Рішення

від 12.03.2013 по справі 910/2789/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2789/13 12.03.13

За позовомПублічного акціонерного товариства «Трест Київспецбуд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурне бюро ВАСКО» простягнення заборгованості, пені та 3% річних Суддя Ониськів О.М.

Представники сторін:

від позивача: Борисенко Л.О., за довіреністю, від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Трест Київспецбуд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурне бюро ВАСКО» про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за Договором № 15/11-П від 16.09.2011.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між позивачем та відповідачем Договору № 15/11-П від 16.09.2011 відповідач не виконав у повному обсязі своє зобов'язання з оплати виконаних робіт, а тому позивач, посилаючись, зокрема на ст.ст. 525, 526 ЦК України, просить стягнути у судовому порядку 31.250,00 грн. основного боргу, а також нарахування 2.336,88 грн. пені та 585,96 грн. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2013 порушено провадження у справі № 910/2789/13 та призначено до розгляду на 04.03.2013.

Ухвалою суду від 04.03.2013 розгляд справи було відкладено на 12.03.2013, у зв'язку з неявкою представника відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні 12.03.2013 підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку своїх представників у судове засідання не забезпечив. У зв'язку з нез'явленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів, розгляд справи відкладався, ухвали про порушення провадження у справі та про її відкладення направлялися відповідачу за всіма наявними в матеріалах справи адресами, в т.ч., зазначеними в його реєстраційних документах.

Ухвали суду про порушення провадження у справі та про її відкладення було надіслано на адресу відповідача 02160, м. Київ, Харківське шосе, 14/1, кв. 81, яка визначена як його місцезнаходження згідно відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також зазначена позивачем в якості адреси відповідача у позовній заяві, та отримано уповноваженим представником відповідача 06.03.2013, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» визначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи те, що відповідно до матеріалів справи та відомостей згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 26.02.2013 № 969812 адресою місцезнаходження відповідача є адреса: 02160, м. Київ, Харківське шосе, 14/1, кв. 81, за якою було надіслано ухвали суду про порушення провадження у справі та про її відкладення, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду у даній справі.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 12.03.2013 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Архітектурне бюро ВАСКО» (далі - відповідач, замовник) та Публічним акціонерним товариством «Трест Київспецбуд» (далі - позивач, виконавець) 16.09.2011 було укладено Договір № 15/11-П (далі - Договір), згідно з п. 1.1 якого відповідач зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи, а позивач відповідно до умов цього Договору та технічних умов на проектування зобов'язався виконати проектно-вишукувальні роботи (ПВР) стадія «робочий проект» по об'єкту: «Коригування паркінгу з надбудовою торговельно-офісних приміщень для житлового будинку по просп. Григоренка, 23 в Дарницькому районі м. Києва», а саме: розділи опалення і вентиляції, водопроводу і каналізації, насосної станції та коригування ІТП.

Відповідно до п.2.1. Договору вартість проектно-вишукувальних робіт обумовлює ціну договору, згідно з протоколом погодження договірної ціни, який є невід'ємною частиною Договору становить 54.500,00 грн., в тому числі проектно-вишукувальна документація.

Згідно з п.3.2. Договору датою завершення робіт позивачем вважається дата передачі відповідачу готової проектно-вишукувальної документації згідно акту виконаних робіт та накладної.

Умовами п.2.4. Договору встановлено, що оплата проектно-вишукувальних робіт проводиться відповідачем у строки відповідно до календарного плану робіт, який є невід'ємною частиною цього Договору, з авансовим платежем у розмірі 43% вартості Договору, в сумі 23.250,00 грн., в тому числі проектно-вишукувальна документація 23.250,00 грн.

Так, відповідачем було здійснено сплату авансового платежу у розмірі 43% вартості робіт у сумі 23.250,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою з рахунку позивача від 27.09.2011.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на виконання умов Договору позивачем було виконано проектно-вишукувальні роботи на загальну суму 54.500,00 грн., що підтверджується Актами здачі-приймання проектно-вишукувальних робіт № 15/11-П від 31.10.2011 на суму 23.250,00 грн. та № 2/15/11-П від 30.03.2012, а також згідно з накладною № 1/15/11-П від 06.04.2012 відповідачу було передано таку проектну документацію.

Відповідно до п.2.5. Договору після завершення виконання робіт (етапу) та передачі готової документації відповідачу в повному обсязі, останній не пізніше 90 днів з дня підписання акта здачі-приймання робіт сторонами виконує остаточний розрахунок з виконавцем по Договору (етапу).

Таким чином, кінцевий строк оплати прийнятих відповідачем проектно-вишукувальних робіт згідно з Актами № 15/11-П від 31.10.2011 на суму 23.250,00 грн. та № 2/15/11-П від 30.03.2012 настав 28.06.2012.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем оплата виконаних робіт проведена лише частково, здійснено сплату авансового платежу в сумі 23.250,00 грн.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою вих. № 1284 від 29.11.2012 про сплату заборгованості за прийняті роботи, яка отримана відповідачем 18.12.2012, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення, проте відповідач не здійснив повної оплати вартості прийнятих робіт у сумі 31.250,00 грн.

У зв'язку з чим, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем по оплаті прийнятих проектно-вишукувальних робіт загалом у сумі 31.250,00 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача у судовому порядку.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що між сторонами укладено договір підряду на проведення проектних робіт.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Згідно з положеннями ст. 889 ЦК України замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання положень Договору позивачем були виконані проектно-вишукувальні роботи на загальну суму 54.500,00 грн., що підтверджується Актами № 15/11-П від 31.10.2011 на суму 23.250,00 грн. та № 2/15/11-П від 30.03.2012 та накладною № 1/15/11-П від 06.04.2012, в той час як відповідач свої зобов'язання по оплаті виконаних робіт виконав частково, а саме на суму 23.250,00 грн.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Суд враховує, що наявні в матеріалах справи Акти № 15/11-П від 31.10.2011 на суму 23.250,00 грн. та № 2/15/11-П від 30.03.2012 та накладна № 1/15/11-П від 06.04.2012 відповідачем підписані без зауважень, що свідчить про прийняття останнім виконаних позивачем робіт без претензій щодо їх якості, об'ємів і вартості, та виникнення обов'язку у відповідача щодо їх оплати протягом 90 днів з моменту підписання акту здачі-приймання робіт (п. 2.5 Договору).

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем були виконані, а відповідачем прийняті проектно-вишукувальні роботи всього на суму 54.500,00 грн., про що свідчать Акти № 15/11-П від 31.10.2011 на суму 23.250,00 грн. та № 2/15/11-П від 30.03.2012 та накладна № 1/15/11-П від 06.04.2012, підписані обома сторонами без зауважень та претензій, однак відповідач здійснив лише часткову оплату послуг у сумі 23.250,00 грн., проте не здійснив оплати за прийняті роботи в повному обсязі в сумі 31.250,00 грн., у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу по оплаті виконаних позивачем робіт у розмірі 31.250,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доказів оплати заборгованості за прийняті роботи у сумі 31.250,00 грн. згідно вищевказаних Актів на день прийняття рішення у справі відповідачем суду не надано.

Враховуючи порушення відповідачем грошових зобов'язань по оплаті виконаних позивачем робіт, останній просить суд стягнути з відповідача, крім суми основного боргу, також пеню в розмірі 2.336,88 грн. за порушення строків оплати заборгованості за період з 29.06.2012 по 27.12.2012 та 585,96 грн. 3% річних за порушення строків оплати заборгованості за період з 29.06.2012 по 11.02.2013.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.6.4. Договору у випадку невчасної оплати виконаних робіт згідно п.2.5. Договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,5% від належної до сплати суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у цей період.

Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, статтею 3 Закону України «Про відповідальність за неналежне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Тобто, відповідно до вимог чинного законодавства сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, встановивши у договорі відповідальність за прострочення виконання зобов'язання у більшому розмірі, однак такі норми Закону передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

З відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 29.06.2012 по 27.12.2012 (182 дні) підлягає стягненню пеня в розмірі 2.330,94 грн., згідно уточненого розрахунку суду, з урахуванням того, що в 2012 році 366 днів.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 585,96 грн. за період з 29.06.2012 по 11.02.2013

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Судом було перевірено розрахунок позивача щодо заявлених до стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 585,96 грн. за період з 29.06.2012 по 11.02.2013, який визнається судом арифметично вірним, у зв'язку з чим з відповідача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 585,96 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин та враховуючи вищевикладене позов підлягає задоволенню частково.

Згідно з ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати по сплаті судового збору, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України), пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурне бюро ВАСКО» (02160, м. Київ, Харківське шосе, 14/1, кв. 81, код ЄДРПОУ 35646810) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Публічного акціонерного товариства «Трест Київспецбуд» (04070, м. Київ, вул. Спаська, 31-б, код ЄДРПОУ 04012744) суму основного боргу в розмірі 31.250 (тридцять одна тисяча двісті п'ятдесят) грн. 00 коп., 2.330 (дві тисячі триста тридцять) грн. 94 коп. пені, 585 (п'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 96 коп. 3% річних та витрати по сплаті судового збору в сумі 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 20 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.03.2013.

Суддя Ониськів О.М.