Рішення

від 28.11.2006 по справі 444/20-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

444/20-06

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

28.11.06                                                                                         Справа №  444/20-06

За позовом

Переяслав-Хмельницького міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Козлівської сільської ради, с. Козлів, Переяслав-Хмельницький р-н

до

Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Дружба народів», с. Козлів, Переяслав-Хмельницький р-н

про стягнення 68584,00грн.

Суддя  Іваненко Я.Л.

В засіданні приймали участь:

від позивачаСєдіна Л.В., довіреність від 27.11.06р. б/н

від відповідачаЛук'яненко О.В., доручення №126 від 09.10.06р.

від прокурораОпанасенко Т.В., посвідчення від 25.07.06р. №90

суть спору:

          До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Переяслав-Хмельницького міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Козлівської сільської ради, с.Козлів (далі –позивач) до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Дружба народів», с. Козлів (далі –відповідач) про стягнення 68584,00грн. (у тому числі 63101,00грн. основної заборгованості, 5483,00грн. пені).

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.11.06р. розгляд справи було призначено на 20.11.2006р.

В судовому засіданні 20.11.06р. представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві, а саме, посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо внесення плати за землю за договорами №1, №2, №3 від 27.01.03р. та №1, №2, №3 від 03.03.04р. на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди).

Представник прокурора позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у наданому в судовому засіданні відзиві №193 від 17.11.2006р. на позов, а саме, зазначив, що позивачем в порушення п.1.2. розділу 1 договорів №1 від 27.01.03р. та від 03.03.04р. не додано списків не використаних сертифікатів поосібно, крім того в погашення заборгованості з орендної плати відповідачем виконувались певні роботи та виставлялись рахунки.

В судовому засіданні  20.11.06р. було оголошено перерву до 28.11.2006р. на 09-30.

В судовому засіданні 28.11.06р. за згодою сторін було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, судом встановлено наступне.

Між Козлівською сільською радою (орендодавець) та Сільськогосподарським кооперативом „Дружба народів” (орендар) 27.01.03р. було укладено договори №1, №2, №3 на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди).

Відповідно до умов договору №1 від 27.01.03р. орендодавець надав в тимчасове, платне користування земельну ділянку загальною площею 98,4га, в тому числі ріллі 98,4га строком на 1 рік (для сільськогосподарського використання). Відповідно до умов договору №2 від 27.01.03р. орендодавець надав в тимчасове, платне користування земельну ділянку загальною площею 13,8га (інших угідь –під будівлями та дворами) строком на 1 рік. Відповідно до умов договору №3 від 27.01.03р. орендодавець надав в тимчасове, платне користування земельну ділянку, призначену для соціальної сфери, загальною площею 16,0га, в тому числі ріллі 16,0га строком на 1 рік.

Відповідно до пунктів 2.1 зазначених договорів плата за землю вноситься землекористувачем щорічно не пізніше 15.08 та 15.11.2003р. у розмірі 16319грн. за договором №1, 8445грн. за договором №2, 2648грн. за договором №3.   

Крім того, між Козлівською сільською радою (орендодавець) та Сільськогосподарським кооперативом „Дружба народів” (орендар) 03.03.04р. було укладено договори №1, №2, №3 на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди).

Відповідно до умов договору №1 від 03.03.04р. орендодавець надав в тимчасове, платне користування земельну ділянку загальною площею 118га, в тому числі ріллі 118га строком на 1 рік (для сільськогосподарського використання). Відповідно до умов договору №2 від 03.03.04р. орендодавець надав в тимчасове, платне користування земельну ділянку загальною площею 13,8га (інших угідь –під будівлями та дворами) строком на 1 рік. Відповідно до умов договору №3 від 03.03.04р. орендодавець надав в тимчасове, платне користування земельну ділянку, призначену для соціальної сфери, загальною площею 16,43га, в тому числі ріллі 16,43га для сільськогосподарського використання строком на 1 рік.

Відповідно до пунктів 2.1 зазначених договорів плата за землю вноситься землекористувачем щорічно у грошовій формі не пізніше 15.08 та 15.11.2004р. у розмірі 13062грн. за договором №1, 20810грн. за договором №2, 1817грн. за договором №3.   

Як вбачається з матеріалів справи, за користування земельними ділянками у 2003-2004рр. відповідачем розрахунки не здійснені.

Відповідно до проведеної контрольно-ревізійним відділом в м. Переяслав-Хмельницький і Переяслав-Хмельницькому районі ревізії роботи по виконанню Козлівською сільською радою бюджету за період з 01.07.03р. по 01.12.05р., оформленої актом №260-13/2 від 19.01.06р., встановлено заниження орендної плати згідно угод, укладених з СВК „Дружба народів” та донараховано орендну плату в розмірі 40650грн., які були відшкодовані під час ревізії.

За таких обставин, внаслідок порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо сплати орендних платежів, за останнім рахується заборгованість на загальну суму 63101,00грн.

Оскільки обов'язок відповідача погасити заборгованість по орендній платі продовжує існувати, суд відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України та пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України застосовує при розгляді справи норми зазначених кодексів.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом частини першої та  частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Крім того, відповідно до ст. ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватися  належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до Відповідно до ст.129 Конституції та ст.33 ГПК України, відповідач повинен довести ті факти, на які він посилається як на підставу своїх заперечень, та надати докази, які підтверджують його заперечення.

Сторони вільні у наданні господарському суду доказів і доведення їх переконливості. Проте, вирішуючи питання щодо доказів, суд враховує інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи обставини, викладені у відзиві від 17.11.2006р., відповідачем не доведено виконання належним чином своїх обов'язків щодо внесення орендної плати за користування землею на умовах договорів №1, №2, №3 від 27.01.03р. та 03.03.04р. Надані ж відповідачем рахунки, виставлені останнім за проведення певних робіт, не можуть бути,  враховуючи  інститут допустимості засобів доказування, належними  доказами внесення орендних платежів у встановленому порядку та обсязі.

Крім того, заперечуючи проти позову та зазначаючи, що позивачем порушено п.1.2. розділу 1 договорів №1 від 27.01.03р. та від 03.03.04р., стосовно надання списків не використаних сертифікатів поосібно, відповідачем не обґрунтовано яким чином вказані обставини впливають на внесення (чи не внесення) останнім плати за землю, що перебуває у його оренді на підставі договорів №1, №2, №3 від 27.01.03р. та 03.03.04р.

За таких обставин заперечення відповідача судом до уваги не приймаються, оскільки не знайшли свого належного підтвердження під час розгляду справи та спростовуються матеріалами справи в їх сукупності.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 63101грн. заборгованості за договорами на право тимчасового користування землею, документально підтверджуються, а тому підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч.2 ст.217 та ч.1 ст.230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як зазначається в ч. 4 ст. 231 ГК України, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку  України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором (ч.6 ст.231 ГК України).

Відповідно до п. 3.1 договорів №1, №2, №3 від 27.01.03р. та 03.03.04р. за несвоєчасне внесення орендної плати нараховується пеня 0,2% від суми недоїмки за кожен день прострочки.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/965 ВР від 22.11.1996р. платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової  ставки Національного банку, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вбачається з розрахунку заявленої позивачем до стягнення пені, останнім враховано вищезазначені вимоги законодавства щодо обмеження нарахування подвійною обліковою ставкою НБУ, а також положення ст.232 ГК України, яка обмежує нарахування штрафних санкцій шестимісячним строком, а тому  нараховані 5483,00грн. пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі ст. 49 ГПК України судові (господарські) витрати за розгляд справи покладаються на відповідача.

Керуючись  ст.ст. 44, 49, 75, 82-84 ГПК України, господарський суд,–

вирішив:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Дружба народів” (08422, Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Козлів, код  05391376) на користь Козлівської сільської ради (08422, Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Козлів, код 20597394) 63101грн. (шістдесят три тисячі сто одну грн.) заборгованості та 5483грн.  (п'ять тисяч чотириста вісімдесят три грн.) пені.

3.          Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Дружба народів” (08422, Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Козлів, код  05391376) у доход державного бюджету України 685,84грн. державного мита.

4.          Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Дружба народів” (08422, Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Козлів, код  05391376)  на користь Державного підприємства “Судовий інформаційний центр” (03057, м.Київ, проспект Перемоги,44; р/р 26002014180001 у ВАТ “Банк Універсальний”, м.Львів, МФО 325707, код ЄДРПОУ 30045370) 118,00 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                 Іваненко Я.Л.

Дата підписання рішення 30.11.2006р.