Рішення

від 12.03.2013 по справі 910/1281/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1281/13 12.03.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРСЕРВІСКОМПЛЕКТ"

до Приватного підприємства "А.А.ДІАС"

про стягнення 15553,60 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача: Капаця І.М. (Дов.)

Від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні 12.03.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРСЕРВІСКОМПЛЕКТ" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача - Приватного підприємства "А.А.ДІАС" 15553,60 грн. заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати за поставлений позивачем товар на загальну суму 19826,00 грн., за видатковими накладними № 000022022 від 02.11.2009р., № 000022024 від 02.11.2009р., № 000022059 від 03.11.2009р., № 000022868 від 03.12.2009р., у зв'язку з чим, у відповідача утворилась заборгованість, в розмірі 15553,60 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2013 р. порушено провадження у справі № 910/1281/13 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 07.02.2013р.

Представники позивача 07.02.2013р. в судовому засіданні надали пояснення по суті позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання 07.02.2013р. не з'явився, вимог ухвали Господарського суду м. Києва від 25.01.2013р. не виконав, про причини неявки суд не повідомив. Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засіданні ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2013 р., що повернута на адресу суду поштовим відділенням зв'язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2013р. розгляд справи №910/1281/13 відкладено на 26.02.2013р.

06.02.2013р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи по справі.

21.02.2013р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи по справі.

Представник позивача 26.02.2013р. в судовому засіданні надав пояснення по суті позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання 26.02.2013р. не з'явився, вимог ухвали Господарського суду м. Києва від 25.01.2013р. не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2013р. розгляд справи №910/1281/13 відкладено на 12.03.2013р.

28.02.2013р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява, в якій, позивач надав пояснення щодо здійснення відповідачем часткових оплат за поставлений товар за видатковими накладними № 000022022 від 02.11.2009р. на суму 1380,00 грн.; № 000022024 від 02.11.2009р. на суму 9217,00 грн.; № 000022059 від 03.11.2009р., № 000022868 від 03.12.2009р. на суму 4 459,10 грн.

Представник позивача в судовому засіданні 12.03.2013р., надав суду розрахунок суми боргу, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 12.03.2013р. повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов та інших витребуваних ухвалою про порушення провадження суду документів не надав. Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2013р.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач в процесі розгляду справи так і не скористався правами, передбаченими ст.22 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з усною домовленістю між сторонами, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРСЕРВІСКОМПЛЕКТ", взяв на себе зобов'язання здійснити відповідачу поставку товару - будівельні матеріали, а відповідач - Приватне підприємство "А.А.ДІАС", зобов'язався оплатити поставлений позивачем товар.

Позивачем виставлено відповідачу рахунки-фактури № 40050216 від 02.11.2009р., № 40050051 від 02.11.2009р., № 40050506 від 03.11.2009р., № 40056785 від 03.12.2009р. на оплату товару на загальну суму 19826,00 грн.

На підставі вказаних рахунків-фактур, позивачем здійснено поставку відповідачу товару на загальну суму 19826,00 грн. за видатковими накладними № 000022022 від 02.11.2009р. на суму 1380,00 грн.; № 000022024 від 02.11.2009р. на суму 9217,00 грн.; № 000022059 від 03.11.2009р. на суму 4770,00 грн., № 000022868 від 03.12.2009р. на суму 4 459,10 грн.

Факт прийняття вищевказаного товару загальну суму 19826,00 грн. підтверджується видатковими накладними № 000022022 від 02.11.2009р. на суму 1380,00 грн.; № 000022024 від 02.11.2009р. на суму 9217,00 грн.; № 000022059 від 03.11.2009р. на суму 4770,00 грн., № 000022868 від 03.12.2009р. на суму 4459,10 грн., копії яких наявні в матеріалах справи та оригінали надані для огляду в судовому засіданні, що підписані та скріплені печатками сторін.

Відповідач, в порушення своїх зобов'язань, за поставлений товар розрахувався частково, що підтверджується довідкою АТ "Укрсиббанк" від 22.01.2013р., у зв'язку з чим, у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 15553,60 грн.

Між позивачем та відповідачем підписано Акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого станом на 31.05.2010 р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 16033,60 грн.

Відповідно до листа відповідача - ПП "А.А.ДІАС", вих. №96 від 14.06.2010 року, відповідач в особі директора Азатханяна А.Р. зазначив, що гарантує оплату заборгованості в розмірі 16033,60 грн. за будівельний матеріал в строк до 20.07.2010р.

Позивач зазначає, що станом на час пред'явлення позову, відповідач не здійснив оплату заборгованості в розмірі 15553,60 грн., у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 15553,60 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню. При цьому господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з положеннями статей 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, у частині 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Дослідивши, видаткові накладні № 000022022 від 02.11.2009р., № 000022024 від 02.11.2009р., № 000022059 від 03.11.2009р., № 000022868 від 03.12.2009р., рахунки-фактури, докази оплати, суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини, згідно яких позивач зобов'язався здійснити поставку товару, а відповідач, в свою чергу здійснити оплату поставленого товару.

Судом встановлено, за своєю правовою природою правочин, який відбувся між позивачем та відповідачем,є договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що факт наявності заборгованості за поставлений товар згідно видаткових накладних № 000022022 від 02.11.2009р., № 000022024 від 02.11.2009р., № 000022059 від 03.11.2009р., № 000022868 від 03.12.2009р. належним чином доведений, документально підтверджений.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в судові засідання не з'явився, письмових пояснень чи доказів оплати заборгованості за поставлений товар видаткових накладних № 000022022 від 02.11.2009р., № 000022024 від 02.11.2009р., № 000022059 від 03.11.2009р., № 000022868 від 03.12.2009р. в розмірі 15553,60 грн. не надав.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 15553,60 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то вимога позивача про стягнення з відповідача 15553,60 грн. заборгованості, підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Щодо заявленої позивачем в позовній заяві вимоги про поновлення позовної давності, то суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, але якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Однак, відповідачем, під час розгляду справи, не було подано заяви про сплив позовної давності, а тому суд не приймає до розгляду заявлену позивачем вимогу про поновлення позовної давності.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "А.А.ДІАС" (юридична адреса: 02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 19, код ЄДРПОУ 32526631, р\р 26006011170980 в Філія "Центральне регіональне управління" АТ "Банк "Фінанси та Кредит", МФО 300937, або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРСЕРВІСКОМПЛЕКТ" (юридична адреса: 03038, м. Київ, вул. Нововокзальна, 21, код ЄДРПОУ 35805803, р\р 26003177217700 в АТ "УкрСиббанк", м. Харків, МФО 351005) 15553 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят три) грн. 60 коп. - заборгованості, а також 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 18.03.2013р

Суддя О.В. Гулевець