Постанова

від 05.03.2013 по справі 0870/10928/12

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2013 року (о 16 год. 00 хв.)Справа № 0870/10928/12 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Батрак І.В.

за участю секретаря Батечко М.Д.

за участю представників позивача Козика А.І., Рудич Н.М.

представника відповідача Стреляєва С.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролідер-2010»

до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби

про скасування наказу та визнання протиправними дій

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агролідер-2010» (далі (ТОВ «Агролідер-2010» або - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовною заявою до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби, в якому просить:

скасувати наказ Мелітопольської ОДПІ № 1595 від 05.10.2012 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки TOB «Агролідер - 2010»;

визнати протиправними дії відповідача, які полягають у порушенні встановленого законом порядку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, в результаті якої було складено Акт № 808/22/36968667 від 22.10.2012 про результати позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролідер 2010» (код ЄДРПОУ 36968667) з питань повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податків і обов'язкових платежів під час здійснення господарських операцій з TOB «Євротурбіна», TOB «Мелзернопродукт» , TOB «Гігапрон», TOB «Діапазон сервіс», TOB «Аркада і К», TOB «Імпульс плюс 2010», TOB «ВКФ Плутон Трейд» за період з 03.06.2010 по 30.06.2012;

визнати протиправними дії відповідача щодо визнання операцій з TOB «Євротурбіна», TOB «Мелзернопродукт» , TOB «Гігапрон», TOB «Діапазон сервіс», TOB «Аркада і К», TOB «Імпульс плюс 2010», TOB «ВКФ Плутон Трейд» за період з 03.06.2010 по 30.06.2012 операціями безтоварного характеру;

визнати протиправними дії відповідача у встановленні порушень TOB «Агролідер - 2010» , а саме відсутності об'єктів оподаткування податком на прибуток при придбанні від імені TOB «Євротурбіна», TOB «Мелзернопродукт», TOB «Гігапрон», TOB «Діапазон сервіс», TOB «Аркада і К», TOB «Імпульс плюс 2010», TOB «ВКФ Плутон Трейд» та продажу даних товарів суб'єктам господарювання, наведеним у додатку 1 до акту перевірки, за період з 03.06.2010 по 30.06.2012, які підпадають під визначення ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 14.1.54, 14.1.56 Податкового Кодексу України;

відсутності об'єктів оподаткування податком на додану вартість при придбанні від імені TOB «Євротурбіна», TOB «Мелзернопродукт», TOB «Гігапрон», TOB «Діапазон сервіс», TOB «Аркада і К», TOB «Імпульс плюс 2010», TOB «ВКФ Плутон Трейд» та продажу даних товарів суб'єктам господарювання, наведеним у додатку 1 до акту перевірки, за період з 03.06.2010 по 30.06.2012, які підпадають під визначення ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 185.1, 188.1 Податкового Кодексу України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що прийнятий відповідачем Наказ №1595 від 05.10.2012 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки відповідач розпочав перевірку не дотримавшись процедури визначеної податковим кодексом, та у зв'язку з неправильним застосуванням норм права. Також у відповідача були відсутні будь-які правові підстави для проведення позапланової перевірки на підставі п.п.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, оскільки на письмові запити податкового органу позивачем надано копії документів, які зазначені у запиті. Позивачем також зазначено, що визнання податковим органом операцій з контрагентами позивача операціями безтоварного характеру, та встановлення порушень в Акті перевірки за період який перевірявся , а саме з 03.06.2010 по 30.06.2012 є протиправними оскільки правочини між ТОВ «Агролідер-2010» та контрагентів відповідають вимогам чинного законодавства, при їх укладанні сторонами досягнуто згоди з усіх суттєвих вимог, підтверджуються договорами, видатковими та податковими накладними, правочини сторонами було виконано - товар передано, грошові кошти сплачено, що стало підставою для формування валових витрат у відповідних звітних періодах.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили задовольнити їх у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у наданих запереченнях. Зокрема, зазначає, що відповідно до п. 79.2 ст.79 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими ми особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки. Відповідачем виконано умови початку невиїзної перевірки та 08.10.2012 надіслано Наказ №1595 від 05.10.2012 про проведення перевірки та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки рекомендованим листом з повідомленням про вручення. У Акті перевірки надано докази неможливості реального здійснення операцій з придбання ТМЦ та послуг від імені ТОВ «Євротурбина», ТОВ «Мелзернопродукт», ТОВ «Гігапрон», ТОВ «Діапазон сервіс», ТОВ»Аркада і К», ТОВ «Імпульс плюс 2010», ТОВ ВКФ «Плутон Трейд» та продажу товарів суб'єктамгосоподарювання за період з 03.06.2012 по 30.06.2012 оскільки не підтверджено наявність поставок товарів(робіт, послуг) та здійснені без мети реальних наслідків. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів з вищевказаними контрагентами. Просить в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агролідер 2010» (код ЄДРПОУ 36968667) зареєстровано 02.06.2010 у Виконавчому комітеті Мелітопольської міської ради Запорізької області та взято на податковий облік в органах державної податкової служби 03.06.2010 за № 9760, станом на момент проведення перевірки перебуває на обліку в Мелітопольській МДПІ.

Порядок проведення податковими органами документальних невиїзних перевірок діяльності платників податків врегульовано положеннями ст. ст. 78-79 Податкового кодексу України, Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010, №984.

Відповідно до положень п.п.78.1.1., п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України N 2755-VI, 02.12.2010 (далі - ПК України) документальна позапланова первірказдійснюється у випадках якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту

Судовим розглядом встановлено що листами від 23.01.2012 за № 1640-26/34, 23.04.2012 №2191-07/50 керівнику ТОВ «Агролідер - 2010» направлено запити про надання письмових пояснень та їх документального підтвердження стосовно взаємовідносин з ТОВ «Євротурбина», ТОВ «Мелзернопродукт», ТОВ «Гігапрон», ТОВ «Діапазон сервіс», ТОВ»Аркада і К», ТОВ «Імпульс плюс 2010», ТОВ ВКФ «Плутон Трейд».

01.02.2012 листом №1 та 25.04.2012 листом №2 позивачем направлено на ім'я заступника начальника ВПМ Мелітопольської ОДПІ опис вкладання з описом вкладання відповідь на запити Мелітопольської ОДПІ від 23.02.2012 та 23.04.2012, а саме податкові накладні за 2010-2011, накладні та акти здачі - прийомки виконаних робіт, рахунки, договори, реєстри отриманих податкових накладних, товарно-транспортні накладні, рахунки.

05.10.2012 на підставі п.п.20.1.4. п.20.1 ст.20 та п.п.78.1.1. п.78.1.ст.78 ПК України в.о. начальника податкової інспекції прийняте рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Агролідер 2010» яке оформлено відповідним Наказом №1595. Вказаний Наказ направлений на адресу позивача 08.10.2012 рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

У період з 09.10.2012 по 15.10.2012 фахівцями відповідача проведено позапланову документальну невиїзну перевірку позивача з питань повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податків і обов'язкових платежів під час здійснення господарських операцій з ТОВ «Євротурбина», ТОВ «Мелзернопродукт», ТОВ «Гігапрон», ТОВ «Діапазон сервіс», ТОВ»Аркада і К», ТОВ «Імпульс плюс 2010», ТОВ ВКФ «Плутон Трейд» за період з 03.06.2012 по 30.06.2012, за результатами якої складено Акт №808/22/36968667 від 22.10.2012 (далі - Акт перевірки).

За результатами перевірки встановлено порушення ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовили ними по правочинах, здійснених ТОВ «Агролідер 2010» при придбанні від ТОВ «Євротурбина», ТОВ «Мелзернопродукт», ТОВ «Гігапрон», ТОВ «Діапазон сервіс», ТОВ»Аркада і К», ТОВ «Імпульс плюс 2010», ТОВ ВКФ «Плутон Трейд»та продажу даних товарів суб'єктам господарювання наведеним у додатку 1 до акту перевірки.

Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість при придбанні ТОВ «Євротурбина», ТОВ «Мелзернопродукт», ТОВ «Гігапрон», ТОВ «Діапазон сервіс», ТОВ»Аркада і К», ТОВ «Імпульс плюс 2010», ТОВ ВКФ «Плутон Трейд» , за період з 03.06.2012 по 30.06.2012 та продажу даних товарів суб'єктам господарювання. Податкове повідомлення - рішення не приймалось.

Дослідивши акт перевірки, судом з'ясовано, що дана перевірка проведена на підставі даних нормативної справи, інформації отриманої від інших ДПІ, АІС «Аудіт», Бест Звіт, АІС «Перелік платників податків за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та копій первинних документів наданих платником податків для проведення перевірки, тобто додатково ніякі документи податковим органом не витребовувалися, а наданих позивачем документів було достатньо для проведення перевірки та оформлення її результатів актом.

Не погоджуючись з правомірністю виданого податковим органом вищевказаного наказу та діями відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, позивач звернувся до суду, вважаючи, що товариством наданні документи зазначені у запиті, в повному обсязі, та звертає увагу суду на те, що навіть у випадку якщо позивачем надані не всі необхідні для проведення зустрічної звірки документи, у податкового органу були підстави для проведення виїзної перевірки, а не невиїзної, що передбачено п. 78.1.1 п. 78.1 ст.78 ПК України, на яку відповідач посилається в спірному наказі.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

За приписами п.п. 75.1.2 п. 75.1.ст.75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки визначені ст.79 ПК України, й зокрема, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (п.79.2 ).

Пунктом 79.1. ст. 79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 ст.75 ст.75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Таким чином, проведення документальної невиїзної перевірки можливо лише за наявності обставин визначених ст.ст. 77 та 78 ПК України.

Згідно із п.п. 78.1.1. п.78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Дослідження змісту запитів відповідача свідчить про те, що податковим органом на підставі п.п.20.1.2,20.1.6, п.20.1. ст.20, ст.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України була витребувана інформація про надання письмових пояснень та їх документальних підтверджень. На думку відповідача позивачем надано документи не в повному обсязі на запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту що надало посадовим особам державної податкової служби розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

В подальшому, після надання позивачем копій відповідних документів, податковим органом прийнятий Наказ від 05.10.2012 №1595, яким, у зв'язку з наданням документів не в повному обсязі, в.о. начальника Мелітопольської ОДПІ ДПС призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності за правиламист. 86 КАС України, суд приходить до висновку, що відповідачем по справі порушено вимоги діючого законодавства щодо організації проведення податковими органами документальних невиїзних перевірок діяльності платників податків, які врегульовані положеннями ст.ст. 78-79 ПК України.

Щодо дій відповідача по встановленню відсутності обєктів оподаткування податком на прибуток та податком додану вартість суд зауважує, що відповідно до положень ст.22, 185 ПК України обєктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, робіт, послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст..186 ПК України, у тому числі операції з передачі права власності на обєкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі обєкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю, з наявністю яких законодавство повязує виникнення у платника податкового обовязку

За правилами п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та положеннями п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п. п. 4.1.1, п.4.1. ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» N 334/94-ВР, 28.12.1994,, (далі Закон №334/94-ВР» валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобовязані вести облік доходів, витрат та інших показників, повязаних з визначенням обєктів оподаткування та/або податкових зобовязань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, повязаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас ст.1., ч.1 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що встановлення факту наявності або відсутності об'єкта оподаткування податком на додану вартість, та податком на прибуток дата виникнення такого податкового зобов'язання можливі лише на підставі первинних документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, внаслідок яких утворюється об'єкт оподаткування.

Відповідно до положень ст. 83 ПК України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Вказані вище норми кореспондуються із положеннями п.5.2, п.6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено Наказом ДПА України від 22.12.2010, №984), передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Щодо дій по встановленню фактів порушення позивачем вимог ст.ст. 203, 215, 216, 662,655,656 Цивільного кодексу України то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вважає, що інформація, викладена у Акті не може носити доказовий характер та не підтверджує встановлені у ньому факти, з огляду на наступне.

Відповідачем зроблені висновки про порушення позивачем приписів ст.ст. 655, 656, 662 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Так, у відповідності до ст.655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ст. 656 ЦК України).

Статтею 662 ЦК України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Приписами ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом не дійсним (ст. 204).

Так, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ст.215); нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ст.236); недійний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ст.216).

Частиною 1 ст.215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, а саме:

зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Статтею 228 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Аналізуючи вище викладені норми ЦК України, суд вважає за необхідне зазначити, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Це означає, що правочин є нікчемним, якщо це прямо обумовлено в Законі. Проте, статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності цивільних правочинів, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлено законом або якщо правочин не визнано судом недійсним. Тобто, зі змісту цієї норми випливає, що підстави недійсності правочинів можуть бути передбачені виключно законами. Правочин може бути визнано недійсним тільки на підставі і за наслідками, передбаченими законом. Також нормами ЦК України передбачено, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Зі змісту Акту вбачається, що відповідачем зроблений висновок про порушення позивачем вимог ч.ч.1, 5 ст.203, п.п. 1, 2 ст.215, ст.216 ЦК України. Проте, відобразивши в Акті певні фактичні дані, не можна довести нікчемність правочину

З урахуванням положень пп. 4.1.4 п. 4.1 ст.4 ПК України, яка визначає презумпцію правомірності рішень платника податку, самостійно визначені платником податку валові витрати і податковий кредит вважаються сформованими правомірно, доти контролюючим органом в установленому порядку не буде доведено факту невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

Податкові органи не позбавлені права звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це установлено ч. 3 ст. 228 ЦК України. Право на звернення податкових органів із відповідними позовами встановлено пунктом 11 ст.10 Закону України від 04.12.1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні

До того ж, як зазначив Пленум Верховного Суду України у п. 5 Постанови від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» у разі оспорювання стороною правочину факту його нікчемності, такий правочин може визнаватися таким у судовому порядку.

Відповідач не надав суду належних доказів, які б підтверджували висновки щодо нікчемності правочину та визнання його таким, що укладений без наміру настання правових наслідків. Твердження відповідача ґрунтуються виключно на фактах, що викладені в Акті перевірки, проте належних доказів, що підтверджують викладені у ньому обставини, суду надано не було, а тому твердження відповідача щодо нікчемності правочину є лише його припущенням.

Згідно п. 7 розділу IV Порядку зазначено, що за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення. До теперішнього часу податкове повідомлення-рішення не прийнято.

Отже, акт перевірки, це лише службовий документ, думка (позиція) ревізора щодо результатів перевірки, яка викладена ним для використання уповноваженою службовою особою при прийнятті конкретного управлінського рішення.

Хоча висновки, викладені у Акті перевірки є недоведеними та необґрунтованими, проте не впливають на права та обов'язки позивача. Відповідне рішення за результатами перевірки не приймалося, тому у задоволенні адміністративного позову в цієї частині належить відмовити.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

За наведених обставин суд вважає, що акт перевірки ДПІ не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, він не є обов'язковим до виконання, сам по собі не тягне для позивача ніяких правових наслідків, а тому не може бути оскарженим та скасованим, як і дії, щодо складання такого акту.

Як встановлено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Мелітопольської ОДПІ по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Агролідер 2010», за результатами якої складено Акт № 808/22/36968667 від 22.10.2012 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовної вимоги скасування наказу на проведення перевірки № 1595 від 05.10.2012 року суд зазначає, що вона за своєю суттю є складовою вимоги про визнання протиправними дій по проведенню перевірки які складаються з низки послідовно вчинюваних дій.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 94, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки в результаті якої було складено Акт №808/22/36968667 від 22.10.2012 про результати позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролідер-2010» з питань повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податків і обов'язкових платежів під час здійснення господарських операцій з ТОВ «Євротурбіна», ТОВ Мелзернопродукт», ТОВ «Гігапрон», ТОВ «Діапазон сервіс», ТОВ «Аркада іК», ТОВ «Імпульс плюс 2010»,ТОВ ВКФ Плутон Трейд» за період з 03.06.2010 по 30.06.2012 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролідер-2010» з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 10,73 грн. (десять гривен сімдесят три копійки)

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В.Батрак