Рішення

від 20.03.2013 по справі 914/706/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.13 Справа№ 914/706/13-г

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферозіт", м.Теребовля Тернопільської області

до відповідача Приватного підприємства "МТБуд", м.Львів

про стягнення 16 955,97 грн.

За участю представників сторін:

від позивача Галушка Г.М. - представник (довіреність б/н від 05.12.2012р.);

від відповідача не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору : Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Ферозіт" до Приватного підприємства "МТБуд" про стягнення 16 955,97 грн., з яких 12 999,65 грн. основного боргу, 288,68 грн. 3% річних, 2 599,93 грн. штрафу та 1 067,71 грн. пені.

Ухвалою суду від 19.02.2013р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 06.03.2013р. Ухвалою суду від 06.03.2013р. розгляд справи відкладено на 20.03.2013р., з підстав наведених в даній ухвалі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав наведених у позовній заяві. Подав клопотання вх. №7636/13 від 20.03.2013р., яким долучив до матеріалів справи документи витребувані ухвалами суду від 19.02.2013р. та 06.03.2013р.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, вимог ухвал суду від 19.02.2013р. та 06.03.2013р. не виконав, причин неявки представника та невиконання ним вимог ухвал суду не повідомив. Про порушення провадження у справі був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №7902603914235 від 20.02.2013р. - вручено 11.03.2013р. Про відкладення розгляду спору на 06.03.2013р. був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №7902603914227 від 06.03.2013р. - вручено 11.03.2013р.

Станом на 20.03.2013р. від відповідача відзив клопотання, заяви, докази витребувані судом на адресу суду не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

встановив:

03.05.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ферозіт" (постачальник) та Приватним підприємством "МТБуд" (покупець) було укладено договір №РЕ/ЛВ/0119/12 поставки товарів (далі по тексту - договір поставки), відповідно до якого постачальник зобов'язувався постачати і передати у власність покупцю будівельні матеріали (надалі - товар) для використання у господарській діяльності, а покупець зобов'язувався прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

Згідно п.4.1. та п.4.2. договору оплата здійснюється шляхом післяоплати протягом 30 календарних днів від дати отримання товару уповноваженою особою покупця. Розрахунки за товар здійснюються шляхом перерахування суми вартості товару у безготівковому порядку в гривнях на поточний банківський рахунок постачальника.

Відповідно до п.5.2. договору у випадку порушення строків передбачених даним договором, винна сторона сплачує іншій пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.

Згідно п.5.3. та п.5.5. договору у випадку прострочення оплати вартості поставленого товару більше ніж на 20 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20 % від суми неоплаченого товару. Сторони домовилися про те, що спеціальна позовна давність щодо стягнення штрафних санкцій встановлюється в три роки.

Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар (будівельні матеріали) на загальну суму 16 999,65 грн., згідно видаткових накладних: №ЛВ000001239 від 03.05.2012р. на суму 14 553,82 грн.; №ЛВ000001255 від 03.05.2012р. на суму 262,90 грн.; №ЛВ000001313 від 04.05.2012р. на суму 924,17 грн.; №ЛВ000002065 від 17.05.2012р. на суму 1 062,62 грн.; №ЛВ000002157 від 18.05.2012р. на суму 196,14 грн.

Проте, відповідач порушив свої зобов'язання, оплату за поставлений товар провів частково, а саме 4 000,00 грн., відтак, основний борг складає 12 999,65 грн.

Позивач керуючись умовами п.5.2. та п.5.3. договору, у зв'язку із простроченням оплати за отриманий товар нарахував відповідачу штраф у розмірі 20% від вартості несплаченого вчасно товару в сумі 2 599,93 грн. та пеню в сумі 1 067,71 грн.

Крім того, позивач згідно умов ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 288,68 грн. 3% річних.

Отже, загальна сума заборгованості становить 16 955,97 грн., з яких 12 999,65 грн. основного боргу, 288,68 грн. 3% річних, 2 599,93 грн. штрафу та 1 067,71 грн. пені.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).

Згідно ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Факт виконання позивачем зобов'язань по договору підтверджується видатковими накладними на загальну суму 16 999,65 грн., а саме: №ЛВ000001239 від 03.05.2012р. на суму 14 553,82 грн.; №ЛВ000001255 від 03.05.2012р. на суму 262,90 грн.; №ЛВ000001313 від 04.05.2012р. на суму 924,17 грн.; №ЛВ000002065 від 17.05.2012р. на суму 1 062,62 грн.; №ЛВ000002157 від 18.05.2012р. на суму 196,14 грн.

Представник відповідача Мариняк Тарас Олегович отримав вищевказаний товар по довіреностях№ 1 від 03.05.2012р., №2 від 16.05.2012р.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п.4.1. договору оплата здійснюється шляхом післяоплати протягом 30 календарних днів від дати отримання товару уповноваженою особою покупця.

Проте відповідач порушив свої зобов'язання, оплату за поставлений товар здійснив частково на суму 4 000,00 грн., а саме:16.05.2012р. на суму 1000,00 грн.; 27.06.2012р. два платежі по 1000,00 грн.; 14.12.2012р. на суму 1000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вказано у ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Суд враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 12 999,65 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача 288,68 грн. трьох процентів річних підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до п.5.5. договору сторони домовилися про те, що спеціальна позовна давність щодо стягнення штрафних санкцій встановлюється в три роки.

Згідно п.5.2. та п.5.3. договору передбачено, що у випадку порушення строків передбачених даним договором, винна сторона сплачує іншій пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки. У випадку прострочення оплати вартості поставленого товару більше ніж на 20 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20 % від суми неоплаченого товару.

Відтак, з відповідача правомірно підлягає стягненню 1 067,71 грн. пені та 2 599,93 грн. штрафу згідно поданого позивачем розрахунку.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позов обгрунтованим, який слід задоволити повністю.

В порядку ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Сплата судового збору підтверджується платіжним дорученням №2821 від 13.02.2013р. - 1 720,50 грн., який відповідно до ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.11, 526, 530, 549, 610, 612, 625, 627-629, 712 ЦК України, ст.ст.174, 193, 230-232, 265 ГК України, ст.ст. 4 3 , 33, 34, 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "МТБуд" (79026, м.Львів, Франківський район, вул.Ак.Лазаренка, 48А, квартира 182; код ЄДРПОУ 36417545, п/р26001301077807 в ПАТ "Банк "Форум", МФО 322948) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферозіт" (юридична адреса: 48100, Тернопільська область, м.Теребовля, вул.Шевченка, 171; поштова адреса: 79002, м.Львів, а/с №10880; п/р 26005276350001 в ПАТ КБ "Приватбанк" м.Львова; МФО 325321; код ЄДРПОУ 30543304) основний борг в сумі 12 999,65 грн., 1 067,71 грн. пені, 288,68 грн. три проценти річних, 2 599,93 грн. 20% штрафу та 1 720,50 грн. судового збору.

3 . Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

виготовлено 21.03.2013р.

Суддя Сухович Ю.О.