Рішення

від 20.03.2013 по справі 905/1402/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.03.13 р. Справа № 905/1402/13-г

Представником позивача не надане письмове клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача - Червона А.В. - довіреність від 11.02.2013р.,

від відповідача - не явився,

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТС» м. Дружківка

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Леко-Дон» м. Донецьк

про стягнення 14952,72грн. заборгованості, 24% річних, інфляційних, пені

СУТЬ СПОРУ:

Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 14952,72грн., з яких: 12140,00грн. - заборгованість, 1849,38грн. - 24% річних, які нараховані за періоди з 01.06.2012р. по 19.02.2013р., з 02.07.2012р. по 19.02.2013р., з 23.10.2012р. по 19.02.2013р., 59,00грн. - інфляційні витрати, які нараховані за вересень 2012р., грудень 2012р., січень 2013р., 904,34грн. - пеня, яка нарахована за періоди з 01.06.2012р. по 01.12.2012р., з 02.07.2012р. по 02.01.2013р., з 23.10.2012р. по 19.02.2013р. по кожному розрахунковому періоду окремо відповідно до п. 4.3 договору.

В підтвердження позову позивач надав підписаний сторонами договір поставки № 267 від 18.10.2011р. з специфікаціями № 5 від 11.05.2012р., № 6 від 31.05.2012р., видаткові накладні № Е-00000903 від 11.05.2012р. на суму 14000,00грн., № Е-00001144 від 31.05.2012р. на суму 11100,00грн., довіреності на прийняття товару, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № Е-00000295 від 11.05.2012р. на суму 120,00грн., № Е-00000347 від 31.05.2012р. на суму 220,00грн., рахунки-фактури № Е-903836 від 11.05.2012р. на суму 14000,00грн., № Е-9053841 від 11.05.2012р. на суму 120,00грн., № Е-903972 від 31.05.2012р. на суму 220,00грн., № Е-903970 від 31.05.2012р. на суму 11100,00грн., претензію № 551 від 16.10.2012р. з вимогою оплатити борг, яка направлена відповідачу, виписки по банківському рахунку (виписки надані за іншими рахунками), довідку про зарахування коштів № 108 від 19.02.2013р.та акт звірки розрахунків, підписаний представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

Відповідач не скористався своїм законним правом на участь в судовому засідання, про час і місце якого був належним чином повідомлений замовленою поштою, про що свідчить підпис уповноваженою особи відповідача на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Господарський суд не позбавлений права вирішити спір в межах строків, передбачених ст.69 Господарського процесуального кодексу України, за наявними і достатніми матеріалами зібраними судом та наданими позивачем на підставі ст.75

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом,

ВСТАНОВЛЕНО:

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача суми заборгованості за отриманий ним по договору поставки № 267 від 18.10.2011р. товар, який залишився частково несплаченим, а також 24% річних, інфляційних витрат та пені, які нараховані за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

За своїм змістом та правовою природою договір № 267 від 18.10.2011р., на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є змішаним договором: поставки і надання послуг та підпадає під правове регулювання норм Глави 63 і статті 712 Цивільного кодексу України ( далі по

2

тексту - ЦК України ) та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

При дослідженні матеріалів справи господарським судом встановлено, що 18.10.2011р. сторонами підписаний договір поставки № 267, відповідно до умов якого постачальник (позивач) постачає товар на підставі замовлень покупця на умовах EXW (Інкотремс 2010) склад постачальника: м. Донецьк, вул. Софійська, 23 «б» протягом 3 банківських днів з моменту підписання специфікації, а покупець (відповідач) приймає товар та оплачує його.

Найменування, асортимент товару, його кількість та порядок оплати визначений в специфікаціях до договору, які являються його невід'ємною частиною. Так, згідно специфікації № 5 від 11.05.2012р. на суму 14000,00грн. покупець оплачує товар протягом 14 банківських днів з моменту підписання специфікації, а відповідно до умов специфікації № 6 від 31.05.2012р. на суму 11100,00грн. - протягом 21 банківського дня з моменту підписання специфікації.

Пунктом 3.2 договору встановлено, що у випадку, якщо за умовами договору постачальник надає також послуги по шиномонтажному обслуговуванню, оплата за надані послуги здійснюється на підставі виставлених рахунків на умовах 100% передплати.

Відповідно до п. 9.3 договору він вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2011р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по договору. У разі, якщо жодна із сторін за 15 календарних днів до закінчення строку дії договору письмово не повідомить іншу сторону про розірвання договору, дія договору автоматично продовжується ще на один календарний рік.

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Господарським судом встановлено, що позивач на підставі видаткових накладних № Е-00000903 від 11.05.2012р. на суму 14000,00грн., № Е-00001144 від 31.05.2012р. на суму 11100,00грн. передав, а уповноважені особи відповідача на підставі отримали обумовлений в специфікаціях до договору товар на загальну суму 25100,00грн.

Позивачем відповідачу були виставлені для оплати рахунки-фактури № Е-903836 від 11.05.2012р. на суму 14000,00грн., № Е-903970 від 31.05.2012р. на суму 11100,00грн.

З матеріалів справи також вбачається, що позивач на виконання пункту 3.2 договору виставив відповідачу рахунки-фактури № Е-9053841 від 11.05.2012р. на суму 120,00грн., № Е-903972 від 31.05.2012р. на суму 220,00грн. за послуги балансування, накачування шин, монтаж безкамерної шини на диск, шиномонтажний комплекс безкамерної шини, які були надані позивачем відповідачу, про що свідчать підписані сторонами без зауважень та заперечень акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № Е-00000295 від 11.05.2012р. на суму 120,00грн., № Е-00000347 від 31.05.2012р. на суму 220,00грн.

Оскільки відповідачем отримані товар і послуги у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК України боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Відповідно до п. 3.2 договору порядок розрахунків встановлюється у специфікаціях, а саме:

- за специфікацією № 5 від 11.05.2012р. на суму 14000,00грн. покупець оплачує товар протягом 14 банківських днів з моменту підписання специфікації;

- за специфікацією № 6 від 31.05.2012р. на суму 11100,00грн. - протягом 21 банківського дня з моменту підписання специфікації.

У випадку, якщо за умовами договору постачальник надає також послуги по шиномонтажному обслуговуванню, оплата за надані послуги здійснюється на підставі виставлених рахунків на умовах 100% передплати.

Таким чином, відповідач повинен був оплатити товар, який отриманий по накладним:

- № Е-00000903 від 11.05.2012р. на суму 14000,00грн. - до 31.05.2012р.,

- № Е-00001144 від 31.05.2012р. на суму 11100,00грн. - до 01.07.2012р.

Послуги по шиномонтажному обслуговуванню відповідач повинен був оплатити на умовах 100% передплати. Оскільки відповідач не виконав свої зобов'язання з попередньої оплати, а

3

послуги були ним прийняті, то він повинен оплатити їх у строк, передбачений частиною другої ст. 530 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На підставі вказаної статті позивач 16.10.2012р. направив відповідачу претензію № 551 з вимогою оплатити борг. Таким чином, відповідач повинен був оплатити послуги по шиномонтажному обслуговуванню в сумі 340,00грн. до 26.10.2012р. з урахуванням часу поштового перебігу.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи доведено, що відповідачем, в порушення умов договору, товар, який отриманий по накладній № Е-00000903 від 11.05.2012р. сплачений лише частково в сумі 13300,00грн., про що свідчать витяги з банківських рахунків і підписаний сторонами акт звірки від 13.12.2013р., підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств.

Несплаченим залишився товар по накладній № Е-00000903 від 11.05.2012р. - в сумі 700,00грн., по накладній № Е-00001144 від 31.05.2012р. - в сумі 11100,00грн. Судом встановлено, що послуги шиномонтажному обслуговуванню, які надані позивачем відповідачу також залишилися несплаченими у повному обсязі - в сумі 340,00грн.

Таким чином, загальна заборгованість відповідача на момент звернення до суду склала 12140,00грн.

Приймаючи до уваги, що позивачем доведені факти передачі товару відповідачу та надання йому послуг по шиномонтажному обслуговуванню і їх не сплати у встановлені договором терміни, господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення 12140,00грн. заборгованості в повному обсязі.

Враховуючи те, що позивач не в повному обсязі оплатив отриманий товар та прийняті послуги, позивач просить стягнути з нього 1849,38грн. 24% річних, які нараховані за періоди з 01.06.2012р. по 19.02.2013р., з 02.07.2012р. по 19.02.2013р., з 23.10.2012р. по 19.02.2013р. та 59,00грн. інфляційних витрат, які нараховані за вересень 2012р., грудень 2012р., січень 2013р.

Вирішуючи це питання, господарський суд виходить з наступного:

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобов'язання відповідачем порушені, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення 24% річних та інфляційних фактично залишилось невиконаним грошове зобов'язання відповідача перед кредитором.

Стаття 625 ЦК України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом. Сторонами договором в п. 4.3 передбачена відповідальність за прострочення оплати товару у вигляді стягнення інфляційних витрат та 24% річних. Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання.

Господарським судом при розгляді справи встановлено, що відповідачем товар та отримані послуги сплачені не в повному обсязі, тому позивачем нарахована сума річних відсотків та інфляційних витрат.

Господарський суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 1849,38грн. 24% річних та провівши власний, задовольняє вимоги в цій частині в повному обсязі, оскільки наданий позивачем розрахунок річних відсотків не перевищує розміру, розрахованого судом відповідно до загальної методики нарахування із визначенням моменту, з якого у позивача виникає право на таке нарахування.

Що стосується вимог про стягнення 59,00грн. інфляційних витрат, які нараховані за вересень 2012р., грудень 2012р., січень 2013р., господарський суд задовольняє їх у повному обсязі.

4

Порушення відповідачем строків оплати отриманого товару та послуг явилось підставою для нарахування позивачем 904,34грн. пені, яка нарахована за періоди з 01.06.2012р. по 01.12.2012р., з 02.07.2012р. по 02.01.2013р., з 23.10.2012р. по 19.02.2013р. по кожному розрахунковому періоду окремо відповідно до п. 4.3 договору.

Матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків виконання зобов'язання по оплаті товару та отриманих послуг, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення штрафних санкцій фактично залишилось невиконаним зобов'язання відповідача перед кредитором.

У відповідності зі ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою. Стаття 549 ЦК України визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. У відповідності з ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Оскільки, відповідачем не були виконанні належним чином зобов'язання щодо оплати товару та послуг, це стало підставою для застосування господарських санкцій, передбачених п. 4.3 договору, відповідно до якого, у випадку порушення покупцем строку оплати вартості товару, він сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені.

Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені встановлюються у договорі згідно зі статтями 1,3,4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (далі по тексту - Закон ), відповідно до якого платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, що становить 904,34грн. за весь строк порушення оплати.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладається судовий збір в розмірі 1720,50грн., оскільки позовні вимоги задоволені частково.

На підставі ст.ст.526,530,546,549-551,610,612,625 Цивільного кодексу України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. 193, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та, керуючись статтями75,49,82,84,81-1,85 Господарського процесуального України, господарський суд -

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТС» м. Дружківка до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Леко-Дон» м. Донецьк про стягнення 14952,72грн., з яких: 12140,00грн. - заборгованість, 1849,38грн. - 24% річних, 59,00грн. - інфляційні витрати, 904,34грн. - пеня у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Леко-Дон» м. Донецьк-83005, вул. Зубкова, 1, ЄДРПОУ 36306641 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТС» м. Дружківка-84201, вул. Енгельса, буд. 108, кв. 21 (поштова адреса: 84301, м. Краматорськ, вул. Соціалістична, буд. 35, кв. 36), ЄДРПОУ 24308872 заборгованість в сумі 12140,00грн., 1849,38грн. - 24% річних, 59,00грн. - інфляційних витрат, 904,34грн. - пені, 1720,50грн. судового збору.

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 20.03.2013року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний термін.

Суддя Гринько С.Ю.