Постанова

від 19.03.2013 по справі 5002-7/1571.2-2011

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2013 року Справа № 5002-7/1571.2-2011

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сотула В.В.,

суддів Голика В.С.,

Черткової І.В.,

за участю:

прокурор, Джавлах Сергій Миколайович, посвідчення № 015173 від 12.02.13, старший прокурор відділу прокуратури міста Севастополя;

представник позивача, Бондаренко Олег Іванович, довіреність № 10-19/28 від 13.03.13, Державна інспекція сільського господарства в Автономній Республіці Крим;

представник позивача, не з'явився, державне підприємство "Лівадія";

представник відповідача, Сальков Данило Володимирович, довіреність № б/н від 18.03.13, приватне підприємство "АБМ";

представник відповідача, Чугунов В'ячеслав Миколайович, довіреність № б/н від 03.09.12, приватне підприємство "АБМ";

представник відповідача, не з'явився, Ялтинська міська рада;

розглянувши апеляційну скаргу заступника прокурора міста Ялта на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І.) від 26 грудня 2012 року у справі № 5002-7/1571.2-2011

за позовом прокурора міста Ялти (вул. Кірова, 18, м.Ялта,98600)

в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим (вул.Севастопольська, б.48/1, м.Сімферополь,95015)

державного підприємства "Лівадія" (вул. Виноградна, 2,Лівадія, м. Ялта,98655)

до Ялтинської міської ради (пл.Радянська, 1, м.Ялта,98600)

приватного підприємства "АБМ" (вул.Яна Торвацького, 5, м.Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

про визнання недійсним рішення та договору оренди,

ВСТАНОВИВ :

У жовтні 2008 року прокурор міста Ялти в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим та державного підприємства "Лівадія" звернувся до господарського суду з позовом до Ялтинської міської ради та приватного підприємства "АБМ" про:

- визнання недійсним та скасування рішення 26-ї сесії 4-го скликання Ялтинської міської ради „Про затвердження проекту землеустрою та передачу в оренду приватному підприємству "АБМ" земельної ділянки для будівництва та обслуговування придорожнього кафе, із земель, що перебувають у віданні Ялтинської міської ради" від 11 січня 2005 року № 282;

- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного 28 квітня 2005 року між Ялтинською міською радою та приватним підприємством "АБМ".

Позовні вимоги з посиланнями на приписи статей 116, 152 Земельного кодексу України мотивовані тим, що прийняттям зазначеного рішення Ялтинською міською радою здійснено розпорядження земельною ділянкою, яка віднесена до державної власності, та вона неправомірно передана приватному підприємству "АБМ" на підставі укладеного договору оренди.

Справа неодноразово була предметом перегляду господарських судів різних інстанцій.

Так, рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 червня 2009 року (том 2 а.с. 17), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 31 серпня 2009 року (том 2 а.с. 73) у справі №2-21/9784-2008, у задоволенні позову прокурора відмовлено з тих підстав, що державне підприємство „Лівадія" у встановленому порядку не оформило право землекористування, як правонаступник радгосп-заводу „Лівадія".

Вищий господарський суд України погодився з висновком суду апеляційної інстанції та постановою від 22 грудня 2009 року залишив вказані судові акти без змін (том 2 а.с. 115)

Втім, постановою Верховного Суду України від 20 грудня 2010 року (том 2 а.с.180) заяву Генерального прокурора України задоволено, постанову Вищого господарського суду України від 22 грудня 2009 року у справі №2-21/9784-2008 скасовано, а справу передано на новий касаційний розгляд.

Постановою Вищого господарського суду України від 03 березня 2011 року постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 31 серпня 2009 року та рішення господарського суду АР Крим від 15 червня 2009 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (том 2 а.с. 190). Вищий господарський суд України вказав на те, що державне підприємство „Лівадія" не втратила наданого раніше права постійного користування земельною ділянкою.

При новому розгляді справи ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 31 травня 2011 року (том 3 а.с. 15), яка залишена без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 25 липня 2011 року (том 3 а.с.49), провадження у справі №5002-23/1571.1-2011 припинено на підставі пункту 6 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Проте, постановою Вищого господарського суду України від 27 жовтня 2011 року по справі №5002-23/1571.1-2011 (том 3 а.с.69) касаційну скаргу заступника прокурора міста Ялти задоволено, вказані судові акти скасовані, справу направлено до господарського суду Автономної Республіки Крим для розгляду, оскільки судами попередніх інстанцій не взято до уваги наявність другого позивача по справі - державного підприємства „Лівадія".

Переглядаючи справу у третій раз, рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 лютого 2012 року позов задоволено (том 3 а.с. 123).

Визнано недійсним рішення 26-ї сесії 4-го скликання Ялтинської міської ради „Про затвердження проекту землеустрою та передачу в оренду приватному підприємству "АБМ" земельної ділянки для будівництва та обслуговування придорожнього кафе, із земель, що перебувають у віданні Ялтинської міської ради" від 11 січня 2005 року № 282.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, площею 0,03 га, кадастровий номер 0111900000:01:016:016:0036, укладений 28 квітня 2005 року між Ялтинською міською радою та приватним підприємством "АБМ".

За результатами апеляційного перегляду, постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17 травня 2012 року (том 4 а.с.60) рішення господарського суду першої інстанції було скасовано з прийняттям нового рішення, яким провадження у справі за позовом прокурора міста Ялти в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим до Ялтинської міської ради, приватного підприємства "АБМ" про визнання недійсним рішення та договору оренди припинено. В задоволенні позову прокурора міста Ялти в інтересах держави в особі державного підприємства "Лівадія" до Ялтинської міської ради, приватного підприємства "АБМ" про визнання недійсним рішення та договору оренди відмовлено.

Вищий господарський суд України не погодився з висновком суду апеляційної інстанції та постановою від 16 серпня 2012 року рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 лютого 2012 року та постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 17 травня 2012 року у справі №5002-15/1571.2-2011 скасовані, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції (том 5 а.с.17-19).

При вирішенні господарського спору у четвертий раз, ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 жовтня 2012 року (том 5 а.с.62) по справі була призначена судова землевпорядна експертиза з метою вирішення питання чи входить спірна земельна ділянка, площею 0,03 га, розташована за адресою: АР Крим, м.Ялта, на перехресті вулиці Кірова та Південнобережного шосе (на південному схилі (кадастровий номер 0111900000:01:016:0036) в межі земельної ділянки, на яку радгоспу-заводу «Лівадія» видано Державний акт серії ІІ-КМ №002302 на право постійного користування землею.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 жовтня 2012 року здійснено заміну позивача по справі - Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим на Державну інспекцію сільського господарства в Автономній Республіці Крим (том 5 а.с. 59).

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 грудня 2012 року у справі № 5002-7/1571.2-2011 у задоволенні позову відмовлено (том 6 а.с.4).

Відмовляючи у позові місцевий господарський мотивував рішення тим, що прокурором та позивачем не надано доказів підтвердження знаходження спірної земельної ділянки у межах ділянки, яка знаходиться у користуванні державного підприємства радгосп-завод „Лівадія", та експертною установою не виявилось можливим встановити факт накладення земельних ділянок.

За таких обставин, судом також надано висновку стосовно доводів прокурора, що спірний договір оренди суперечить положенням чинного законодавства та порушує права державного підприємства „Лівадія". Оскільки цей факт матеріалами справи не підтвердився, суд визнав, що відсутні підстави визнання недійсним спірного договору на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України.

Не погодившись із зазначеним судовим актом заступник прокурора міста Ялти звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення господарського суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані неповним з`ясуванням місцевим судом обставин справи, що призвело до надання невірних висновків по суті спору, порушення норм матеріального та процесуального права.

Так, прокурор зазначав, що відповідно до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою радгосп-завод „Лівадія", правонаступником якого є державне підприємство „Лівадія", є користувачем земельної ділянки.

Посилаючись на викладене, прокурор стверджував, що державне підприємство „Лівадія", як землекористувач, не відмовлялося від земельної ділянки, а тому Ялтинська міська рада, як орган місцевого самоврядування, не мала повноважень розпорядження нею шляхом надання у користування приватному підприємству „АБМ".

Крім того, заявник апеляційної скарги вважав, що висновок судового експерту по справі є неоднозначним, оскільки в ньому не міститься остаточної відповіді щодо відношення спірної земельної ділянки до земель державного підприємства „Лівадія" та, в силу вимог статті 42 Господарського процесуального кодексу України, не є обов'язковим для господарського суду.

У судове засідання суду апеляційної інстанції, призначене на 19 березня 2013 року, з'явилися прокурор, представник позивача - Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим та представники відповідача - приватного підприємства "АБМ", які підтримали свої доводи та заперечення.

Інші представники в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, заяв про відкладення розгляду справи або повідомлень про причини неявки не надали.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на викладене, судова колегія визнала можливим розглянути справу у відсутність нез'явившихся представників позивача та відповідача, вважаючи наявні у справі докази достатніми для прийняття рішення у справі.

Під час перегляду справи в апеляційному порядку на підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що земельна ділянка, площею 118,43 га, перебувала у постійному користуванні радгосп-заводу "Лівадія" на підставі рішення Ялтинської Ради народних депутатів від 09 грудня 1999 року №39, про що радгоспу-заводу "Лівадія" видано державний акт серії ІІ-КМ №002302 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (том 1, а.с. 5-6).

Згідно з наказом Міністерства аграрної політики України "Про перейменування державних підприємств" від 26 грудня 2005 року № 757 перейменоване Державне підприємство радгосп-завод "Лівадія" на Державне підприємство "Лівадія", яке є правонаступником майнових прав та обов'язків ДП радгоспу-заводу "Лівадія". Підприємство засноване на державній власності та підпорядковане Міністерству аграрної політики України.

Рішенням 26 сесії 4 скликання Ялтинської міської ради „Про затвердження проекту землеустрою та передачу в оренду приватному підприємству "АБМ" земельної ділянки для будівництва та обслуговування придорожнього кафе, із земель, що перебувають у віданні Ялтинської міської ради" від 11 січня 2005 року № 282 (том 1 а.с.94) затверджений проект землеустрою з відведення земельної ділянки приватному підприємству «АБМ» для будівництва та обслуговування придорожнього кафе за адресою: м.Ялта, на перехресті вул.Кірова та Південнобережного шосе (на південному схилі).

28 квітня 2005 року між Ялтинською міською радою (орендодавець) та приватним підприємством «АБМ» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого, орендодавець надав, а орендар прийняв в оренду земельну ділянку (відповідно Українському класифікатору цільового використання землі - УКЦИЗ): «землі іншої комерційної діяльності», код - 1.16.6., розташовану за адресою: АР Крим, місто Ялта, на перехресті вулиці Кірова та Південнобережного шосе (на південному схилі) (кадастровий номер0111900000:01:016:0036) (том 1 а.с. 94).

За умовами пункту 2.1 вказаного договору в оренду надається земельна ділянка загальною площею 0,03 га., у тому числі за угіддями: 0,03 га. - «чагарники» (графа 28 форми 6-зем).

Пунктом 2.2. договору зумовлено, що на земельній ділянці будівлі та споруди відсутні.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 88747,23 грн. (пункт 2.3 договору)

Строк дії договору визначений у розділі 3 договору та складає 49 років.

Згідно пункту 6.2 договору надання земельної ділянки в оренду здійснюється відповідно розробленому проекту відведення земельної ділянки.

Звертаючись із цим позовом, прокурор посилався на відсутність у Ялтинської міської ради повноважень щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, оскільки вона знаходиться у межах ділянки, наданої у постійне користування державному підприємству радгосп-заводу „Лівадія", тобто є державною власністю.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення заявника апеляційної скарги та інших сторін по справі, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскарженого судового рішення, виходячи з наступного.

Предметом доказування у даній справі, зокрема, є встановлення наявності чи відсутності правових підстав для визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування щодо надання в оренду земельної ділянки.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" унормовані підстави представництва прокурором інтересів держави, а саме: наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Водночас, відповідно до частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності , мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів , а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 2 статті 21 Господарського процесуального кодексу України також встановлено, що позивачами у судовому процесі є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу .

Норми матеріального права також передбачають захист тільки порушених або оспорюваних прав.

Так, статтею 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси .

Вказані положення кореспондуються з положеннями частини 1 статті 393 Цивільного кодексу України, згідно з якою правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Згідно з пунктом 2 роз'яснення президії Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" від 26 січня 2000 року № 02-5/35 підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі . Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Вбачається, що даний позов пред'явлено прокурором міста Ялти в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим та державного підприємства "Лівадія".

Як слідує з позовної заяви, оскаржений акт органу місцевого самоврядування порушує права державного підприємства „Лівадія", як землекористувача, та прийнятий Ялтинською міською Радою з перевищенням наданих їй повноважень, оскільки спірна земельна ділянка належить до державної власності, та є частиною земельної ділянки, наданої у користування правопереднику державного підприємства "Лівадія".

Тобто, обставини щодо фактичного існування порушення прав або законного інтересу особи, яка звернулась із позовом, мають бути з'ясовані господарським судом під час здійснення провадження у відповідній справі.

Проте, колегія суддів вважає, що прокурором та позивачами по справі не доведено порушення як норм законодавства, так і прав державного підприємства "Лівадія" при виділенні та передачі в оренду спірної земельної ділянки відповідачу.

До такого висновку судова колегія дійшла виходячи із наступного.

Порядок виділення землі у постійне користування в 1999 році було врегульовано Земельним кодексом України в редакції від 18 грудня 1990 року, Інструкцією про порядок складення, видачі, реєстрації та збереження державних актів на право власності та право постійного користування землею (у тому числі на умовах оренди), затвердженою наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 15 квітня 1993 № 28, та постановою Верховної Ради України „Про форми державних актів про право власності та право постійного користування землею" від 13 березня 1992 року № 2201-ХІІ.

У відповідності до статті 19 Земельного кодексу Української РСР, в редакції від 18 грудня 1990 року, надання земельних ділянок здійснюється за проектами відведення цих ділянок. Розробку проектів відведення земельних ділянок, перенесення їх меж у натуру (на місцевість) і виготовлення документів, що посвідчують право користування землею, здійснюють державні та інші землевпорядні організації. Замовниками виконання вказаних робіт є відповідні місцеві Ради народних депутатів, підприємства, установи і організації.

Згідно зі статтею 22 цього Кодексу право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

З матеріалів справи вбачається, що Державний акт серії II-КМ № 002302 на право постійного користування землею виданий радгосп-заводу "Лівадія" 09 грудня 1999 року (том 1 а.с. 5-6).

Як зазначалось вище, згідно статті 22 Земельного кодексу Української РСР (в редакції від 18 грудня 1990 року), чинного на час отримання землекористувачем Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, виникнення права на користування землею було пов'язано з моментом видачі документа, що посвідчує таке право.

А тому, доводи відповідача, що у правопередника державного підприємства "Лівадія" не виникло право постійного користування земельною ділянкою, у зв'язку з відсутністю реєстрації Державного акту серії II-КМ № 002302 на право постійного користування землею, не заслуговують уваги.

Відповідно до статті 84 Земельного кодексу України в державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону. До земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать, зокрема, земельні ділянки, на яких розташовані державні, у тому числі казенні підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти.

З огляду на положення вказаної норми, суд апеляційної інстанцій вважає що земельна ділянка, на якій розташоване державне підприємство "Лівадія", відноситься до державної власності.

Проте, спірна земельна ділянка, надана за договором оренди приватному підприємству "АБМ", не входить до складу меж земель державного підприємства "Лівадія".

Питання щодо розташування спірної земельної ділянки в межах ділянки, наданій у користування державному підприємству радгосп-заводу "Лівадія", з'ясовувалося судом першої інстанції на виконання вказівок Вищого господарського суду України, наданих у постанові від 16 серпня 2012 року, (том 5 а.с. 17-19).

Так, судом першої інстанції встановлено, що приватне підприємство «АБМ», будучи зацікавленим в одержанні спірної земельної ділянки у постійне користування, звернулось до Ялтинської міської ради з відповідним клопотанням, яке було розглянуто постійною депутатською комісією по будівництву, архітектурі та житлово-комунальному господарству Ялтинської міської ради та приватному підприємству був наданий дозвіл на збір висновків щодо можливості надання спірної земельної ділянки (том 1, а.с. 127).

Рішенням 19 сесії 24 скликання Ялтинської міської ради «Про затвердження матеріалів попереднього узгодження місць розташування об'єктів та надання дозволів на розробку проектів відведення земельних ділянок» від 26 березня 2004 року №242 затверджені матеріали попереднього узгодження, зокрема, місця розташування придорожнього кафе приватного підприємства «АБМ» на земельній ділянці орієнтованою площею 0,03 га за адресою: м.Ялта, на перехресті вулиці Кірова та Південнобережного шосе (на південному схилі балки). Крім того, надано згоду на розробку проекту відводу земельної ділянки приватному підприємству «АБМ» на земельну ділянку орієнтованою площею 0,03 га. за адресою: м.Ялта, на перехресті вулиці Кірова та Південнобережного шосе (на південному схилі балки) для будівництва та обслуговування придорожнього кафе (том 1 а.с.100).

Відповідно до вказаного рішення, розроблений проект землеустрою з відводу спірної земельної ділянки. Проект був узгоджений з Ялтинською СЕС, Управлінням екологічної інспекції Південно-Кримського регіону, Управлінням головного архітектора Ялтинського міськвиконкому, Республіканським комітетом з охорони культурної спадщини, Ялтинським міським управлінням земельних ресурсів.

Спірна земельна ділянка була обстежена в натурі (на місцевості), про що складено відповідний акт вибору та обстеження від 15 березня 2004 року №150305, який також був узгоджений Головою постійної депутатської комісії з землекористування та екології, начальником Ялтинського міського Управління земельних ресурсів, начальником Управління головного архітектора, начальником Управління екоінспекції Південно-Кримського регіону, головним державним санітарним лікарем м.Ялти.

Разом з цим, довідкою Ялтинського міського управління земельних ресурсів про склад земельних угідь від 07 червня 2004 року №1510-2/10-25, зокрема, зумовлено, що земельна ділянка орієнтованою площею 0,03га за адресою: м.Ялта, перехрестя вулиці Кірова та Південнобережного шосе (на південному схилі балки), за статистичним звітом Державного комітету України по земельних ресурсах «Облік землі» (форма 6-зем) значиться на обліку: рядок 12.3. (шифр 96) «Землі не передані до власності, не надані у користування у межах населеного пункту» (том 1 а.с.100, зворотний бік).

В пояснювальній записці до проекту зазначено, що земельна ділянка, яка проектується до передачі у довгострокову оренду приватному підприємству «АБМ» для будівництва та обслуговування придорожнього кафе, раніше нікому не надавалась . При узгодженні меж відведеної земельної ділянки претензій та спорів не заявлено (том 1 а.с.98-99).

Також, у матеріалах справи міститься висновок Ялтинського міського управління по земельним ресурсам по проекту землеустрою з відводу земельної ділянки від 18 серпня 2004 року, у якому останній розглянувши проект землеустрою з відводу спірної земельної ділянки визнав за можливе передати її в оренду приватному підприємству «АБМ».

У подальшому, головою Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим 13 вересня 2004 року затверджений висновок державної землевпорядної експертизи від 30 серпня 2004 року №2085К-25/449, у якому зазначено, що площа ділянки за проектом складає 0,0300 га (том 1 а.с.96).

На підставі вказаних документів, рішенням 26 сесії 4 скликання Ялтинської міської ради „Про затвердження проекту землеустрою та передачу в оренду приватному підприємству "АБМ" земельної ділянки для будівництва та обслуговування придорожнього кафе, із земель, що перебувають у віданні Ялтинської міської ради " від 11 січня 2005 року № 282 (том 1 а.с.94) затверджений проект землеустрою з відведення земельної ділянки ПП «АБМ» для будівництва та обслуговування придорожнього кафе за адресою: м.Ялта, на перехресті вул.Кірова та Південнобережного шосе (на південному схилі).

Пунктом 2 цього рішення передано приватному підприємству «АБМ» у довгострокову оренду строком на 49 років земельну ділянку (кадастровий номер 0111900000:01:016:0036), площею 0,0300 га з земель, що знаходяться у віданні Ялтинської міської ради, які не передані у власність та не знаходяться у користуванні, у межах населених пунктів (рядок 12.3. шифр 96 форми 6-зем), у тому числі за угіддями: 0,0300 га - чагарники (графи 28, форми 6-зем) (код АКЦИЗ 1.11.3.), для будівництва та обслуговування придорожнього кафе за адресою: м.Ялта, на перехресті вул.Кірова та Південнобережного шосе (на південному схилі).

На виконання пункту 3.1 вказаного рішення, 01 квітня 2005 року підписано акт перенесення меж земельної ділянки в натуру та прийому - передачі межових знаків на зберігання (том 1 а.с. 132).

У відповідності з пунктом 3.4 вказаного рішення, 28 квітня 2005 року між Ялтинською міською радою (орендодавець) та приватним підприємством «АБМ» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого, орендодавець надає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку (відповідно Українському класифікатору цільового використання землі - УКЦИЗ): «землі іншої комерційної діяльності», код - 1.16.6., розташовану за адресою: АР Крим, місто Ялта, на перехресті вулиці Кірова та Південнобережного шосе (на південному схилі)(кадастровий номер0111900000:01:016:0036) (том 1 а.с. 94).

Враховуючи вказівки, надані касаційною інстанцією у постанові від 16 серпня 2012 року стосовно з'ясування питання щодо місця розташування спірної земельної ділянки, судом першої інстанції у справі було призначено судову землевпорядну експертизу на вирішення якої поставлено питання: чи входить спірна земельна ділянка площею 0,03 га, розташована за адресою: АР Крим, м.Ялта, на перехресті вулиці Кірова та Південнобережного шосе (на південному схилі (кадастровий номер 0111900000:01:016:0036) в межі земельної ділянки, на яку радгоспу-заводу «Лівадія» видано Державний акт серії ІІ-КМ №002302 на право постійного користування землею, відобразити це графічно.

Відповідь на це питання, згідно висновку по судової будівельно-технічної експертизи від 19 грудня 2012 року № 226-10/10, експертами надана не була у зв'язку з відсутністю повної технічної документації на земельну ділянку , площею 118,43 га, переданої в користування радгоспу-заводу «Лівадія» на підставі Державного акту серії ІІ-КМ №002302, і не відповідності вказаного Державного акту серії каталогу координат «Технічної документації по встановленню меж земельної ділянки в натуру », на підставі якого видається державний акт .

Тобто, належні докази того, що спірна земельна ділянка знаходиться у межах ділянки, наданій у користування правопередника державного підприємства «Лівадія», прокурором та позивачами, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу України надані суду не були.

Факт накладення спірних земельних ділянок судом також не встановлений.

Цей факт, згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України, повинен бути підтверджений певними способами доказування, а саме: проектами землеустрою, даними Державного земельного кадастру, що слідує зі статей 51, 29 Закону України "Про землеустрій", статей 193-197 Земельного кодексу України, які передбачають, що для створення нових землекористувань та для впорядкування існуючих землекористувань складаються проекти землеустрою, які включають в себе текстові та графічні матеріали, а складова частина Державного земельного кадастру - кадастрова зйомка, це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами; відновлення меж земельної ділянки на місцевості.

Проте, як встановлено судом, експертною установою не виявилось можливим встановити факт накладення земельних ділянок.

Крім того, згідно з листом Управління Держземагенства у м.Ялта Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим від 22 лютого 2013 року (том 6 а.с. 48) відомості про технічний звіт та акт виносу меж у натурі по земельній ділянці, площею 118,43 га, наданої у постійне користування державному підприємству "Лівадія", не значаться.

Також, згідно з листом Головного управління містобудування архітектури та регіонального розвитку Ялтинської міської ради від 10 січня 2013 року № 01.2-11/62 геодезичний звіт про встановлення меж земельної ділянки, наданої у користування державному підприємству "Лівадія" у відділі геодезії реєстрації не проходив. Відомостями про винесення меж спірної земельної ділянки у натуру управління не володіє (том 6 а.с. 37).

Поряд з тим, аналогічна відповідь надана Управлінням Держземагенства у м.Ялта Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, на виконання ухвал суду апеляційної інстанції від 05 лютого та 05 березня 2013 року (том 6 а.с. 37).

Таким чином, відсутність доказів виносу меж земельної ділянки в натуру державного підприємства "Лівадія" виключає можливість у судовому порядку довести факт накладання спірних земельних ділянок і, як наслідок, довести незаконність оскарженого рішення Ялтинської міської ради.

Отже, ані прокурором, ані позивачами по справі не доведено, що спірна земельна ділянка, надана приватному підприємству "АБМ", знаходиться у користуванні державного підприємства "Лівадія" та входить у межі земельної ділянки, на яку виданий Державний акт на право постійного користування землею серії II-КМ № 002302.

Викладене, дозволяє зробити висновок, що оскаржене рішення органу місцевого самоврядування не порушує права державного підприємства "Лівадія", за захистом яких був поданий позов.

Положеннями статті 13 Конституції України зумовлено, що земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Разом з цим, статтями 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування належить, зокрема, земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Отже, розпорядження землями від імені Українського народу здійснюють органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Пунктом 12 Розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України визначено, що розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради , а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Судовою колегією встановлено, що спірна земельна ділянка знаходиться у межах населеного пункту, розпорядження землями якого віднесеного до повноважень Ялтинської міської ради. Цей факт сторонами по справі не оспорювався.

Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст зокрема належить розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Так, порядок передачі в оренду земельних ділянок, що знаходяться в державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із земель запасу під забудову проводиться за проектами відводу в порядку, встановленому статтями 118, 123, 124 Земельного кодексу України.

Таким чином, вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що Ялтинська міська рада, приймаючи оскаржене рішення, діяла в межах своїх повноважень та правомірно, в порядку розроблення проекту землеустрою, а не вилучення з користування державного підприємства "Лівадія" передала приватному підприємству "АБМ" спірну земельну ділянку в оренду.

Отже, у ході апеляційного перегляду даного спору спростовані доводи прокурора, що з прийняттям рішення 26-ї сесії 4-го скликання Ялтинської міської ради „Про затвердження проекту землеустрою та передачу в оренду приватному підприємству "АБМ" земельної ділянки для будівництва та обслуговування придорожнього кафе, із земель, що перебувають у віданні Ялтинської міської ради" від 11 січня 2005 року № 282 відповідачем здійснено розпорядження земельною ділянкою, яка віднесена до державної власності, та про неправомірність її передачі приватному підприємству „АБМ" на підставі договору оренди земельної ділянки, укладеного 28 квітня 2005 року між Ялтинською міською радою та приватним підприємством "АБМ".

Так, на підставі встановлених фактичних обставин, місцевим господарським судом правильно з'ясовані права і обов'язки сторін, вірно застосовані норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, тому твердження заявника скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу заступника прокурора міста Ялти залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 грудня 2013 року у справі № 5002-7/1571.2-2011 залишити без змін.

Головуючий суддя В.В.Сотула

Судді В.С. Голик

І.В. Черткова

Розсилка:

1. Прокурор міста Ялти (вул. Кірова, 18,Ялта,98600)

2. Державна інспекція сільського господарства в Автономній Республіці Крим (вул. Севастопольська, б.48/1,Сімферополь,95015)

3. Державне підприємство "Лівадія" (вул. Виноградна, 2,Лівадія, м. Ялта,98655)

4. Ялтинська міська рада (пл. Радянська, 1,Ялта,98600)

5. Приватне підприємство "АБМ" (вул. Яна Торвацького, 5,Ялта,Автономна Республіка Крим,98600)