Постанова

від 30.11.2006 по справі 25/280-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

25/280-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2006                                                                                                        Справа № 25/280-06  

         Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів:  Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.

при секретарі: Стуковенковій Н.В.

за участю представників:

                позивача: Воронков І.В.- предст., дов.№18 від 17.08.2006 року

відповідача: не явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю “Движущая сила” (м. Дніпропетровськ) і товариства з обмеженою відповідальністю  “Сферастрой-Інвест” (м. Дніпропетровськ) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.10.2006 року по справі №25/280-06

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Движущая сила” (м. Дніпропетровськ)

до: товариства з обмеженою відповідальністю “Сферастрой-Інвест” (м. Дніпропетровськ)

                 про: стягнення 44793,59 грн. по договору на виконання робіт

                                                                ВСТАНОВИВ:

               Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12 жовтня 2006 року (підписано 20.10.2006р.) у справі №25/280-06 (суддя Чередко А.Є.) був частково задоволений позов товариства з обмеженою відповідальністю “Движущая сила” (м. Дніпропетровськ) до товариства з обмеженою відповідальністю “Сферастрой-Інвест” (м. Дніпропетровськ) про стягнення 41333,95 грн. боргу, який виник внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань  по договору на виконання робіт від 30.01.2006р. №01/01-06, а також 2235,68 грн. пені, 378,96 грн. 3% річних і 845,00 грн. інфляційних витрат. Зазначеним рішенням з відповідача на користь позивача стягнуто 41333,95 грн. основного боргу, 845,00 грн інфляційних витрат, 378,96 грн. 3% річних, витрати по сплаті держмита у сумі 589,50 грн. і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Движущая сила” (м. Дніпропетровськ) і  товариство з обмеженою відповідальністю  “Сферастрой-Інвест” (м. Дніпропетровськ), не погодившись із прийнятим рішенням подали апеляційні скарги.

       Позивач –товариство з обмеженою відповідальністю “Движущая сила” (м. Дніпропетровськ) –в апеляційній скарзі просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.10.2006р. по справі №25/280-06 в частині відмови у позовних вимогах про стягнення пені і стягнути з відповідача на користь позивача пеню за прострочення виконання грошових зобов'язань у сумі 2235,68 грн.  Сторона зазначає, що рішення в частині відмови у стягненні пені не відповідає обставинам справи і прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права. Позивач вважає, що суд першої інстанції в порушення ч.1 ст. 43 ГПК України належно не дослідив і не провів юридичного аналізу правових наслідків порушення умов п. 4.5 Договору №01/01-06 від 30.01.2006р. Суд в рішенні, посилаючись на зазначений пункт зіслався на сплату штрафу за несвоєчасне проведення розрахунку, а не пені, які згідно зі ст. 549 ЦК України є різними видами неустойки. На думку скаржника даний висновок порушує ч. 6 ст. 231 ГК України, за якою штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

            Відповідач –товариство з обмеженою відповідальністю “Сферастрой-Інвест” (м. Дніпропетровськ) –просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.10.2006р. по справі №25/280-06 і винести постанову про відмову у позові та покладення судових витрат по справі на позивача. Підставами для скасування рішення товариство вважає неповне дослідження фактичних обставин справи та порушення норм матеріального і процесуального права. Зокрема, судом зроблено висновок про підписання 10.04.2006р. між сторонами актів виконаних робіт за додатковою угодою №1 на суму 115549,65 грн. і додатковою угодою №2 на суму 17784,30 грн. До теперішнього часу відповідачем не здійснено оплати робіт за додатковими угодами на загальну суму 41333,95 грн. Скаржник звертає увагу суду на те, що п. 3 додаткової угоди №1 передбачено перерахування виконавцю залишкової суми по договору на протязі 15 банківських днів після підписання акту виконаних робіт. Але на цей час акту виконаних робіт сторонами підписано не було. До того ж акт №13 не є актом виконаних робіт, а є актом здачі-прийняття робіт (надання послуг), у зв'язку з чим не може бути належним доказом стосовно настання строку оплати по додатковій угоді №1. Додатковою угодою №2  передбачено оплату замовником 100% вартості продукції у сумі 17784,30 грн. на протязі 5 банківських днів з моменту підписання додаткової угоди (п.3). Проте, відповідач зазначає, що предметом даної угоди не було постачання продукції, а виконавець зобов'язаний був виконати обумовлені роботи, у зв'язку з чим сторонами під час підписання угоди не було обумовлено строки оплати за виконані роботи.

             ТОВ “Сферастрой-Інвест” у відзиву на апеляційну скаргу позивача зазначив, що сума пені не може бути стягнута з відповідача, оскільки п. 4.5 Договору передбачено “в случае немотивированной оплаты Заказчиком выполненных робот, указанных в дополнительных соглашениях к настоящему договору, Заказчик обязан уплатить штраф в размере двойной учетной ставки НБУ за каждый день просрочки», що суперечить вимогам ч. 2 ст. 549 ЦК України. Відповідач звертає увагу суду на той факт, що позивачем на адресу позивача не направлялося жодної вимоги стосовно сплати 1223 грн. 66 коп. (845,00 грн. інфляційні витрати і 378,96 грн. –3% річних), а в силу ст.625 ЦК України ці платежі повинні здійснюватися на вимогу кредитора.

У судове засідання, яке відбулося 30 листопада 2006 року, представник відповідача не явився, а направив клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з відрядженням представника до м. Луганськ. Беручи до уваги, що будь-яких доказів відрядження (наказу або інших документів) до клопотання не додано, матеріали справи є достатніми для перегляду справи по суті, відповідач заздалегідь і належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №№8247647, 8247671), справа переглядалася без участі представника відповідача на наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Вислухав представника позивача, переглянувши матеріали справи Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що 30.01.2006 року між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) був укладений договір на виконання робіт №01/01-06, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконати роботи по виготовленню ескізів, виготовлення і монтажу візуальної реклами, фасадних систем, металоконструкцій, навісів на умовах, передбачених даним договором та додатковими угодами до нього.

Додатковою угодою №1 до договору №01/01-06 на виконання робіт від 30.01.2006 року позивач зобов'язався виконати роботи по виготовленню і монтажу касет із композитних панелей у кількості 160,25 кв.м., колон різних модифікацій у кількості 13 шт., касет у кількості 111 кв.м, композитну панель у кількості 74 погонних метра для магазину „АТБ”, розташованому у м. Дніпродзержинську на пр. Металургів на протязі 20 днів з моменту отримання передплати. Додатковий об'єм робіт, зазначений у п.2 Додаткової угоди позивач зобов'язався виконати на протязі 30 календарних днів з моменту передплати. Сторони у додатковій угоді визначили суму робіт і порядок оплати робіт (п.3).

30 січня 2006 року між сторонами було підписано додаткову угоду №2 на виконання робіт на тому ж об'єкті на загальну суму 17784,30 грн., які замовник зобов'язався оплатити у якості передплати на протязі 5 днів з моменту підписання додаткової угоди.

Позивач виконав роботи у повному обсязі, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт №ОУ-0000012 (по додатковій угоді №2) на суму 17784,30 грн. і №ОУ-0000013 (по додатковій угоді №1) на суму 115549,65 грн., але замовник виконані роботи у повному обсязі не оплатив і станом на 06.06.2006 року у останнього була заборгованість перед позивачем на загальну суму 56333,95 грн, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 06.06.2006 року (а.с.19).

Місцевий господарський суд обґрунтовано з урахуванням ч.1 ст.837, ч.1 ст.854, 526, 625 ЦК України зробив висновок про правомірність вимог щодо нарахування індексу інфляції за весь час прострочення і трьох відсотків річних. При цьому суд також обґрунтовано не прийняв до уваги доводи відповідача стосовно невиконання позивачем робіт за договором і не встановлення строку оплати. Відповідач вважає, що акт №13, на який посилається позивач у позовній заяві не є актом виконання робіт, а є актом здачі-приймання робіт, у зв'язку з чим не може вважатися належним доказом стосовно настання строку оплати по додатковій угоді №1. З цим висновком погодитися не можна, оскільки він зроблений без врахування п.4.3 Договору, в силу якого оплата виконаних робіт, зазначених у додаткових угодах, проводиться на протязі 15 днів після підписання акта приймання-передачі  робіт. Таким чином, підписаний сторонами акт №АО-0000013 є підставою для оплати виконаних позивачем робіт. Щодо додаткової угоди №2, то п.3 цієї угоди передбачено повну передплату, тому несплачена сума вважається заборгованістю через 5 днів після підписання угоди. Посилання у угоді на „вартість продукції” не звільняє відповідача від проведення передплати за цією угодою

За таких обставин рішення місцевого господарського суду в частині стягнення з відповідача основного боргу з урахуванням заяви про зміну позовних вимог у сумі 41333,95 грн., 3% річних у сумі 378,96 грн., інфляційних у сумі 845 грн. повністю відповідає вимогам чинного законодавства.

Разом з тим, суд неправомірно відмовив позивачу у стягненні пені у сумі 2235,68 грн. відповідно до наступного: згідно п.4.5 Договору №01/01-06 на виконання робіт у випадку немотивованої неповної оплати замовником виконаних робіт, зазначених у додаткових угодах до договору, замовник зобов'язаний уплатити штраф в розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочення.

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Отже, відмінність штрафу від пені полягає у тому, що штрафом є одноразова санкція, а пеня санкцією, яка обчислюється у такому ж порядку, які і штраф (у процентах), але стягується за кожний день прострочення. Господарський кодекс України, який також розповсюджується на правовідносини, які виникли між сторонами у справі, визначає, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Тобто, і пеня, і штраф є штрафними санкціями. Оскільки сторони погодили у договорі, що замовник сплачує штрафні санкції за кожний день прострочення, а це є ознакою штрафної санкції у вигляді пені, суд зобов'язаний був задовольнити позовні вимоги відносно стягнення такої штрафної санкції, оскільки сторони узгодили порядок її нарахування і сплати.

Доводи, викладені у апеляційній скарзі відповідача, не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, виходячи із вищезазначеного.

За таких обставин рішення місцевого господарського суду повинно бути змінено.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Сферастрой-Інвест” (м. Дніпропетровськ) залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Движущая сила” (м. Дніпропетровськ) задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12 жовтня 2006 року по справі №25/280-06 змінити, виклавши резолютивну частину рішення у наступній редакції:

„Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Сферастрой-Інвест” (м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 176, код ЄДРПОУ 33421124) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Движущая сила” (м. Дніпропетровськ, вул. Гудкова, 23, код ЄДРПОУ 33669615) основний борг у сумі 41333 грн. 95 коп., інфляційні втрати у розмірі 845 грн., 3% річних у розмірі 378 грн. 96 коп., пеню у розмірі 2235 грн. 68 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 447 грн. 93 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн., видати наказ”.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Сферастрой-Інвест” (м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 176, код ЄДРПОУ 33421124) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Движущая сила” (м. Дніпропетровськ, вул. Гудкова, 23, код ЄДРПОУ 33669615) 11 грн. 18 коп. витрат по сплаті державного мита за перегляд судового рішення в апеляційному порядку.

Зобов'язати господарський суд Дніпропетровської області видати накази відповідно до вимог ст.ст.116, 117 ГПК України.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю „Движущая сила” (м. Дніпропетровськ, вул. Гудкова, 23, код ЄДРПОУ 33669615) із державного бюджету надмірно сплачене за платіжним дорученням №726 від 16 жовтня 2006 року через АБ „Кредит-Дніпро” (м. Дніпропетровськ, МФО 305749), яке знаходиться в матеріалах господарської справи №25/280-06, державне мито у сумі 43 грн. 82 коп., про що видати довідку.

Головуючий                                                                                         О.С. Євстигнеєв

Судді:                                                                                                    Л.О. Лотоцька

                                                                                                                                 Р.М. Бахмат

(постанова виготовлена у повному обсязі 04.12.2006 року)

З оригіналом згідно.

Помічник судді                                                                                        М.В. Юрченко

04.12.2006р.