Справа № 815/963/13-а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2013 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Глуханчук О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Котовського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави для захисту прав Управління Пенсійного фонду України у м.Котовську та Котовському районі Одеської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
05 лютого 2013 року Котовський міжрайонний прокурор Одеської області в інтересах держави для захисту прав Управління Пенсійного фонду України у м. Котовську та Котовському районі Одеської області звернувся до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1) про стягнення заборгованості у розмірі 1732, 80 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що ФОП ОСОБА_1 зареєстрований виконавчим комітетом Котовської міської ради Одеської області в якості суб'єкта підприємницької діяльності 25.02.2008 року за № 25550000000010763 та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Котовську та Котовському районі Одеської області, як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та згідно картки особового рахунку громадянина-підприємця (фізичної особи) загальна сума боргу ФОП ОСОБА_1 перед Управлінням складає 1732, 80 грн.
Вищезазначена заборгованість виникла у зв'язку з порушенням з боку відповідача вимог ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV, а саме зобов'язання по внескам були нараховані платником, але не сплачені в повному обсязі.
У судове засідання представник позивача не з'явився, надав клопотання у якому позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить справу розглядати без його участі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, повноважного представника у судове засідання не направив. Судова кореспонденція, яка була направлена на адресу відповідача, була повернута до суду з відміткою відповідальної особи поштового зв'язку: «за зазначеною адресою не проживає». Відповідно до положень ч. 11 ст.35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Згідно з ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З урахуванням вищенаведеного суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 зареєстрований виконавчим комітетом Котовської міської ради Одеської області 25.02.2008 року за № 25550000000010763 (а. с. 14) та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Приморському районі м. Одеси, як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно з п. 3 ст. 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. Відповідно до п. 5 ст. 14 та ч. 2 ст. 15 вони є страхувальниками та платниками страхових внесків.
Згідно наданого відповідачем до Управління звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове страхування до органів Пенсійного фонду України за 2010 рік (а. с. 11-12) позивач самостійно встановив розмір страхових внесків в сумі 1832, 80 грн., проте, як вбачається, з графи 5 звіту та Картки особового рахунку, фактично сплачено лише 100, 00 грн.
Таким чином, згідно картки особового рахунку громадянина-підприємця (фізичної особи), загальна сума боргу ФОП ОСОБА_1 перед Управлінням складає 1732, 80 грн. (а. с. 10). До теперішнього часу заборгованість перед Управлінням не погашена.
У зв'язку з порушенням з боку відповідача вимог ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV, а саме зобов'язання по внескам були нараховані, але не сплачені в повному обсязі, відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону України №1058-IV (редакція чинна на момент виникнення заборгованості) та на підставі Картки особового рахунку громадянина-підприємця (фізичної особи), Управлінням було складено вимогу про сплату боргу від 05.04.2011 року за № Ф-348 із загальною сумою боргу станом на 05.04.2011 року - 1732, 80 грн. (а. с. 13).
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з абзацом 2 п. 1 Положення «Про Пенсійний фонд України», затвердженого Указом Президента України № 384/2011 від 06.04.2011 року, Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).
Відповідно до ст. 72 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року, джерелами формування коштів Пенсійного фонду є страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; суми від фінансових санкцій, застосованих відповідно до цього Закону та інших законів до юридичних та фізичних осіб за порушення встановленого порядку нарахування, обчислення і сплати страхових внесків та використання коштів Пенсійного фонду, а також суми адміністративних стягнень, накладених відповідно до закону на посадових осіб та громадян за ці порушення.
Абзацом 1 статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Статтею 1 Закону України № 1058-IV від 09.07.2003 року передбачено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до вказаної статті, страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно з ч. 6 ст. 20 Закону України № 1058-IV від 09.07.2003 року, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Відповідно до ч. 15 ст. 106 Закону України № 1058-IV від 09.07.2003 року строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Частиною 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VI визначено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
Згідно п.п.5 п.4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України № 384/2011 від 06.04.2011 року, Пенсійний фонд України організовує, координує та контролює роботу головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управлінь у районах, містах, районах у містах, а також управлінь у містах та районах (далі - територіальні органи), зокрема, щодо стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення. крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
На час розгляду справи заборгованість у розмірі 1732,80 грн. відповідачем не сплачена.
Таким чином, сума заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ФОП ОСОБА_1 в розмірі 1732, 80 грн. підлягає стягненню за рішенням суду.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 7-14, 69-71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, Положенням «Про Пенсійний фонд України», затвердженого Указом Президента України № 384/2011 від 06.04.2011 року, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Котовського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави для захисту прав Управління Пенсійного фонду України у м.Котовську та Котовському районі Одеської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Cтягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) заборгованість зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1732, 80 грн. (одна тисяча сімсот тридцять дві гривні вісімдесят копійок) на користь держави Україна в особі Управління Пенсійного фонду України у м.Котовську та Котовському районі Одеської області на р/р 25603330152973, МФО 328845, ОКПО 37574302.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 18 березня 2013 року .
Суддя О.В. Глуханчук
Адміністративний позов Котовського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави для захисту прав Управління Пенсійного фонду України у м.Котовську та Котовському районі Одеської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Cтягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) заборгованість зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1732, 80 грн. (одна тисяча сімсот тридцять дві гривні вісімдесят копійок) на користь держави Україна в особі Управління Пенсійного фонду України у м.Котовську та Котовському районі Одеської області на р/р 25603330152973, МФО 328845, ОКПО 37574302.
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.03.2013 |
Оприлюднено | 22.03.2013 |
Номер документу | 30076469 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Глуханчук О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні