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоскло Сервіс»

про стягнення 3 948,58 грн., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Іванченко І.М. (представник за довіреністю № 340 від 27.08.2012р.);

від відповідача: Літовкін О.Г. (директор).

Обставини справи:

Приватне підприємство «Торговий дім «Поляков» (надалі - позивач) звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоскло сервіс» (надалі - відповідач) заборгованості за Договором поставки №1569 від 27.01.2010р. на суму 3 948,58 грн., з яких 3 550,96 грн. сума основного боргу, 213,96 грн. 17% річних та 183,66 грн. сума пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за договором виконав не належним чином, вартість поставленого товару не оплатив у строки визначені договором.

Відповідач подав до суду письмові пояснення з доказами оплати суми основного боргу, проти стягнення з нього пені та 17% річних у судовому засіданні заперечував.

Ухвалою від 18.02.2013р. в справі було порушено провадження, справі присвоєно № 910/2943/13 та призначено судове засідання на 12.03.2013р.,

В судовому засіданні 12 березня 2013 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27 січня 2010 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) було укладено договір поставки №1569 (надалі - Договір), відповідно до умов якого, позивач зобов'язувався передати у власність відповідача продукти харчування та інші товари (товар - за договором), а відповідач зобов'язувався прийняти і оплатити його на умовах даного договору відповідно до виписаних накладних (п. 1.1. Договору).

Позивач відповідно до видаткових накладних № КК-0579211 від 25.09.2012р., № КК-0572777 від 18.09.2012р., № КК-0572865 від 18.09.2012р., № КК-0578664 від 25.09.2012р., керуючись умовами Договору, поставив відповідачу товар на загальну суму 3 550,96 грн. Товар був прийнятий відповідачем, що підтверджено підписами його представника в видаткових накладних (належним чином засвідчені копії видаткових накладних містяться в матеріалах справи).

Згідно з п. 4.2. договору покупець здійснює розрахунки за отриману кожну поставку товару, окремо, шляхом перерахування 100% вартості отриманого товару на поточний рахунок постачальника, на протязі 7 (семи) календарних днів з моменту отримання товару, або шляхом внесення 100% вартості отриманого товару готівкою в касу постачальника, на протязі 7 (семи) календарних днів з моменту отримання товару.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до частини 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем надано до матеріалів справи платіжні доручення № 253 від 03.12.2012р. на суму 239,40 грн., № 275 від 28.02.2013р. на суму 442,56 грн., № 278 від 05.03.2013р. на суму 1 165,20 грн., № 279 від 05.03.2013р. на суму 703,80 грн., № 280 від 05.03.2013р. на суму 1 000,00 грн., з яких вбачається, що відповідачем повністю сплачено суму основного боргу в розмірі 3 550,96 грн.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що провадження в справі №910/2943/13 по стягненню з відповідача на користь позивача суми основного боргу в розмірі 3 550,96 грн. підлягає припиненню.

Відповідач свої зобов'язання за договором щодо оплати вартості отриманого товару виконав, однак, з порушенням передбаченого Договором строку.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п. 5.2. договору при порушенні покупцем п. 4.2. договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочки платежу до дня фактичного розрахунку відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 року, крім цього збитки від інфляції та 17 % річних від суми боргу за весь час прострочення.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст.1). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3).

Дослідивши наданий позивачем розрахунок пені та 17 % річних за видатковою накладною № КК-0572865 від 18.09.2012р., судом визнано його необґрунтованим, оскільки в матеріалах справи міститься платіжне доручення №253 від 03.12.2012р. про часткову сплату суми боргу в розмірі 239,40 грн. Зважаючи на вказані обставини сума пені та 17% річних за видатковою накладною №КК-0572865 від 18.09.2012р. розраховуються судом за наступними формулами:

- за видатковою накладною № КК-0572865 від 18.09.2012р. сума пені складає 34,63 грн. = 1 239,40 грн. (сума заборгованості) х 15% (подвійна облікова ставка НБУ) / 365(кількість днів у році) х 68 (кількість днів прострочки з 26.09.2012р. по 02.12.2012р.);

- за видатковою накладною № КК-0572865 від 18.09.2012р. сума пені складає 26,71 грн. = 1 000,00 грн. (сума боргу з урахуванням часткової сплати у розмірі 239,40 грн.) х 15% (подвійна облікова ставка НБУ) / 365(кількість днів у році) х 65 (кількість днів прострочки з 04.12.2012р. по 06.02.2013р.);

- за видатковою накладною № КК-0572865 від 18.09.2012р. сума 17% річних складає 39,25 грн. = 1 239,40 грн. (сума заборгованості) х 17% / 365(кількість днів у році) х 68 (кількість днів прострочки з 26.09.2012р. по 02.12.2012р.);

- за видатковою накладною № КК-0572865 від 18.09.2012р. сума пені складає 30,27грн. = 1 000,00 грн. (сума боргу з урахуванням часткової сплати у розмірі 239,40 грн.) х 17% / 365(кількість днів у році) х 65 (кількість днів прострочки з 04.12.2012р. по 06.02.2013р.).

Таким чином сума пені за видатковою накладною № КК-0572865 від 18.09.2012р. складає 34,63 грн. + 26,71 грн. = 61,34 грн., а сума 17% річних - 39,25 грн. + 30,27 грн. = 69,52 грн.

Перевіривши наведений позивачем розрахунок по нарахуванню 17% річних, судом визнано його необґрунтованим, оскільки нарахування позивачем здійснено з допущенням арифметичних помилок. А тому, за розрахунками суду, сума 17% річних складає: за видатковою накладною №КК-0579211 від 25.09.2012р. - 41,30 грн., за видатковою накладною № КК-0572777 від 18.09.2012р. - 27,41 грн., за видатковою накладною № КК-0578664 від 25.09.2012р. - 68,38 грн.

Перевирівши наведений позивачем розрахунок пені, зважаючи на відсутність контррозрахунку відповідача, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягає задоволенню, а саме: за видатковою накладною № КК-0579211 від 25.09.2012р. сума пені складає 35,47 грн., за видатковою накладною № КК-0572777 від 18.09.2012р. - 23,54 грн., за видатковою накладною № КК-0578664 від 25.09.2012р. - 58,72 грн.

З урахуванням викладеного, а також зважаючи на відсутність контррозрахунку відповідача, за порушення відповідачем зобов'язання за Договором щодо оплати вартості продукції, у відповідності до ст. 625 ЦК України та договору, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня в розмірі 179,07 грн. та 17% річних в розмірі 206,61 грн.

Відповідач доказів, які б спростовували доводи позивача суду не надав.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зважаючи на вищевикладене, судовий збір, відповідно до положень статті 49 ГПК України та Закону України «Про судовий збір», покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам, а тому з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 610,98 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 3 550,96 грн. припинити.

2. Позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоскло сервіс» (код ЄДРПОУ 24742309, адреса: пр. Гагаріна, 12/1, м. Київ, 02094 на користь Приватного підприємства «Торговий дім «Поляков» (код ЄДРПОУ 32268131, адреса: 18030, м. Черкаси, вул. Чехова, 41, п/р 2600811032 в ЧОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 354411) 179,07 грн. (сто сімдесят дев'ять гривень 07 коп.) пені, 206,61 грн. (двісті шість гривень 61 коп.) 17% річних та 1 610,98 грн. (одну тисячу шістсот десять гривень 98 коп.) судового збору.

4. В іншій частині в позові відмовити.

5. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.03.2013р.

Суддя С.М. Морозов