Рішення

від 19.03.2013 по справі 910/3970/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3970/13 19.03.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трак-Авторитет»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»

Про стягнення 10 592,00 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Гривцов С.Є. - по дов. № б/н від 08.11.2012

Від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Трак-Авторитет» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг» 10 592,00 грн. основного боргу, який виник внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору відповідального зберігання транспортних засобів № 101 від 04.01.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2013 порушено провадження у справі № 910/3970/13 та призначено її до розгляду на 19.03.2013.

Позивач в судовому засіданні 19.03.2013 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 19.03.2013 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 05.03.2013 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвалу суду від 05.03.2013 було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме : м. Київ, пр. Перемоги, 67.

Відповідач ухвалу суду, надіслану за вищезазначеною адресою, отримав 11.03.2013, що підтверджується повернутими на адресу суду поштовими повідомлення про вручення відправлення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Оскільки, наявних в матеріалах справи документів достатньо для її розгляду, суд вважає, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засідання 19.03.2013, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

04.01.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «» Трак-Авторитет» (зберігач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг» (поклажодавець) було укладено договір відповідального зберігання транспортних засобів № 101 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору зберігач прийняв на себе зобов'язання по щоденному, цілодобовому зберіганню та охороні транспортних засобів поклажодавця, на території, яка розміщена на земельній ділянці за адресою : м. Дніпропетровськ, вул. Орловська, 21 (далі - послуги).

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг зберігання, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем, яка становить 10 592,00 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з п. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 936 Цивільного кодексу України встановлює, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно п. 1 ст. 946 Цивільного кодексу України плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.

Пунктом 4.1. договору визначено, що вартість послуг за одну добу становить 16,00 грн. в т. ч. ПДВ за один транспортний засіб.

Відповідно до п. 4.3. договору факт надання послуг за цим договором оформляється актом наданих послуг, що підписується сторонами щомісячно.

В матеріалах справи наявний акт виконаних робіт № Д-000285 від 28.05.2012, який підписано та скріплено печатками обох сторін, з якого вбачається, що позивачем були надані послуги відповідального зберігання загальною вартістю 10 592,00 грн.

Згідно з п. 4.2. договору оплата вартості послуг, передбаченої п. 4.1. даного договору, здійснюється на підставі виставленого виконавцем рахунку-фактури, що підлягає оплаті протягом 10 банківських днів з моменту його надання поклажодавцю.

Позивачем було виписано рахунок-фактуру № 000112/2 від 28.05.2012 на суму 10 592,00 грн., який надіслано відповідачу 06.02.2013, що підтверджується наявними в матеріалах справи копію квитанції № 6723 та описом вкладення відправлення від 06.02.2013.

Відповідач отримав зазначений вище рахунок-фактуру 12.02.2013, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення відправлення.

Постанова Правління Національного банку України № 580 від 29.09.2009 (п. 1.3.) надає визначення, що банківський день - це робочий день банку в тому місці, в якому повинна виконуватися дія, передбачена Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів або іншими міжнародними документами, затвердженими Міжнародною торгівельною палатою.

З огляду на те, що суду невідомо графік роботи банку платника (відповідача) суд вважає, що з урахуванням строків оплати, визначених п. 4.2. договору, відповідач в будь-якому випадку мав здійснити сплату вартості наданих послуг до кінця лютого 2013 року.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проте, матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасного та в повному обсязі внесення плати за послуги зберігання, в результаті чого виникла заборгованість, яка за неоспореними відповідачем розрахунками позивача становить 10 592,00 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 10 592,00 грн. основного боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

З огляду на вищевикладене, позові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Трак-Авторитет» обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг» (03062, м. Київ, пр. Перемоги, 67, код ЄДРПОУ 32774741) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трак-Авторитет» (18008, м. Черкаси, вул. Смілянська, 163, код ЄДРПОУ 32583883) 10 592 (десять тисяч п'ятсот дев'яносто дві) грн. 00 коп. основного боргу, 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 21.03.2013.

СуддяВ.В. Сівакова