Рішення

від 19.03.2013 по справі 919/168/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2013 року справа № 919/168/13-г За позовом Малого підприємства «Ерідан» (99053, м. Севастополь, вул. Фіолентовське шосе, 1 корпус С, офіс 307, ідентифікаційний код 24863208)

до Корпорації «Південна Будівельна Компанія» (99003, м. Севастополь, вул. Адм. Азарова, будинок 21, ідентифікаційний код 35263199)

про стягнення 87781,68 грн ,

Суддя О.С. Погребняк

Представники:

Позивач (МП "Ерідан") - Сейтмеметов Л.Я., довіреність № б/н від 05.10.2012;

Відповідач (Корпорація "ПБК") - Півненко Н.В., довіреність від 20.02.2013.

Суть спору:

Мале підприємство «Ерідан» звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Корпорації «Південна Будівельна Компанія» про стягнення 87781,68 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку відповідача умов договору №168/К на виконання робіт по забезпеченню зовнішнього електропостачання КЛ-10кВ в частині належної та своєчасної оплати виконаних робіт.

Ухвалою від 01.02.2013 позовну заяву прийнято судом до розгляду.

У ході розгляду справи на адресу суду надійшов відзив відповідача на позов, за змістом якого відповідачем визнано позовні вимоги в повному обсязі, а саме: суму боргу за договором - 86775,09 грн, пені 1006,59 грн (вх. 2334/13 від 14.03.2013).

До початку судового засідання 19.03.2013 відповідач надав заяву про відстрочку виконання рішення (вх. 2541/13 від 19.03.2013), а саме просив відстрочити виконання рішення на шість місяців з огляду на складний фінансовий стан відповідача та неможливість своєчасно погасити заборгованість.

Позивач у судовому засіданні 19.03.2013 виклав зміст позовних вимог, на задоволенні позову наполягав, просив його задовольнити в повному обсязі та з підстав, зазначених в ньому.

Відповідач проти позовних вимог не заперечував, позов визнав в повному обсязі, просив надати йому відстрочку виконання рішення суду.

Представник позивача проти відстрочення виконання рішення заперечував.

Розглянувши матеріали справі, оцінивши в сукупності представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

05.06.2012 «Південна Будівельна Компанія» (Генеральний підрядник) та МП «Ерідан» (Субпідрядник) було укладено договір субпідряду №168/к (Договір, арк.с. 6-17), за умовами якого Генеральний підрядник доручає та оплачує, а Субпідрядник забезпечує відповідно до затвердженої проектної документації, умов Договору виконання робіт по забезпеченню зовнішнього електропостачання КЛ - 10 КВт, а саме, робіт, означених у Додатку 1 до Договору (Договірна ціна з локальною кошторисною) (надалі - Роботи) на об'єкті: «Будівництво оздоровчого корпусу» за адресою: Україна, м. Ялта, смт Симеіз, смт Паркове шосе, 12 (Об'єкт).

Субпідрядник зобов'язався виконати роботи в строк до 01.08.2012 відповідно до графіку виконання робіт (Додаток 3 Договору) (п. 4 Договору).

Відповідно до п. 8 Договору загальна сума Договору субпідряду визначається відповідно до Додатку №1 (Договірна ціна з локальним кошторисом) Договору підряду. Вартість робіт за договором складає 456054,4 грн (з ПДВ).

Відповідно до п. 29-33 Договору оплата загальної суми Договору здійснюється поетапно. Генеральний підрядник перераховує Субпідряднику авансовий платіж на підставі виставленого субпідрядником рахунку, узгодженого Генеральним підрядником у розмірі 30% від вартості договірної ціни. Платежі за фактично виконані роботи за вирахуванням пропорційної частки авансу здійснюються Генеральним підрядником щомісячно на підставі актів приймання виконаних робіт (форма; КБ-2в), довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форма №КБ-3), документів, що передбачені законодавством України (зокрема, виконавчої документації на роботи (виконавчі схеми, креслення, акти скритих робіт та інші), дозвільної, технічної та експлуатаційної документації на матеріали та обладнання, документів, що вказують на кількість матеріалів та обладнання генерального підрядника, що використовуються згідно з нормами списання для виконання робіт протягом одного місяця, підтверджуючі документи про вартість матеріально-технічних ресурсів), а також документації, вказаної у Додатку №7 до Договору.

Для здійснення поетапних платежів субпідрядник зобов'язаний підтверджувати обсяги виконаних робіт та надавати їх на перевірення відповідальному представнику Генерального підрядника для надання актів виконаних робіт.

Розрахунки здійснюються протягом 14 банківських днів після підписання Генеральним підрядником означених віші щомісячних довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форма №КБ-3) (п. 30.2 Договору).

Субпідрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають до сплати, готує відповідні документи та надає їх для підписання Генеральному підряднику до 20 числа кожного звітного місяця. Генеральний підрядник зобов'язаний підписувати подані субпідрядником документи, що підтверджують виконання робіт, або обґрунтувати причини відмови від підписання протягом 10 робочих днів з дати отримання. У випадку неотримання субпідрядником у вказаний строк мотивованої відмови Генерального підрядника від підписання документів, що підтверджують обсяги та вартість виконання робіт, вони вважаються прийнятими та підлягають оплаті (п. 31 Договору).

Вартість виконаних робіт, що підлягають до сплати, визначається відповідно до Договірної ціни (п. 32).

Відповідно до п. 34 Договору приймання-передача виконаних робіт здійснюється відповідно до вимог діючого законодавства України та оформлюється актом приймання виконаних підрядних робіт (форма №КБ-2в) та актом здавання виконавчої документації.

Згідно з п. 40 Договору Генеральний підрядник несе відповідальність за порушення за своєю виною таких зобов'язань та у розмірах: за порушення грошових зобов'язань Генеральний підрядник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення, але не більш них 10% від суми заборгованості. Крім уплати штрафних санкцій Генеральний підрядник компенсує субпідряднику збитки, обумовлені невиконанням або неналежним виконанням обов'язків за договором субпідряду. Сплата штрафних санкцій та компенсація збитків не звільняє генерального підрядника від виконання зобов'язань за Договором.

За змістом положень п. 48 Договору, він вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами зобов'язань за Договором.

Позивач умови договору виконував належним чином, що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2012 року на суму 86775,09 грн., що була узгоджена уповноваженими представниками обох сторін та засвідчена їх печатками (арк.с. 18).

Актом звірення взаємних розрахунків за період з червня 2012 по листопад 2012 між сторонами за договором підтверджується наявність заборгованості Генерального підрядника перед субпідрядником на суму 86775,09 грн. (арк.с. 19). Означений акт підписаний представниками сторін та узгоджений печатками останніх.

Несплата заборгованості за виконані роботи стала підставою для звернення позивача до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача суми основного боргу, а також пені за порушення грошових зобов'язань.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Правовідносини сторін виникли з приводу виконання господарського договору.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості щодо оплати виконаних робіт, тому застосуванню до спірних правовідносин підлягають відповідні норми Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 (з наступними змінами і доповненнями), Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 (з наступними змінами і доповненнями), які регулюють загальні положення про зобов'язання, питання виконання зобов'язань.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За приписами частини першої статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України (далі ?? Кодекс), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно з пунктом 1 частини другої цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частини 1, 3 статті 843 Цивільного кодексу України встановлюють, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Згідно з частиною 1 статті 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Судом встановлено, що позивачем виконано роботи за договором, вартість яких склала 86775,09 грн., що підтверджується Актом звірення взаєморозрахунків між сторонами (арк.с. 19), який підписаний представниками сторін, завірений печатками останніх, а також довідкою про вартість виконаних робіт за жовтень 2012 року (арк.с. 18).

За змістом п. 30.2 Договору, розрахунки між сторонами здійснюються протягом 14 банківських днів після підписання Генеральним підрядником означених віші щомісячних довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форма №КБ-3).

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до приписів статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджено, що позивач виконав усі роботи належним чином, проте, вартість здійснених робіт в повному обсязі не сплачена відповідачем.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі викладеного, у зв'язку з тим, що докази погашення відповідачем наявної заборгованості відсутні, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 86775,09 грн. такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також, позивач просить стягнути з відповідача суму пені у розмірі 1006,59 грн. за представленим ним розрахунком (арк.с. 2), враховуючи положення пункту 40 Договору про те, що за порушення грошових зобов'язань Генеральний підрядник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення, але не більш них 10% від суми заборгованості.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з пунктом 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статей 3-4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, суд вважає його обґрунтованим, а вимогу позивача щодо стягнення з відповідача суми пені у розмірі 1006,59 грн. такою, що підлягає задоволенню.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 87781,68 грн. , а саме 86775,09 грн - сума основного боргу, 1006,59 грн. - сума пені.

У ході розгляду справи відповідач визнав позовні вимоги в повному обсязі, про що надав письмовий відзив (вх. 2334/13 від 14.03.2013).

Згідно з частиною 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про його задоволення за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Згідно з пунктом 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідачем надано заяву про надання відстрочки виконання рішення строком на 6 місяців для отримання можливості відновити платоспроможність підприємства та добровільно розрахуватися з кредиторами, уникнути банкрутства підприємства. Заява про відстрочку виконання рішення обґрунтована складним фінансовим станом відповідача та неможливістю своєчасно погасити заборгованість, а також тим, що станом на 15.03.2013 Корпорація «Південна Будівельна Компанія» є збитковою, що підтверджується фінансовим звітом за 2012 рік (вх. 2541/13).

Суд вважає заяву про відстрочку виконання рішення такою, що не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

За змістом п. 7.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до п. 7.1.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Згідно з п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Із зазначених положень випливає, що відстрочка виконання судового рішення можлива лише у виняткових випадках, за наявності доказів, що встановлюють обставини, які ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

В силу статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Вивчивши матеріали заяви про надання відстрочки, суд вважає, що викладені в ній обставини та представлені докази не є винятковими та такими, що роблять неможливим виконання рішення суду.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає на витрати по сплаті судового збору у розмірі 1755,63 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 78, 82- 85, 115, 116, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Корпорації «Південна Будівельна Компанія» (99003, м. Севастополь, вул. Адм. Азарова, будинок 21, ідентифікаційний код 35263199) на користь Малого підприємства «Ерідан» (99053, м. Севастополь, вул. Фіолентовське шосе, 1 корпус С, офіс 307, ідентифікаційний код 24863208) 87781,68 грн. (вісімдесят сім тисяч сімсот вісімдесят одна грн. 68 коп.), з яких 86775,09 грн - сума основного боргу, 1006,59 грн. - сума пені.

3. Стягнути з Корпорації «Південна Будівельна Компанія» (99003, м. Севастополь, вул. Адм. Азарова, будинок 21, ідентифікаційний код 35263199) на користь Малого підприємства «Ерідан» (99053, м. Севастополь, вул. Фіолентовське шосе, 1 корпус С, офіс 307, ідентифікаційний код 24863208) суму судового збору у розмірі 1755,63 грн (одна тисяча сімсот п'ятдесят п'ять грн. 63 коп.).

4. У задоволенні заяви Корпорації «Південна Будівельна Компанія» про відстрочку виконання судового рішення відмовити .

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 20.03.2013.

Суддя підпис О.С. Погребняк

Згідно з оригіналом

Помічник судді І.О. Кузьміна 20.03.2013